Бізнес-політика, політика бізнесу - приблизно так можна характеризувати процеси, які сьогодні відбуваються в українській владі. Хтось приходить в політику на запрошення, а хтось без нього, тому що час "виганяти всяку погань" із кабінетів. Саме так прокоментував кореспонденту Укрінформу своє рішення йти в політику помічник екс-губернатора Дніпропетровської ОДА, бізнесмен і громадський діяч Геннадій Корбан.
З чим сьогодні йде в політику, як збирається діяти в ролі народного депутата Геннадій Корбан? Чи проплачені шахтарські акції протесту? У чому причина прихильності держави до імпорту ресурсів на шкоду українському виробнику? Читайте про це в інтерв'ю Геннадія Корбана Укрінформу.
- Геннадію Олеговичу, Святослав Олійник кілька тижнів тому в інтерв'ю Укрінформу говорив, що ви вирішили розширити поле своєї діяльності, зокрема йти в політику. Я б хотіла дізнатися про це рішення детальніше від вас особисто.
- Ви знаєте, зараз звільнився 205-й округ у Чернігівській області. Депутат, який був обраний на цьому окрузі, - Валерій Куліч - став губернатором області, і він зобов'язаний здати мандат у встановлений термін. Наскільки я знаю, його заява зареєстрована у регламентному комітеті ще у квітні. Сподіваємося, що найближчим часом будуть призначені вибори, вірніше довибори, і я балотуватимуся по цьому округу.
- А що ви збираєтеся робити в політиці?
- Всяку погань виганяти з кабінетів.
- Вже є якась конкретна програма дій?
- Так, є абсолютно конкретна програма дій. Наприклад, прийду у приймальню до директора Укравтодору і сидітиму там кілька днів, дивитимуся, чим він займається. Це так звані методи прямої демократії, ми їх сповідуємо. Я не ходитиму по комітетах і комісіях. Я особисто заходитиму у різні відомства, державні інституції і безпосередньо проводитиму експертизу того, чим вони займаються на місці.
- Тобто, це не законодавча діяльність. Чи ви плануєте виступати ініціатором законопроектів?
- У моїй команді є певна група людей, яка, безумовно, займатиметься і законотворчою діяльністю. Цілком можливо, я десь виступлю у співавторстві, але це не моє. Моє - це більше практика, робота із земними речами.
- Це буде війна з корупцією в цілому чи ви знаєте, які відомства потребують змін?
- Так, я їх знаю, безумовно. Знаю, які відомства я відвідаю.
- Поділитися планом можете?
- Зайду в ряд найбільш "жирниших" відомств. Наприклад, засідання Кабінету Міністрів мені цікаво послухати, подивитися. "Укрспирт" - у мене особливі відносини з цим відомством, Генеральний штаб - мені дуже цікаво подивитися, чим вони займаються, Міністерство оборони тощо. Я проблеми знаю, які внизу, я зможу розповісти чиновникам про них.
- А шляхи вирішення їх підкажете?
- Шляхи вирішення будуть дуже прості і радикальні.
- Якби 205-й округ не звільнився, ви б все одно йшли у політику або чекали наступних парламентських виборів?
- Напевно, якимсь чином все одно б мав відношення до політичної діяльності. Я планував і планую взяти участь у певному політичному русі. Але поки не можу розкривати усі плани.
- Як думаєте, чернігівці вас підтримуватимуть і чому?
- Думаю, що зможу гідно представити інтереси людей, які проживають у Чернігові. Я, безумовно, сподіваюся на їхню підтримку. Думаю, вони будуть задоволені моєю діяльністю. Найголовніше, що я їм не брехатиму, як це звик робити багато хто з тих, хто обирається у Верховну Раду.
- У Дніпрі ви активно допомагали і допомагаєте боротися з проявами сепаратизму. Чернігівська область, приміром, є однією з тих, де здійснюється проект "Стіна". Ви допомагатимете у його реалізації?
- Безумовно, але спочатку зрозумію, що саме потрібно. Проект "Стіна" - це державна програма. Допомогти реалізувати державну програму можна, знаходячись у Кабінеті Міністрів. Коли я стану народним депутатом, зайду в Кабінет Міністрів і подивлюся, що робиться за проектом "Стіна", зокрема, у Чернігівській області. Ось цим я зможу допомогти.
Також я планую допомагати у роботі і волонтерським організаціям на території Чернігова і Чернігівської області. У нас є спецпроекти, ряд фондів, які зможуть здійснювати підтримку цим організаціям.
Приміром, у Чернігівській області знаходиться великий навчальний центр сухопутних військ Збройних сил України "Десна", йому також буде приділено увагу.
- Ви знаєте, в яких ще проектах може знадобитися допомога громадських організацій у Чернігові?
- Зараз виїхала робоча група, яка працює там, на місці, після їхнього повернення я, безумовно, розумітиму усю проблематику, яка існує на даний момент у Чернігові й області. Заява про моє рішення йти в депутати була опублікована наприкінці минулого тижня, нам ще потрібен час усе вивчити.
- В одному з інтерв'ю ви згадували, що коли йде війна, є два варіанти: або воювати, або домовлятися. Які ви можливості бачите, щоб домовлятися, а не воювати?
- Домовлятися - це означає, що потрібно уміти розкривати рот і вимовляти слова. Той, хто має на це повноваження, повинен почати це робити, а не сидіти десь угорі, закрившись у кабінеті, і не грати амбіціями. Коли гинуть люди, будь-які амбіції треба відкинути. От і все. Є переговорна група, є ще хтось, можна, врешті-решт, знайти людей, які візьмуть на себе функцію парламентерів. Є журналісти, які можуть організувати телемости. Є так звана народна дипломатія, її потрібно використовувати. Коли ж політики роблять вигляд, що вони чогось не помічають, а в цей час гинуть люди, то це не діалог. Передусім, це не діалог з власним народом.
- Як думаєте, з ким і про що конкретно сьогодні можна домовлятися?
- Домовлятися треба з тим, хто представляє або якимсь чином має повноваження розмовляти від протилежної сторони. Я не знаю, хто це може бути. Очевидно, у нас є спеціальний орган, який здатний визначити повноваження сторін. Можливо, з цими терористами потрібно почати розмовляти. У будь-якому випадку, спершу треба зробити усе для того, щоб встановити мир, а вже потім домагатися інших цілей.
- Тобто зупинення бойових дій має бути пріоритетом?
- Я не сказав "зупинення бойових дій", я сказав, треба зробити так, щоб не гинули люди. Сьогодні сучасні війни можна вести таким чином, що люди гинути не будуть. Просто для цього потрібні гроші, технології й мізки. У нас немає ні першого, ні другого, ні третього. А війну без людей вести можна. Йдеться про технологічні війни, у світі їх ведуть США, Ізраїль. Люди не гинуть в таких кількостях у цих війнах. Вони не є гарматним м'ясом, як у випадку з Україною.
- Вашим пріоритетом протягом ось уже року є боротьба з корупцією...
- Відразу уточню: ми не стільки з корупцією боремося, скільки зі злодіями. Це різні речі. Сьогодні корупцією називається усе підряд. Кондукторка, яка взяла гроші в кишеню у трамваї, теж називається корупціонеркою. Давайте шукати причини цього. Учителі або медики мають обмеження у зарплаті - 2500-3000 гривень. Нехай хтось із міністрів поживе на ці гроші. Хоча б місяць, в якості експерименту. Протягне або ні - ось питання. Спершу треба платити людям, а потім вимагати з них. Сьогодні ж слово "корупція" покриває усе. Це ЖЕКи, міністри, судді, прокурори.
- Тоді перефразовую, ви боретеся зі злодіями у Дніпропетровській області ось уже рік. У масштабах усієї України плануєте продовжити цю боротьбу?
- Безумовно, ми знаємо усіх злодіїв поіменно. У нас є реєстр злодіїв. Ми будемо персонально ними займатися. Кожним злодієм персонально по реєстру під розпис.
- У вас вже є команда для цієї роботи?
- У нас все є.
- Економічна ситуація у країні досить важка і стає важчою. Багато людей виходять на мітинги, страйки. Хтось дійсно - від безвиході, частина подібних акцій - сплановані заходи. Сьогодні в Києві тривають страйки шахтарів підприємств, підконтрольних ДТЕК. Як ви вважаєте, у шахтарів дійсно немає коштів для існування або шахтарі - демонстрація чиєїсь сили?
- Це і те, й інше. Об'єктивно, сьогодні українське вугілля чомусь купується державою за нижчою ціною, ніж російське - у ворога. Це об'єктивна річ. Але водночас, частина людей для участі в акціях протесту залучені за гроші, за невелику оплату. З цим треба розбиратися детальніше, а не просто усіх під одну гребінку.
Безумовно, сьогодні в суспільстві є протестні настрої, тому що ті, хто сидять там вгорі, смачно їдять, смачно п'ють дорогі вина, у них усе нормально. А людям, які працюють у шахті, реально жерти нічого, і це факт. Це веде до протестів, і це усі повинні розуміти, а не подавати ситуацію під виглядом проявів сепаратизму.
Ситуація загострюється, особливо після того, як подорожчали і дорожчатимуть далі усі комунальні послуги. Хтось вгорі повинен трохи подумати про людей.
- Для вугільної галузі мають бути виділені якісь дотації або, як вимагають деякі шахтарі, дозвіл продавати вугілля за вищими цінами? Які тут методи можуть застосовуватися?
- Моя відповідь може не бути до кінця компетентною. І дотації мають бути, і ціна на вугілля має бути конкурентною. При цьому і власники підприємств не повинні скупитися. Вони повинні платити людям гідну зарплату. Такий підхід завжди добре працює, тому що йде повернення у вигляді попиту, що стимулює економічний розвиток. Власники вугільних компаній, зокрема, ДТЕК, повинні розуміти, що треба підвищувати зарплату. Коли ми були при владі, у свого роду примусовому порядку збирали великих промисловців і наполягали на тому, щоб поетапно відбувалося збільшення доходу людей. До цього треба прагнути, і власник повинен поділитися частиною своїх прибутків зі своїми людьми, якщо це приватна компанія, і тим більше, якщо державна.
- Сьогодні цього немає?
- Я упевнений, що сьогодні цього немає. Судіть самі, експорт здійснюється за валюту, а зарплати, як були у гривнях, так і залишилися. Їх потрібно підвищувати. І можливість така є, що найцікавіше, у власників. Не знаю, як щодо держави, я погано розумію, чим вона там володіє, але у власників приватних компаній точно є така можливість. Більшість видобувних компаній експертно-орієнтована, у них побудовані вертикально-інтегровані холдинги, тому в результаті своєї діяльності за продаж електроенергії вони отримують валюту. Про це не потрібно забувати. Не потрібно дивитися конкретно по шахтах, треба дивитися увесь цикл, а для цього повинен працювати Антимонопольний комітет. По-справжньому працювати, а не на папері.
- На ваш погляд, ціна на українське вугілля неконкурентна?
- Сьогодні українське вугілля усередині ДП "Вугілля України" купують не за конкурентною ціною. Чомусь іноземне вугілля закуповують дорожче, ніж вітчизняне. Здавалося б, треба стимулювати українського виробника, але цього не відбувається.
Ситуація аналогічна тій, коли пан Бірюков чомусь закуповує паливо у Білорусі, а не в "Укртатнафти". Причому на 2 гривні дорожче закуповує, ніж на заправках. Хто його назве розумним після цього? Є ж власний виробник палива, чому не залишити гроші усередині країни?
Такий підхід - це абсурд та ідіотизм. Абсурд і корупція - вони у цій ситуації нерозривно пов'язані. Не може бути й мови про отримання відкату від "Укртатнафти", можливо, тому паливо закуповується у Білорусі. Мало того, Бірюков купує паливо за валюту і за вищими цінами.
Обличчя бізнесменів: колишнього голови Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського, його екс-заступника Геннадія Корбана і Ріната Ахметова, які зображено на картині "Мисливці на привалі" в кабінеті Геннадія Корбана.
- У списку справ, якщо ви прийдете у Верховну Раду, значиться рішення цієї ситуації?
- Вони у мене з'їдять ці контракти, вони їх жуватимуть у мене на очах. Посолю, поперчу, оліїї наллю. А як їм ще пояснити, що це абсурд? Є внутрішній виробник, навіщо віддавати валюту у Білорусь або в Росію? Це комусь вигідно. Треба шукати кому.
- А ви знайшли, кому це вигідно?
- Звичайно.
- Розповісте?
- Ні, звичайно.
- Сьогодні є досить велика кількість гасел про боротьбу з корупцією і олігархами, в цих гаслах часто фігурує ім'я Порошенка. Як ви думаєте, реалізувати ці гасла можливо? Ми усі розуміємо, що Президент не відмовився від свого бізнесу...
- Не в моїх можливостях обговорювати президента і його ставлення до олігархії. Я думаю, що настане той момент, коли ці питання в суспільстві стануть досить гострими. Ось тоді й обговоримо. Сьогодні я не готовий.
- Геннадію Олеговичу, за останній час ви досить багато зусиль доклали до того, щоб Україна залишилася незалежною державою. Боретеся з тими ж сепаратистами, ворогами. Але не буває ж в житті усе так гладко, правда? Яка ціна питання для вас?
- Ціна питання - та кількість кримінальних справ, які лежать десь у правоохоронних органах. От і все.
- Що це для вас означає зараз?
- Нічого. Зовсім нічого. Просто, якщо вони думають, що я їх боюся, то вони помиляються. Я не боявся Януковича, а їх і поготів не боюся.
Ці кримінальні справи якось просуваються, когось періодично опитують, смикають на допити. Мені пропонують постійні "розміни", щоб я не займався політичною, громадською діяльністю. Це дешеві пропозиції. Нехай щось солідніше запропонують. Посаду якусь.
- А яка посада була б вам цікава?
- Міністр оборони. Україні ж потрібний новий Цахал. То чом би й ні?
Ольга Прядко, Дніпропетровськ.