Віктор Суворов: Путіну сподобалися слова Гітлера про «брехунів-євреїв»

Віктор Суворов: Путіну сподобалися слова Гітлера про «брехунів-євреїв»

Укрінформ
Слова «чим потворніша брехня, тим швидше в неї повірять» належать не Гебельсу і сказані не про нацистів   

         9 липня 2014 року Путін прийняв у Кремлі делегацію рабинів з ряду зарубіжних країн - Ізраїлю, Австрії, Бельгії, Великої Британії, Німеччини, Італії, Нідерландів, Франції. В ході зустрічі обговорювалися спільні зусилля по недопущенню переписування історії, по боротьбі з неонацизмом і неофашизмом, ксенофобією і антисемітизмом.

        Закликаючи до спільної боротьби проти перекручувачів, Путін заявив:

       «Ми вважаємо вас у цьому відношенні найближчими союзниками, і прошу вас, щоб ви й нас розглядали в такій якості».

       Далі Путін відмочив щось таке, що в жодні, навіть і в кремлівські, ворота не лізе:

      «Треба бути не просто дурним, треба бути нахабним, щоб заперечувати те, що було. Але, на жаль, це нахабство так само, як і 70 років тому, часто досягає своєї мети. Адже Геббельс говорив: чим неймовірніша брехня, тим скоріше в неї повірять». 

      Промови Путіна складають провокатори, які його люто ненавидять.

      Або повні ідіоти.

      Приклад: Путін неодноразово збирав міжнародні зустрічі на гранично високому рівні, вдаштовував грандіозні бенкети, поїв і годував буржуїнів, закликав укладати гроші в економіку Росії. Сам Путін шалені гроші, що отримуються від варварської експлуатації природних ресурсів, відправляв у Стабфонд, який тримає гроші Росії в Америці. Тобто Путін вкладав не в економіку Росії, а в економіку Америки. І путінські дружбани свої копієчки, зароблені непосильною працею, теж поспішають вкласти в яхти,  резиденції на середземноморських берегах, у заморські футбольні й хокейні клуби, але зовсім не в рідну економіку.

     Путін закликає інших вкладати туди, куди сам вкладати не хоче й  не ризикує. Не дивно: над його закликами глумиться весь діловий світ Європи, Азії і Америки.           

     Ще приклад: Путін одного разу заявив, що  крах Радянського Союзу був «найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття». Хто підкинув йому цю думку? Хто змусив  цю дурість повторити? Розвалився Радянський Союз, от і мовчи. Не згадуй про це.

    Оголошуючи крах Радянського Союзу катастрофою, Путін тим самим визнав себе зрадником і боягузом. Якщо розпад СРСР він вважав катастрофою, то чому не пішов захищати владу комуністів з автоматом у руках?

    Кожен, хто служив у ДБ, клявся до останнього дихання зберігати вірність радянському народу й радянському уряду. У ДБ отиралися сотні тисяч відгодованих любителів комунізму. В їхніх руках була вся зброя наддержави, вся її ядерна потужність, усі незліченні скарби, всі засоби масової інформації, вся економіка, весь транспорт, таємні багатомільйонні армії стукачів.

   Але за ту погану владу не пішов воювати жоден з них.

   Злякалася і зсучилася вся гебуча рать.

    Усі чекісти стали зрадниками. Всі до єдиного перебігли на бік переможців, що розвалили Радянський Союз, і вписалися в їхні лави. Дехто з тих, хто зсучився, навіть вийшов у президенти. От би й мовчали, не привертаючи уваги до свого тваринного боягузтва, до своєї підлої зради.

    Отже, хто ж такі промови гарантові складає?

    Але передусім хотів би я знати, хто йому підкинув думку посилатися на Геббельса? Хто підсунув Путину одкровення Геббельса: чим неймовірніша брехня, тим скоріше їй повірять?

    Фразу цю в Росії багато хто повторює, однак ніхто не пам'ятає, де, коли і з якого приводу Геббельс таке відмочив.

    Фразу цю я вперше почув у 18 років. У нас у військовому училищі виступав лектор Ідеологічного відділу Центрального комітету Комуністичної партії.

    І таке ляпнув.

    А мене різануло: та не міг Геббельс такого ляпнути! Не міг!

    Ось перед нами лектор із ЦК КПРС, він же не говорить: товариші курсанти, я брехатиму, а ви мені будете вірити, і чим нахабніше брехатиму, тим більше будете вірити!

    Будь-який пропагандист бреше, прикидаючись чесним. Так невже  Геббельс  був настільки дурним, щоб публічно оголошувати себе брехуном?

    Будь-який брехун, а Геббельс у лідируючій групі, ніколи себе брехуном не визнає. Брехун завжди працює під маскою чесної людини.

    Як же могло статися, що це дуже сумнівне, вірніше - безглузде одкровення затесалося у виступ Путіна? Чим взагалі займаються табуни зажирілих холуїв в оточенні гаранта? Невже ніхто з них, перш ніж вписати цю дурість у путінську шпаргалку, не спромігся з'ясувати, хто, де, коли і з якого приводу таке заявив?

    Сам я, після того, як уперше почув це одкровення, багато років намагався знайти джерело, попутно питанням збентежував викладачів і замполітів, лекторів, агітаторів, пропагандистів: де ви таку дурницю почерпнули?         

    Якщо хтось таке говорив або писав, то вже явно не про себе, не про свої методи роботи, а викриваючи своїх ворогів.

    Хто ж автор крилатої фрази, де, коли і у зв'язку з чим вона з'явилася?

    Так от, фраза належить Гітлеру: «Майн Кампф», частина перша, розділ Х.  Продиктував Гітлер цю фразу в 1924 році, коли Геббельс ще не був членом НСДАП. Геббельс вступив у нацистську партію  22 лютого 1925 року, в перші роки серед провідних пропагандистів не числився.         

   Розділ Х першої частини «Майн Кампф» - ключовий. Називається «Справжні причини німецької катастрофи».

   Німеччина була розбита в Першій світовій війні. Гітлер збудував підвалини нацистської ідеології на одному питанні: в чому причина поразки?

    І дав відповідь: причину потрібно шукати не на фронті, а в тилу - євреї і марксисти зрадили Німеччину й розложили тил.

     Весь інший текст «Майн Кампф» -  лише розвиток головної думки і рекомендації на майбутнє. В оригіналі цитата звучить так:

     «Ці пани виходили з того правильного розрахунку, що чим жахливіше збрешеш, тим скоріше тобі повірять».

      Гітлер говорив не про себе і не про своїх прихильників, а про «цих панів», яких чітко визначив і назвав: євреї і марксисти. На тій же сторінці додав:

      «Віртуозами з віртуозів у частині брехні в усі часи були євреї».

      І ось Путін, оголосивши себе найближчим союзником рабинів у справі боротьби проти фальсифікації історії Другої світової війни, свою вірність союзницькому обов'язку підтвердив цитатою з «Майн Кампф», але не простою цитатою, а для цієї аудиторії дуже непідходящою.

     Цією цитатою Путін ударив не лише по національних і релігійних почуттях присутніх, а й рикошетом - і по самому собі.

     5 травня 2014 року Путін підписав Федеральний закон «Про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації». Новий закон спрямований на протидію спробам фальсифікації воєнної історії. Законом вводиться кримінальна відповідальність за спроби реабілітації нацизму, за заперечення фактів, установлених вироком Міжнародного трибуналу в Нюрнберзі. Тим, хто спотворює воєнну історію, хто намагається реабілітувати нацизм і заперечувати факти, встановлені Міжнародним трибуналом, загрожує п'ять років ув'язнення.

     Новий, Путіним підписаний, закон підриває фундаментальні  ідеологічні засади сучасної Росії.

     Єдиною і останньою опорою ідеології залишилася Друга світова війна. Не дарма вони себе обчіплюють колорадськими стрічками. А всі уявлення про війну стоять на двох китах: вироку Нюрнберзького трибуналу та мемуарах Жукова.

     Але кожному відомо: мемуари Жукова спростовують Нюрнберзький вирок.

     Вирок був підписаний 1 жовтня 1946 року, а  27 червня 1969 року була підписана до друку книга Жукова «Спогади і роздуми».

     У вироці сказано, що Німеччина напала на Радянський Союз без оголошення війни, а Жуков повідомив, що це брехня: війна була оголошена. Сам Жуков був свідком того, як Молотов рано-вранці 22 червня 1941 року доповів Сталіну: Німеччина війну оголосила.

     Мемуари Жукова були видані немислимими накладами всіма мислимими мовами. У Німеччині вони йшли нарозхват. І не тому, що німці страшенно любили своїх визволителів. Причина була іншою: над Німеччиною тяжів Нюрнберзький вирок, а Жуков повідомив, що судді в Нюрнберзі, м'яко кажучи, схибили проти істини.

    Майже півстоліття наші генеральні й перші секретарі, маршали й академіки, генерали й адмірали, професори й доценти, ідеологи й агітатори робили вигляд, що не помічають суперечностей між Нюрнберзьким вироком і основоположним твором про війну. Путін, підписавши закон про фальсифікаторів, поклав край майже піввіковому двоєдумству. У законодавчому порядку він встановив: Нюрнберзький вирок - спростуванню не підлягає, кожен, хто наважиться зазіхнути на його незаперечний зміст, вважатиметься брехуном, перебріхувачем історії, кримінальним злочинцем.

    Простіше кажучи, Путін підписав закон про те, що Жуков урка і брехун.

    Сподіваюся на те, що наш народ, відповідно до нового закону, почне палити томи брехливих жуковських творів, валити монументи плутаникові, зривати з ветеранських грудей ордени з ликом фальсифікатора. 

     Але й той, хто підписав закон, має теж відповідати перед законом.

     Хіба публічне цитування «Майн Кампф», де Гітлер таврує певні національні й релігійні групи, не є проявом неонацизму й неофашизму, ксенофобії та антисемітизму?

     Хіба САМ натхненний пропагандист ідей біснуватого фюрера не підлягає кримінальному переслідуванню?

     Згоден: п'ять років - дитячий термін.

     Але ж це краще, ніж нічого!

     А там можна буде й додати.

       

Віктор Суворов. Брістоль.  13 липня 2014. Спеціально для «Укрінформу»

 

 

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-