Денісова: Навіть в умовах неоголошеної війни держава виконуватиме усі свої соціальні зобов'язання
Людмила Денісова - один з небагатьох членів Кабміну, які раніше вже побували на посаді міністра. При цьому вона - єдина жінка у сьогоднішньому складі уряду
17.05.2014 14:05 343
  •  
  •  
  •  

Людмила Денісова - один з небагатьох членів Кабміну, які раніше вже побували на посаді міністра. При цьому вона - єдина жінка у сьогоднішньому складі уряду України.

Бесіда кореспондента Укрінформу з міністром соціальної політики України Денісовою стала першим її ексклюзивним інтерв'ю українському ЗМІ, в якому ми змогли поговорити багато про що. Про наші пенсії і зарплати. Про «діри» у бюджеті країни, бідних і багатих українців, міфи про високі російські пенсії. Про матір, яка залишилася у Криму, і рідних доньок , вимушених тікати від російських окупантів. І навіть про заміновані поля на півдні України.

- Людмило Леонтіївно, чим керувалися, сідаючи у міністерське крісло?

- Чим керувалася? Складно відповісти. Так, напевно, нічим, швидше політичною доцільністю, от і все. Але в принципі мене особливо ніхто і не запитував. Ви ж пам'ятаєте, коли нас призначали, яка була ситуація у країні. Думаю, Прем'єр-міністр, який формував собі команду, розраховував на те, що я можу зробити певну роботу в його уряді.

- Вашу «певну роботу» важко втиснути в чітко «певні» рамки. Від Мінсоцполітики залежить рівень життя мільйонів сімей, захист працюючих і безробітних, гарантії інвалідам, ветеранам війни, чорнобильцям, афганцям, самотнім людям похилого віку, дітям-сиротам... А яким застали міністерство? Чи вдалося розкрити корупційні схеми - лазівки для розкрадання державних грошей?

- Про схеми не знаю, тому що я в цьому не розбираюся і зрозуміти, це схема або ні, не можу. Не в моїй компетенції це. Але зловживання були, зокрема, у проведенні тендерів на харчування чорнобильських дітей. Про це мені сам розповів тодішній заступник міністра. А народний депутат Валерій Сушкевич передав мені кіпу документів про зловживання у Фонді соціального захисту інвалідів. Наприклад, купувалися китайські візки, на них чіплялася бірка вітчизняного виробника, і вони вже вважалися нібито випущеними в Україні. Тобто, конкретне підприємство отримувало гроші за фіктивну продукцію. Дуже багато таких порушень, з якими ми зіткнулися вже в процесі роботи. Я усі ці документи передаю у Генпрокуратуру, зараз проводяться масові перевірки, у тому числі і фінінспекцією. Сподіваюся, про їхні результати громадськість дізнається першою.

ДО СКАСУВАННЯ ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИПОВЕРНЕМОСЬ, АЛЕ НЕ ЗАРАЗ

- Днями Тимошенко заявила, що пенсійну реформу слід скасувати. Але ще раніше Яценюк сказав, що робити цього поки що не варто. А Ви що думаєте із цього приводу, зокрема, про скорочення пенсійного віку для жінок?

- Пенсійна реформа 2011 року стосуваоася не лише збільшення пенсійного віку для жінок. Там безліч проблемних питань: перерахунок пенсій, осучаснення старих виплат, формула нарахування розміру пенсій. Ми зараз відпрацьовуємо варіанти, яким чином все-таки пом'якшити вплив так званої пенсійної реформи на наших громадян. Але на сьогодні ситуація у країні дуже важка. Ми не змогли навіть прийняти рішення для підвищення пенсій і заробітної плати. Тому, на мій погляд, нам слід зосередитися на тому, щоб все-таки забезпечити виплату тих пенсій і в тих розмірах, які сьогодні є.

Крім того, пенсійна реформа - це другий накопичувальний рівень, це і недержавне пенсійне страхування. Людина повинна собі платити внески, ці кошти мають накопичуватися і стати додатковим капіталом до його основної пенсії, призначеної за солідарним законом. Ми працюємо у цьому напрямку, але поки що я не готова говорити про скасування пенсійної реформи.

- А що стосується пенсійного віку для жінок, це питання може бути порушене?

- Порушувати його можна. Але для того, щоб розв'язати проблему, мають бути гроші у Пенсійному фонді. Те, що пенсійну реформу проводити потрібно і скасовувати деякі норми в законі, безумовно, потрібно. Але треба бути до цього готовими фінансово.

Ми ось зараз, слава богу, з 1 травня вже проіндексували пенсії і заробітні плати, як це потрібно згідно із законом. Індексація стосувалася 3 млн пенсіонерів і коштувала обійшлася майже 90 млн грн. Що ж до зарплат, то у працівників бюджетної сфери 1-5 тарифних розрядів індексація становила понад 36 грн, а бюджетників, чиї заробітні плати не переглядалися з січня 2013 року, - отримають надбавку у 40 грн.

ПІДНІМАТИ ЗАРПЛАТИ І ПЕНСІЇ РОЗПОЧНЕМО З ІНДЕКСАЦІЇ

- Прем'єр анонсував, що частина грошей від МВФ піде на зарплати і пенсії. Які категорії конкретно зможуть відчути це на собі?

- Передусім йдеться про стабільність фінансування Пенсійного фонду України. У нас величезний дефіцит у ПФ навіть на ті виплати, які сьогодні передбачені бюджетом. Тому наше основне завдання - забезпечити фінансування цих виплат, у тому числі зробити це допоможуть і кошти, які у вигляді кредитів ми беремо у Міжнародному валютному фонді.

- А яких змін можна чекати у політиці заробітної плати?

- За підсумками півріччя і того, як у нас спрацює економіка, ми розглядатимемо можливість підвищення заробітних плат у країні.

Крім того, недавньою постановою Кабінету Міністрів України з 1 жовтня передбачена диференціація посадових окладів (тарифних ставок) працівникам бюджетної сфери 1-6 тарифних розрядів, які оплачуються за Єдиною тарифною сіткою, для уникнення «урівнялівки» в окладах цих категорій працівників. На сьогодні їм встановлюються однакові оклади на рівні мінімальної заробітної плати - 1218 гривень, а з 1 жовтня посадовий оклад, наприклад, працівника 6 тарифного розряду ЄТС буде встановлений вже у розмірі 1263 гривні. Це торкнеться одного мільйона працівників.

- Чи покращало наповнення бюджету Пенсійного фонду після ухвалення антикризових законів?

- Податок з продажу валюти ми отримували тільки перший місяць. Це десь близько 800 млн грн. А інші норми, зокрема, нарахування пенсій держслужбовцям у розмірі 70% від зарплати, оподаткування високих пенсій - запрацюють через місяць-два. Та і перерозподіл єдиного соціального внеску теж розпочався тільки з 1 травня. Тому ще рано говорити про очікуване наповнення ПФ. Давайте поживемо - побачимо.

Стан бюджету Пенсійного фонду ми сьогодні оцінюємо як дефіцитний, хоча план виконуємо. Так, за перший квартал він становив 102%. Проте, все одно це менше, ніж за аналогічний період минулого року. Але тоді не було зупинок великих підприємств на Донбасі, та й відрахувань з Криму ми теж вже не отримуємо.

При цьому усі пенсійні виплати для 13,5 млн українців день у день фінансуються вчасно і в повному обсязі. Скажімо, станом на 13 травня, Пенсійний фонд вже профінансував більш як половину травневих пенсій. Нагадаю, що виплатна кампанія закінчується 26 числа поточного місяця.

Уряд докладає величезних зусиль і для скорочення заборгованості по заробітній платі. Крім того, що люди нарешті починають отримувати зароблені своєю працею гроші, вони ще сприяють і наповненню бюджетів соціального страхування. Тільки за останній місяць нам вдалося скоротити заборгованість по заробітних платах на 10%, а борги по виплатах застрахованим особам з фондів соцстраху зменшилися удвічі.

БАГАЧ-БІДНЯК

- Чергове випробування, яке належить витримати соціальній сфері, - захист незаможних у зв'язку з подорожчанням послуг у ЖКГ.

- Держава оголосила про цілий комплекс заходів соціальної підтримки українських сімей, оскільки дійсно ціни на енергоносії об'єктивно ростимуть. На це розрахована вже Програма субсидій, що добре зарекомендувала себе, якою користуються у зимовий період до мільйона сімей. Крім того, розробили і безпрецедентну програму компенсацій, завдяки якій сім'ї, чий дохід на одну людину становитиме менше прожиткового рівня, платитимуть стільки, скільки платили і раніше. А решту компенсуватиме держава. Таким чином ми плануємо підтримати 4,5 мільйона сімей.

- Проте чимало українців примудряються приховувати свої істинні прибутки, пред'являючи «липові» довідки про заробітки. На думку експертів, тільки 20% грошей з Програми житлових субсидій отримують дійсно бідні, а серед тих, хто декларує нульові прибутки, чимало по-справжньому багатих.

- Безумовно, є такі, кому вдається отримувати довідки про мізерні прибутки. Цей теж прояв корупції, яка дає можливість багатим і хитрим людям оформити собі субсидію.

Я думаю, такі люди незабаром претендуватимуть і на компенсацію. Тому ми зі Світовим банком сьогодні ведемо переговори про грант для проведення повномасштабної реформи у сфері надання пільг. Йтиметься як про гроші для держбюджету на надання допомоги соціально незахищеним людям, так і кошти на модернізацію системи соціальних послуг. З'явиться інститут соціальних інспекторів, які перевірятимуть умови життя людини, що претендує на пільги, скільки у неї квартир, машини, чи відповідають довідки про прибутки його фактичним витратам. Тому, безумовно, ми займатимемося і адресністю, і модерназицією, і монетизацією пільг. Реформа надання соціальних пільг нашим громадянам дуже потрібна.

- Знаю, Мінсоцполітики ініціювало розробку законопроекту для боротьби з тінізацією заробітків. Пропонується ввести поняття «Гарантована заробітна плата» з її коефіцієнтом залежно від посади і кваліфікації. Коли буде публічне представлення документу?

- Такий законопроект нами вже розроблений. Зараз проходять «круглі столи» і консультації з громадськістю, ученими, експертами. Але вносити його на розгляд уряду або парламенту поспішати не будемо.

Зараз вже створена при Кабінеті Міністрів України робоча група, яка займатиметься новим Податковим кодексом. Наша модель детінізації може бути ефективною тільки у тісній прив'язці до змін в оподаткуванні. Окремо вона не спрацює.

ЗАЙВІ ЛЮДИ НА РИНКУ ПРАЦІ

- Опоненти нинішньої влади піддали критиці рішення про скорочення 12 тисяч працівників соціальної сфери. Невже ці люди зайві для вашої системи?

- Вся річ у тім, що у законі про зміни до держбюджету скоротили витрати для їхнього фінансування. Я вважала, що треба утриматися від скорочення 12 тисяч працівників, тому що ми займатимемося модернізацією надання соціальних пільг. І там саме потрібен буде інститут соціальних інспекторів приблизно з такою ж чисельністю. Але рішення було прийняте.

Сьогодні у міністерстві ми займаємося кожною конкретною людиною, яка потрапила під скорочення. Щодня ведеться моніторинг їхнього працевлаштування. Вже 347 районних рад самі узяли утримання соціальних працівників за рахунок місцевих бюджетів. Хоча чимало людей звільнилося, а частина працевлаштується на ті вакансії, які є у сфері соціального захисту у тих або інших регіонах. Наприклад, у місті Києві скорочували 500 соціальних працівників, а вакансій у соціальній сфері виявилося 700. У нас є проблема з тим, що в одному регіоні вакансій багато, а в іншому доводиться скорочувати «по живому».

- Чи плануєте якісь нові законодавчі стимули по створенню нових робочих місць?

- Потрібно просто виконувати той закон, який сьогодні є. Хоча ми внесли вже ряд змін і думаємо, що нас уряд підтримає. Йдеться про те, що у законі про зайнятість все ж є деякі корупційні складові, можна допомогу на створення робочих місць одному працедавцеві дати, а іншому - відмовити.

У нинішніх непростих умовах ми пропонуємо інструменти профілактики безробіття, що дозволить працедавцю зберегти робочі місця і зберегти кваліфікованих працівників. З цією метою ми розширюємо «дозвільні ворота» у діючому механізмі надання допомоги по частковому безробіттю, знімаємо існуючі обмеження і тим самим збільшимо кількість осіб, які отримають цю допомогу вже від самого початку простою. Цим самим ми попереджуємо неминучі у період кризи ризики масових звільнень десятків тисяч працівників.

- А яка картина з безробіттям по країні в цілому? До речі, як вирішуватимете проблеми пошуку роботи для людей, якщо ваш уряд ліквідовував Державну службу зайнятості?

- Рішення про її створення приймав ще минулий уряд. Але фактично вона так і не була створена. Тому ліквідовувати нічого не довелося. Ми просто скасували те рішення, і усе залишилося так, як є.

- Тобто - як?

- У нас функціонує Державний центр зайнятості, є державні центри зайнятості у кожному районі, місті. І майже 16 тисяч працівників центрів зайнятості в усіх регіонах країни працюють у тому ж режимі, в якому необхідно. Вони щодня у середньому реєструють до 2 тисяч нових безробітних. На сьогодні у нас таких 471 тисяча, з яких 377 тис. вже отримують допомогу. Крім того, у базі центрів зайнятості є майже 50 тисяч вакансій, офіційно заявлених працедавцями.

- Але, на жаль, не усім вони можуть гарантувати гідний рівень зарплати.

- Заробітна плата різна. Коли приймали рішення про скорочення 24 тисяч чиновників, ми дивилися, а куди ж можна влаштуватися. Виявилися вакансії і директорів заводів, і їх заступників. Тобто, вакансії різні. Була б у тебе кваліфікація, і було б бажання працювати або пройти навчання за рахунок фонду зайнятості. Адже зараз створено дуже багато активних програм для підвищення конкурентоспроможності людей на вітчизняному ринку праці. Збільшилася і кількість людей, які беруть участь у громадських роботах.

Можу констатувати, що на сьогодні збільщилося безробіття у Донецькому регіоні. Несподівано піднявся його рівень і в Херсонській області. Спочатку я думала - за рахунок припливу кримчан. А виявилося - загарбники Криму замінували гордон і частину полів. Тому ті люди, які раніше були зайняті на сільгоспроботах, вимушені звернутися у Центр зайнятості, щоб отримувати хоч якусь допомогу по безробіттю. Ми зараз будемо цими проблемами займатися і розширювати можливість створення там робочих місць.

РОСІЯНКА ЗА НАЦІОНАЛЬНІСТЮ, МОЯ МАМА ЗАЛИШИЛАСЯ В КРИМУ, ВІРНОЮ УКРАЇНСЬКОМУ ГРОМАДЯНСТВУ

- На додаток до усього перед нами виникла і проблема вимушених переселенців Криму. Як їх зустрічають на материковій частині України і яку фінансову підтримку може запропонувати їм влада?

- Коли формувався бюджет або вносилися в нього зміни, не було проблеми вимушених переселенців. Але у нас є резервний фонд. І якщо буде необхідність, то, я думаю, уряд прийме рішення про виділення коштів з резервного фонду, або будуть внесені зміни до бюджету.

Таким людям держава надаватиме допомогу у сплаті за проживання у санаторіях або готелях, надаватимуться місця у дитячих садах і школах. Пройшовши реєстрацію, вони зможуть по місцю тимчасового проживання отримувати пенсію, соціальну допомогу, дитячі виплати, стати на облік у центр зайнятості. Чимало фактів, коли місцеві органи влади, куди переїхали кримчани, виділяють їм землю під будівництво власного будинку. За сприяння обладміністрацій і місцевих штабів можна отримати допомогу і на оплату оренди житла. Студентам-бюджетникам надаються бюджетні місця у вишах, які відповідають їхній майбутній спеціалізації.

В цілому ж на сьогодні офіційно зареєструвалося на материку понад 8 тисяч осіб, допомогу з безробіття отримують 428 осіб і вже працевлаштувалися 128 громадян, які покинули рідні домывки.

- Ви у недалекому минулому теж кримчанка. Чи обійшла трагедія окупації Криму вашу сім'ю?

- Звичайно ж ні. Моїм дітям теж довелося виїхати. Вони такі ж біженці і постраждалі, як і тисячі інших переселенців. Але моя мама залишилася там. Цього року їй буде 80 років. Вона досить адекватно реагує на те, що відбувається, знає, хто ворог, а хто друг. Росіян вважає окупантами, хоча вона сама прожила у Росії 59 років, у неї усі корені російські. Набувати чужого громадянства вона не має наміру, як і мої сестра і брат, які залишилися там. Усі вони мають українські паспорти і вважають себе громадянами України.

- Ви народилися в Росії, напевно, там залишилися друзі. Спілкувалися останнім часом з ними?

- Є подруга, з якою ми дружимо 33 роки. Тепер з нею дуже важко розмовляти. Вона освічена, працювала суддею, зараз живе у Бєлгороді і дуже щиро вірить у те, що їм показує Путін по телевізору. В іншої моєї київської подруги, яка недавно святкувала ювілей, мама живе в Архангельську. Спочатку вона планувала приїхати до доньки на день народження, але потім заявила: «Не поїду, у вас в потягах рвуть російські паспорти, а бандерівці забирають гроші».

Це інформаційна війна Путіна у Росії. Звичайно, не усі росіяни так реагують. Але завдяки тому, що Путін затіяв з Україною, а тепер вже з Молдовою, упевнена, скоро противників його політики буде багато.

ДОБРЕ ТАМ, ДЕ НАС НЕМАЄ

- А на робочому рівні контакти з російським міністерством тривають?

- Практично усе «заморожено», жодних контактів немає. Я намагалася запелефонувати, коли тільки-тільки почався цей конфлікт у Криму, але безрезультатно. Відправила у Сімферополь свого заступника, а результат той же. Не хочуть спілкуватися навіть на рівні Криму. І марно.

У соціальній сфері росіянам слідувало б багато чому у нас навчитися. Мені розповіли, що коли один із заступників мого колеги у Росії приїхав в Крим і ознайомився з українським законодавством, то у приватній бесіді зізнався - у питанні соціального страхування і допомоги сім'ям з дітьми Росія років на сім відстала від України. Тобто, їм ще слід багато в чому нас наздоганяти.

- І, проте, кримчан «клюнули» на російські пенсії. Вони ж вищі за українських?

- Це черговий міф, розрахований на легковірних. Наприклад, знаю, що у Пенсійному фонді Криму почався масовий перерахунок пенсій за російськими законами. З 556 тисяч вже порахували перші 6 тисяч. Там просто в шоці, тому що пенсії за російським законом для місцевих жителів виходять нижчими, ніж були раніше. Адже там спочатку автоматично підняли усі виплати на 25%. Сподівалися, потім перерахують і усе співпаде, а виявилося - ні. Ось вони зараз і думають, як зберегти пенсії хоча б у розмірах попередніх українських виплат. Адже потрібно у когось забрати, щоб їм віддати. Тому, знаєте, добре там, де нас немає.

Ще приклад. Місцева влада в Криму навіть не передбачила виплату одноразової допомоги ветеранам до дня Перемоги. А у нас її практично вже усі отримали, окрім кримчан. Ми готові її заплатити, але лише на материковій частині України. Наш уряд зарезервував ці кошти і ми зараз думаємо, як практично забезпечити їм цю виплату. Адже йдеться про інвалідів Великої Вітчизняної війни І, ІІ і ІІІ групи, яким складно пересуватися. Нотаріат там не працює, навіть доручення виписати не можна.

- А який новий варіант передачі ветеранських грошей, у тому числі і пенсій, ще можливий?

- Ми зараз його опрацьовуємо, але говорити про нього передчасно.

- Усе пізнається в порівнянні, багатьом зараз в Криму доводиться розплющувати очі і на купівельну спроможнысть рубля. Вам не здається, що Україна мало уваги приділяла інформуванню кримчам про їхнє «райське життя» у складі РФ. Потрібно було, як то кажуть, на пальцях, пояснювати людям, що вони втрачають, а що набувають.

- Потрібно, звичайно, роз'яснювати. Я з вами згодна, що тут нами програно інформаційну кампанію. Але давайте зрозуміємо, уряд на той час не пропрацював і місяця. Чи міг він розгорнути широку роз'яснювальну роботу, розповідати, як в Росії погано і як у нас добре? У Криму працював, ще й з перебоями, лише один опозиційний канал - Чорноморська телерадіокомпанія, а усі інші розповідали те, що було вигідно Росії.

Але і ми не сиділи склавши руки і розробили спеціальні інформаційні листки. Там дійсно чимало корисної аргументації. Зокрема, в Росії немає допомоги сім'ям при народженні дитини. Є материнський сертифікат, але мамі гроші на руки не дають. Цей сертифікат дитина може використовувати тільки після 18 років або на придбання житла, або на навчання у державному виші.

Російське медичне страхування забирає із зарплати і пенсій обов'язкові відрахування у розмірі 3%, у нас такого немає. В Україні середня освіта безкоштовна, в Росії - половина предметів у середній школі платні. Високі пенсії, без урахування чиновників, тільки у Москві - 14000-16 000 руб а в регіонах - більш як у 2 рази нижче. В Україні немає ніяких пенсійних преференцій для жителів обраних міст. Купівельна спроможність середнього українського пенсіонера набагато вища, оскільки ціни на продукти харчування тут у 3 рази менше.

Цікаво також інше порівняння. Там є зарплати нижче мінімальної пенсії, в Україні мінімальний рівень зарплат гарантований законом. Ціни на квитки у російських потягах на 20-30% вище, дуже дорого подорожувати й літаком. Багато росіян вважають за краще літати в Європу з ...Києва і Львова, оскільки в Україні перельоти у кілька разів дешевше. Істотно дешевше тут і мобільний зв'язок, послуги інтернету, вигідніші ставки по споживчому кредитуванню банків.

- Чому ж ця інформація не отримала широкого розголосу раніше?

- Ми намагалися поширювати її в потягах, за допомогою волонтерів. Українські національні телеканали були практично відключені. До того ж, на моє глибоке переконання, людина чує тільки тоді, коли хоче почути. А в Криму панувала інша ейфорія.

ВІЙНА ВІЙНОЮ, А ПЕНСІЯ - ЗА РОЗКЛАДОМ

- На ті ж граблі - дефіциту правдивої інформації - ми ризикуємо наступити і відносно жителів сходу. У них десятиліттями культивувалося переконання, що Донбас утримує мало не всю Україну. Але чи так це насправді?

- Люди повинні розуміти, що Донецький і Луганський регіони, а також Крим були дотаційними по усіх соціальних виплатах. Донецьк за рік збирав по податках 24 млрд грн, але ще 24 млрд вони отримували з центрального бюджету. У свою чергу Луганська область отримувала з Києва 11 млрд грн. Пенсійний фонд Автономної Республіки Крим був дотаційним на 50%. А щоб забезпечити безперебійну і в повному обсязі виплату пенсій, донеччани і луганчани отримували з Пенсійного фонду України щомісячну дотацію, що перевищує 20%, від власних відрахувань. Тобто, кожна п'ята гривня будь-якого пенсіонера, який живе нині на сході, була профінансована з бюджету Пенсійного фонду усієї країни.

- Як працюють там зараз соціальні служби, чи є випадки саботажу або бажання зірвати графік виплати пенсій, як це було з казначейством у Криму, щоб «підігріти» сепаратистські настрої?

- Жодних глобальних проблем там у нас немає. Ми усі виплати забезпечуємо в повному обсязі. Працюємо всім миром: Пенсійний фонд, пошта, Ощадбанк разом з іншими банками, уповноваженими виплачувати пенсії. Усі підкріплюють один одного і готівковою масою, і броньовиками. Тобто, тепер ми вже на броньовиках возимо пенсії, дитячу допомогу та інші виплати. Доставляємо усе. Навіть при тому, що у Слов'янську сепаратисти спалили приміщення управління Пенсійного фонду. Але і це ні на день не вибило нас з передбаченого графіку.

Якщо проблема з'являється, ми її у змозі вирішити тут же.

Люди мають бути упевненими у своєму завтрашньому дні. Навіть в умовах неоголошеної війни держава виконуватиме усі свої соціальні зобов'язання перед громадянами країни. Де б вони не жили - на півдні, півночі, заході або сході України.

Бесіду вела

Наталія Андрусенко, Укрінформ

м.Київ.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-