Фінансові особливості національної посівної

В Україні завершилася посівна кампанія. Вона була непростою, оскільки сіялись в умовах дуже складної економічної ситуації та військових дій на сході країни. Багато середніх і дрібних сільгосптоваровиробників зіткнулися з тим, що банки відмовилися видавати їм кредити. І все ж аграрії завершили сівбу. Скільки коштувала посівна кампанія в Україні і якими програмами підтримки могли скористатися агрокомпанії, дізнавався кореспондент Укрінформу.

Наскільки подорожчала посівна?

За даними Мінагропроду, посівна кампанія подорожчала практично на третину. У 2014 році аграріям знадобилося 41,6 млрд гривень для проведення польових робіт, а в 2015 році ця цифра досягла 66 млрд гривень. Разом з тим, місію "відсіятися" робили важкоздійснюваною ще декілька чинників. Напевно, найвагомішим з них для сільгоспвиробників став обмежений доступ до кредитних ресурсів. Особливо сильно це відчули дрібні та середні компанії. Кредити таким компаніям і в легші часи банківський сектор видавав акуратно, оскільки дуже часто ліквідною заставою міг слугувати щойно зібраний урожай. З часом банки навчилися працювати і з цим активом, але кризові часи потребують обачності. Сьогодні можемо констатувати, що банківське кредитування для малих і середніх компаній - фактично недозволена розкіш.

Підтверджується це і цифрами, які наводить Мінагропрод. Наприклад, з 63 млрд гривень, які на кінець другої декади травня освоїли аграрії, лише 8,4 млрд гривень становили банківські кредити. Власних коштів аграрії вклали 54 млрд гривень.

Програми підтримки на перспективу

В умовах нестачі грошових коштів альтернативою для сільгоспвиробників стали дві форвардні програми закупівель зерна, які проводять ПАТ "Аграрний фонд", а також ПАТ "Державно-продовольча зернова корпорація".

Цього року виробники зернових могли отримати частину грошей у рахунок майбутніх поставок зерна врожаю 2015 року. Як кажуть у «Аграрному фонді», цей інструмент фінансування затребуваний у сільгоспвиробників, причому як у дрібних фермерів, так і у великих агрохолдингів.

"Найактивнішими були такі області: Кіровоградська, Хмельницька, Вінницька, Черкаська, Дніпропетровська, Миколаївська, Запорізька", - розповідає заступник голови правління ПАТ "Аграрний фонд" Андрій Ісак. - Наше портфоліо становить близько 1200 контрагентів. Є аграрії, які звикли працювати з «Аграрним фондом» і готові до взаємовигідної співпраці щороку".

Плановані обсяги закупівель за форвардною програмою становлять, за словами Андрія Ісака, близько 1 млн тонн (пшениця продовольча, жито + гречка). Велику частину цієї програми вже було виконано: близько 800 тис. тонн було закуплено за осінньою форвардною програмою і близько 180 тис. тонн - за весняною.

В «Аграрному фонді» не планують збільшувати обсяги форвардних закупівель продовольчого зерна. "Якщо буде необхідність докуповувати продовольче зерно, ми братимемо участь у спотових програмах. Що стосується гречки, то її ми точно будемо закуповувати на спотах і плануємо придбати щонайменше 10-15 тис. тонн", - пояснив Андрій Ісак.

Заступник голови правління ВАТ "Аграрний фонд" Андрій Ісак. Фото: Гріга Вадим.

Щодо прогнозів майбутнього врожаю, то фахівець рекомендує почекати з висновками в цьому питанні ще хоча б пару тижнів. Каже, що за цей період буде зрозуміло, яку кількість зерна, а головне - якої якості - збере Україна.

Поки ж в «Аграрному фонді» і Мінагропроді зайняті пошуком 2,2 млрд гривень, яких бракує для проведення фінальних розрахунків за фактом поставки продовольчого зерна.

Ще однією програмою підтримки для аграріїв, які не можуть (або не хочуть) залучати кредитні кошти, можна назвати форвардну програму, яку впроваджує ДПЗКУ. Йдеться про 300-350 тис. тонн зернових для поставки до Китаю.

У рамках цієї програми підприємство готове купувати кукурудзу і ячмінь. У програмі передбачена виплата в розмірі 1600 грн/т зерна відразу (без урахування страхового збору, з урахуванням ПДВ).

Поки про збільшення закупівель за форвардною програмою, яка проходить у два етапи - з травня до кінця червня і з липня по листопад 2015 року, в ДПЗКУ не говорять.

Таким чином, аграрії можуть продати за форвардними програмами незрівнянно меншу частину зерна, ніж планують зібрати до осені. Мінагропрод не робить прогнозів щодо валового збору зернових у 2015 році, але ймовірність того, що зерна зберуть понад 55 млн тонн, - досить висока.

Потенційна альтернатива банківським кредитам

Міністерство аграрної політики та продовольства ситуацію з банківським кредитуванням галузі змінити намагалося, але, з огляду на низку обставин, почало створювати альтернативні шляхи вирішення питання.

Йдеться про впровадження аграрних розписок. Ще торік у Полтавській області був запущений пілот цієї програми. Суть роботи полягає у тому, що аграрії можуть отримати товарне або фінансове кредитування без залучення банківського сектору, а безпосередньо у постачальників матеріально-технічних ресурсів.

Говорити про те, що цей інструмент приносить аграріям необхідний капітал для операційної діяльності, поки не доводиться, але як кажуть, "дорогу здолає той, хто йде". Принаймні в цьому абсолютно впевнена заступник міністра аграрної політики і продовольства Владислава Рутицька.

"У програмі активно беруть участь такі компанії, як Сингента, Монсанто. Компанія NСH теж супроводжує нас, допомагає у цьому процесі з точки зору законодавства, а також з їхнього боку є повна готовність надавати дрібним, середнім аграріям з різних областей такий інструмент, як аграрні розписки, через спеціальний фонд (фінансування 40 млн доларів від ЄБРР. - Авт.)", - розповідає Рутицька.

Заступник міністра зазначила, що найголовніше для ефективного просування щодо нового інструменту кредитування необхідно врахувати щонайменше два основних фактори - активність попиту і прийнятна ціна операції для обох сторін.

"Наразі, оскільки інструмент абсолютно новий, наше завдання - його популяризувати і надавати максимальну інформацію фермерам. Важливо розуміти, що вартість отримання цього оборотного капіталу залежить від кількості пропозицій. Завдання міністерства - поглибити ринок попиту на аграрну розписку таким чином, щоб сформувалася висока активність попиту", - говорить Рутицька.

Заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька. Фото: Гріга Вадим.

На думку заступника міністра, що більше аграріїв братимуть участь у цій програмі, то простіше буде встановити постачальникам послуг релевантну ціну пропозиції.

На сьогодні міністерство запускає пілотні проекти з аграрних розписок у Вінницькій, Хмельницькій, Харківській, Сумській областях. "Також ми думаємо над Черкаською та Кіровоградською", - додає Рутицька.

Чиновниця акцентує увагу на тому, що крім створення ринкових відносин важливими залишаються ще й "документальні" питання.

"Одним з таких параметрів є транспарантний земельний кадастр в областях для вирішення питань з документальним супроводом угод", - зазначає Владислава Рутицька.

Ідея створення альтернативного банківському джерела кредитування правильна, особливо з огляду на те, що сьогодні банківська система в Україні сама переживає масштабні реформи.

Але поки аграрні розписки - все ж перспектива щонайменше наступного року. Це визнають і в Мінагропроді, підбиваючи підсумки, по суті, року роботи програми агророзписок.

"Зараз відсоток забезпечення (потреб у позикових коштах для аграріїв за програмою аграрних розписок у Полтавській області. - Авт) занадто малий", - погоджується Рутицька, але, на її думку, в майбутньому пропозицію за програмою агророзписок перевищуватиме ті можливі пропозиції, що надходять з банківської сфери. Принаймні - це і є кінцевою метою програми, яка показала свою ефективність, наприклад, на бразильському аграрному ринку.

Питання цін і продажів

Видихнувши за підсумком завершення посівної, аграрії готуються до нової "битви" - за ціни. Кризові явища завжди діяли на українських аграріїв як стимул зібратися і вистояти. Мимоволі згадується 2009 рік, коли світова фінансова криза також сильно вдарила по фермерах, змусивши їх істотно скоротити кількість залучених кредитних коштів, а також максимально забезпечити себе матеріально-технічними ресурсами (власні склади, техніка тощо). Саме в цей період багато українських фермерів, маючи можливість зберігати зібрані зернові, тримали ціни на досить високому рівні й не вели продажів.

Чи вдасться виробникам проявити таку ж стійкість характеру - питання відкрите, оскільки сьогодні девальвація національної валюти і рівень інфляції незрівнянно вищі, ніж у 2008-2009 роках. А це означає, що аграріям доведеться насамперед думати про оборотний капітал.

Як вважають аналітики зернового ринку, ситуація для аграріїв складається непроста. З одного боку, необхідно компенсувати подорожчання польових робіт 2014/15 МР. З іншого - отримати достатню кількість оборотних коштів для проведення осінніх польових робіт.

Важливим фактором у цій ситуації є також те, що збирання зернових починається перед збиранням високорентабельних кукурудзи, сої, соняшнику. До того ж перед початком сезону експерти говорять про зниження світових цін на продовольчу пшеницю.

Експерти кажуть, що ключовим моментом у цьому протистоянні буде наявність "грошового жирку" у аграріїв, а це питання суто індивідуальне. За попередніми оцінками аналітиків, більша частина аграріїв продаватимуть 1/3-1/4 частину зібраного врожаю пшениці. Прийнятними ж цінами реалізації пшениці 2 класу сільгоспвиробники вважають 3500-3600 грн/т на умовах самовивозу.

Ольга Прядко, Київ.