Посол Долгов: країни НАТО в Уельсі оголосять про посилення допомоги Україні

Посол Долгов: країни НАТО в Уельсі оголосять про посилення допомоги Україні

Укрінформ
Україна, яка не є членом НАТО, не може розраховувати на військову підтримку з боку партнерів

Пряме військове вторгнення російських збройних сил на територію України змусило союзників по НАТО більш рішуче поставитися до зміцнення колективної безпеки та пошуку адекватних заходів у відповідь на кремлівську агресію.

Україна, яка не є членом Північноатлантичного альянсу, на сьогодні не може розраховувати на військову підтримку з боку партнерів. Але резерви і можливості для зміцнення обороноздатності за високими стандартами НАТО у держави є, і це обговорюватиметься на саміті Альянсу 4-5 вересня в Уельсі.

Про важливість і очікувані результати цієї зустрічі найвищого рівня для союзників по Альянсу і Києва в інтерв'ю Укрінформу розповів глава Місії України при НАТО Ігор Долгов.

- Пане посол, які порядок денний, мету, завдання визначають вище політичне і військове керівництво Північноатлантичного альянсу для цього саміту?

- Саміт військово-політичного альянсу відбувається раз на два роки і завжди є важливою подією. І завжди підготовка до наступного саміту розпочинається одразу по закінченню попереднього. Очевидно, що події у світі і навколо України змінили запланований раніше порядок денний.

Якщо до лютого цього року передбачалося, що основними темами саміту стануть майбутнє продовження взаємодії НАТО з Афганістаном, підтримка національних сил безпеки цієї країни, розвиток подальшого партнерства з членами коаліції зі складу Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані (ISAF), то агресія Росії проти України змусила винести на розгляд зовсім інші питання. Адже сталося те, що один із членів Ради Євроатлантичного партнерства - Російська Федерація - брутально порушила всі свої зобов'язання, всі існуючі міжнародні домовленості. Спочатку РФ незаконно анексувала Крим, а останніми днями ми спостерігаємо зовсім драматичний розвиток подій, коли Росія наважилася відкрито ввести війська, регулярні підрозділи своїх збройних сил на територію України.

- Як змінилися політичні, дипломатичні, військові підходи й оцінки Альянсу, окремих країн-членів після ескалації агресивної поведінки РФ?

- Події минулого тижня змінили досить багато. І це ми бачили на засіданні Європейської ради 30 серпня. І це ми спостерігаємо також у НАТО. Щойно стало відомо про вторгнення підрозділів збройних сил РФ на територію України, на вимогу української сторони було скликано екстрене засідання Комісії Україна-НАТО (КУН) на рівні послів. Головний підсумок засідання - це те, що Альянс з великим занепокоєнням сприйняв повідомлення про новий розвиток подій в Україні. Реакція була дуже рішучою. Цю реакцію добре видно по заяві Генерального секретаря Расмуссена. І під час обговорення представники більшості країн наголошували на готовності йти далі у відповідь на агресію Росії.

І тому одне з принципових рішень екстреного засідання КУН минулого тижня полягало у тому, що Спільна заява Комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів, яку планується ухвалити на саміті НАТО в Уельсі, має бути посилена у світлі останніх подій.

Очевидно, що це загроза не лише для України. Це загроза для усієї світової і регіональної системи безпеки, яка формувалася після закінчення «холодної війни». І, зрозуміло, що головний висновок, який вже зараз, на етапі підготовки до саміту робить НАТО, це те, що система безпеки, у тому числі у межах Альянсу, потребує удосконалення і пошуку нових відповідей як протистояти тому, чому зараз ще немає чіткого визначення. Під цим я маю на увазі гібридну війну, незаконне використання засобів проти іншої суверенної держави, підживлення терористичних та сепаратистських організацій на території іншої держави, широку пропагандистську кампанію, а фактично інформаційну війну. Це явища, з якими світове співтовариство ще не стикалося. Отже, у центрі уваги глав держав та урядів країн НАТО і партнерів на саміті в Уельсі також будуть ці питання.

Очевидно, що за відкритої агресії проти України і в умовах, коли під сумнів поставлено всю систему міжнародної безпеки, НАТО, передусім, розглядатиме засоби зміцнення своєї колективної безпеки. І такі рішення вже були прийняті на етапі підготовки до саміту. Зокрема, збільшено присутність контингентів країн-членів у Балтії, Польщі. Опрацьовуються інші рішення, у тому числі створення додаткових сил швидкого реагування та мобілізації інших ресурсів, які є у розпорядженні НАТО.

- У яких засіданнях саміту братиме участь глава української держави?

- Президент України, який очолюватиме делегацію нашої держави на заходах в Уельсі, запрошений до участі у саміті країн-контрибуторів Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані. Також Президент очолить делегацію України на засіданні Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні, що відбудеться 4 вересня. Безумовно, як це було під час нещодавнього візиту глави нашої держави на саміт ЄС у Брюсселі, ці заходи будуть доповнені значною кількістю двосторонніх зустрічей президента Порошенка з лідерами інших країн світу.

- У світлі нещодавніх рішень НАТО про інтенсифікацію політичного діалогу і практичного військового співробітництва з Україною, як просуваються питання отримання від Альянсу експертної підтримки, а від країн-членів - військово-технічної допомоги?

- Що стосується практичної сторони цієї допомоги, то ще на попередніх етапах окремі країни Альянсу вже надали таку допомогу. Ми також уже знаємо про готовність певних союзників очолити новостворені трастові фонди та зробити відповідні фінансові внески для їхнього наповнення. Розміри цих внесків і шляхи посилення допомоги Україні будуть оголошені главами делегацій безпосередньо на саміті.

Серед того, що вже робиться з боку Альянсу і союзників, хочу відзначити важливий новий елемент цієї допомоги і майбутньої співпраці. Це участь країн НАТО в гуманітарному розмінуванні територій на сході України, які звільнені від терористів. Ідеться про те, що у наслідок інтенсивного використання артилерії у Донецькій і Луганський областях, на жаль, є багато боєприпасів, які розірвалися, або, що ще небезпечніше, не розірвалися. У багатьох випадках, терористи мінували об'єкти - і не відомо, чи всі міни були активовані. Тобто, значні території підлягатимуть додатковій перевірці на наявність вибухових пристроїв та речовин. Для цього потрібні фахівці та обладнання. І тому на наш запит окремі країни-члени, наприклад Словаччина, Бельгія, Франція, висловили готовність поглиблено вивчити це питання та запропонувати можливості для підтримки заходів із розмінування.

Безумовно, великими за обсягом роботи і фінансовими витратами будуть проекти з відновлення регіону після завершення антитерористичної операції та звільнення населених пунктів. Сподіваємося, що досвід і допомога НАТО будуть і тут корисними.

- А що українська сторона може запропонувати союзникам і партнерам по НАТО з метою спільної протидії військовій агресії з боку РФ, відновлення, зміцнення системи регіональної і світової безпеки?

- Хочу привернути увагу до прийнятих на попередніх самітах НАТО документів, у яких зазначено, що незалежна, суверенна, демократична та процвітаюча Україна є ключовим елементом євроатлантичної безпеки. Але підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, однозначний вибір суверенною державою курсу євроінтеграції викликали неадекватну реакцію з боку Росії, призвели до російської військової агресії та підтримки терористичних організацій. Тому, очевидно, що зараз свою ключову роль у системі євроатлантичної безпеки Україна забезпечує не через тексти декларацій, а на полі бою. Україна захищає не лише свою територію і народ, але й свій європейський вибір, спільні європейські цінності і безпеку. За це гинуть наші військовослужбовці, добровольці підрозділів територіальної оброни. Ми ведемо боротьбу не лише за національні інтереси, ми воюємо за інтереси європейської безпеки. Це треба розуміти і чітко усвідомлювати.

Інша справа, що у цій боротьбі ми не отримуємо усієї необхідної, можливої підтримки. На жаль, ми не можемо отримати озброєння. Наші партнери досі не готові надати зброю, яка вкрай потрібна. Особливо йдеться про високотехнологічну, високоточну зброю. Ми не можемо використати інші резерви та ресурси, які є у Північноатлантичному альянсі, оскільки Україна не є членом НАТО.

Але розвиваючи свої спроможності і можливості взаємодії з країнами-членами Альянсу, ми тим самим підвищимо боєздатність наших Збройних сил, їхню готовність діяти спільно з партнерами. Задля цього продовжується велика робота. По-перше, будуть проведені всі заплановані на території України військові навчання. По-друге, Україна продовжує, незважаючи на складну ситуацію, брати участь в операціях під проводом НАТО. По-третє, на часі подальший розвиток співпраці з нашими військовими колегами з Польщі і Литви. Йдеться про створення українсько-польсько-литовської бригади. Це буде те з'єднання, яке здатне оперативно взаємодіяти і бути повністю сумісним із збройними силами країн Альянсу.

Ми розраховуємо, що також одним із результатів не тільки саміту, але й подальшої практичної роботи буде можливість підготовки підрозділів Збройних сил України за стандартами НАТО та із залученням інструкторів з країн-членів Альянсу.

Андрій Лавренюк, Брюссель.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-