Квартиру я отримав завдяки журналістам - паралімпійський чемпіон Руслан Катишев
Золотий і бронзовий призер Паралімпійських ігор 2012 року одесит Руслан Катишев цьогоріч отримав квартиру, яку йому обіцяла влада Одеси. Перед іграми губернатор області публічно заявив про те, що призерам ігор, що мають потребу у житлі, область подарує квартири. Ця звістка і стала для Руслана головною рушійною силою у бажанні перемогти. Однак обіцяний подарунок довелося вибивати, що називається, всім миром. І отримати квартиру вдалося багато в чому завдяки журналістам.
Про це розповіли кореспондентові Укрінформу сам Руслан Катишев і його наставник - заслужений тренер України Тетяна Орлова.
"Я і до цього був налаштований на перемогу на Олімпіаді. Але як дізнався про квартиру, поставив собі завдання - золоту медаль", - говорить Катишев.
Шлях Катишева до лондонського "золота" був важчим, ніж у багатьох. Він народився у малозабезпеченій родині інвалідів. З дитинства був інвалідом по зору. У 14 років прийшов у спорт. Як сам говорить - випадково. "Почав займатися, стало виходити. Потім втягнувся. Напевно, йшов до кінця завдяки впертості", - пояснює спортсмен.
Його наставник Тетяна Орлова, яка почала займатися з Русланом, коли тому виповнилося 15 років, говорить, що він був дитиною з дуже непростим характером. "Народився у бідній родині. Батько пив, злидарював. Бувало таке, що він проводжав батька на паперть, а потім йшов на тренування. Ввечері забирав з паперті батька, який все зароблене пропивав. Він міг тисячі разів зійти зі спортивного шляху, тим більше у такій ситуації. Але витримав. І добився найвищого спортивного п'єдесталу", - підкреслила тренер.
До Лондона Катишев брав участь на Олімпіаді у Пекіні. Але посів там лише шосте місце. До Лондона накопичив досвіду, переборов себе і здобув "золото" у стрибках у довжину. Плюс на тій самій Паралімпіаді ще і "бронзу" - в потрійному стрибку.
Місцева влада привітала Катишева з перемогою, ще раз пообіцяла квартиру і ситуація загальмувалася.
"Я пам'ятаю, як Руслан радів. І ми думали, що найважче позаду. Але з'ясувалося, що ми помилилися", - наголошує Орлова. Руслан також пояснив, чому проблема з житлом була для нього головною: "Я жив в одній маленькій кімнаті з батьками у постійному страху, що ось-ось на голову впаде стеля, яка була на підпорах. Або впадуть стіни, також самостійно укріплені. Будинок був визнаний аварійним ще за рік до мого народження - у 1983 році".
Після Олімпіади чиновники довго не відповідали, аж у вересні на письмовий запит із міськвиконкому надійшов лист. Однак, зазначає Орлова, у письмовій відповіді йшлося, що у зв'язку з чергою можливості задовольнити клопотання про виділення квартири для родини Руслана Катишева немає. "Тоді ми почали боротися за здобуте у важкій роботі Русланом право. Підключилися і спортивні керівники, йі Інваспорт, звернулися і до журналістів", - додала вона.
"Багато в чому завдяки журналістам і резонансу навколо моєї ситуації мені таки виділили квартиру. Чиновникам стало зрозуміло, що легше виділити мені квартиру, ніж вислуховувати в ефірі телекомпаній і читати у пресі правду", - зауважив Катишев.
Чемпіон певен, що з цієї миті все змінилося на краще. Дружині (також інваліду по зору) і двом маленьким дітям трикімнатна квартира дуже подобається.
"Образливо, що у такому становищі, у якому нещодавно був Руслан, взагалі багато паралімпійців. Досвід інших областей свідчить про те, що одесит – щасливий виняток. Українським паралімпійцям потрібно боротися не лише на спортивних аренах, а й у владних коридорах з паперами. Це відволікає, але без цього взагалі ніяк", - зазначає Орлова.
У подальших планах спортсмена – чемпіонат України у лютому. Цього місяця він відзначатиме рік, як отримав ордер на нове житло.
Богдан Димовський, ОДЕСА. 2 грудня 2013 року.
