Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Чим Україна нагадує Англію XV століття?

Чим Україна нагадує Англію XV століття?

Блоги
Укрінформ
Джон Хейлз: «Який же недалекий розум треба мати… щоб дозволяти нашій власній сировині бути відправленою на переробку чужинцям…»

До XV століття Англія була порівняно бідною економічною периферією Європи. Тоді як італійські міста-держави процвітали, Англія задовольнялась другорядною роллю сировинного експортера. Її скарбниця на 80% наповнювалась за рахунок експорту необробленої вовни. І, як будь-яка сировина, ця вовна коштувала значно дешевше за одяг, який з неї робили у Флоренції чи Венеції. Англійці ж не тільки купували в італійців одяг, а й чимало заборгували тамтешнім банкірам.

На початку 1400-х років, аби поповнити державну скарбницю, англійські королі запровадили мито на експорт необробленої вовни. Це злободенне рішення неочікувано стало початком справжнього «економічного дива». Виробляти одяг в Англії стало прибутковою справою. Англійці стали більше заробляти. Після цього експорт необробленої вовни з Англії заборонили взагалі. На додачу ще й ввели ембарго на імпорт одягу з вовни, звільнили місцевих виробників від податків та запровадили для них усілякі преференції.

Звісно ж, ані італійцям, ані голландцям не сподобалась така протекціоністська політика Англії, яку згодом назвали планом Тюдорів. Але саме завдяки їй Англія з експортера сировини і боржника перетворилась на заможну країну-виробника. А такі міста як Венеція та Флоренція, які колись розбагатіли на виробництві одягу з англійської вовни, втратили економічну силу, зберігши натомість чудову архітектуру як згадку про колишню велич.

Джон Хейлз
Джон Хейлз

Чим же Україна схожа на Англію XV століття? Більше 70% нашого експортного кошика – сировина й товари з мінімальним рівнем обробки. І щоб впоратися з економічними негараздами, Україна постійно позичає за кордоном.

У 1581 році англійський економіст та парламентар Джон Хейлз підмітив: «Який же недалекий розум треба мати… щоб дозволяти нашій власній сировині бути відправленою на переробку чужинцям, а потім викуповувати назад те, що вийшло у цих чужинців!». Читаєш ці рядки в Україні сьогодні – й просто не віриться, що пройшло 440 років.

Віктор Галасюк
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-