Шануймо пам'ять нашої нації

Для нас це не просто роковини, день жалоби і формальних офіційних заходів – ця рана болить нам щодня і спонукає усвідомлювати хто є нашим справжнім одвічним ворогом. Пам'ять про сплановані масові вбивства українців допомагає намборотися всіма можливими методами з кремлівським нео-диктатором.

Цілеспрямований геноцид проти нашої нації 1932–1933 років став можливим через відсутність власної національної держави. Його головним завданням було придушення українського національно-визвольного руху, прагнення свободи і незалежності шляхом фізичного знищення нашого етносу. На найродючіших у світі українських чорноземах комуно-тоталітарний терористичний режим влаштував  найстрашніший масовий голодомор, жертвами якого стали майже чотири мільйони наших співвітчизників. Перервано тисячі тисяч родів, не народжені сотні геніїв, зруйновано традиційні звичаєві принципи життя,  споконвічні норми етики селянської громади, на багато десятиліть посіяно страх і покірність. Після нелюдської наруги Україна стала іншою не лише через заселення виморених голодом сіл чужинцями, а й через посттравматичні зміни у психіці тих, хто вижив після трьох голодоморів. Репресивними діями комуняцький режим домігся того, що людям стало страшно називати себе українцями, боротися за свободу. На превеликий жаль, у нашому сьогоденні відгомін пост геноцидної совєтизованої свідомості проявився у сепаратисько-ватницьких настроях деяких людей, які не бажають ототожнювати себе з українською нацією.

Проте у будь-які часи, за будь-яких обставин і умов були стовпи правди і свободи, на яких, власне, і тримається світ. 82-гі роковини пройдуть під гаслом: «Люди Правди. Щоб світ знав» в пам’ять кожного, хто в часи геноциду, інформаційної завіси та червоної пропаганди долав страх, брехню та байдужість і свідчив про Голодомор, не боячись розправи. Саме завдяки таким людям збереглися і дійшли до нас світлини, свідчення того страхіття. Саме завдяки безстрашним і незламним повстанцям розрослися паростки національної свідомості, виросли люди, здатні зупинити тиранію.

Усвідомлюючи і розповідаючи своїм дітям ЩО пережила Батьківщина на шляху до суверенності, ми стаємо сильнішими і завзятішими у боротьбі за власну ідентичність, за справедливість і свободу у нашій державі. Ми вшановуємо пам'ять невинно убієнних демонструючи свою належність до корінного етносу, плекаючи УКРАЇНСЬКУ мову, не мирячись із неправдою та беззаконням, створюючи новітню Україну як країну щастя кожного українця.

СЛАВА УКРАЇНІ!