Як ділитимуть 440 мільйонів, призначених для вітчизняних стартапів
Український фонд стартапів у грудні почав приймати заявки на фінансування проєктів від вітчизняних “джобсів”, “гейтсів” та “цукербергів”. Загалом на втілення інноваційних бізнес-ініціатив держава планує витрати 440 мільйонів гривень. Сума підтримки одного стартапу – до $75 тисяч. Це – досить непогані кошти. Навіть за світовими мірками. Як свідчить практика, отримати таку суму за допомогою звичних інструментів – власні гроші (так звані “посівні інвестиції”), інвестування венчурними фондами, краудфандинг тощо – вдається далеко не кожному бізнес-початківцеві і в найбагатших країнах. Та чи легко буде одержати фінансування від вітчизняного фонду? Хто й за яких умов може претендувати на ці інвестиції? І що хоче отримати натомість держава? З’ясовуємо.
1. Місія здійсненна: завдання й ідеологія Фонду. І звідкіля “бабки”?
Фонд розвитку інновацій (друга назва – Український фонд стартапів), покликаний фінансово підтримувати інноваційні проєкти та бізнес-стартапи, офіційно працює із липня. А рішення ж про його створення було ухвалене ще попереднім урядом наприкінці минулого року. Цей час пішов на організаційну й технічну підготовку: сформовано Наглядову (7 відомих економістів, фінансистів та інвесторів) й експертну (10 вузькопрофільних фахівців) ради, конкурсну комісію (7 експертів), операційний (адміністративний) блок, розроблено механізми прийому заявок, проведення пітч-івентів, надання коштів і супроводження компаній та осіб-реципієнтів.
Створено сайт, за допомогою якого, власне, і знаходитимуть претендентів на державне фінансування. Надаватимуть його у формі грантів, а не участі в капіталі. Тобто, держава жодним чином не втручатиметься ні у роботу нових компаній, ні в розподіл отриманих ними прибутків. Щоправда, обов’язкова умова – звіт про витрачання грантових коштів, який обіцяють ретельно перевіряти. Коли при цьому, як кажуть у народі, “комар носа не підточить” – все добре, бізнес вирушить у “вільне плавання”. Якщо ж ні – буде зафіксовано фінансові порушення чи й шахрайство, – гроші доведеться повернути.
Спочатку Фонд вирішили профінансувати на 390 мільйонів гривень, згодом додали іще 50 мільйонів. І, як сподівається прем’єр Олексій Гончарук, перші 40 мільйонів гривень розподілять між авторами інноваційних ідей вже до кінця року. Далі – по 60 мільйонів на квартал. Таким чином, грошей вистачить орієнтовно до кінця III кварталу 2021 року. Та якщо новація себе виправдає, не виключено, що вже в рамках наступного бюджетного процесу ухвалять рішення про додаткове фінансування. Тим паче, в уряді розраховують: донорами Фонду в майбутньому стануть потужні іноземні інвестори. Ті ж венчурні фонди (структури, що фінансують зростання молодих компаній – зазвичай, за винагороду у вигляді доходу на акціонерний капітал) та бізнес-ангели (товстосуми, які вкладають кошти у бізнес стартапів – як правило, в обмін на конвертований борг або частку в компанії). Також співпраця із Фондом допоможе молодим компаніям безпосередньо залучати інвесторів до фінансування українських інноваційних проєктів.
2. Поділ багатомільярдного “пирога”. І що отримаємо “на виході”
Український фонд стартапів надаватиме безповоротну фінансову допомогу бізнес-проєктам на початкових стадіях розвитку. Інноваційна ідея на стадії pre-seed (залучення коштів під ідею й команду, яка її втілюватиме. – Ред.) може отримати грант у $25 тисяч, на стадії seed (розширення, масштабування бізнесу за умови наявності вже готового продукту і каналів його збуту. – Ред.) – до $50 тисяч. Таким чином, один стартап може сумарно отримати до 75 тисяч ”зелених”.
Далі – ще трішки цифр і підрахунків. $75 тисяч за нинішнім курсом – приблизно 1 мільйон 800 тисяч гривень. Тобто, загалом завдяки державній підтримці в Україні найближчим часом може з’явитися чи отримати поштовх для розвитку щонайменше 245 нових і молодих інноваційних компаній. Зважаючи ж на те, що середній розмір гранту буде меншим, за оцінками експертів, може йтися про підтримку 600-700 проєктів. Навіть, якщо до реалізації кожного із них буде залучено по 5 людей – отримаємо до 3500 нових робочих місць. Погодьтеся, непогано. Не кажучи вже про економічний ефект, на який може розраховувати держава. Адже, як свідчить практика, значна частина бізнес-стартапів орієнтована не лише на внутрішній, а й на зовнішній ринок. І йдеться, зазвичай, про продукцію та послуги з високою доданою вартістю. Це також важливо для втілення державної стратегії переходу від сировинного до інноваційного й високотехнологічного експорту.
“Принцип роботи Фонду: максимально скорочений шлях отримання коштів, формалізована, але прозора процедура і максимальне віддалення від політики”, – наголосила міністр фінансів Оксана Маркарова, нагадавши, що до його Наглядової ради входять лише два представники уряду, а до експертної ради, яка безпосередньо оцінюватиме проекти під час пітчингів, – тільки представники бізнесу і досвідчені експерти.
3. Практичні кроки стартаперів: вимоги до претендентів на державну “копійку”
Процес відбору стартапів для надання грантів відбуватиметься на конкурсних засадах: компанії та їхні ідеї оцінюватиме й обиратиме рада незалежних інвестиційних експертів. Перший Pitch-event, тобто коротка презентація бізнес-концепцій перед конкурсною комісією, за результатами якої і визначать стартапи, що отримають фінансову допомогу, відбудеться до кінця року. Надалі ж такі заходи проводитимуть щокварталу.
Фонд фінансуватиме майже усі галузі, окрім азартних ігор, виробництва й реалізації небезпечних речовин, алкогольних і тютюнових виробів, військових та ядерних технологій. Цільові (пріоритетні) сектори: штучний інтелект, доповнена реальність, великі дані, блокчейн, кібербезпека, захист, медицина та охорона здоров’я, подорожі, фінансові технології, освітні технології, робототехніка, професійні послуги, програмне забезпечення як послуга, виробництво, електронна комерція, інтернет речей.
Допустимі витрати учасників, які можуть бути профінансовані грантовою програмою, включають створення прототипу, підтвердження концепції, розвиток бізнесу, реєстрацію прав інтелектуальної власності, тестування та пілотування розроблених інноваційних рішень/технологій, підготовку бізнес-планів для подальшого залучення акціонерного та боргового капіталу, витрати на комерціалізацію продукту.
Основні вимоги до стартапів такі:
- лише український бізнес з орієнтацією на світові ринки;
- проєкти на ранніх стадіях розвитку (pre-seed і seed – див. вище);
- організація бізнесу орієнтована на отримання доходу;
- інноваційні ІТ / високотехнологічні продукти;
- наявність команди лідерів, створеної для розвитку бізнесу.
“Паралельно Мінфін сфокусується на оновленні законодавства, що полегшить інвестування у стартапи в Україні та діяльність інвестиційних фондів”, – наголосила, інформуючи про старт прийому Фондом заявок, міністр фінансів Оксана Маркарова.
4. Українська стартап-кухня: чим можуть похвалитися наші інноватори
Без особливого марнославства зазначимо: українці – одна із найбільш інноваційних націй. Свідченням цьому – величезна кількість вітчизняних стартапів, які стали надбанням людства. І які зараз приносять власникам мільярди доларів. На жаль, допоки лише невелику частину запропонованих співвітчизниками ідей вдавалося втілювати безпосередньо в Україні. При цьому за реалізацію багатьох інноваційних пропозицій так і не взялися. Серед основних причин – відсутність фінансування та непрозорість вітчизняного “інвестиційного поля” загалом і законодавства, що регулює стартап-сферу зокрема, на чому й наголошувала Оксана Маркарова. Із початком роботи Фонду стартапів “фінансова крига” (сподіваємося) таки скресла. Законодавчі перепони влада обіцяє зняти найближчим часом. Спільне завдання: переконати іноземний капітал, що вкладатися в розвиток стартапів на наших теренах – не ризик, а лише вигода. Бо поки що ситуація протилежна: часто, навіть погоджуючись вкласти кошти в український стартап, інвестори ставлять умову щодо розташування виробництва деінде. Приміром, троє українців, авторів популярного проєкту CallPage, вже кілька років мешкають у Польщі... Переїхали закордон і десятки інших наших успішних стартаперів.
“Не в останню чергу це пов’язано із побоюваннями інвесторів через продовження російської агресії проти нашої країни, – пояснює директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський, – і тому дуже важливо, що Україна знаходить власний ресурс для підтримки вітчизняних інновацій. По-перше, це справді допоможе запобігати “відтоку мізків” за кордон. А по-друге, буде хорошим психологічним стимулом для зарубіжних інвесторів. Адже Україна демонструє, що довіряє своїм розробникам та їхнім проєктам. І бере на себе частину відповідальності за втілення їхніх ідей”.
А ідеї ці – ще й які! Про що свідчить “фінансовий” успіх багатьох наших інноваторів.
Приміром, три польські фонди вклали у згаданий вже український стартап CallPage (віджет, який встановлюється на сайті і дозволяє швидко зв’язати клієнта й торговця по телефону) приблизно $4,5 мільйонів. Сервісом вже послуговуються більше 4 тисяч великих компаній по всьому світу.
Серед українських розробок, які викликали найбільший інтерес і назбирали найбільше грошей завдяки краудфандингу (громадське фінансування через інтернет): Petcube – ґаджет для дистанційного спостереження за домашніми тваринами, що зібрав понад $250 тисяч; Lametric – універсальний годинник, який, окрім часу, демонструє іншу корисну інформацію з інтернету, що залучив майже $260 тисяч; iBlazr – спалах для смартфонів, на виробництво якого люди пожертвували майже $60 тисяч.
Створена українцями гарнітура Hushme, яка робить розмови по телефону нечутними для довколишніх, назбирала понад $70 тисяч на сайті фінансування творчих проектів Kickstarter. До речі, про винахід українців писали такі впливові у світі видання як TIME, Daily Mail, The Telegraph, BBC... Харків’янин Роман Ландик зібрав понад $185 тисяч для виготовлення навушників Verum, розроблених на основі технологій, які раніше не були представлені на масовому ринку.
Десятки тисяч “зелених” отримали на розвиток бізнесу автори ідей FORCEemotion (“розумний” браслет, що відстежує фізичний стан людини); Phonster (кобура для телефону); KrakenFix (кріплення для лиж, сноубордів або лонгбордів, що дозволяє зручно носити їх на плечах), GreenNanny (пристрій, що забезпечує індивідуальний полив рослин); Planexta (“розумний” браслет, що відслідковує емоційний стан); GearEye (система пошуку загублених речей).
А розробникам українського стартапу Ugears, який став відомим завдяки вигадливим дерев'яним конструкторам, лише за 4 години вдалося зібрати на згаданій уже краудфандинговій платформі Kickstarter $20 тисяч. Загалом на різні проекти команда Ugears зібрала вже понад $300 тисяч!
І таких прикладів – безліч. Українці мають чим здивувати світ.
Владислав Обух, Київ
