Останні новини


Стратегія спроможності

Віктор Андрусів 10.02.2016 01:01 799

Неспроможність мабуть найкраще слово, яке зможе охарактеризувати владу після Майдану в майбутньому підручнику історії.

Раптом на всіх рівнях виявилось, що у ключових політичних гравців, нових облич недостатньо спроможності для проведення змін. Бракує кадрів, бракує фінансових ресурсів, бракує фахових розробок і часто взагалі бракує розуміння як діяти, оскільки весь попередній аналіз діяльності влади був заснований на поверхневому уявленні "вони всі крадуть". 

Питання спроможності сьогодні стає ключовим для втілення змін. І без її розбудови неможливе проведення жодних реформ. Більше того, намагання проводити реформи, не маючи для цього спроможності, завдасть шкоди, оскільки дискредитує саме явище реформ та довіру до можливості їхнього втілення.

В чому був секрет регіоналів, які за лічені місяці узурпували владу в здавалося б дуже в демократичній країні після Ющенка? Гроші. Чітка система, де спеціаліст отримував до 1000 доларів, начальник управління - 5-10 тис. доларів, зами та інші - від 10 тисяч. За кілька місяців вертикаль влади залили міцним клеєм, і творили "бєспредєл" 4 роки. Вдумайтесь, Януковичу знадобилось всього лише півроку, щоб здійснити конституційний переворот, а ми вже два роки не можемо вирішити питання судової реформи.

Звісно, що методи регіоналів ведуть до відповідних наслідків. Тому запозичувати цей підхід безперспективно. Але разом з цим, спроможність необхідно розбудовувати. Один з ключових напрямів, як ми могли б діяти - це аутсорсинг, винесенення багатьох послуг органів влади в приватний сектор. Під час своєї роботи я ніяк не міг зрозуміти, для чого в кожному управлінні - окремий відділ кадрів, бухгалтерія та юристи. Так, в кожного своя специфіка, але в цих послугах не було нічого такого, що б не можна було замовити зовні. Єдина різниця, що в приватному секторі - людина працює за ринкову зарплату, а в державному - за гуманітарну допомогу (важко це назвати зарплатою).

Це ж стосується нормотворчої роботи, досліджень та аналізів політики, які в нас взагалі відсутні. Влада приймає рішення відповідно до криків в соцмережах та на акціях протесту. Це неприпустимо, оскільки формує владу популістів і тиранію активної меншості. Рішення має спиратись на політичні, економічні та інші професійні дослідження, які мають замовлятися на ринку.

Коротше, вирішення питання спроможності - це єдине вирішення виходу з глухого кута наших реформ.


* Точка зору автора блог-виступу в рубриці «Громадська платформа» може не завжди збігатися з позицією редакції.
 

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-