Єлісєєв: Операція ЄС - оптимальний варіант врегулювання на Донбасі
Розгортання місії ЄС на Донбасі стало б кроком реального, а не віртуального врегулювання конфлікту
21.03.2015 15:05 760
  •  
  •  
  •  

Розгортання місії ЄС на Донбасі стало б кроком реального, а не віртуального врегулювання конфлікту. Зокрема, дало б змогу відновити контроль на українсько-російському кордоні і провести демократичні й вільні місцеві вибори у Донецькій і Луганській областях. Про ці та інші аспекти міжнародної операції з підтримання миру та безпеки у рамках спільної політики безпеки і оборони ЄС (СПБО) в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу розповів представник України при Європейському Союзі Костянтин Єлісєєв.

ЄС МАЄ УСПІШНИЙ ДОСВІД УРЕГУЛЮВАННЯ КРИЗ В ЄВРОПІ

- Пане посол, які аргументи Ви наводите партнерам в ЄС, щоб пояснити необхідність розгортання міжнародної операції з підтримання миру та безпеки на Донбасі?

- У розвиток ініціативи Президента Петра Порошенка РНБО України прийняла рішення звернутися до Ради Безпеки ООН та Ради ЄС із проханням про розгортання на території України міжнародної операції з підтримання миру і безпеки, яке було уведено в дію главою держави та підтримане українським парламентом. 18 березня Представництво України при ЄС передало керівництву Євросоюзу відповідне звернення, схвалене Верховною Радою.

Керівні органи держави, приймаючи це рішення, виходили, передусім, з необхідності створення умов для ефективної імплементації положень Мінських домовленостей, невідкладного розв'язання кризової ситуації, що склалася на Донбасі та упередження подальшої ескалації напруженості.

Росія та проросійські бойовики регулярно порушують режим припинення вогню, провокують бойові зіткнення, блокують діяльність спеціальної місії ОБСЄ з моніторингу і верифікації на підконтрольних ними територіях. Саме тому і постала нагальна потреба забезпечення додаткової і ефективної міжнародної присутності для відновлення миру на Донбасі.

Представництво України при ЄС розпочало роботу для забезпечення належного розгляду звернення нашої держави відповідними структурами Євросоюзу. Ми звернулися до наших партнерів із проханням розпочати консультації щодо започаткування миротворчої місії ЄС у рамках спільної політики безпеки та оборони ЄС. Це питання було також порушено перед керівництвом ЄС Прем'єр-міністром України Арсенієм Яценюком під час його візиту до Брюсселя 19 березня.

Аналогічна робота триває і в Нью-Йорку в рамках ООН.

- Чому саме миротворча місія ЄС відзначається Україною, як бажаний варіант?

- Досвід Євросоюзу в сфері миротворчості і врегулювання конфліктів у більшості випадків є позитивним і свідчить про ефективність обраних ним підходів. Багато операцій ЄС мали результатом не лише мирну стабілізацію криз у різних частинах світу, включаючи Європу, але й забезпечували сталий постконфліктний розвиток.

Яскравим прикладом у цьому зв'язку є операції ЄС з врегулювання конфліктів на Балканах. Активне безпосереднє залучення Європейського Союзу до врегулювання балканської кризи не лише забезпечило мир, але й заклало міцну основу для поступової європейської інтеграції країн регіону, наблизивши їх до членства в ЄС. Так, наприклад, Боснія і Герцеговина та Македонія, які були охопленні збройними конфліктами, сьогодні вже є кандидатами на членство в ЄС.

Іншою обставиною, яка вимагає залучення саме ЄС до операції з підтримання миру і безпеки в Україні, є те, що конфлікт на Донбасі й агресивні дії Росії на підрив міжнародної стабільності є потужним викликом і великою загрозою для самого ЄС. Таким чином, місія ЄС у рамках СПБО (Спільної політики безпеки і оборони) стала б важливим внеском Євросоюзу в стабілізацію загальноєвропейської безпеки у цілому, а також інвестицією у її зміцнення на майбутнє.

ОПЕРАЦІЯ ЄС - ГАРАНТІЯ МІНСЬКИХ ДОМОВЛЕНОСТЕЙ, А НЕ АЛЬТЕРНАТИВА

- Чи не суперечить це Мінським домовленостям, як заявляє Кремль?

- Жодним чином. Навпаки, місія Євросоюзу буде спрямована на сприяння їхній безпечній реалізації. При цьому ЄС, який, на відміну від Росії, не є стороною мінського процесу, має політичне і моральне право виступити його гарантом. Операція СПБО ЄС могла б забезпечити сталість мирного процесу, попередити ескалацію та можливі провокації, подолати загрозу розширення зони конфлікту.

Більше того, міжнародний миротворчій досвід демонструє, що імплементація будь-яких мирних домовленостей вимагає серйозної політико-безпекової підтримки на місці.

- Доводиться чути думку, що спочатку треба використати всі можливості, які надають Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ та поточний дипломатичний діалог щодо припинення конфлікту... 

- По-перше. Розгортання місія ЄС у рамках СПБО жодним чином не є альтернативою поточним міжнародним зусиллям щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, а, навпаки, має бути спрямованим на створення належних безпекових умов для виконання Мінських домовленостей. При цьому необхідно відзначити, що станом на сьогодні фактично єдиним інструментом, який забезпечує такі умови, є політична декларація лідерів України, Німеччини, Франції і Росії. Як показує розвиток подій після 12 лютого, зокрема захоплення Дебальцевого підтримуваними Росією бойовиками, одна зі сторін згаданого квартету регулярно ставить під сумнів досягнуті домовленості, викривлено трактуючи їх положення та уникаючи відповідальності. Саме тому мають бути застосовані додаткові інструменти і практичні гарантії реалізації Мінських угод.

По-друге. З часу запровадження місії ОБСЄ в Україні минуло близько року. Приблизно стільки ж триває пошук дипломатичних шляхів вирішення конфлікту в різноманітних міжнародних форматах. На жаль, ситуація залишається нестабільною і крихкою.

- Які на це причини?

- Причини тут очевидні. З одного боку, Росія відверто демонструє незацікавленість у вирішенні конфлікту. З іншого - нинішній мандат Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, як це не прикро констатувати, є дуже обмеженим і компромісним, передусім через позицію РФ, як впливового члена цієї організації. Навіть рішення щодо незначного розширення мандату місії ОБСЄ та певного посилення її технічних можливостей зіштовхуються з постійними труднощами в імплементації.

У нинішніх умовах, які вимагають рішучих, швидких і адекватних постійним змінам ситуації дій, місія ОБСЄ, а отже і процес імплементації Мінських домовленостей, не може бути заручником політичної волі однієї держави ОБСЄ. Цьому варто запобігти.    

По-третє. На початковому етапі місія ОБСЄ дійсно була єдиним варіантом для оперативного забезпечення моніторингу ситуації на Донбасі нашими міжнародними партнерами. Проте, як подальший розвиток конфлікту, так і досить складний характер комплексу заходів з імплементації Мінських домовленостей, що залежать від багатьох чинників безпекового характеру, вимагає від світового співтовариства вироблення нових нестандартних підходів та практичних інструментів.

У цьому зв'язку постає низка логічних запитань. Хто міг би максимально ефективно створити умови, необхідні для безпечних і демократичних місцевих виборів? Якими інструментами забезпечити відновлення контролю над українсько-російським кордоном та належне управління ним для припинення потоку найманців, зброї і техніки на територію України? Як найбільш якісно і фахово підготувати добре функціонуючі органи правопорядку, що мають гарантувати безпеку в регіоні і сприяти поверненню Донбасу до мирного життя? Як гарантувати умови для безпечної і безперешкодної доставки й розповсюдження гуманітарної допомоги для постраждалого населення Донецької і Луганської областей.

Моя відповідь: найбільш оптимальним варіантом у нинішніх умовах стало б розгортання відповідної місії ЄС, який має великий досвід, реальні можливості і сучасні ресурси для реалізації перелічених завдань.

Місія ЄС у рамках СПБО була б динамічнішою, значно краще оснащеною та керованою з огляду на незрівнянно більші спроможності держав-членів ЄС та добре функціонуючі спільні безпеково-оборонні структури, включаючи військові елементи і розвідку.

Наведу один конкретний приклад. Навіть у таких питаннях як забезпечення належного моніторингу ситуації у зоні конфлікту та контролю за відведенням важких озброєнь сьогодні ми не можемо обійтися без залучення Супутникового центру ЄС, розташованого в Іспанії, який здатний надавати змістовну інформацію про реальну ситуацію на Донбасі.

Розгортання операції ЄС стало б кроком реального, а не віртуального врегулювання ситуації на Донбасі.  

МІСІЯ ЄС ЗМОЖЕ ТЕ, ЧОГО НЕ МОЖЕ ОБСЄ

- У чому полягатиме відмінність функцій СММ ОБСЄ та місії ЄС?

- Місії ОБСЄ та ЄС мали б доповнювати одна одну, підвищувати ефективність усього комплексу заходів міжнародного співтовариства з врегулювання ситуації на Донбасі.

Водночас, суть і зміст їхніх мандатів будуть абсолютно різними. У той час, як завданням СММ ОБСЄ є моніторинг ситуації у зоні конфлікту та верифікація імплементації Мінських угод, місія ЄС мала б концентруватися на створенні безпечних і стабільних умов для мирного процесу на основі згаданих домовленостей.

Фокусуючись саме на політико-безпекових аспектах розбудови миру на Донбасі, місія ЄС могла б стати запобіжником від відновлення вогню та ремілітаризації Донбасу після виведення незаконних військових формувань і техніки, як це і передбачено Мінськими домовленостями. Миротворчі зусилля ЄС мали б включати забезпечення ефективного контролю кордону з Росією, а також для заповнення безпекового вакууму до того часу, поки у окремих районах Донецької і Луганської областей не буде відновлено систему правопорядку і безпеки у відповідності до Мінських угод та українського законодавства.

Водночас, ключовим завданням миротворчої місії ЄС повинно було б стати створення належного середовища для проведення демократичних і вільних місцевих виборів на територіях Донецької і Луганської областей, які визначать успішність усього мирного процесу. 

- Чи буде ЄС спроможним реалізувати такий комплекс завдань і привнести додану вартість у міжнародні миротворчі зусилля на Донбасі?

- На тлі російської агресії проти України і дій Кремля з підриву міжнародної стабільності, ЄС уже сьогодні серйозно переосмислює свою міжнародно-безпекову роль. Надто, коли мова йде про найближче сусідство ЄС. У цьому зв'язку я переконаний, що формування сильної, стабільної та європейської України стане величезним внеском у загальноєвропейську безпеку і, відтак, головною доданою вартістю операції ЄС у рамках СПБО.

Нинішня криза навколо України - це виклик для Євросоюзу, який має довести, що є впливовим і дієвим суб'єктом світової політики безпеки. У цих умовах традиційні підходи та досягнення "м'якої сили" в європейській політиці ЄС й вже затрачені значні зусилля і ресурси ЄС мають бути захищені та примножені відповідними безпековими засобами та інструментами.

У цьому контексті хочу нагадати нещодавню заяву президента Європейської Комісії Жана-Клода Юнкера про потребу створення європейської армії. Початок такої дискусії демонструє зростання всередині ЄС розуміння необхідності консолідувати і посилювати свою роль у захисті безпекового середовища на Європейському континенті. Думаю, що започаткування місії ЄС у рамах СПБО в центрі Європи стане головним і помітним внеском на цьому напрямі.

У майбутньому місія СПБО ЄС в Україні також мала б сприяти комплексу інших зусиль Євросоюзу з підтримки нашої держави на шляху реформ і євроінтеграції, - політичної, економічної, фінансової, гуманітарної, як це було і є у ситуації з балканськими державами.

В ЄС НЕМАЄ АНІ РОСІЇ, АНІ ЇЇ ПРАВА ВЕТО, НА ВІДМІНУ ВІД ООН

- Як в ЄС реагують на такі очікування України?

- Заклик України до Євросоюзу щодо операції СПБО було почуто, і зараз він розглядається відповідними структурами ЄС. Існують різні думки і підходи в ЄС з цього приводу, ведеться пошук оптимального рішення.

У свою чергу, Україна відкрита до пошуку оптимального балансу між політико-безпековими потребами, яких вимагає ситуація на Донбасі, та реальним потенціалом і ресурсами ЄС у цьому питанні.

Ми усвідомлюємо всі політичні, правові та технічні аспекти, які мають бути врегулюванні Європейським Союзом для того, щоб започаткувати місію СПБО в Україні. Потребують узгодження інтереси і бачення 28 держав-членів ЄС, які подекуди суттєво різняться. Водночас, звертаючись до ЄС, Україна виходить із реальних безпекових потреб і наявних можливостей, які є у міжнародної спільноти, а не з потенційних перешкод, технічних труднощів чи політичної доцільності. Ми переконані, що можливі складнощі процесу та очікувано тривалі часові рамки для практичного розгортання місії не повинні перешкоджати виваженому розгляду цього питання та наперед визначати позицію ЄС.

Саме тому, вже сьогодні потрібно відійти від політичних дискусій і розпочати предметне професійне обговорення зазначеного питання.

- Часто озвучується потреба відповідного рішення Ради Безпеки ООН для започаткування міжнародної операції з підтримання миру та безпеки. Які шанси, що таке рішення може бути прийняте? Чи є можливість розміщення миротворців ООН в Україні?

- Україна звернулася за миротворчою підтримкою як до ООН, так і до Європейського Союзу. Тож сьогодні українська дипломатія активно працює за цими двома треками.

Але потрібно бути реалістами. Перспективи позитивного рішення щодо направлення в України миротворців ООН наразі є невисокими.

Україна також цілком підтримує ідею, аби майбутня операція ЄС отримала мандат Ради Безпеки ООН. Більше того, це було б логічним продовженням схваленої Радою Безпеки резолюції про підтримку Мінських домовленостей від 12 лютого, адже операція ЄС має бути спрямована саме на їх практичну реалізацію.

Саме тому Росія мала б підтвердити на практиці свої зобов'язання, взяті у Мінську 12 лютого, сприяти мирному врегулюванню конфлікту та, підкреслю, здійснити всі можливі заходи з цією метою. Тож цей шанс переконати РФ діяти у відповідності до міжнародного права має бути використаний.

Водночас, резолюція РБ ООН є дуже бажаним та оптимальним, але не обов'язковим правовим інструментом для започаткування миротворчої місії під егідою ЄС. Так, відповідне рішення може бути прийняте безпосередньо Радою ЄС консенсусним рішенням на основі відповідного суверенного прохання України. На щастя, в ЄС Росія не має права вето.

ОПЕРАЦІЯ ЄС ЦІЛКОМ ВІДПОВІДАЄ УГОДІ ПРО АСОЦІАЦІЮ З УКРАЇНОЮ

- Як Ви оцінюєте перспективи позитивного рішення ЄС щодо започаткування операції СПБО, беручи до уваги нерішучість або незацікавленість у цьому питанні окремих держав-членів Євросоюзу?

- З одного боку, сьогодні ЄС уже розглядає так звану гібридну війну на сході України як найбільший виклик своїй безпеці з часу балканської кризи, де він був активно задіяний у якості миротворця.

З іншого, всім європейським державам необхідно цілком усвідомлювати, що стабільність і мир в Україні є їхнім прямим інтересом. Чим швидше конфлікт буде вирішено, а Росія повернеться у рамки міжнародного права, відновить територіальну цілісність України та повагу до нашого суверенітету, тим швидше будуть створені умови для нормалізації політичної ситуації в Європі, включаючи відносини з РФ.

Водночас, треба відзначити, що згідно з відповідними процедурами ЄС, обсяг і зміст практичного внеску кожної держави-члена до операції СПБО вирішуватиметься на індивідуальній національній основі та з урахуванням безпекових бачень і підходів кожної з них. Крім того, до операцій ЄС традиційно приєднуються держави-кандидати та партнери Євросоюзу, і ми б вітали відповідну підтримку європейських держав з поза меж ЄС.

Також хотів би нагадати, що Україна має повне право очікувати конкретної практичної політико-безпекової підтримки ЄС.

Передусім, зазначена українська ініціатива цілком відповідає духу відносин України та ЄС, що базуються на Угоді про асоціацію.

Україна, як партнер ЄС, завжди була важливим учасником миротворчих операцій ЄС - на Балканах та у боротьбі з піратами біля узбережжя Африканського Рогу. Впродовж багатьох років Україна робила свій внесок у міжнародні безпекові зусилля і ресурси для миротворчих операцій, але сьогодні сама потребує підтримки партнерів. Тому, ми розраховуємо на взаємність і солідарність Європейського Союзу.

Андрій Лавренюк, Брюссель.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-