До 160-річчя Кримської війни: Путін і знаки
Нинішній тиждень приніс ще один привід для того, щоб замислитися про велич історії та її символізм.
160 років тому, 27 березня 1854 року, Велика Британія і Франція оголосили війну Росії. Почалася фаза російсько-турецької війни, відома як Кримська війна. Про які підсумки тієї війни не варто було б забувати у Кремлі, в коментарі для Укрінформу розповів експерт Центру Разумкова, історик за освітою, журналіст Віктор Замятін.
"Якщо звернутися до історії, то найважливішими підсумками Кримської війни 1853-56 рр. були: заборона для Російської імперії мати військовий флот на Чорному морі й падіння кріпосної системи, що спричинило за собою повну зміну російського політичного ландшафту. Не варто забувати, що героїчна оборона Севастополя (в якій брали участь багато українців) завершилася цілком безславним затопленням флоту, а війна - капітуляцією Росії в 1856 році" , - відзначив експерт.
При цьому Замятін підкреслив, що Росія вплуталася у війну, діючи застарілими методами за застарілими моделями, і не врахувала, що союзники - не так Османська імперія, як Британія і Франція - мали на той момент значну перевагу насамперед у способі мислення, в образі дій і в мотивації.
На думку аналітика, серед очікуваних наслідків кримської авантюри 2014 року може бути втрата Російською Федерацією статусу одного зі світових політичних центрів, рух до об'єднання українських православних церков, зміцнення державних інститутів в Україні з відмовою від радянської спадщини.
"Очевидно, що масовий громадський патріотичний рух в Україні став найбільшою несподіванкою для росіян, на яку в них немає відповіді для самих себе. Подальше нагнітання напруги між двома вже де-факто колишніми стратегічними партнерами буде великою помилкою. Військова інтервенція за сучасних умов буде катастрофою передусім для самої Росії", - зауважив експерт.
Замятін переконаний, що спроби відвертого втручання у внутрішні справи України (вимоги «федералізації» , а фактично розколу України, підвищення статусу російської мови до державної, заяви про невизнання державного керівництва України, маніпулювання Януковичем, який втік від відповідальності) навряд чи можуть допомогти Путіну і збільшити популярність в Україні та світі, проте вони дуже сприяють прискоренню процесу становлення української громадянської та політичної нації.
"Мабуть, у результаті кримської авантюри вперше з 1991 року в Україні на президентських виборах прихильники зближення з Росією не мають шансів вийти у фінал" , - прогнозує експерт.
