Коаліційна угода: програма дій чи політична декларація?

Коаліційна угода: програма дій чи політична декларація?

Укрінформ
Проект  коаліційного документу перероджувався двічі: пропозиції Президента, контраргумент прем`єра, компромісна версія. Чи задовільнить вона?

Найкоротшу коаліційну угоду в історії українського парламентаризму було складено в травні 1990 року. Під час об'єднання  першої демократичної (хоч і опозиційної) коаліції-  "Народної ради" в парламенті  першого скликання  її голова Ігор Юхновський сказав: у нас є лише три головних принципи для спільної дії - "1. Незалежність. 2. Ринкова економіка. 3. Антикомунізм".

Найдовшу  розробляли в 2006 році. Тоді демсили майже два місяці сиділи над спільним документом майбутньої коаліції. У підсумку Олександр Мороз перейшов у союзники до Партії Регіонів, а документ став непотрібним. Це здається символічним сьогодні.

Нинішній проект  коаліційного документу перероджувався двічі. На другий день після оголошення результатів виборів, з'явилися пропозиції Блоку Петра Порошенка, за кілька годин - короткий контраргумент Народного Фронту. В кінці минулого тижня ЗМІ оприлюднило компромісну версію. Над нею, як і над нинішнім складом кабміну продовжують працювати новобрані народні депутати.   Автор цих рядків вважає, довгий процес утворення коаліції пояснюється не розбіжностями у поглядах на реформи, а кадровими апетитами учасників перегонів. Втім, коаліційна угода одна з головних тем медіа-простору можливо і стане чернеткою для майбутньої програми уряду. Тож ми вирішили обговорити з експертами її основні пункти.

Автор не зупинявся на розділі, який стосувався реформи національної безпеки та оборони та підтверджує, що військовий think tank в Україні формується швидко. Цей розділ - сукупний продукт роздумів кадрових військових, військових експертів та командирів добровольчих батальйонів. В переліку заходів: прийняття Військової доктрини, Стратегії нацбезпеки, реформа Збройних сил, оптимізація Нацгвардії, створення Української Військової організації. Одним словом, це все було не однократно проговорено на ефірах та прес-конференція, розписано в аналітичних статтях і нам залишається сподіватися, що до реформування цієї сфери всі очільники підійдуть відповідально. Ми попросили експертів оцінити інші напрямки реформ, задекларованих в угоді.

АНТИКОРУПЦІЙНІ ЗАХОДИ ТА СУДОВА РЕФОРМА

Голова Антикорупційного комітету Тетяна Чорновол

Коаліційна угода закріпила створення Антикорупційного бюро та початок його діяльності вже з січня 2015 року.

"Я позитивно ставлюся до всіх антикорупційних заходів, зазначених в угоді, - зауважила народний депутат Тетяна Чорновол, яка до виборів була урядовим уповноваженим у боротьбі із корупцією, - але вважаю, що існують певні ризики. Але мене хвилює ситуація із кадрами, із всіма цими компромісними призначеннями. Я боюсь, що на посаду очільника  Антикорупційного бюро буде призначена дуже компромісна фігура. А в законі сказано, що голова обирається на сім років. Так, якщо говорити про даний період, іншу, некомпромісну, фігуру не посадиш. Але на цілих сім років - це катастрофа. Я би вважала, що така перехідна фігура повинна призначатися не більше, як на рік".

Ігор Коліушко
Над розділом судової реформи документу, за нашими даними, працював Центр політико-правових реформ Ігоря Коліушка. Ми попросили прочитати цю частину угоди п'ятьох досвідчених юристів, які багато років слідкують за спробами зрушити її з місця. Прочитали всі, але троє з них відмовилис коментувати із таким поясненням: "Ми не віримо, що судді стануть чесними та будуть декларувати доходи, як це обіцяє угода, не віримо, що Вища Рада Юстиції та Рада суддів будуть чесно призначати та контролювати суддівський корпус. Вже сьогодні ми бачимо, як блокується робота Вищої Ради юстиції, як Верховний суд України звернувся до Конституційного суду щодо відповідності окремих положень закону "Про очищення влади" Конституції. Є небажання суддів проходити люстрацію та прагнення відтворитися у новій владі",.

"В угоді багато гарних слів. Цього ми вже навчились. Ще б виконали... Хіба є секретом, що 2/3 з них стали суддями за грош?. Чи можна повірити в те, що вони перестануть брати хабарі, щоб "відбити" витрачені кошти і тому "іменем України" будуть підписувати тільки справедливі і законні рішення?. А скільки суддями стали в результаті адміністративної підтримки? Подивіться хоча б на "судові династії" по прізвищах господарського суду м. Києва. Всіх сьогоднішніх треба пропускати через сито перевірки знань, співставлення доходів/витрат за останні 3 роки як мінімум. Без позбавлення від сьогоднішніх, не буде майбутнього в правосуддя", - відповів Володимир Осінчук, адвокат із двадцятирічним стажем.

Віктор Мусіяка
Єдиний оптимістичний коментар щодо перспективи судової реформи дав Віктор Мусіяка: "Якщо у влади є бажання - можна робити реформу судової влади. Якщо будуть внесені зміни в закони, які передбачені угодою, то ми, суспільство, заможе впливати на процес. Нагадаю, що створена комісія Володимира Мойсика, яка перевіряє суддів. Але результати перевірки повинні передаватися до Вищої Ради юстиції, яка, на жаль, ще не працює. Було попереднє рішення  9 тисяч суддів замінити. Не знаю, чи це продуктивно. Кілька десятків було гучних справ. Але не всі 9 тисяч - хабарники.  Я знаю порядних суддів. І нехай є 10-15% негідників, але не може бути весь судовий корпус поганим. Я колись працював у комітеті з правової політики та судово-правової реформи, і ми розглядали сотні особових справ суддів перед тим, як виводити їх на безстрокове призначення. І там, якщо тільки виникали підозри, ми відкладали для перевірки. Дуже непросто створити незалежні органи для перевірки суддівського корпусу на всіх поверхах влади і все почистити. Бо всі пов'язані між собою, слідчі, прокурори, судді, районна влада, міська влада.  Але було таке, ми "виковиряли" у 2004-2005 році 18 тисяч зі влади. І кого привели? Своїх людей, які працювали на систему, замість змінювати її.  Здається, найкращий спосіб - напалм, можна випалити їх, а інші будуть кращі? Молодь з юрфаків? Вони вже побували на практиках у наших судах і багато чого навчилися у вищезгаданих дядьок та тіток. Тому я за зміну системи. Як налаштована влада - подивимося".

ЕКОНОМІКА: ЗАГАЛЬНІ ФРАЗИ, ДРУГОРЯДНІ РЕЧІ?

Експерт з економічних питань Борис Кушнірук
 "Третя версія угоди в її економічній частині гірша за дві попередні, - вважає економіст Борис Кушнірук, - Перед тим, як її аналізувати згадаю історію появи тексту угоди для коаліції. Як тільки Порошенко оприлюднив свою версію Коаліційної угоди, за кілька годин з'явилася версія Яценюка. Третя версія, це обговорюваний компромісний варіант. І у мене склалося відчуття, що в цю версію наклали купу сміття, все, що було у надрах міністерств, все, щодо чого  уряд не хотів брати на себе жодних зобов'язань із конкретними строками. Угода наповнена загальними фразами, другорядними речами, документ розширили по різних напрямках реформ непотрібними кроками. Головне ж було знайти реперні точки, що і в які часові рамки слід зробити.

В деяких випадках документ став гіршим. У першій редакції було сказано,  що у держвласності повинно залишатися не більше 500 державних підприємств. Я вважав, що слід точно визначити, звідки держава повинна піти.  Ну, наприклад, держава точно повинна залишатися у військових підприємствах, у тих, які пов'язані із управління нашої ГТС, підприємств нафтопровідного транспорту, атомній галузі. Тут питання не прибутку не так важливо, але це питання безпеки. У цій версії  про приватизацію взагалі нічого нема. В угоді не вказано шляхи наповнення бюджету. Але сьогодні - завдання - не в тому, як його наповнювати, бо економіка лягає. Зараз треба вивчити, що ти скорочуєш.  По вугільній галузі система датування розтягнута на п'ять років. Є певні кроки, які слід робити негайно, до 1 лютого, до 1 березня, до 1 квітня. Реформи розтягують до 2016-2017 року. Вони впевнені, що ми доживемо до 2017 року у такому вигляді? Я, наприклад, не впевнений".

Володимир Лановий
Володимир Лановий, президент Центру Економічних реформ також не випромінює надії щодо економічної частини угоди: "Цей документ не може бути глибоким, конструктивним, реальним, його мета поєднати політичні цілі на основі певних політичних декларацій. Нема ніяких підходів у вирішенні курсової проблеми, валютної проблеми, кредитної проблеми, процентних ставок. Не вирішена проблема державних монополій, яка з'їдає десятки мільярдів гривень. Не вирішено чітко, як стимулювати бізнес та підприємництво, яким чином модернізувати  підприємства традиційної промисловості.  Ця коаліційна угода була покликана шукати виходу з кризи, відновлення зростання виробництва, доходів громадян, стабілізації. І цієї відповіді там нема.  І це через те, що обговорюють цю угоду політичні групи. У них є погляди, але нема фахівців. А ситуація надто складна для того, щоб займатися простою демагогією та популізмом. Декларація в принципі не може замінити програму дій, бо це робота професіоналів. Потрібний короткий документ про стратегічні напрямки на п'ять років, все інше залишити професіоналам".

Анатолій Гальчинський, доктор економічних наук, професор Київського Національного університету ім. Т. Шевченка, колишній багаторічний радник президента Л. Кучми з макроекономіки мав більш м'які оцінки: "Я вважаю позитивним створення коаліційної угоди та обрисів нової демократичної більшості. Я не раджу шукати там детального, по кроках прописаного плану, бо це декларація. Але в цій декларації важко з чим посперечатися. Якщо бути прискіпливим, то можна знайти вади. Деякі заходи із децентралізаці влади треба приймати лише із заходами посилення окремих національних інструментів, в деяких розділах доречним було б вказати конкретні кроки. Деколи документ здається неповним, у чомусь незавершеним. Але я, як ліберал та риночник вважаю його цілком позитивним".

ЕНЕРГЕТИКА: ЗВУЧИТЬ ОБНАДІЙЛИВО...

Михайло Гончар
 "Енергетична частина угоди - правильна, - коментує директор центру "Стратегія XXI" Михайло Гончар, -  Але у нас і раніше не бракувало програм, концепцій, стратегій. Втім, про них забувають, як тільки їх приймають. В угоді є достатній порядок денний для енергетики. Але як це все буде робитися?  Угода прописує дати, коли має початися  реорганізація НАК "Нафтогаз України", з якого місяця будуть залучатися  кваліфіковані  інвестори  до  управління активами  газотранспортної  системи  та  підземних  сховищ  газу,  коли відбудеться відокремлення  транспортування  та  розподілу  природного  газу  від інших видів діяльності суб'єктів, які здійснюють діяльність на газовому ринку. Але у будь-якій великій справі графіки зазвичай не витримуються. Нинішня ситуація полягає у тому, що кредит довіри не є безмежним. Аналізуючи програму, зараз всі запитують: а що було зроблено за півроку. А не було зроблено нічого. Ситуація неординарна. Ми перебуваємо під зовнішньою агресією. Але виконання програм та постанов вимагає широкого пояснення. Ну, наприклад, постанова про те, що всі закупівлі повинні здійснюватися через "Нафтогаз". Постанова антинринкова. Енергетичне співтовариство обурилося.  Але влада мала пояснити: цей захід мав на меті зберегти, залишити на плаву " Нафтогаз", бо потім реформувати буде нічого. Але це потрібно пояснити споживачам, співтовариству. Реформи можуть бути фактичні, а можуть бути імітаційні. Виклик для нової влади - не скотитися на манівці імітаційних реформ". 

Сергій Дяченко
"Коаліційна угода прописує таку важливу річ, як реформу вугільної галузі. Хоча раніше ні в кого не піднімалася рука на реформу такого небезпечного з точки зору соціальної напруги регіону. Всі продовжували практику дотацій та підтримку цієї галузі, тим більше під неї були розвинена теплова енергетика, - коментує директор центру економічного аналізу та прогнозування, Сергій Дяченко. - Нам слід детально вивчити, які шахти слід закрити и починати закривати.  Я розумію, що ситуація деформована, деякі шахти неможливо продати, бо там війна. Угода не зазначає, що при закритті та консервації шахт Донбасу слід розвивати Львівсько-Волинський басейн.  Причому шахтарів у якості реабілітації можна залучати до їх освоєння та розробки.  Взагалі запровадження ліберальних правил гри, про які зазначає угода, я вітаю. Але при цьому слід прописати, як створити конкуренцію виробників, конкуренцію постачальників. І це стосується всіх ринків, і вугілля, і газу, і електроенергії і нетрадиційних джерел. Угодою прописано запровадити біржові торги, але головне не нові торгові майданчики, але щоб на будь-яких майданчиках існувала конкуренція, щоб не було монопольних спекуляцій. Нікому не повинно належати більше третини ринку.

Мені впали в око і приведення зелених тарифів до розумного показника і розвиток зеленої енергетики, яку пов'язують із стимулюванням енергозбереження. При цьому ціни на енергоресурси повинні бути приблизно однакові". 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО: ПИШЕМО "ДЛЯ ФЕРМЕРА", А РОБИМО ДЛЯ ЛАТИФУНДІСТА?

Напрямок реформи сільського господарства, пропрацьований угодою дуже обережно.  В угоді не читається підтримки аграрним експортерам та великим землевласникам, яке часто маскують під політичний штамп про "підтримку села". Здавалося, що автори добре зрозуміли, що розвиток сільських територій (а саме це прописано угодою) та розвиток великого аграрного бізнесу - речі не тотожні. Робляться помітні кроки для створення цивілізованого ринку землі. Хоча слова "продаж землі" не написані, але певні підготовчі кроки робляться.  А саме: інвентаризація  та  розмежування земель сільськогосподарського призначення державної, комунальної та приватної власності, законодавче  закріплення  мінімального  строку  договору  оренди  земель, проведення  у  2015  році  загальнонаціональної  нормативної  грошової  оцінки земель  сільськогосподарського  призначення  з  наступним  проведенням  її переоцінки не рідше, ніж один раз на 10 років; встановлення  обов'язковості  сплати  орендної  плати  за  землі сільськогосподарського призначення виключно у грошовій формі.

Одним словом, цю частину угоди писали не латифундисти. Але латифундисти прийшли до парламенту. А великий аграрний бізнес та дрібний аграрний бізнес дуже по-різному трактують поняття "розвиток АПК. Якщо читати угоду, виглядає, що держава не хоче образити фермера, дрібного аграрія, який є головною фігурою збереження та розвитку села. Як буде насправді - час покаже. 

Лана Самохвалова. Київ.

 

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-