До 160-річчя Кримської війни: Путін і знаки

28.03.2014 17:59 82

Нинішній тиждень приніс ще один привід для того, щоб замислитися про велич історії та її символізм

Нинішній тиждень приніс ще один привід для того, щоб замислитися про велич історії та її символізм.

160 років тому, 27 березня 1854 року, Велика Британія і Франція оголосили війну Росії. Почалася фаза російсько-турецької війни, відома як Кримська війна. Про які підсумки тієї війни не варто було б забувати у Кремлі, в коментарі для Укрінформу розповів експерт Центру Разумкова, історик за освітою, журналіст Віктор Замятін.

"Якщо звернутися до історії, то найважливішими підсумками Кримської війни 1853-56 рр. були: заборона для Російської імперії мати військовий флот на Чорному морі й падіння кріпосної системи, що спричинило за собою повну зміну російського політичного ландшафту. Не варто забувати, що героїчна оборона Севастополя (в якій брали участь багато українців) завершилася цілком безславним затопленням флоту, а війна - капітуляцією Росії в 1856 році" , - відзначив експерт.

При цьому Замятін підкреслив, що Росія вплуталася у війну, діючи застарілими методами за застарілими моделями, і не врахувала, що союзники - не так Османська імперія, як Британія і Франція - мали на той момент значну перевагу насамперед у способі мислення, в образі дій і в мотивації.

На думку аналітика, серед очікуваних наслідків кримської авантюри 2014 року може бути втрата Російською Федерацією статусу одного зі світових політичних центрів, рух до об'єднання українських православних церков, зміцнення державних інститутів в Україні з відмовою від радянської спадщини.

"Очевидно, що масовий громадський патріотичний рух в Україні став найбільшою несподіванкою для росіян, на яку в них немає відповіді для самих себе. Подальше нагнітання напруги між двома вже де-факто колишніми стратегічними партнерами буде великою помилкою. Військова інтервенція за сучасних умов буде катастрофою передусім для самої Росії", - зауважив експерт.

Замятін переконаний, що спроби відвертого втручання у внутрішні справи України (вимоги «федералізації» , а фактично розколу України, підвищення статусу російської мови до державної, заяви про невизнання державного керівництва України, маніпулювання Януковичем, який втік від відповідальності) навряд чи можуть допомогти Путіну і збільшити популярність в Україні та світі, проте вони дуже сприяють прискоренню процесу становлення української громадянської та політичної нації.

"Мабуть, у результаті кримської авантюри вперше з 1991 року в Україні на президентських виборах прихильники зближення з Росією не мають шансів вийти у фінал" , - прогнозує експерт.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-