Останні новини

25 травня


Закарпаття увійшло у зону політичної турбулентності

Тетяна Когутич 04.12.2015 01:08 1736

Закарпатці неоднозначно сприймають більшість в облраді, яку "Солідарність" під проводом Москаля утворила з колишніми регіоналами області.

Нарешті на Закарпатті запрацювала облрада - з третьої спроби, зі скандалами, з показовим не-голосуванням партії Віктора Балоги… Тим не менше, сформована більшість (38 із 64-х депутатів облради, до якої ввійшли шість політсил, найбільше мандатів - 19 та 15 відповідно - у партій ЄЦ та БПП "Солідарність"), проголосована кандидатура голови. Ним став заступник голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля Михайло Рівіс.

Укрінформ поцікавився в експертів, про що свідчить та політична картина, яка склалася на Закарпатті після виборів, і як взаємодія політичних сил в облраді впливатиме на розвиток краю.

ГОЛОВНЕ - НЕ ДАЛИ ЄЦ УТРИМАТИ МОНОПОЛІЮ В ОБЛАСТІ

Сергій Федака, історик, професор УжНУ:

- У нинішній облраді більш-менш представлено всі політичні сили Закарпаття, тобто представлено інтереси виборців Закарпаття. Нарешті утворилася більшість - вона складає 38 голосів. Це достатньо, щоби приймати рішення. Хоча треба сказати: більшість досить хитка.

Але вже можна назвати як одне з досягнеь те, що облрада не дала ЄЦ утримати монополію в області. Єдиновладдя приводить тільки до застою, а за наявності конкуренції буде рух.

З приводу так званих "широк" з регіоналами - тут не треба вже аж так драматизувати, як на мене. По-перше, це відбувається зараз по всій країні, тому Закарпаття - у даному випадку не виняток. Ще один фактор: політичний спектр на Закарпатті не такий широкий, і вибір політсил не надто великий. Також треба сказати, що регіонали Закарпаття і Янукович - трошки різні поняття. Ну, а якщо говорити взагалі, то безгрішних людей, тим паче в політиці, немає. Хизуватися, хто має менше гріхів - не вихід. Треба працювати. Як це вдаватиметься - подивимося.

ПРОТИСТОЯННЯ У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛРАДІ ПОГЛИБЛЮВАТИМЕТЬСЯ

Дмитро Тужанський, політолог, голова закарпатського осередку Комітету виборців України:

- Кандидатура Михайла Рівіса була заявлена ще за кілька тижнів до першого засідання облради 7-го скликання. Це була компромісна кандидатура з тих, які розглядалися. Михайла Рівіса затвердили у фракції "Солідарність" не тільки як внутрішньопартійний компроміс, а й із прицілом на домовленості президентської політсили з "Відродженням" та "Опозиційним блоком", а також із КМКС "Партією угорців України" та "Батьківщиною". Саме ці останні дві названі фракції Геннадій Москаль намагався перетягнути на свій бік протягом усього листопада. Треба сказати, що Михайло Рівіс є неофіційною квотою так званого "хустського угрупування" в закарпатській "Солідарності", яке асоціюють із Валерієм Лунченком та закарпатським осередком "Народного фронту". Аргументи, що Михайло Рівіс має управлінський досвід та менеджерські здібності розглядалися в останній момент, на жаль.

- Узагалі, - підкреслює Тужанський, - обрання голови Закарпатської облради, особливо з огляду на те, як це відбувалося - кулуарщина, зриви засідань, суперечки під час них, відсутність конструктивної більшості - усе це лише ненадовго розблокує роботу облради, але навряд додасть злагодженості.

За підсумками останнього засідання, на якому таки обрали голову облради, Закарпаття отримало ситуативний неприродній і дуже хиткий союз "Солідарності", "Відродження", "Опозиційного блоку", до яких ще раптово примкнули депутати з угорської КМКС.

Є усі підстави очікувати лише поглиблення протистояння між двома найбільшими та найвпливовішими фракціями в облраді. Команда президента на Закарпатті на чолі з Геннадієм Москалем вирішила, як кажуть політичним сленгом, зламати облраду сьомого скликання через коліно на самому початку. Їй це вдалося-таки з третьої спроби за допомогою сумнівних союзників. Треба розуміти, що подібне "коло пекла" треба буде проходити їм, хай під час ухвалення не кожного, але через одне рішення.

Політолог вбачає загрозу для стабільності Закарпаття.

- Насамперед, з огляду на те, що закінчується рік - і треба ухвалювати бюджет, - каже Тужанський. - Наступний момент: так чи інакше, хай дуже повільно, але вже розпочато процес децентралізації. А децентралізація передбачає, що в регіоні саме роль облради буде вирішальною.

СИСТЕМА КООРДИНАТ НА ЗАКАРПАТТІ ЗМІНЮЄТЬСЯ ДОКОРІННО

Роман Офіцинський, доктор історичних наук, профессор УжНУ:

- Було два варіанти формування депутатської більшості та обрання керівника обради. Один пропонував лідер "Єдиного центру", народний депутат Віктор Балога, який балотувався в обласні депутати, але відмовився від мандата. Його проект являв коаліційну тріаду: "Єдиний центр", "КМКС" Партія угорців України" і "Батьківщина", що отримала "золоту акцію". Планувалася більшість із 34 депутатів. Однак їх за фактом виявилося 32, тому висуванець "Батьківщини" не став головою облради.

Тоді "золота акція" перейшла до "Партії угорців" в іншій конфігурації. Її створив голова Закарпатської ОДА, депутат обласної ради від "Солідарності" Геннадій Москаль. До більшості ввійшло 38 депутатів із політичного квадривіуму - "Солідарність", "Відродження", "Партія угорців", "Опозиційний блок". Ця подія означає, що докорінно змінюється система координат, до якої у краї звикли протягом останнього десятиліття.

Професор сподівається на конструктив від депутатів:

- Найближчим часом потрібно підготували й ухвалити оптимальний обласний бюджет на наступний рік. Не варто витрачати енергію на епатажні постановки гостросюжетних п'єс. Адже насправді бачимо цивілізований демократичний процес. Той, хто в регіоні тривалий час диктував правила гри, наразі поступився сильнішому супернику. На спільному порядку денному лиш одне питання - підвищення якості життя для всіх мешканців Закарпаття. Варто зануритися з головою у виконання відкладених економічних ініціатив, які спрямовані на підняття добробуту закарпатців. Так, голова облдержадміністрації Геннадій Москаль бачить наступний рік на Закарпатті роком європейської інфраструктури, тобто відновлення доріг і т.п. без крадіжок державних коштів. Досі було дуже багато сказано про Закарпаття як другу Швейцарію. Настала пора матеріалізувати гарні та слушні слова.

Суспільство, вважає Офіцинський, втомилося від демагогії та імпровізацій для розігріву медіа-простору:

- Дискусії заслуговують на увагу тільки тоді, коли вони не модеруються демагогами - майстрами пустослів'я, а спокійно ведуться між чорноробами, людьми щоденної праці навколо нагальних виробничих проблем на кшалт: це зроблено, це доробляємо, порадьте, як це зробити… Варто зосередитись не на дешевих імпровізаціях задля розігріву медіа-простору, а на чистих тротуарах, дорогах без вибоїн, засіяних полях, сяючих школах, - радить професор закарпатським депутатам.

ПОЛІТИКА НА ЗАКАРПАТТІ РОБИТИМЕТЬСЯ В КУЛУАРАХ

Віктор Пащенко, політолог, директор Закарпатського інституту політичних досліджень:

- Політична картина, що сформувалася на Закарпатті свідчить, що ми ввійшли період, коли політика на Закарпатті творитиметься в кулуарах. Чому? Тому що більшість буде дуже хиткою, це перевага всього в кілька голосів. Тобто, для того, аби прийняти будь-яке рішення, потрібно буде проводити довгі переговори, і зрештою, усе вирішуватимуть кулуарні домовленості. М'яко кажучи, це не райдужні перспективи для Закарпаття.

Основна проблема нинішнього закарпатського політикуму - відсутність групи впливу. Не говорячи про більшість, навіть у фракціях є кілька центрів, які відтягуватимуть на себе силу. Це стосується майже усіх.

Не є монолітною пропрезидентська "Солідарність", перетягування простирадла між групами Москаля та Пацкана викликало скандал не тільки на рівні області, а й країни. Президент у цьому протистоянні дав Геннадію Москалеві карт-бланш.

Плюс у закарпатській "Солідарності" є ще Валерій Лунченко, який теж іноді має своє бачення розвитку подій. Якщо говорити про угорців - КМКС, там теж нема єдності, бо це союз двох угорських партій, які об'єдналися, аби пройти в облраду. Батьківщина також не монолітна.

Що стосується діяльності такої облради, то можна сказати, що робота грунтуватиметься не на фундаментальних державницьких засадах, а на тимчасових матеріальних інтересах. Простіше кажучи: "Я голосую за твоє рішення, а ти - за моє". Або: "Я тобі даю посаду, а ти деякий час голосуєш так, як мені треба".

Взагалі, акцентує політолог, особливість закарпатської політики - це певна меркантилізація, на відміну наприклад від галичан, які більш націоналістично налаштовані. Тепер ця матеріалізація політики ще посилиться.

У нинішньої більшості нема спільної ідеологічної платформи. Тобто вони працюватимуть задля матеріальних інтересів. Фактор "спільної годівниці" об'єднав, а ще спільний ворог - Віктор Балога. Таким чином можна вималювати й спільну ідею для нинішньої більшості: відібрати частину Балогівських ресурсів через розподіл посад та привілегій.

Але коли оцей ресурс вичерпається, більшість, прогнозовано, дасть тріщину. Бо, повторюсь, у них нема спільних засадничих інтересів для того, аби триматися разом. Будуть разом, поки буде що ділити.

Але й тут є камені спотикання. Наприклад, Мужієвський золоторудний завод. Належить Захарченкові й наразі там видобуток золота призупинено. Але є ідея запустити завод і віддати іншому. Якщо "Опозиціний блок" піде на те, щоб відібрати завод у Захарченка й віддати іншому - це буде прецедент, значить, треба буде віддавати й інше, і по всій країні. Якщо не піде - загроза зриву більшості.

Тепер візьмемо "Відродження", яке сидить на контрабанді, й керується нардепом Михайлом Ланьом. Якщо влада вживатиме якісь заходи проти контрабанди, чи підуть на підтримку цих дій депутати з "Відродження"? Ні. А якщо ні - це загроза зриву більшості.

Тобто всередині більшості є маса протиріч. Це як у ситуації, коли одне яблуко на всіх - як би його не поділили, кожен залишиться незадоволеним.

Найбільш природна більшість, якої, до речі, очікує й саме закарпатське суспільство, за словами Пащенка - це об'єднання ЄЦ і "Солідарності". Ці політсили мають спільну ідеологічну платформу, спільне бачення розвитку держави - але через особистий конфлікт Президента й Віктора Балоги, між якими кішка пробігла, ці політсили на Закарпатті не можуть об'єднатися. З принципу.

Це той випадок, коли найбільш послідовні союзники стають найзапеклішими ідейними ворогами. Якби Порошенко й Балога домовилися на своєму рівні, закарпатці зітхнули би з полегшенням. Але судячи з усього, найближчим часом цього не відбудеться. Тому ми й далі перебуватимемо в зоні політичної турбулентності. Досягнення консенсусу можливе за умови певної небезпеки, зовнішньої, наприклад, - коли у наших державних мужів власні інтереси відходять на другий план.

Тетяна Когутич, Ужгород.
 

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-