Нова тактика російського терору, з перманентними тривогами у столиці та великих промислових містах, з постійними атаками на великі підприємства й енергетику призводить подекуди до зупинки флагманів цілих галузей, й відповідно до значних економічних втрат. Між тим грошей на оборону потрібно все більше й більше.

ВІЙНА. ГРОШЕЙ НЕ ВИСТАЧАЄ, ЙДЕ ПОШУК РЕЗЕРВІВ

Ще наприкінці серпня президент України Володимир Зеленський після засідання Коаліції охочих заявив, що на потреби армії до кінця 2026 року не вистачає $27 млрд.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, Україна не стикалася з такою напруженою бюджетною ситуацією з початку російського повномасштабного вторгнення у 2022 році. І що зовнішня допомога затримується через не проголосовані вчасно реформи.

Тож уряду довелося запроваджувати жорсткий режим економії бюджетних коштів, не закріплених за потребами оборони.

В результаті частина із $27 млрд додаткової потреби на фінансування оборони до кінця цього року у розмірі близько $7 млрд, за словами премʼєра, буде профінансована за рахунок внутрішніх джерел. Зекономлені кошти «гарантовано закриють» грошове забезпечення зарплат військовим, виплати родинам загиблих та інші види соціальної підтримки сімей захисників. Ще $20 млрд керівництво держави та уряд продовжують шукати. Розраховуючи, зокрема, на обіцяні 30 млрд євро європейських коштів, які мають бути спрямовані на оборону.

Що стосується наступного року, то Міністерство оборони України оцінює зростання витрат на оборону у 2027 році до $175 млрд зі $155 млрд у 2026 році, в урядовому проєкті державного бюджету поки закладено $100 млрд. Про це заявив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев під час бюджетної дискусії в Центрі економічної стратегії.

Чиновник наголосив, що під час планування видатків на оборону у проєкті держбюджету-2027 Мінфін суттєво змінив підходи порівняно з попередніми роками, коли на самому початку видатки закладалися нижче від потреб. Зараз ресурс на сектор оборони наступного року загально збільшили до 4,9 трлн грн. При цьому розрахунки здійснено без урахування фактору можливого збільшення чисельності військових, який складно спрогнозувати.

РИНОК ПАЛЬНОГО: ПІСЛЯ РІЗКОГО СТРИБКА – ПАУЗА. ЧИ НАДОВГО?

Після стрімкого подорожчання пального у першій половині вересня український ринок минулого тижня перейшов до відносної стабілізації. Якщо на початку місяця ціни змінювалися практично щодня і доволі швидко зростали, то в останній тиждень темпи підвищення різко сповільнилися. За даними Консалтингової групи «А-95», з 21 до 25 вересня середня ціна бензину А-95 зросла лише на 10 копійок – із 89,15 до 89,25 грн за літр. Дизель, навпаки, подешевшав із 98,55 до 98,42 грн, а автогаз – із 44,14 до 43,92 грн за літр.

Для порівняння: лише за перші три тижні вересня середня ціна А-95 піднялася приблизно з 80,3 до 89,2 грн за літр (+9 гривень), а дизель – із 91,4 до 98,5 грн (+7 гривень).

В останній день вересня середні ціни на пальне становили: бензин марки А-95 – 89,26 грн/л ; бензин марки А-92 – 85,93 грн/л; дизпальне – 98,43 грн/л. Середня ціна автогазу – 43,92 грн/л.

Тобто ринок фактично зупинився після кількох тижнів стрімкого зростання у вересні. Водночас називати ситуацію остаточною стабілізацією поки зарано.

Експерти пов'язують високий рівень цін передусім із ситуацією на світовому ринку нафти та нафтопродуктів. Для України це особливо важливо, оскільки внутрішній ринок значною мірою залежить від імпортного пального. Додатковий тиск створюють логістичні витрати та ризики для інфраструктури постачання. Раніше експерти також зазначали, що атаки на паливну інфраструктуру та логістику можуть швидко змінювати баланс на внутрішньому ринку.

Отже, нинішня ситуація означає не стільки повернення тренду на подешевшання пального, а радше паузу в його подорожчанні. Після вересневого стрибка ринок шукає новий рівень рівноваги. Якщо світові котирування та вартість імпортного ресурсу залишатимуться стабільними, це може стримувати подальше зростання. Але за нових зовнішніх цінових шоків українські АЗС можуть досить швидко відреагувати підвищеними цінниками на стелах.

Для економіки це важливий момент: стабільні ціни на пальне зменшують ризик нового витка подорожчання перевезень, а отже – і вторинного тиску на ціни продуктів та інших товарів. Водночас нинішній рівень близько 90 грн за літр бензину і 98-99 грн за літр дизеля вже формує високу собівартість для бізнесу та логістики.

ОПАЛЮВАЛЬНИЙ СЕЗОН: ПІДГОТОВКА ЙДЕ КРАЩЕ, АНІЖ МИНУЛОГО РОКУ

Україна готується до наступної зими за різними сценаріями. Про це у своєму підсумковому інтерв'ю телеканалу “Інтер” після участі у засіданні 81-ї Генеральної Асамблеї ООН розповів нещодавно перший віце-премʼєр, міністр енергетики Денис Шмигаль.

За його словами, український енергетичний сектор напередодні зими має потужну міжнародну підтримку. Понад 40 країн уже долучилися до «енергетичного Рамштайну».

За останні три роки до Фонду підтримки енергетики залучено понад $2,1 млрд. Лише цього року партнери надали $545 млн, ще 305 млн євро маємо у підтверджених зобов’язаннях. Сукупно від початку роботи Фонду в Україну надійшло понад 33 тисячі тонн необхідного енергетичного устаткування.

“Фонд підтримки енергетики України залишається одним із ключових інструментів перетворення міжнародної підтримки на конкретне обладнання й ремонтні роботи. Наша найближча мета – мобілізувати понад 400 млн євро до кінця 2026 року” – сказав Денис Шмигаль.

Серед пріоритетів – фізичний захист, ППО, радіоелектронна боротьба, інженерно-технічні рішення.

Загалом, міністр акцентував, що Україна зустрічає цю зиму краще підготовленою, аніж торік.

За даними Української енергетичної біржі, у сховищах України на кінець вересня знаходилось 15,5 (+1,6 % за минулий тиждень) млрд куб. м природного газу. Відбір з ПСГ був майже відсутнім, натомість спостерігалося закачування – близько 18 млн куб. м на добу.

“Цього року збудовано більше генеруючих потужностей. Більше критичних об’єктів забезпечено додатковим резервним живленням. Є більше захисту критичних елементів інфраструктури. Є більше резерву обладнання, запасних частин, більше ремонтних бригад і техніки”, – додав Шмигаль.

Проте ризики нових ударів усі чудово розуміють та готуються.

Зокрема, держава знову оголосила, що пільгові ціни на газ для населення та виробників тепла зберігаються до 31 березня 2027 року. За словами премʼєра Сергія Корецького, це також дозволить зберегти пільгові тарифи для підприємств теплопостачання, продовжити умови щодо продажу природного газу операторам газорозподільних систем і для когенерації на прифронтових територіях.

Підготувала Марина Нечипоренко, Київ