Незаконна забудова міста Києва - проблема не нова. Нинішня міська влада вирішила радикально підійти до боротьби з цим явищем. Після інспекцій, проведених на незаконних і самовільних будівництвах, правоохоронні органи в 2015 році зупинили роботу на 8 будівельних майданчиках. Але це тільки мала частина рішення, оскільки в місті налічується 146 проблемних об'єктів. У жителів столиці проявилися протестні настрої, їхні сутички із забудовниками часто закінчуються гучними скандалами, іноді - колотнечами і навіть стріляниною.

Про те, чому незаконні будівництва спотворюють Київ, про способи боротьби з ними Укрінформу розповів директор департаменту містобудування і архітектури КМДА - головний архітектор столиці Сергій Целовальник.

- Сергію Анатолійовичу, не так давно у ЗМІ з'явилася інформація про те, що в Києві більш як 140 протиправних забудов. Чи збігаються ці дані з вашими?

- Збігаються. Уявіть таку картину. Якщо дивитися на центральну частину Києва з боку проспекту 40-річчя Жовтня або від залізничного вокзалу, то ви побачите, що на Батиєвій горі, Черепановій горі, на Соколиному Розі вилізли, як у Нью-Йорку свого часу, будинки підвищеної поверховості, що зазвичай не перевищують 25 поверхів. Я цей "пейзаж" порівнюю з гребінцем, у якого вибиті деякі зуби. Тобто, несистемно виліз такий побитий у боях маленький динозавр.

- Тобто, усі ці будинки "вилізли" там незаконно?

- У кожному випадку можна "докопатися" і до дозволу. Але справа ж у тому, що не одна людина відповідає за те, що відбувається в місті, і річ не в тому, хто був при владі в той чи інший період. Свій вплив чинять економіка, ситуація соціально-політична і політична воля.

Ці висотні будинки виникли в той час, коли позначилася слабкість влади, яка не змогла вжити жорстоких заходів і вимагати їх виконання. А сила грошей і бізнесу проявилися в тому, що люди правдами і неправдами придбавали земельні майданчики. В умовах такої млявості законодавства вони максимально використовували вигоду від того майданчика, не зважаючи ні на оточення, ні на містобудівні норми, ні людей, які живуть на сусідніх подвір`ях.

Почалося це не учора, і не чотири роки тому. Це триває понад двадцять років. Зараз я усіма силами намагаюся застосувати усі можливі законодавчі норми, щоб чинити опір забудовникам, які мріють про отримання прибутку в 800-900%. Жадібність інвесторів в нашій країні, мабуть, можна порівняти з жадібністю яких-небудь наркобаронів у Бразилії або Колумбії.

Як тільки траплявся якийсь шматочок землі, особливо в центрі, вони вже ні з чим не рахувалися і ні на кого не зважали. А тепер ми бачимо картину, яка вийшла.

- Чи можливо змусити інвестора "грати за правилами"?

- Це складно зробити. Проблема в тому, що інвестори не хочуть забудовувати комплексно. Їм потрібен прибуток, тому про будівництво дитячих садків, шкіл, паркінгів або про зелені зони не йдеться.

Наприклад, у нас зараз стоять непродані гаражі біля новобудов вартістю від 10 до 30 тисяч доларів. Ні у кого таких грошей немає, щоб заплатити за гараж. На цю ситуацію реагує ринок, реагує будівельник. На місцях, відведених для будівництва цих об'єктів, інвестор будує житло. Ситуація посилюється.

Сьогодні бюджет міста формується дуже важко. Ми "зі шкіри ліземо", намагаємося будувати необхідні інфраструктурні об'єкти, а інвестори, які беруться забудовувати великі території (звичайно комплексно), обходять власні зобов'язання і будують тільки "смачненьке", те, що дає їм хороший прибуток.

- Такий підхід до будівництва може тільки збільшити кількість конфліктів між жителями міста і забудовниками. Чи може влада, держава вплинути на цю ситуацію?

- Ми впливаємо, як можемо. Тобто, діємо у рамках Конституції.

Причина сутичок і обурення людей зрозуміла. Інвестори жорстоко обманювали людей, які живуть у забудовуваній зоні, проводили штучні "громадські слухання", отримували офіційний документ з печаткою і підписами від "громадських комітетів", а потім виявлялося, що люди нічого не знають про цю справу.

До певного часу усе це не виходило за рамки пристойності, а потім ця манера інвесторів перейшла усі межі. Народ, особливо після Майдану, став боротися організовано, люди почали об'єднуватися, наймати юристів і реально вирішувати проблеми. Народ став закривати деякі будівництва. Люди чинили опір, через суди закривали будівництво (хоча воно потім нерідко знову дивовижним способом відкривалося). Це було на першому етапі.

На другому етапі настав певний паритет. Інвестор знайшов новий метод боротьби з оточенням. Він прагне швидше продати права на квартири. Тому, коли "місцеві" виходять протестувати, вони мають справу вже з новими мешканцями, тими, хто вклав гроші у будівництво і тепер відстоює свої права. Тобто, людей штучно зіштовхують лобами.

Це цілий процес, де кожна сторона вигадує нові технології, які спрацьовують. Для того, щоб бути модератором в цій ситуації, у влади є тільки одна можливість - свято і суворо дотримуватися закону.

Мені часто доводиться приймати сторону людей, оскільки нам доводиться думати про майбутнє. Наш мер зараз жорстко виступає з тих питань, які раніше так гостро не піднімалися. Це і проблема кіосків, і незаконні будівництва, і реклама. По цих напрямках, я думаю, скоро настануть серйозні зміни на кращие

- Сергію Анатолійовичу, розкажіть про створений недавно центр моніторингу забудов міста Києва.

- Створили цей міжвідомчий центр за розпорядженням мера 22 квітня. Зрозуміло, що зараз йдеться про незаконне будівництво. Цією проблемою ми займемося як ніколи серйозно. У комісію входять такі персони і посади, що якщо ця комісія зажадає папірчик принести, так цей папірчик буде сльозами покритий, справжій, з печаткою і підписами. І цей документ, будьте упевнені, буде пришитий туди, куди треба, в ту справу, яку буде заведено. Тут будуть представлені і силові структури. Об'єкти розглядатимуть не "просто так", ухвала комісії виноситиметься на сесію Київради.

- Чи проводилися вже засідання цього центру?

- Було одно, настановче. Є список об'єктів, над якими найближчим часом комісія почне працювати на повну силу. Є матеріали, викликатимуться ці інвестори. У одного такого є 50 майданчиків. З нього й почнемо.

- Якщо будівництво припинене, що робити з цим об'єктом? Чекати поки само зруйнується?

- Питання правильне, але відповідь багатопланова. Більшість каркасів, які давно поросли деревами, значилися в судах як речові докази, і до них не можна було торкатися. Люди ходили, оббивали пороги, просили про допомогу.

І ось, представте, знайшлася така собі компанія, яка запропонувала добудувати будинки за демпінговою ціною. Народ зрадів. Гроші давно вже використані, будинок стоїть і руйнується. І раптом з'явився добрий інвестор, який допоможе. Він що, такий добрий, що за свої гроші добудує і віддасть людям квартири, за які не йому платили спочатку? Ні!

Усе дуже просто: інвестор бере і без жодного закону, без землевідведення ставить поруч ще один будинок. Тобто, чіпляється за майданчик.

Як бути з цими будинками? Це дуже важке завдання для міської влади. Якби у нас були кошти, ми б вільно вирішили це питання.

- Чи передбачає новий Генеральний план Києва шляхи рішення проблем з незаконною забудовою?

- Так, у нас в новому Генплані є цілий розділ, історико-архітектурний опорний план, який дуже довго обговорювався і продовжує допрацьовуватися. Там будуть чітко прописані вимоги, які висуваються до забудови в історичних зонах, до пам'ятників і їх кластерів.

У діючому Генеральному плані вказано, що у центральній частині міста забудова не повинна перевищувати 27 метрів від поверхні землі. Ця норма хороша була б для Дубая, який на рівнині, але Київ - місто на рельєфі. І що таке 27 метрів в ямці або на горбку - це велика різниця.

Нами зараз проведена колосальна робота, створений електронний макет міста Києва. У різних точках встановлені візуальні камери, побудовані візуальні конуси і будь-який об'єкт, який збираються збудувати, ми пропускаємо через цю систему, подібно до того, як в аеродинамічній трубі випробовують літальні апарати. Тобто, ставимо будинок і перевіряємо, як він може вплинути на силует міста, про що ми дуже піклуємося.

- Сергію Анатолійовичу, на Будинку профспілок добудували два поверхи... З владою не погоджували?

- Усе, що там робиться, незаконно. Некомпетентні молоді люди прийшли туди і вирішили, що на хвилях революції усе можна. Там звели надбудову, зробили прибудову на фасаді.

Ми зараз не маємо права зайти на будівництво. Законом я позбавлений будь-якого права контролювати будівництво міста, але треба вживати якихось заходів.

Ось зараз нам запропонували розглянути меморандум, який буде підписаний між ними і нами. У цьому меморандумі, мабуть, буде прописано те, що вони просили роки два назад. Вони хотіли прибудову у дворі, але вона була трохи вище існуючої будівлі і ми не дали дозволу.

Будівля профспілок має 21 тисячу квадратних метрів. Там тільки два власники - Федерація профспілок України і Київська організація. Скільки б людей там не працювало, їм більш як 3 тис.кв.м не потрібно. А інші 17-18 тис. - це чиста комерція. Якщо їм ще потрібна прибудова, це означає, подумали ми, що ці профспілки заженуть у прибудову, а фасадну будівлю в самому центрі Києва віддадуть магазинам, які приноситимуть власникам казкові прибутки. Чому я повинен сприяти цим процесам?

Ми в цьому меморандумі запропонуємо, після розмови з громадськістю, повернути усе, що вони набудували, у початковий стан, розібрати усі ці надбудови і прибудови прибрати. І тільки в цьому випадку ми розглядатимемо питання про будівництво прибудови усередині, якщо вони його добре обгрунтують. Важливо, щоб меморандум не став ультиматумом місту.

- Будинок профспілок під час подій Євромайдану був одним з основних центрів підтримки революції, як і Хрещатик. Як ви ставитеся до пропозицій зробити Хрещатик пішохідним?

- Це неможливо. Транспортна міська схема побудована таким чином, що Хрещатик є транспортною артерією. Зробити його пішохідним - заради чого? Щоб ми марширували там? Часто в суботу і неділю Хрещатик перекритий. Люди ходять по асфальту і дихають випарами від машинного мастила, стертої гуми...

Але в рамках конкурсу "Територія Гідності" є пропозиції з облаштування Хрещатика або Майдану Незалежності частково пішохідними. І навіть є пропозиція, приголомшлива своєю оригінальністю, про відродження на певній ділянці Хрещатику струмка, який по ньому протікав, водної структури в оточенні зелені.

Можливий і такий шлях, якщо ми з восьми смуг руху дві відберемо, з боку, де розширена частина тротуару. Вона і так широка, але ми збільшимо її ще на 7,5 метра. Ми тоді зможемо розіграти тут драматургію зелені і геопластики. А шість смуг для руху на Хрещатику цілком достатньо для сполучення між двома "пробками" - на Європейській площі і Бесарабці.

- Чи багато пропозицій надійшло на цей конкурс?

- Так, їх можна переглянути на сайті, де відкрито народне голосування за найцікавіші проекти. Скоро ми зробимо виставку на Майдані Незалежності, на якій буде представлено 148 робіт, надісланих на конкурс з усього світу. Там 4 номінації: "Громадський простір Майдану і центрального ядра м.Києва", "Міжнародний культурний центр "Український Дім на Європейській площі", "Меморіалізація подій Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні", "Багатофункціональний музейний комплекс "Музей Майдану/Музей Свободи".

Будуть виставлені планшети з конкурсними проектами, всього 161 планшет. Будуть збудовані два таких каре, в центрі вежа, з якої у вечірній час буде видно промені, що символізують Небесну Сотню, навколо - підсвітка та конкурсні роботи.

- Коли кияни зможуть побачити музей Майдану та інші зміни в центрі столиці?

- Результати конкурсу ми будемо ще вивчати і шукати правильне рішення. Проведемо громадське обговорення. Потім журі підіб'є підсумки.

Але це не означає, що ми все так швидко побудуємо. Швидко зробили все те, що ми сьогодні бачимо. Це хрести, фігури, стела. Вони були створені поривом душі, покликом серця.

І зараз ми не затягуємо вирішення цього питання, але всі разом думаємо. Питання ж не тільки естетичне, але й етичне теж. Поставити зараз пам'ятник серед кіосків і шуму сучасного міста - це було би просто образливо для громадськості.

Сам меморіал не обов'язково повинен представляти монумент величезного розміру, з мечем або хрестом, або ще чимось. Тут пошук буде ще тривати. Поспішати не варто. Тим більше що події, які відбулися на Майдані, ми розглядаємо не у відриві, а в контексті історичного розвитку України і подій, які сьогодні відбуваються в країні.

Олена Собко, Київ.

За даними департаменту містобудування та архітектури КМДА, об'єкти, які відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України мають ознаки самовільного будівництва, розташовані за такими адресами:

вул. Руданського, 3-а (ЖК "Затишний"), вул. Руданського, 9а (ЖК "Молодіжна ініціатива"), вул. Олевська, 5, 9, 11, 15 (ЖК "Сосновий бір"), вул. Ольшанська, 2 (ЖК "Печерський бастіон"), вул. Жилянська, 118 (ЖК "Елегант"), вул. Ж. Жабаєва, 22 (ЖК "Будинок на Кузьмінський), вул. Сошенка, 33 (ЖК "Белла Віста"), вул. Я. Гашека, 20, 22, 24 (ЖК "Сімейний затишок"), вул. Світла, 3 (ЖК "Східні Ворота"), вул. Харківське шосе, 15а (ЖК "Нова Хвиля"), вул. Закревського, 42а (ЖК "Перлина Троєщини"), пров. Лобачевського, 7 (ЖК "Флагман"), вул. Лохвицька, 1-2/Харківське шосе (ЖК "Стародарницький"), Харківське шосе, 19 (ЖК "Мега Сіті"), вул. Лисянська, 9 (ЖК "Стольний Град"), вул. Ушинського, 40 (ЖК "Домініон Де Люкс"), вул. Григоренка, 39-б (офісно-житловий комплекс), вул. Заболотного, 150 (офісний центр), вул. Петропавлівська, 40 (ЖК "Науковий"), вул. Тропініна, 3-5 (ЖК "Тропініна"), вул. Кіровоградська, 70 (ЖК "Совські Ставки"), Стратегічне шосе, 53 (ЖК "Мозаїка"), вул. Жамбила Жабаєва, 7-д (ЖК "Посольський"), вул. Лисичанська, 29 (ЖК "Арт Хаус"), вул. Тихорецька, 30/7 (ЖК "Тихорецьк"), вул. Менделєєва, 18-20 (ЖК "Міа Вілла"), вул. Милославська, 31-в (ТРЦ "Милославський"), вул. Сиваська (ЖК "Нова хвиля 2"), вул. Правди, 102 (ЖК "Синьоозерний"), вул. Жилянська, 120-б, вул. Ракетна, 24 ЖК "Панорамне містечко"), вул. Науки, 49 (ЖК "Олімпійське селище"), вул. Т. Строкача, 9 (ЖК "Південний квартал"), вул. Новоукраїнська, 24 (ЖК "Шевченківський квартал"), вул. Булгакова, 12 (ЖК "Маргарита"), вул. Ракетна, 24 (ЖК "Панорамний"), вул. Ж. Жабаєва, 22 ЖК "Кузьмінський"), вул. Маістральна, 33 (ЖК "Кузьмінський 2"), вул. Ругожнікова, 1, 9, вул. Тихорецька, 28/7, 28/4, 28/1, (ЖК "Перспектива"), вул. Замковецька, 5 ("ЖК"Замковецький"), вул. Науки, 66-70.