Ми використовуємо стосунки з РФ на користь кримських татар та України - посол Туреччини
"Ми не поділяємо позиції Росії щодо Криму. Туреччина не визнала та відкрито висловилася проти незаконної спроби анексії"
19.03.2015 18:53

У п'ятницю відбудеться перший візит президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана в Україну. Разом із кількома міністрами він візьме участь у четвертому засіданні українсько-турецької Стратегічної ради високого рівня. Напередодні візиту Укрінформ обговорив із послом Туреччини в Україні Йонетом Дж. Тезелем найважливіші питання у відносинах між нашими країнами.

Посол Тезель понад 25 років на дипломатичній службі, раніше працював у різних дипустановах Туреччини в Ізраїлі, Канаді та Великобританії. В Україні він уже більше року. В інтерв'ю дипломат розказав про свою місію на посаді, особливості відносин із Росією, газові стосунки з Україною, а також позицію Туреччини щодо кримських татар і Донбасу.

- Пане Тезель, ви відносно недавно на посаді посла Туреччини в Україні. Які ваші враження від цієї роботи?

- Я прийшов у розпал кризи в лютому минулого року та відкрив країну з величезним потенціалом. Я також зрозумів, що погане управління завадило Україні використати цей потенціал в інтересах народу.

Я бачу країну з багатою історією та ідентичністю, що зараз відроджується. Це винятковий час - змін, надії та дуже великих викликів. В українців є все, щоб їх здолати та вирішити свої проблеми, а міжнародне товариство, у тому числі Туреччина, допоможуть вам та підтримають.

- Яка ваша мета або місія на посаді посла в Україні?

- Хочу надалі сприяти турецько-українському співробітництву та шукаю способи створення взаємовигідних проектів. У нас є великий потенціал для співпраці завдяки взаємодоповнюваності наших країн.

Я також шукаю способи допомогти Україні стати сильною, демократично реформованою країною з належним управлінням.

Щодо наших братів, то в Україні проживають кримські татари, менша група турків-месхетинців та гагаузьких турків. Це мости дружби між нашими країнами.

Крім того, я допомагаю та вирішую проблеми громадян Туреччини, студентів та турецьких бізнесменів, які перебувають в Україні.

- З Туреччиною у нас є стратегічне партнерство. Яке в нього підгрунтя з турецького боку?

- Наші відносини ближчі ніж звичайні, охоплюють різні сфери та обговорюються на найвищому рівні. З 2011 року ми підтримуємо регулярні контакти на найвищому рівні - проводимо щорічну зустріч Стратегічної ради високого рівня на чолі з президентами. На цьому тижні, 20 березня, у Києві пройде четверта така зустріч. Кілька ключових міністрів також приїдуть.

Крім цього, в рамках Ради на рівні міністрів закордонних справ працює Спільна група стратегічного планування. Існують й інші групи, що зустрічаються за потреби: робоча група з енергетики, сільського господарства, комерційних та інших економічних відносин.

Наше партнерство є стратегічним і тому, що Україна - наш сусід по Чорному морю і ми маємо схожі позиції щодо багатьох міжнародних питань. Для нас це логічне партнерство, яке має велике значення. Ми дуже задоволені нашими відносинами.

- Які міністри приїдуть на засідання Стратегічної ради?

- Оскільки Україна організовує захід, ми візьмемо до уваги запропонований нам склад міністрів. Попередньо, я очікую, міністрів закордонних справ, економічних справ, енергетики, транспорту та інфраструктури.

Цей візит показує рішучість наших країн надалі продовжувати співпрацю та партнерство. З турецького боку він демонструє підтримку територіальної цілісності, суверенітету і політичної єдності України, включаючи Крим. Я очікую, що під час зустрічі будуть обговорюватися питання Криму, інші політичні питання, а також економічна та комерційна співпраця, енергетика, транспорт і можливі спільні проекти.

- Чи буде підписана Угода про вільну торгівлю між Україною і Туреччиною?

- Обидві сторони щиро хочуть укласти цю угоду, утім експертам потрібно більше часу, щоб її узгодити. Сподіваюся, що під час Ради президенти доручать відповідним міністрам завершити роботу над угодою якомога швидше.

Зараз готується низка угод щодо технічного, фінансового та економічного співробітництва. Це угоди, що торкаються різних питань - від управління на ринках капіталу до технологічної співпраці, спільного виробництва двигунів та інших проектів.

- Чи плануєте ви надати фінансову або гуманітарну допомогу Україні?

- Ці питання також обговорюватимуться на засіданні Ради.

Туреччина вже надавала Україні гуманітарну допомогу. Крім цього, Агентство зі співробітництва та координації Туреччини (TIKA) упродовж років допомагало Україні і продовжує це робити. Вони проводять реконструкцію шкіл, лікарень, надають технічну підтримку, впроваджують інфраструктурні проекти.

- Чи буде обговорюватися питання постачання зрідженого газу в Україну через Босфор. Раніше Туреччина відмовила Україні, чи можливі поступки у цьому питанні?

- Прохід LNG-танкерів через Босфор - проблематичне питання. Насамперед, ідеться про безпеку у вже досить завантаженій та вузькій протоці. Стамбул - густонаселене місто, а LNG-танкери значно більші за нафтові. У випадку аварій, а вони з нафтовими танкерами вже траплялися, наслідки для населення та Стамбула будуть руйнівними. Цю шкоду буде неможливо усунути. Це надто ризиковано.

Тут не йдеться про Україну. Ми б так само відповіли будь-якому іншому сусіду по Чорному морю, який би звернувся до нас стосовно проходження LNG-танкерів через Босфор. Як і Україна, ми хочемо диверсифікувати енергетичні джерела та шукаємо альтернативи. Ми могли б розробити ідеї стосовно того, що Україна може використати замість поставок зрідженого газу через Босфор.

- Ви маєте на увазі, що Україна купуватиме газ у Туреччини? Чи це питання планується обговорити?

- Можна знайти альтернативу проходу LNG-танкерів. Зараз Туреччина стає міжнародним енергетичним центром. Наша потреба в енергії зростає. Наш основний проект TANAP стає реальністю. Сьогодні проходить його закладка за участі президентів Азербайджану, Туреччини та Грузії в Карсі (схід Туреччини).

Цей проект є нашим головним пріоритетом. Він транспортуватиме азербайджанський та, можливо, туркменський газ через Грузію і Туреччину до Європи. Є й інші джерела природного газу, які Туреччина використовує та може постачати на захід.

Отже, в майбутньому Україна також може отримати вигоду від енергетичного центру, яким стає Туреччина. Попри геополітику, енергетичний ринок має економічну логіку.

- Як пріоритетність TANAP співвідноситься з проектом з Росією "Турецький потік"? Хіба вони не конкурують?

- "Турецький потік" насправді дуже схожий на "Південний потік", який спочатку Європа ухвалила. Росія запропонувала перенаправити західну частину "Південного потоку" вниз півднем до турецько-грецького кордону. Ця пропозиція на ранній стадії дослідження. Ми домовилися визначити, чи цей проект здійснений, вигідний та ефективний. Він не на одному рівні з TANAP.

Крім того, оскільки більшу частину споживачів становитимуть європейські країни, багато чого буде залежати від того, як вони поставляться до цього проекту.

- Які ще питання важливі для затвердження "Турецького потоку"?

- Цей проект займе кілька років, перш ніж буде завершений та його більша частина сягне турецько-грецького кордону. Ми повинні подивитися на його ціну, вартість інвестицій, ризики. Ми не хотіли б відмовлятися від будь-якої пропозиції без серйозного розгляду. Потреби Туреччини в енергії збільшуються. Ми маємо розглянути додаткові джерела надходження енергії зі сходу, півдня та півночі. Ми маємо зробити це з розумом, добре цим керувати та шукати оптимальних результатів.

- Поговоримо про Крим. Група турецьких експертів на початку березня мала почати роботу в Криму, щоб оцінити ситуацію, в якій опинилися кримські татари. Вони вже вирушили в Крим?

- Є намір відправити неформальну делегацію турецьких учених та експертів, щоб побачити ситуацію на місцях, особливо кримських татар. Ця неофіційна делегація наразі готується: з'ясовуються умови, терміни, програма.

- Організації з захисту прав людини багато разів наголошували на порушеннях прав людини у Криму, зокрема стосовно кримських татар. Яка позиція Туреччини з цього питання?

- Для нас це важлива тема та серйозний привід для занепокоєння. Кримські татари - наші брати і сестри. Крим є їхньою батьківщиною. Крім того, в Туреччині проживають декілька мільйонів громадян кримськотатарського походження, які в основному переїхали у 19 ст. Це історичні відносини. Ми спробуємо зробити все від нас залежне, щоб допомогти їм зберегти свої права, ідентичність та благополуччя. Ми говоримо про свою стурбованість на міжнародному рівні, та найважливіше - з Росією. Це питання стало важливою частиною нашого порядку денного з РФ.

Туреччина не визнала та відкрито висловилася проти незаконної спроби анексії. Кримськотатарський народ має мирну демократичну традицію, яка уособлюється в Мустафі Джемілєві. На жаль, лідери - пан Джемілєв та пан Чубаров відрізані від батьківщини. Одним зі способів допомогти кримським татарам - допомогти його лідерам у цей складний час.

- Яку ще допомогу ви можете надати кримським татарам?

- У нас були проекти в Криму, наприклад спорудження гуртожитків, будівель, житла, мечетей, культурних центрів. Деякі з них були завершені. Що стосується тих, які не завершені, прикро, але ми не можемо просувати їх у нинішніх умовах.

Ми раді, що українське керівництво в Києві зараз залучає кримських татар більше, ніж минулі адміністрації. Верховна Рада ухвалила важливі закони. Втім, я вважаю, що мають бути зроблені додаткові більш конкретні кроки, зокрема, з втілення ухвалених законів.

До Туреччини також звернулися по допомогу, ми її надамо.

- Ви сказали, що питання кримських татар піднімалося на найвищому рівні. Якою була реакція російської сторони?

- Російська сторона має свої погляди та пояснення. Ми не поділяємо позиції Росії з низки міжнародних питань, у тому числі щодо Криму. Я не можу поділитися приватними розмовами на рівні президентів. Але достатньо сказати, що оскільки в нас є певні відносини з Росією та певний досвід, ми висловили стурбованість з приводу наших очікувань та поглядів стосовно того, що ми вважаємо неправильним. Я не хочу коментувати їх відповідь, але ми продовжуватимемо роботу в цьому напрямку.

- Ви вірите відповіді Росії з приводу кримських татар, враховуючи її імідж, особливо з огляду не те, що її керівництво відкидало присутність російських військ у Криму?

- Для нас імідж не є відправною точкою. Ми знаємо, що відбувається на місцях та спостерігаємо. Ми дивимося на речі з нашої точки зору. Наша тривала історія відносин з Росією дала нам можливість виробити певний спосіб взаємодії з нею, навіть якщо ми розходимося в поглядах на якісь питання.

- Чи є у вас важелі впливу на Росію?

- Ми переконані в необхідності мирних способів розв'язання проблем, навіть коли позиції розходяться з важливих питань. Ми віримо в силу дипломатії, а не різкого протистояння.

Ми співпрацюємо з Росією, коли це можливо, висловлюємо незгоду, коли це необхідно, утім підтримуємо певні відносини, адже Росія продовжуватиме бути нашим сусідом та й українським також. Утім, це не означає, що ми підемо на компроміс із нашими принципами та мовчатимемо, коли бачитимо неправомірні дії. В нас є принципова позиція. Ми вважаємо, що знаємо росіян, і я припускаю, що вони знають нас. Виходячи з цього, припускаю, що вони також хотіли б зберегти відносини з нами.

- Чи вважаєте ви, що зараз потрібні додаткові дипломатичні зусилля у зв'язку з кримськотатарським питанням?

- Так, це очевидно. Дипломатія сьогодні є єдиним пріоритетом. Міжнародне товариство має значний досвід в питаннях прав людини. Міжнародні організації, такі як ОБСЄ, Рада Європи, спеціальні установи ООН, мають бути спроможними спостерігати та звітувати щодо ситуації в Криму. Крім цього, необхідно продовжувати висловлювати стурбованість та наші погляди безпосередньо Росії.

- Чи існує для Туреччини червона лінія у питанні кримських татар?

- Зазвичай, я не підтримую концепцій червоних ліній. Утім, у свідомості людей вони завжди існують. Наше занепокоєння щодо кримських татар стосується життя та існування людей. Ми хочемо, щоб наші брати жили в Криму так, як вони на це заслуговують. Це їхня батьківщина, вони заслуговують жити там з іншими кримчанами та користуватися всіма правами в демократичний спосіб, відповідно до міжнародних стандартів. Ми не можемо відмовитися від цієї позиції. Ми не можемо припинити шукати способи покращити ситуацію кримських татар.

- Тобто в цих питаннях йдеться тільки про занепокоєння, а не санкції або якісь додаткові заходи?

- Санкції є одним з методів у міжнародних відносинах. В одних випадках вони працюють, в інших - ні. Іноді вони можуть бути контрпродуктивними.

На жаль, Туреччина знаходиться в такому регіоні, де зазвичай санкції введено або планується ввести проти когось із наших сусідів. Ці заходи, якщо не йдеться про санкції ООН, ухвалюються процедурами, щодо яких з нами навіть не порадилися. Тому ми з обережністю ставимося до санкцій.

Туреччина має певну перевагу в тому, що ми не розглядаємо наше членство в західних інституціях, як НАТО, переговори зі вступу до ЄС, як альтернативу відносинам з Росією. Це дає нам можливість говорити з усіма сторонами. Я думаю, багато хто розуміє, позицію Туреччини.

Ми намагаємося використати цей канал з Росією на користь кримських татар і регіону в цілому, а також в інтересах України.

- Але в цьому процесі, ви покладаєтеся на турецькі інтереси чи європейських цінності, якщо ви намагаєтеся інтегруватися в ЄС?

- І те, й інше.

- Тоді тут є протиріччя.

- Я поясню, чому немає протиріччя. Ми хочемо вступити в ЄС, це наш стратегічний вибір. Ми хочемо запропонувати нашим громадянам найвищі політичні, економічні і соціальні стандарти, а процес вступу в ЄС сприяє їх встановленню. Очевидно, що на шляху європейської інтеграції, поділяються фундаментальні цінності і принципи. Наші національні інтереси їм не суперечать. Навпаки.

ЄС - особливе та унікальне утворення. Втім, у країн-членів є свої національні інтереси. Процес входження у ЄС є двостороннім та обидві сторони мають свої завдання. Ми вже багато зробили. ЄС має зробити свою частку та продемонструвати більшу сприятливість. Для Європи це іноді важко через кількість країн-членів та їх внутрішню політичну динаміку.

Підтримка вступу до ЄС серед наших громадян завжди була високою, утім коли люди бачать подвійні стандарти, двозначність по відношенню до Туреччини, суспільна підтримка знижується.

Туреччина є основним активом для Європи. Якщо ЄС хоче мати стратегічне бачення, бути більш динамічною силою в регіоні та світі, є сенс приєднати Туреччину.

- Питання щодо ситуації на сході України. Якою є турецька позиція щодо дій Росії в Донбасі? Ви визнаєте, що там є російські війська?

- Як і у випадку з Кримом, ми відкрито обговорюємо з Росією всі проблеми. Як у члена НАТО, регіонального гравця, у нас є розуміння того, що відбувається на сході України. Наша підтримка територіальній цілісності, політичної єдності, суверенітету України дуже чітка, ми висловлюємо її російській стороні.

Ми також розуміємо, що це питання виходить за межі російсько-українських відносин та є важливим для всього регіону. Тому, як і у випадку з Кримом, ми хочемо використати наші відносини з обома сторонами, щоб допомогти вирішити цю проблему силою дипломатії та мирним шляхом. Якщо існують конкретні питання та запити, ми спробуємо допомогти. Обидві сторони про це знають, і я вважаю, що вони це цінують.

- Якою є позиція Туреччини щодо поставок Україні летальної оборонної зброї?

- Україна має право на самооборону. Але це складне питання і тут існують певні ризики. Воно широко обговорюється, наприклад у США. На сьогодні, я вважаю, що пріоритетом є дотримання Мінського процесу. Він задає певний шлях вперед. Маємо використати його, наскільки це можливо. Давайте не втратимо шанс на мирне врегулювання.

- А що стосується миротворців, чи підтримує Туреччина цю ініціативу?

- У цьому запиті є логіка, але є дуже багато питань, що не мають відповідей: які миротворці, як можна це рішення ухвалити, наприклад, чи направлення миротворців ООН є реалістичним, чи буде їх робота належною за даних обставин та інші.

На цьому етапі, треба почекати, поки ідея стосовно миротворців визріє, а потім Туреччина може її розглядати. В Україні працює місія ОБСЄ, кількість її спостерігачів уже понад 500. Її очолює дуже досвідчений турецький дипломат. Це можна розглядати як внесок Туреччини у вирішення цієї кризи. Попри складності, я вважаю, що спостерігачі добре виконують свою роботу та надають об'єктивні звіти, наскільки це можливо.

Катерина Безрученко, Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-