Останні новини

Військовий феномен українського народу

Володимир В'ятрович 29.01.2016 20:59 1341

Бій під Крутами 29 січня 1918 року був одним з переломних боїв в українській історії минулого століття. Він допоміг постати незалежній Українській державі.

Це дата, яку повинні пам’ятати і українські військові і наше суспільство в цілому як приклад беззастережного героїзму, проявленого українцями у боротьбі за незалежну Україну.

Нині, починаючи з весни 2014 року, коли почалася проти нас російська агресія, відбувається пришвидшений процес становлення нової української армії. На руїнах пострадянської армії, яка дісталася нам у спадщину після розвалу Радянського Союзу, саме в ході цього українсько-російського протистояння створюється справжня українська армія.

Відбувається чимало реформ, пов’язаних з перетворенням цієї армії у надійний щит і ефективний механізм захисту української державності. І в рамках цих реформ, в ході модернізації, яких зазнає українська армія, надзвичайно важливо те, щоб сучасні українські вояки, нинішні військовослужбовці Збройних Сил України розуміли, що вони є спадкоємцями великої і славної військової історії, військової традиції України.

І при цьому дуже важливо, щоб наші вояки знали не тільки історію України як таку, історію держави, яку вони захищають, а й були ознайомлені з історією українського війська і традиціями українського військового мистецтва. Саме на це і спрямований проект «Воїни. Історія українського війська», який минулого четверга був презентований в Укрінформі. Ми підготували набір плакатів (їх 24), які відображають еволюцію українського війська з часів Київської Русі до війни 2014 – 2015 років. В основу проекту лягли фотографії Анни Сеник і реконструкції Миколи Балабана. Крім цих плакатів, Інститутом національної пам’яті підготовлено спеціальну брошуру «Воїни, Історія українського війська» (це короткий конспективний виклад цієї історії, починаючи з Х століття).

Чому так важливо сьогодні говорити про історію українського війська? Тому що війна, яка зараз відбувається, визначає, якою далі бути Україні. Чи вона буде якоюсь пострадянською республікою, залежною від Російської Федерації, чи все-таки вона розвиватиметься як національна демократична держава, як гідний член європейської сім’ї народів.

Власне, сьогодні українська історія опинилася в епіцентрі інформаційного протистояння з Росією. З російської пропаганди ми дізнаємося про те, що українці нібито ніколи не мали держави, що українці ніколи не здатні були творити власної армії, що вони не здатні воювати. В цю пропаганду врешті-решт повірила сама Російська Федерація, вважаючи що вона дуже швидко перемогою завершить свою війну, розпочату нею весною 2014 року.

Але, як виявилося, перемогти українців не так легко, вони здатні чинити спротив і оперативно створювати військові формування. Якраз проявилося те, що десятки, а то й сотні років замовчувалося спочатку російсько-імперською, а згодом радянською пропагандою: характер українців, як народу-воїна, народу-війська, які здатні були створити своє військо навіть у ті часи, коли не мали своєї держави. Це – особливий феномен українського народу, який особливо проявився в роки козацтва, коли було створене одне з найпотужніших у Європі військових формувань і яке так і називалося – Військо Запорозьке.

Схожа ситуація виникла і при завершенні Першої світової війни, коли, всупереч до певної міри ідеалістичній позиції тодішнього керівництва Української народної республіки, утворилася армія УНР, яка зуміла протистояти переважаючим силам супротивника на багатьох фронтах проти більшовицької і білої Росії. Така ж ситуація фактично повторилася і в роки Другої світової війни, коли без жодної державної підтримки було створено Українську повстанську армію, яка впродовж десяти років змогла протистояти німецьким і радянським окупаційним силам.

Нам, і особливо нашим військовим, важливо пам’ятати цю історію, щоб розуміти коріння українського війська, зокрема, з точки зору використання набутого досвіду. На жаль, так склалося, що ця історія не викладалася в українських військових навчальних закладах. Ми вважаємо, що зараз надзвичайно важливо надолужити прогаяне і повернути цей предмет у програми підготовки українських вояків. Думається, першим кроком на цьому шляху якраз і є проект «Воїни. Історія українського війська». Я переконаний, що в тому українсько-російському протистоянні, яке нині триває, перемогти російську армію зможе тільки українська, а не якась пострадянська армія, і власне основою її становлення та зміцнення буде повернення до українських військових традицій, до вивчення звитяжної і славної минувшини українських вояків.
 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-