Медичне страхування – потрібне воно чи ні? Це питання цікавить українців, які вже стомились платити у "кишені" і хочуть мати кваліфіковану допомогу. Коли може запрацювати механізм страхової медицини - про це та інше кореспондент Укрінформу розпитав у голови Комітету з питань охорони здоров'я ВР Ольги Богомолець.

- Ольго Вадимівно, чи зможе, на вашу думку, запрацювати система медичного страхування через рік, як нам обіцяють високопосадовці з МОЗ?

- Я вважаю передчасним і неможливим введення через рік прозорої системи медичного страхування. За моїми розрахунками, введення моделі прозорої, якісної та чесної системи медичного страхування реально зробити за два роки – за умови, якщо МОЗ прибере всі корупційні схеми, які існують у міністерстві. Для впровадження системи медичного страхування необхідні кілька важливих складових. Перше, на базі референтних цін на ліки та європейських клінічних протоколів прорахувати собівартість лікування хвороб і сформувати для людей гарантований державою базовий безоплатний пакет медичних послуг. Цей пакет має бути зрозумілий кожному громадянину.

Не менш важливим є лібералізація фармацевтичного ринку. Сьогодні на український ринок не можуть зайти деякі компанії, у зв’язку з корумпованою системою реєстрації медпрепаратів, а потенціал вітчизняних виробників далеко не задіяний в повному обсязі - тому має бути розроблений і прийнятий новий закон про лікарські засоби.

Третє – це крок дуже болісний - це позбавлення Міністерства охорони здоров'я закупівельних функцій. Ці функції, і відповідно бюджет, згідно з обіцяною державою децентралізацією і адміністративно-територіальною реформою, мають бути передані на рівень регіонів, бо саме на місцях фахівці краще знають, що потрібно громаді.

- А що має залишитись у МОЗ?

- У повноваженнях МОЗ мають залишитися вакцинація, невідкладна медична допомога, лікування інфекційних і орфанних (рідкісних - авт.) хвороб і громадське здоров'я. Водночас, необхідно створити механізми відкритих і прозорих державних закупівель на аукціоні. Щоб на відкритому сайті можна було ознайомитись, які препарати можна купити у якого виробника, за якою ціною і прийняти прозоре і всім зрозуміле рішення. Генпрокуратура в цей час має сидіти й дивиться, хто купив і вже не в МОЗі, а у відповідних регіонах на копійку дорожче; одного-другого зловили, притягнули до відповідальності, а третій вже подумає, чи варто ризикувати репутацією і свободою, так помаленьку і змінимо корупційну систему на омріяну державу-сервіс.

- Чи спілкуєтесь ви особисто з міністром?

- Спілкуюсь і вже неодноразово пропонувала застосовувати відкриті реєстри усіх лікарських препаратів та медичного обладнання з референтними цінами в різних, наближених за економічним розвитком до України країнах. Щоби кожен міг розуміти, за якою ціною купують інсулін в Естонії, Литві й Польщі, а за якою в Украіні. Ці кроки не потребують ні змін у законодавстві, ні ухвалення нових законів, лише виключно доброї волі міністра.

- Як вам працюється у Комітеті ВР з питань охорони здоров'я?

- Важко, бо моя позиція жорстка, бо очищення у медичній сфері не відбувається. Не були викриті корупційні схеми МОЗ, не притягнуті до відповідальності й не покарані ті, хто проводив корупційні закупівлі у минулі роки, українці у відчаї від цін на ліки й відсутності фінансування у лікарнях. До аптеки зараз люди заходять, як до ювелірного магазину.

Коли в країні тисячі поранених і мільйони біженців, Міністерство охорони здоров'я має працювати в особливому режимі, а цього наразі не спостерігається. Знову відповідальність перекладена на волонтерів. Старі підкилимні корупціонери протидіють, і це мене змушує бути ще більш рішучою!

Яна Лемешенко, Київ.