Джемілєв: Головне завдання для Савченко - зберегти життя
Льотчиця Савченко вже домоглася суспільного резонансу, і якщо вона почне їсти, це не означатиме, що вона здалася
09.02.2015 10:02 310
  •  
  •  
  •  

Українська льотчиця та народний депутат Надія Савченко вже майже шістдесят днів голодує у російському СІЗО. Вона заявила, що без свободи в Україні не припинить цю акцію протесту. Лікарі б'ють на сполох, адже незворотні процеси в організмі Савченко можуть початися будь-коли.

У той же час чимало політиків закликають льотчицю припинити голодування. Серед них і рекордсмен такої акції протесту, народний депутат, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

Про власний досвід голодування і поради Надії Савченко він розповів в інтерв'ю Укрінформу.

- Пане Джемілєв, свого часу ви голодували 303 дні проти незаконного арешту. Савченко також вибрала таку форму протесту, але ви вважаєте, що їй потрібно припинити голодування. Чому?

- У 1975 році я голодував, бо мене обвинувачували в тому, що вів антирадянську пропаганду серед в'язнів. Я справді відмовлявся від їжі стільки часу, проте мене примусово годували через зонд. Савченко ж, наскільки я знаю, колють амінокислоти і глюкозу. 

- Це гірше для організму?

- Безсумнівно, адже глюкоза тільки підтримує життєздатність. У Надії Савченко зараз практично нічого не працює всередині організму. Примусове годування - це принизливо і болісно, адже приходять наглядачі, хапають тебе за руки і через шланг годують. Проте, за таких умов, організм працює. Натомість Савченко тримається виключно на силі волі і скоро можуть початися невідворотні процеси. Тому голодування потрібно припинити. До того ж думаю, що льотчиця вже домоглася суспільного резонансу, і якщо вона почне їсти, то це не означатиме, що вона здалася.

Ще один аспект - важливо, щоб у Савченко не проявився синдром, який довелося пережити мені під час голодування.

- Який синдром?

- У мене був страх, що не вистачить сили і буду вимушений відмовитися від голодування. Тоді сприймав це як приниження для себе і завжди тримав при собі бритву. Думав, коли відчую, що більше не можу, то вистачить сил принаймні перерізати вени. Коли ж при черговому обшуці в мене знайшли і забрали бритву, то переживав це як велику трагедію.

Тут важливо зрозуміти, що треба зберегти собі життя для подальшої боротьби з ворогом.

- Тобто ви вважаєте, що голодування Надії вже виконало свою роль?

- Мета голодування у в'язниці - привернути увагу суспільства до проблеми. Мені це вдавалося. Таким способом я привертав увагу до кримських татар. Усі провідні радіостанції починали новини з того, що сьогодні 45-й чи 70-й день голодування Джемілєва. Одночасно розповідали про проблеми Криму та кримських татар, тобто чому я оголосив голодування.

Надя вже домоглася того, що можна було. Я вважаю, що їй зараз треба було б зупинитися, бо Росія – агресор, це не та країна, де правлять гуманні принципи. Ми ж бачимо, що в Донецькій і Луганській областях розкидають дитячі іграшки з вибухівкою. Тобто це люди, які вже перейшли допустимі межі.

Треба зберегти життя, для того, щоб вийти на волю і боротися з Росією іншими способами. Сподіваємось, що ув'язнення не триватиме довго, будемо проводити обмін полоненими, домагатимемося її звільнення.

- А що вас примусило припинити голодування?

- Я припинив голодування на прохання академіка Андрія Сахарова. Він прислав мені листівку, де просив: я зробив усе, що міг, тепер прошу припинити голодування, бо ваша смерть тільки втішить наших ворогів. Оскільки ця людина стільки зробила для мене, на весь світ заявляла про проблеми кримськотатарського народу, то я не зміг його не слухати. Власне, завдяки йому я залишився живим.

Зараз я переживаю за Савченко, але запевняю, що ми будемо домагатися її звільнення. Для неї ж головне завдання - зберегти життя.

Довідка. 4 червня 1975 року, проти Джемілєва було порушено кримінальну справу за антирадянську пропаганду, після чого дисидент розпочав своє найтриваліше голодування. Така акція протесту тривала 303 дні. У ході засідання 1977 року суд засудив Джемілєва на два з половиною роки позбавлення волі у ВТК суворого режиму «Приморський» на Далекому Сході. Тільки після завершення засідання суду Джемілєв погодився завершити голодування на прохання академіка Андрія Сахарова.

Божена Чекусь, Київ.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-