Україна широко представляє вітчизняні розробки на 51-му міжнародному авіаційному салоні в Ле Бурже. За лаштунками салону кореспондент Укрінформу зустрівся з головою Державного космічного агентства України (ДКАУ) Олегом Уруським, який розповів, із чим саме приїхала до Ле Бурже українська делегація, і які перспективи співпраці з європейськими й американськими партнерами в умовах згортання кооперації з Росією.
ЗАМІСТЬ РОСІЙСЬКОГО - УКРАЇНСЬКЕ
- Олегу Семеновичу, в квітневому інтерв'ю Укрінформу ви зазначили, що Україна за 2-3 роки матиме власне угрупування супутників. Як просуваються роботи на цьому напрямі?
- За останні два місяці відбулися певні зміни. У травні ми затвердили стратегію космічної діяльності України на період до 2022 року, де чітко визначили пріоритети. Зокрема, у стратегії зазначено, що ми плануємо у найближчі 2-3 роки здійснити запуск трьох космічних апаратів.
Перший, це український науково-технологічний супутник Мікросат-М із бортовою апаратурою «Іоносат-Мікро». Космічний апарат вивчатиме сонячно-земні зв'язки, збиратиме дані для прогнозування космічної погоди та землетрусів. Цей проект ми розглядаємо як міжнародний, оскільки у ньому беруть участь, крім наших вчених, інженери та фахівці з інших країн, у тому числі Польщі та Болгарії. Запуск планується на кінець 2016 - початок 2017 року.
Наступні два - це космічні апарати дистанційного зондування Землі Січ-2-1 (запуск заплановано на 2017 рік) та Січ-2М (запуск заплановано на 2018 рік). Січ-2-1 оснащений апаратурою свого попередника Січ-2, але із суттєвими замінами обладнання, яке себе негативно зарекомендувало, на обладнання інших виробників, переважно європейських партнерів.
На супутнику Січ-2М планується встановити апаратуру високої розрізнювальної здатності. Перелічені заходи заплановані як у рамках діючої загальнодержавної космічної програми України, так і наступної - на період 2018-2022 років, над розробкою якої ми починаємо працювати вже цьогоріч.
Поза межами бюджетного фінансування ми плануємо до кінця цього року здійснити запуск супутника зв'язку Либідь, а також ведемо пошук нових партнерів для запуску наступного супутника Либідь-2, що передбачається у 2019-2020 роках.
Проект Либідь-2, на відміну від попередника, передбачає використання платформи українського виробництва. Платформа для першого супутника зв'язку була розроблена російськими компаніями. Усе це передбачено стратегією та змінами до загальнодержавної космічної програми України, які ми захищатимемо на засіданні уряду та під час парламентських слухань.
КОСМІЧНА "АСОЦІАЦІЯ" З ЄС
- Що саме ви привезли цього року до Ле Бурже?
- Ми привезли пропозиції щодо інвестиційних проектів. Зокрема, ракети-носії легкого класу, проекти, пов'язані з «Повітряним стартом», які ми вже обговорюємо з потенційними партнерами. Стратегія визначає розробку і виробництво ракет-носіїв виключно на комерційній основі, тому паризький авіакосмічний салон ми й використовуємо для пошуку нових партнерів.
Крім того, ми пропонуємо низку розробок, що стосуються рідинних двигунів малої тяги, маршових двигунів виробництва Державного конструкторського бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля. У цьому сенсі кілька українських компаній у рамках салону проводять переговори. Присутні тут представники вітчизняних підприємств космічного приладобудування, які також шукають партнерів. Зокрема, це КП СПБ «Арсенал», ДП ВО «Київприлад», ДНВП «Об'єднання «Комунар» та інші. Маємо унікальні інвестиційно-комерційні пропозиції щодо створення космічного буксира. Провели низку переговорів з іноземними компаніями, є зацікавленість.
- Як ви оцінюєте рівень конкуренції на ринку європейських космічних програм?
- Безперечно, зараз не так просто увійти в ринок. Свого часу Україна недостатньо приділяла уваги партнерству з Європою. Були інші пріоритети. Відтепер ми змушені розвернутися в іншому напрямку і чудово усвідомлюємо, що це швидко не відбудеться. Нам потрібно навчитися працювати з європейськими партнерами, а це інші вимоги, інші мовне поле та менталітет. Водночас, ми маємо чітку стратегію та бачення щодо налагодження партнерства як загалом з Європейським космічним агентством, так і окремо з країнами Євросоюзу.
У рамках програми «Горизонт-2020» у розділі «Космос» ідеться про налагодження нових коопераційних зв'язків і якомога ширше залучення вітчизняних інститутів, підприємств до цього процесу. Зрозуміло, що за окремими напрямами ми продовжуватимемо конкурувати. Європейці дивляться на нас із обережністю, оскільки Україна спроможна розробляти і ракетоносії, і ракетні двигуни, і космічні апарати. Проте існує багато сфер, де ми можемо співпрацювати. Наприклад, проект «Вега» є одним із прикладів дієвого співробітництва з Європейським космічним агентством (ЄКА). Усі наші зустрічі, які ми проводили у Ле Бурже, зокрема, з керівництвом Французького центру космічних досліджень (CNES), ЄКА, Німецького аерокосмічного центру (DLR) демонструють зацікавленість у співпраці з Україною, бажання допомагати нам на шляху щодо членства в ЄКА.
- До якої саме продукції виявляють інтерес європейські партнери України?
- Ми починаємо з невеликих проектів. Це виробництво приладів, що встановлюються на борт космічних апаратів, це можуть бути елементи ракет-носіїв, невеликі двигуни коригування, управління тощо. Найбільшу зацікавленість з боку європейців ми спостерігаємо у сегменті «space resources» та «space technologies». Це те, що ми маємо вже сьогодні. З часом кількість та масштаби проектів збільшаться. А з набуттям Україною членства в ЄКА співпраця не лише зміцниться, а й поглибиться.
- Яке фінансування потрібне для набуття членства у ЄКА?
- Зараз зарано говорити про це. Усе залежатиме від реального обсягу проектів, на що Україна може розраховувати. Звідси й визначатиметься її частка.
- На якому етапі перебуває нині Україна у цьому питанні?
- Після підписання угоди про співробітництво (з ЄКА), ми повинні пройти кілька етапів. Зокрема, ми готуємо угоди про визнання України як держави, що співпрацює з ЄКА. У даний час формуються директиви і делегація. 7-8 липня запланований візит групи українських експертів космічної галузі до Нордвейка (Нідерланди), де розташований Європейський центр космічних досліджень і технологій. Там має відбутися зустріч із європейськими партнерами, пройдуть презентації європейських та українських проектів і програм. Після цього європейські фахівці відвідають Україну, щоб ознайомитися з реальними можливостями. Згодом будуть сформовані робочі групи за напрямами, що становлять інтерес і у такий спосіб буде реалізоване співробітництво.
- Скільки може тривати процес набуття Україною членства в ЄКА?
- Наші сусіди, наприклад Польща, йшла до цього понад 10 років. Україна започаткувала процес співробітництва у 2008 році. Гіпотетично, і згідно з нашою стратегією, це може відбутися до кінця 2022 року.
НАДІЇ НА NASA
- Розкажіть про співпрацю з NASA.
- Україна прагне до більш широкої співпраці з національним космічним агентством США. На сьогодні ми готуємося до візиту офіційної делегації NASA до України на запрошення голови ДКАУ. Наскільки мені відомо, пропозиція сприйнята позитивно, американські партнери визначаються з датою візиту.
Ми співпрацюємо з американським агентством у рамках проекту Міжнародної космічної станції (МКС), у якому Україна постачає частину обладнання для її функціонування. Зокрема, це стосується ракет-носіїв, систем стикування тощо. Зараз ми виключно через NASA координуємо постачання цього обладнання. Через зрозумілі обставини, які викликані діями Росії, співробітництво з нею практично призупинено, за виключенням мирного космосу у рамках міжнародних проектів. Це вимагає координації з нашими західними партнерами, і з NASA зокрема.
Крім того, ми співпрацюємо зі США по проекту «Антарес», у якому Україна постачає першу ступінь ракети-носія, що у тому числі, використовується як транспортний засіб для вантажів, призначених для МКС. Зараз маємо певну паузу, пов'язану з відмовою двигуна. Незабаром буде оголошено новий тендер, і українська сторона сподівається, що компанія-партнер виграє його та започатковане співробітництво продовжиться.
Україна також покладає великі надії на низку інвестиційних проектів з модифікації «Циклон-4», які ми могли б реалізовувати з американською стороною за певної координації NASA. Сподіваємося, що майбутній візит керівництва агентства стане новим поштовхом для взаємовигідного співробітництва.
- У США за участю української делегації 13 липня планується великий інвестиційний форум. Чи маєте намір брати участь у цій конференції?
- Прем'єр-міністр України напередодні провів нараду з цього приводу, представники ДКАУ були присутні на ній. Ми готуємо презентації для потенційних інвесторів. Утім остаточне рішення буде за головою українського уряду.
ПЕРЕМОВИНИ З БРАЗИЛІЄЮ
- Перейдемо до Південної Америки. У квітні ви відвідували Бразилію. На якій стадії перебуває співпраця у космічній галузі з цією країною?
- Скажу відверто, що нині це співробітництво переживає не найкращі часи. Я брав участь у засіданні ради директорів та загальних зборах багатонаціональної компанії «Алкантара Циклон Спейс» з надання пускових послуг української ракети космічного призначення Циклон-4 з бразильського космодрому Алкантара. На жаль, відповідей на більшість запитань ми не отримали. Бразильська сторона поки що чіткої відповіді про готовність продовжувати цей масштабний проект не дала.
З іншого боку, відновлений процес перемовин і консультацій на урядовому рівні, оскільки до цього тривалий час комунікація не відбувалася. Україна зацікавлена у продовженні проекту. Наша позиція полягає у тому, що вклавши значну частину коштів у цей проект, абсолютно нераціонально є його припиняти. Бразильська сторона готується прийняти остаточне рішення. Скажу відверто, на нас чекають складні перемовини. Ми усвідомлюємо, що кожен день простою здорожчує проект. Нагадаю, що Бразилія два роки тому припинила будівництво космодрому.
- Про який рівень інвестицій іде мова?
- Станом на сьогодні з обох боків вкладено паритетну вартість у статут цієї міжнародної компанії в рамках проекту. Сума близька до 235 млн доларів США. Бразильська сторона внесла кошти шляхом прямих інвестицій, а українська - взяла кредит під державні гарантії, які ми змушені повертати з державного бюджету з відсотками.
Інша частина, яку ми вкладали поза цим, - це кошти на виготовлення ракети-носія, вони мають суто українське походження.
- Скажіть, вам відомо про причину призупинення проекту, вона має політичний, технічний чи економічний характер?
- Поки ми не отримали офіційної відповіді. Бразильська сторона лише відповіла, що такий стан речей пов'язаний із внутрішньою ситуацією в державі. Насправді там все складно, є соціальні протести, корупційні скандали тощо. Можливо наші бразильські партнери потребують паузи, щоб переосмислити співпрацю. Але обидві сторони чудово усвідомлюють, що час працює проти них.
ЧОМУ ПАДАЮТЬ РОСІЙСЬКІ РАКЕТИ
- Чи можемо ми говорити про співпрацю з Росією у космічній галузі?
- Як ми можемо говорити про мирну співпрацю, коли йдуть бойові дії? На сьогодні всі рішення, ухвалені Президентом України, ДКАУ виконує повністю. Усі зобов'язання, укладені в рамках міжнародних програм співпраці, Україна виконує. До нас, зокрема, звертаються західні партнери - з ЄКА та NASA, щоб ми здійснювали постачання обладнання для пусків ракет-носіїв із Російської Федерації.
Що стосується військового співробітництва та співпраці у проектах подвійного призначення, то про його продовження у теперішній час не йдеться.
- У чому, на ваш погляд, полягає причина відмов російського космічного обладнання, що трапляються останнім часом?
- У сусідній державі достатньо фахівців, щоб оцінити ситуацію і визначити її причини. Я думаю, що, передусім, це пов'язано з дисципліною на виробництві тих підприємств, які виготовляють космічну продукцію. А решту причин, я би не хотів коментувати.
- Але ж російська сторона, здебільшого ЗМІ, часто перекладають відповідальність за прорахунки на Україну...
- Повірте, якби насправді існувала причина відмов з вини української сторони, то галасу було би набагато більше. Офіційно, за час мого перебування на посаді голови ДКАУ, жодної претензії від РФ не надходило.
СВІТОВІ КОСМІЧНІ АМБІЦІЇ
- Олегу Семеновичу, з огляду на вашу присутність у Ле Бурже, скажіть, куди рухається сьогодні космічна галузь?
- Насправді в мене насичений графік. Відбулося багато зустрічей і переговорів, тому я поки що не встиг ознайомитися з усіма новими зразками, технологіями та проектами. Наше завдання тут полягає у забезпеченні, насамперед, основи для успішної діяльності українських КБ, компаній і підприємств. Але щодо того, з чим я встиг ознайомитися, то чітко спостерігаються наміри переходу до нових космічних технологій. Зустріч із керівником DLR Йоганном Дітріхом Вернером, який з 1 липня очолюватиме ЄКА, засвідчила, що будь-яка галузева продукція повинна мати щось нове. Ті загальні стандарти ракетобудування, що діяли 20-30 років, принципово нічого не змінюють.
Водночас, сьогодні людство багато уваги приділяє космічному сміттю та прогнозуванню космічної погоди. Це пов'язано з тим, що відбувається на Землі. У вересні в Мексиці має пройти конференція на рівні керівників світових космічних агентств, де обговорюватимуться ці питання. Ітиметься також про дистанційне зондування землі. Загалом людство має амбіції освоєння космосу за межами сонячної системи, а це, відповідно, вимагатиме принципово нових космічних апаратів та інновацій у галузі.
- До речі, буквально днями «прокинувся» космічний зонд місії ЄКА «Розета» на «українській» кометі Чурюмова-Герасименко. Чим зараз займаються українські дослідники космосу?
- Нещодавно ми провели 5-ту міжнародну конференцію з космічних технологій у Дніпропетровську за участю вчених та інженерів з-понад 20 країн. До речі там був присутній і пан Чурюмов, який зробив детальну і якісну доповідь щодо місії «Розета». Обміни такого рівня тривають. На превеликий жаль, Україна тимчасово втратила свої космічні засоби, розташовані в Євпаторії у Криму, але ніхто руки не складає. Опрацьовуємо питання використання унікальних пристроїв Центру космічного зв'язку (ЦКЗ) у Золочеві, що має дві великі приймально-передавальні станції з антенами діапазону «C» (25 та 32 метри) та дві станції з антенами діапазону «Ku» (5 м та 7 м.). Його вже відвідало кілька делегацій вітчизняних учених.
Україна також має Радіоастрономічний інститут НАНУ, Головну астрономічну обсерваторію НАНУ, Інститут космічних досліджень НАН України та НКА України і нарешті, Національний центр управління та випробування космічних засобів. Зараз ми розглядаємо питання, якими саме програмами завантажити ці установи, у тому числі у контексті співпраці зі світовими та європейськими партнерами. Адже подібних можливостей для дослідження космосу не так багато у світі.
ДКАУ уклало угоду з НАНУ про розширення співробітництва. Я нашим науковцям сказав прямо: пора розвернути голови з північного сходу на захід. Шукати партнерів там. Ми також розглядаємо можливість розгортання наукового майданчика у Львові для співробітництва з Європою. Там маємо комунікації, науковий потенціал, а також можливості створити філії європейських партнерів. Львів набагато зручніший у цьому контексті, ніж Харків чи Дніпропетровськ. Ми попередньо обговорили цю ініціативу з мером Львова, який підтримав нас. Зараз шукаємо інвестиції.
- Де ви знаходите кадровий потенціал для галузі?
- В Україні є низка галузевих навчальних закладів. Насамперед, це Дніпропетровський національний університет, Харківський авіаційний інститут, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Київські національний авіаційний університет і національний університет імені Тараса Шевченка, Житомирський військовий інститут імені Сергія Корольова, є астрономічні кафедри в Ужгородському та Одеському університетах та інші. Я дуже позитивно дивлюся на нашу молодь. Сьогодні ми запустили перший студентський космічний наносупутник. Агентство приділятиме багато уваги українському студентству. ДКАУ має домовленість з НТУУ «КПІ» про співпрацю. Ідеться про координацію та спільні проекти у космічній галузі, виробництво нових наносупутників, пікосупутників тощо.
Усе що стосується будівництва космічних апаратів ми просуватимемо і розвиватимемо. У плані платформ для космічних апаратів, ми маємо напрацювання щодо електродвигунів, які використовуються для корекції позиціонування космічних платформ.
Тому кадровий потенціал є. Молоді спеціалісти тягнуться до космічної діяльності. Наразі, перед моєю поїздкою на авіакосмічний салон за результатами конкурсу на роботу до космічного агентства України було прийнято двох молодих працівників.
Роман Сущенко, Париж.