Час збирати яблука

Попри дощову погоду на початку літа, за попередніми даними фермерських господарств, у 2021 році буде хороший врожай яблук. Дефіциту немає, а значить і різкого стрибка цін бути не повинно.

Садівники називають яблуко" примхливою і хворобливою дитиною", але відмовлятися від нього наміру не мають.

У Запорізькій області яблуневими садами засаджено 1,7 тис. га. У 2020 році запорізькі фермери зібрали 11,82 тис. тонн, врожайність – 79,3 ц/га. Збір яблук триває і точні цифри щодо врожаю-2021 будуть лише наприкінці року. Найбільше господарств, які спеціалізуються на вирощуванні яблук, розташовано у Мелітопольському районі області. Згідно зі статистикою департаменту АПК Запорізької ОДА, там налічується 8 сільгосппідприємств. В одне з них – ТОВ "СПП Лана" - ми і вирушили.

Які сорти є популярними і як взагалі зараз вирощують яблука – в репортажі Укрінформу.

ПЛОДОРОДНЕ ТА ЙОГО ЯБЛУНЕВІ САДИ

Господарство знаходиться на території села Плодородне (колишній Михайлівський, а нині Мелітопольський район). Воно займається рільництвом і садівництвом. Зідзвонюємося з керівником, домовляємося про зустріч і їдемо. Від Запоріжжя до "Лани" – 87 км, дорога зайняла трохи більше години. Приїхали до фермера о 8:30, щоб застати збір яблук.

Під яблуневі деревця тут відведена площа в 110 га, на яких їх вирощують десятки сортів – червоних, жовтих і зелених.

"Саду 18 років. Це дуже старий сад, і зараз я проводжу реновацію (оновлення) сортів: їжджу за саджанцями сам, іноді разом з агрономом у різні розплідники, в тому числі й зарубіжні", – розповідає директор з виробництва підприємства "Лана" Олексій Верещага.

Він зазначає, що підприємство має сімейну історію:

"Дід створив, батько продовжив, а ми із сестрою підхопили і розвиваємо. Я відповідаю за виробництво, а сестра – юридичну безпеку і фінанси", – додає Олексій.

За першою освітою Олексій програміст, потім отримав диплом маркетолога і вивчив агрономію. Як сам каже, "вивчив тому, що цікаво було".

ХТО І НАВІЩО СЛУХАЄ СТУКІТ ЯБЛУК

Перший пункт нашої екскурсії садом - навантажувальна. Між рядами з сотнями акуратно висаджених і обрізаних яблунь їздять трактори і збирають дерев'яні ящики з фруктами. На кожному ящику є напис із зазначенням сорту.

"7 бригад працює, в кожній від 10 до 12 осіб, за кожною бригадою закріплено 2 трактори. Вони працюють конвеєрно. Бригадири стають біля контейнерів і приймають яблука з "кенгурятників" (спеціальна м'яка тара, в яку складають зірвані яблука – авт.). Потрібно знімати яблука так, щоб вони не билися, щоб не залишалося слідів від пальців. Є спеціальна людина, яка стоїть над бригадиром і слухає кількість яблук, що впали на контейнер. Кількість ударів він ділить на кількість людей в бригаді - рейтинг мені надає. За цими рейтингами я визначаю найкращу і найгіршу бригаду. На перший раз - бесіда, другий - штраф, третій – змінюється бригадир", – каже фермер.

Олексій також пояснив, що бригадиром завжди намагається поставити "свою" людину – місцевого жителя, а ось робітники – це часто жителі не те що з інших сіл, а навіть з інших областей. Пояснюється це тим, що "свої своїми керувати не можуть, починається панібратство, знижується ефективність".

Щойно зібрані яблука сортують і фасують. Їх нічим не обробляють. У дерев'яних ящиках фрукти відправляються в холодильні камери.

Ми побували у холодильнику №3 - найбільшому. Обладнання нове, сучасне, закуплене за фінансової підтримки Канади. Загалом тут 12 камер, їхня загальна місткість – 3000 тонн яблук, а місткість усіх трьох холодильників - трохи більше як 4000 тонн.

"Весь сад може дати урожай максимум 3500 тонн, тобто у нас є можливість надавати місця для зберігання іншим фермерам за окрему плату. В рамках співпраці з канадцями я маю створювати програми для підтримки більш дрібних фермерів і розвитку нашого краю. Для цього й потрібні додаткові потужності у холодильнику", - пояснює Олексій.

ЩО СПІЛЬНОГО МІЖ ФРУКТОВИМ САДОМ І ДИТЯЧИМ САДКОМ

Яблуня вважається клопітким деревом, а найбільш вдячним фермери називають черешню. В черешні, на думку Олексія Верещагіна, мінімальна кількість шкідників, майже немає вірусних і бактеріальних хвороб. А якщо в яблуні завівся черв'як, то можна відразу "мінусувати" 3% врожаю. Крім того, є кліщі, грибкові, бактеріальні та вірусні захворювання. Більш складною за яблуню в плані садівництва вважається тільки груша.

"Груша - це вищий пілотаж", - додає Олексій.

Тим часом ми приїхали на ділянку, де триває знімання яблук. Одні робітники знімають (слово "зривають" садівники не люблять – авт.) фрукти внизу, а інші - зі сходів - нагорі. Кожен член бригади має за день зібрати 1,2-1,5 тонни яблук. За день один збирач може заробити від 400 до 600 гривень.

Якщо яблуко впало, на зберігання його не відправляють. Такі плоди мають нетоварний вигляд і швидше гниють. Олексій постійно контролює виробничий процес, зізнається, що за день на ту чи іншу ділянку може приїхати по три рази.

"Знаю процес від вирощування до продажу готового продукту. Батько займався рільництвом, а я вже зайнявся садівництвом. Поїхав до Польщі на навчання, попрацював там на різних ділянках – у холодильнику, з обрізувачами, потім закінчив Інститут садівництва. За 18 років життя саду траплялися різні ситуації, в основному – приємні, але траплялися і дуже хвилюючі. Бувало, прокидався у холодному поту і рахував, скільки часу у мене є, щоб встигнути обробити яблуко. За вологої погоди дуже швидко грибкові та бактеріальні хвороби розвиваються, якщо посуха – комахи атакують. Від деяких захворювань сад може згоріти за сезон. Фруктовий сад - це як звичайний дитячий садок: одна дитина захворіла, захворіють й інші", - коментує директор підприємства.

Для того, щоб вчасно помічати "фруктові хвороби", у господарстві має бути агроном. Ба більше, він повинен вміти бачити на три роки наперед.

Керівник господарства теж має бути готовий до виникнення різних НС. Наприклад, на випадок, якщо літо буде посушливим, а на насосній станції станеться аварія, тут створили спеціальні водні накопичувачі, страхувальні резервуари для крапельного поливу. Їх вистачить, щоб забезпечити сад водою протягом 5-7 днів. Вода у таких ставках дніпровська.

"Поки ними користуватися не доводилося, але такий резерв у нас є", – зазначає Олексій.

ЯБЛУЧНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ

18 років - це межа для яблуневого саду, саме тому фермер почав його оновлювати. Вже замінив 20 га з 110. Каже, що насамперед змінює червоні сорти.

Олексій показав нам польські та словацькі сорти - саджанці він привіз минулого року, і перший урожай вони вже дали.

"Селекція подобається тим, що яблуко дуже красиво фарбується. А сьогодні забарвлення має дуже велике значення. Восени яблуко має бути пофарбоване на 80% і жодної точки на ньому бути не повинно. Яблуко має бути як картинка. Люди люблять очима. Має класно виглядати.

А ось до сорту "Голден", як виявилося, за кордоном ставляться по-різному: в ОАЕ погано знають і мало їдять, ті з небагатьох, хто знає – називають його яблуко-груша. В Австралії його взагалі викорчовують і замінюють на інші сорти, вважають застарілим.

Олексій зізнається, що яблука за кордон не продавав і ставку робить на внутрішній ринок. Експортувати яблуко доволі складно - за кордоном його і самі вирощують, а в Азію – логістика складна і великі ризики.

"В Україні сильна конкуренція і ми відчуваємо величезний тиск одне від одного. Цього року наша головна проблема - реалізація врожаю. Вирощувати і зберігати вміємо, навчилися, а от продати – поки насилу виходить. Великі торгові мережі продають куплені у нас яблука з націнкою мінімум в два рази, а буває - і в п'ять", - підсумував Олексій.

ТРОХИ СТАТИСТИКИ

Згідно з даними Українського клубу аграрного бізнесу, основними країнами-покупцями українських яблук у 2020 році були: Білорусь (37% обсягу експорту), ОАЕ (9%) і Австрія (9%). У 2020 році експорт яблук склав 19,5 тис.тонн. Завдяки тому, що на внутрішньому ринку своїх яблук було достатньо, в Україну було завезено лише 14 тисяч тонн. Основними постачальниками яблук для нас були Польща, Туреччина і Нідерланди.

Ольга Звонарьова, Запоріжжя

Фото Дмитра Смольєнка