Залити олією та закидати пампушками

Аналітика 28.11.2016 18:06 1640

Україна надолужує експортні втрати останніх років за рахунок продовольства. Їсти хочуть усі

Поки машинобудівна, металургійна та хімічна галузі валяться у економічне піке, сільське господарство тримає на собі усю зовнішню торгівлю України. Продукти харчування нині займають 46% національного експорту. А Росію у якості нашого головного торгового партнера потіснив Євросоюз. Чиновники обіцяють, далі буде...

Відкриваємо Європу через експортну кватирку

Дані Держстату про останні досягнення в зовнішній торгівлі і радують, і засмучують одночасно. За 9 місяців 2016 року Україна експортувала товарів на $25,8 млрд., (за 8 місяців - $22,7 млрд.), майже в три рази менше, ніж було в довоєнному 2013 році. Стрімке скорочення обумовлене втратою традиційного для нас російського ринку збуту та несприятливою для деяких вітчизняних галузей кон'юнктурою світового ринку. Наприклад, ціни на металургійну продукцію падають, в той час, як на руду – ростуть.

Але, при цьому, як вже писав Укрінформ, з вересня минулого року по серпень 2016 року експорт української продукції до країн Європейського Союзу зріс більш ніж на 5%. І питома вага Євросоюзу вже становить  майже 38% в національному експорті. «Це велике досягнення, з огляду на складну ситуацію в Україні», - вважають в профільному директораті Єврокомісії.

Олійні ріки та пшеничні береги

Більш детальна аналітика Міністерства економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ) за результатами восьми місяців поточного року свідчить, що структура українського експорту дуже змінилася.

На перших місцях сьогодні – пшениця та соняшникова олія. Що не дивно – зібрали урожай, маємо чим торгувати. А от падіння виробництва хімічної продукції – тенденція останніх кризових років. Аналітики пояснюють її втратою сировини - газу, який ми брали в Росії. Серйозно просіло також металургійне виробництво та машинобудування. Що теж зрозуміло - основна виробнича база тієї ж металургії «лягла» в результаті  воєнних дій на Донбасі.

«Підсумки зовнішньої торгівлі України в поточному році хоча ще і не досягли тих тенденцій розвитку, які нам би хотілося бачити, однак порівняно з минулими роками ми спостерігаємо деякі позитивні зрушення. Це дає нам надію на перехід цієї сфери економіки країни у короткостроковій перспективі на дещо інший рівень», - оптимістично заявляють у МЕРТ. Чиновники підрахували, що у порівнянні з січнем поточного року відбулося суттєве уповільнення темпів падіння експорту (у січні цей показник становив 32%). Тобто, падаємо трохи повільніше, і це вже привід для радості.

Експорт починається вдома

Більш-менш позитивні підсумки зовнішньої торгівлі України в поточному році - це певний показник внутрішньої економічної стабілізації. «Експорт, образно кажучи, починається вдома. Держава не може примусити бізнес експортувати ті чи інші товари, але вона може створити відповідні умови, які стимулюватимуть зовнішньо-економічну діяльність, - пояснює Ігор Бураковський, доктор економічних наук, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, професор кафедри економічної теорії Національного Університету «Києво-Могилянська академія».

Підписання Асоціації з ЄС – одне з таких рішень. Чи скористається можливостями український бізнес, і наскільки результативно, покаже час. Багато українських бізнесменів вже розглядають зовнішній ринок не як екзотику, а можливість, якою треба користатися. Але з їх боку все ще залишаються побоювання. «Дійсно, зовсім вільного шляху на європейські ринки ніхто не обіцяв. Головна перепона внутрішня - це конкурентоздатність, тобто фактор, що лежить в площині самого бізнесу. Звичайно, держава, якщо вона націлена на розвиток експортного потенціалу, може сприяти в цьому питанні. Наприклад, за рахунок підвищення інвестиційної привабливості тієї чи іншої галузі в цілому, що в свою чергу відобразиться на модернізації виробничих потужностей», - каже експерт.

Щодо товарної структури українського експорту, то за його словами, поки що не варто сподіватися тут на якісь кардинальні зрушення. Ми входимо в десятку найбільших виробників та експортерів сільськогосподарської продукції, в цьому наша спеціалізація на міжнародному ринку. З одного боку, маємо сировинний її характер, а з іншого, рівень доданої вартості в продукції цієї галузі зростає. Це вже далеко не те примітивне сільське господарство, як було раніше – а сучасні  технології, обладнання, насіннєвий матеріал.

Оцінюючи досягнення України в зовнішньо-економічній діяльності, не варто забувати про такий фактор як глобальну волатильність. Міжнародні ринки перебувають у постійному русі і торгівельний успіх тієї чи іншої країни, в першу чергу, залежить від швидкості реакції на зміни попиту і пропозиції на глобальному рівні.

«Потрібно зрозуміти  просту річ – в глобальній економіці нема монополістів, тут є конкуренція», - коментує Ігор Бураковський. Теж саме зерно може постачати Південна Америка, метал та продукцію машинобудування – Китай, і т.д.

Так само і з послугами. З відміною бюрократичних перепон очікується, що в Україну зростуть експортні поступлення від вітчизняного IT-сектора. Але знову ж таки, повинні пройти певні структурні зрушення в самій українській економіці, щоб потенціал цієї галузі став провідним в національному експорті. Для цього державі потрібно докласти багато зусиль на своєму рівні – як мінімум в якісній перебудові освітньої сфери.

«Взагалі-то питання стоїть у прийнятті комплексної експортної стратегії, яка би передбачала чіткі законодавчі кроки і необхідну економічну та дипломатичну підтримку вітчизняних виробників на міжнародному рівні. Ми подали такі пропозиції уряду, і маємо надію на те, що державні мужі ними скористаються», - наголошує Бураковський.

В цілому радує той факт, що зростання певних експортних галузей відновлюється після останніх важких років та розриву з Росією (ні, торгувати ми з нею не припинили). Ще не можна говорити про повне відновлення темпів, але ми рухаємося в потрібному напрямку. І це вже є доброю новиною для економіки в цілому, та по великому рахунку для кожного з нас. Адже збільшення експорту означає більший притік валюти в країну, стабільне поповнення валютних резервів і, відповідно, загальну економічну стабільність.

Оксана Поліщук, Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-