Останні новини

Французька маска російської пропаганди

Вікторія Власенко 09.02.2016 01:02 1311

Фільм «Україна: маски революції» французького режисера Поля Морейри про події часів Майдану, який показали 1 лютого на французькому приватному телевізійному каналі «Canal+», обурив своєю тенденційністю і упередженістю не лише українців.

Його розкритикували у багатьох впливових медіа Франції, зокрема «Libеration», «Le Nouvel Observateur», «Le Monde», «Mediapart», котрі розмістили критичні рецензії на фільм, звинувативши Поля Морейру в порушенні журналістських принципів і пересмикуванні фактів на догоду Кремлю.

У своїй картині, яку французькі колеги Поля Морейри назвали гідною російського каналу «Russia Today», автор майже не згадує про анексію Криму і більшу її частину присвячує добровольчому батальйону «Азов», партії ВО «Свобода» і «Правому сектору», які, на його думку, були головною політичною силою українського Майдану і зіграли ключову роль у становленні «нової України». Крім того, у фільмі докладно оповідається про трагічні події в Одесі, коли під час пожежі в Будинку профспілок загинуло 49 людей. Автор робить висновок: їх спалили «націоналісти», яких влада покриває.

Комісія з журналістської етики України вже оголосила про намір подати скаргу на «Canal+» до Альянсу незалежних прес-спілок Європи з проханням розглянути і дати належну оцінку сюжету «Масок революції» відповідно до норм професійної етики журналіста, дій журналіста і редактора, які готували і ухвалювали рішення про показ фільму.

Іноземні журналісти, які працюють в Україні, також обурилися перекручуванням фактів у фільмі Поля Морейри і опублікували відкритого листа на адресу телеканалу «Canal+». «Ми були шоковані документальним фільмом Поля Морейри «Україна: маски революції», трансльованому «Canal+», — зазначають журналісти. За їхніми словами, у стрічці немає розуміння складного питання російсько-українських відносин, проте повно плутанини, яку зцементовано низкою хибних тверджень, неперевіреної інформації й маніпуляцій монтажу. Журналісти також вказують на викривлену подачу інформації про праві радикальні рухи в Україні, мовне питання та подвійне трактування анексії Криму. «Після революції населення Криму абсолютною більшістю проголосувало на «референдумі за вірність Росії», — стверджує Поль Морейра. При цьому зникає конкретний контекст: за яких умов відбувалося голосування, а саме під час системного розгортання російських військових сил на півострові, наголошують іноземні журналісти, які на власні очі стежать за перебігом подій в Україні.

Шкода лише, що цього листа навряд чи прочитають ті передплатники «Canal+», які подивилися скандальний фільм. До речі, канал пускав його в ефір двічі. Мабуть, такий своєрідний зворотний ефект на керівництво каналу справив лист посольства України у Франції, в якому українські дипломати просили «Canal+» не демонструвати довірливій французькій публіці відверту проросійську пропаганду.

Чомусь не дивує факт появи такого фільму саме на французькому каналі. Якась хворобливо-патологічна навіть не любов, а відданість французів Росії вчувається у цій країні на підсвідомому рівні. І я вже писала про те, що цьому є багато причин, серед яких головні масштабно-історичні, кревно-родинні і меркантильно-фінансові.

Я переконана, що якби добре вивчити біографію і життєвий шлях мосьє Морейри, а також членів ради директорів «Canal+», то «російський слід», який пов’язаний з однією, а може, й кількома з названих причин, знайти буде зовсім нескладно. Але, на жаль, закони медіа-простору доводять, що спростування і викриття постфактум майже не пом’якшують згубного впливу отруйних викидів дезінформації.

Торік восени Міжнародна дорадча група Ради Європи з розслідування обставин одеської трагедії дійшла висновку, що українська влада фактично не розслідувала тих подій і за півтора року, котрі минули після пожежі в одеському Будинку профспілок, не змогла покарати жодного винуватця. Погодьтеся, експертів РЄ важко звинуватити у симпатіях до Москви. А аргумент Одеської трагедії і «спалені націоналістами прихильники Росії», якими так вправно маніпулює Поль Морейра, й досі залишається улюбленим аргументом кремлівських пропагандистів, який вони використовують за кожної зручної нагоди. Та й українські праві партії самі неодноразово створювали інформаційні приводи й картинки, ніби під спецзамовлення російського телебачення.

Україна ось уже другий рік протистоїть не лише відкритій воєнній агресії Росії, а й російській інформаційній війні, яку ведуть далеко за межами України. Відбивати всі інформаційні атаки Кремля у нас просто не вистачає можливостей і сил. Тому найліпшим і найпереконливішим їх спростуванням стануть лише глобальні перетворення в Україні, реальні результати реформ, які демонструватиме нове покоління політиків. 
 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-