Останні новини

Як повністю відмовитися від опалення російським газом

Валерій Мельник Блоги 02.02.2016 01:08 1145

«Ну, що, тепло тепер у хаті?» — мало не при кожній зустрічі запитує мене брат Костянтин. «Дякуючи тобі, так! — зі сміхом відповідаю я. — Щоправда, у «Газпромі» навряд чи цьому будуть раді!..»

…Одноповерховий будинок площею 56 «квадратів», у якому живе ваш покірний слуга, в експлуатацію здали півстоліття тому. Темпи будівництва у 1950-х відомі, адже чимало українців жило у зведених в 1940-х тимчасових спорудах, так званих времянках. У ті повоєнні роки головним було дати людям дах над головою. Дах у прямому сенсі.

Утім, і ми (допоки не з’явилася мода на євроремонти) не зважали на криво поштукатурені стіни. А щілини у вікнах кожної осені заклеювали смужками паперу. Головне — мали дах над головою! Та подорожчання російського газу, що обігріває наші оселі, змусило подивитися на власний дім інакше.

Першим від напіваферного зростання ціни на продукцію «Газпрому» постраждав котел марки «КЧМ», що мав коефіцієнт корисної дії в межах 50—65%. На зміну йому прийшов виготовлений за західними технологіями «Данко», який віднедавна випускають у Рівному. ККД 97%, що забезпечив він під час спалювання газу, суттєво посилила і врізана в центральну опалювальну систему електропомпа для примусового переміщення води — теплоносія, що циркулював у системі централізованого опалення.

Аби не платити «за себе і за того хлопця», власним коштом придбав газовий лічильник. Через кілька днів у коридорі його мені встановили запрошені для цього газовики. Цифрочки, що поповзли на його табло, дали перший матеріал для аналізу. А портативний калькулятор допоміг підрахувати: затрати на придбання сучасного котла й французького виробництва лічильника окупляться вже за два-три роки! Частину затрачених коштів компенсував і зданий на металобрухт чавунний котел…

Наступним у боротьбі за тепло у власному помешканні стала заміна традиційних дерев’яних вікон, що десятиліттями через рік потребували фарбування і закітовування (герметизація скла). Ця обтяжлива процедура свого часу попсувала нервів. А тут у вікнах, що привідкрилися якогось весняного дня, раптом побачив сучасні пластикові багатокамерні вікна з енергозаощадливим склом. Як було не торжествувати?

Із заміною вікон у домі раптом не лише тепліше, а й… тихіше. Адже сучасні ущільнення дали змогу зменшити силу звуків з вулиці. Тепер на гавкіт собак за вікном і шум автомобільних двигунів можна було й не зважати — настільки приглушили їх нові вікна. Утім, утеплення власного будинку на цьому, звісно, не закінчилося.

Упродовж літа найняті майстри обклали «фортецю» піноГазпром, газпластом. І не просто пінопластом, а утеплювачем 10-сантиметрової товщини. Це порівняно з «трійкою», якою спочатку пропонували обшити дім будівельники, витягнуло з гаманця додаткову тисячу гривень. І… перетворило стіни будинку практично на термос, що взимку не випускає тепло назовні, а влітку не пропускає всередину спекоту з вулиці.

Після стін настала черга і підлоги. На 40-міліметрові дошки, що вірою і правдою відслужили десятки літ, спочатку ліг спеціальний сантиметровий утеплювач, що має здатність дихати, а вже на нього — паркетна з натуральної деревини дошка «під дуб». Це не лише надало кімнатам зовсім іншого вигляду, а й помітно захистило ноги від холоду. На цьому перший етап утеплення власної оселі  завершився. Звісно, у поліпшення будинку поступово (впродовж майже десяти років) вкладено чималі кошти. Але оплату за опалення в минулі роки вони дали змогу знизити до трьохсот гривень за місяць.

Проте відпочинок власникам приватних будинків лише сниться. Торік через кардинальні зміни умов постачання і оплати газу знову довелося взятися за кельму. До будинку своїми силами за активної допомоги швагра Сергія, згаданого вже Костянтина та друзів прибудували котельню. Аби зменшити навантаження на фундамент, використали стінові блоки-«тридцятку». Три тисячі гривень пішло на те, щоб підключити до централізованої системи опалення куплений за двадцять з лишком тисяч гривень 2-кіловатний мелітопольського виробництва твердопаливний котел вертикального горіння. Ще шість з половиною тисяч гривень витратив, аби змонтувати з придбаних у магазині готових елементів комин із нержавіючої сталі.

Це автономне опалення на твердому паливі виявилося найзатратнішим проектом у боротьбі за тепло і затишок у власному домі. Втім, зважаючи на те, що за відсутності його довелося б узимку щомісяця платити 2-2,5 тисячі гривень за газ, розумієш: за 5-6 років ця котельня повністю окупить себе! Бо нині в середньому місяць опалення за минулий період обходився приблизно в 100-120 гривень!

Тепер котельня змушуватиме ще й додатково рухатися — під час заготовлення, різання і складання дров. А головне — дала змогу повністю відмовитися від опалення російським газом. До речі, його споживання на Волині порівняно з минулим опалювальним сезоном скоротилося на чверть, адже не я один такий розумний у нашому краї!
 
Валерій Мельник
 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-