Двократне збільшення мінімальної зарплати: на що розраховує уряд?

Аналітика 26.10.2016 16:33 13932

Або підвищення мінімальної зарплати відбуватиметься на фоні зростання економіки, або буде інфляція

Сьогодні на засіданні Кабінету Міністрів прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що у 2017 році мінімальна заробітна плата у країні має дорівнювати 3200 грн. Він практично пообіцяв це: "Ми забезпечимо двократне збільшення заробітної плати. З 1 січня 2017 року жоден громадянин України не буде отримувати менше, ніж 3200 грн, як у державному, так і недержавному секторах".

Чим пояснити такі наміри уряду і звідки така цифра? Адже в проекті Бюджету про двократне збільшення мінімальної платні не йшлося. 

Володимир Гройсман

Можливо, таким чином влада гасить реакцію суспільства на збільшення зарплати нардепам? 

А, можливо, владу "мотивують" останні рейтинги партій, в яких вічний борець з тарифами та владою Тимошенко випереджає членів коаліції?

Звісно, наміри Кабміну радикально підняти мінімальну заробітну плату вже з 1 січня 2017 року дуже добрі і здатні викликати приємне серцебиття у виборців. Але це тягне за собою й певні виклики.

Мінімальна заробітна плата - це базовий соціальний стандарт для розрахунку цілої низки інших економічних і податкових показників. Наприклад, згідно із законом про оплату праці мінімалка повинна корелювати з прожитковим мінімумом. Тож, якщо підвищиться мінімалка - підвищиться надходження в бюджет того ж єдиного соціального внеску. 

Йдемо далі. Для того, щоб підвищити мінімалку, необхідно внести відповідні зміни до Закону про Держбюджет на 2017 р, а оскільки бюджетний процес на наступний рік вже пішов, можна очікувати проблеми з прийняттям остаточної версії Закону. (Принаймні, члени бюджетного комітету парламенту прохання прокоментувати ініціативу журналістам Укрінформу проігнорували).

Також згадаємо, що таке мінімальна заробітна плата. Це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися  оплата за виконану місячну норму робіт. У бюджетній сфері існує так звана Єдина тарифна сітка, яка встановлюється Кабміном, вона дає можливість хоч якось диференціювати тарифні ставки залежно від займаних посад. У недержавному секторі з метою податкової оптимізації дуже часто всі працівники підприємства офіційно сидять на мінімальній заробітній платі незалежно від того, яка посада у них записана в трудовій книжці. Логіка ж вимагає, щоб мінімальна зарплата в недержавному секторі призначалася тим, хто за Класифікатором професій належить до  категорії «Найпростіші професії».  

Оскільки в Україні ситуація з рівнем оплати праці критична, можна припустити, що наміри Кабміну просто заженуть в тінь і ті мінімальні зарплати, які хоч якось декларувалися в недержавному секторі.

Зрештою, звідки ресурс на подвійне підвищення мінімальної зарплати? Ще не так давно нас тішили лише обережними зауваженнями, що економіка минула дно. А до прожиткового мінімуму ж прив'язані десятки інших категорій виплат, тому сума витрат має зрости. 

Експерти чітко казали, що джерел для збільшення соціальних видатків нема. При цьому часу для такої кардинальної зміни бюджету також нема. Втім думки експертів щодо заяви Володимира Гройсмана неоднозначні:

Олександра Бетлій

"Я так розумію, що пропозиція голови Кабінету - це не зовсім обіцянка, а швидше - урядова ініціатива. Принаймні, я би хотіла розуміти це саме як ініціативу для обговорення, - каже в коментарі Укрінформу Олександра Бетлій, експерт Інституту Економічних досліджень. - Якщо говорити про позитиви ініціативи, то це бажання вивести домогосподарства з надзвичайно глибокої  бідності. Уряд вважає, що це стимулюватиме детінізацію заробітної плати. І певна детінізація буде, бо окремі компанії, які платять неофіційну зарплату, вони намагаються офіційну платити на рівні: прожитковий мінімум, помножений на коефіцієнт 1,4. (Це щоб не мати проблем із податковою). Деякі з цих компаній збільшать виплати, тож буде детінізація. Крім того, за рахунок цього зменшиться сума субсидій на ЖКГ, а це суттєві кошти. Зростуть внески до пенсійного фонду, що скоротить розмір його дефіциту. Реально  вирахувати та оцінити все в мільярдах гривень важко. Але досвід інших країн не свідчить про позитиви таких кроків. Таке суттєве збільшення мінімальної заробітної плати призводить до збільшення безробіття саме некваліфікованої робочої сили (можемо лишити їх без доходів). Урядом також пропонується відв'язати єдину тарифну сітку для бюджетників від мінімалки, прив'язати до суми 1600. Крім того, одним з недоліків ініціативи є те, що не враховані регіональні відмінності. В нас є регіони, де зарплати не такі високі, тож в багатьох регіонах малий бізнес постраждає. Бо сплачувати такі зарплати він не зможе. Або частина компаній закриватиметься, або перейде у тінь. Відкритим лишається питання: як це вплине на ціни? У бідніших людей з'явиться додаткове джерело доходів. І підприємства, щоб збільшити зарплати, будуть піднімати ціни.

 Василь Юрчишин

"Я сподіваюся, що рішення про підняття мінімальної зарплати не прийняте, оскільки воно вимагає детальних прорахунків ризиків, - попереджає експерт центру Разумкова Василь Юрчишин. У першому читанні проекту Бюджету такого збільшення не передбачалося, закладалося збільшення на 10-12 відсотків. І це консервативний прогноз. Але обговорюючи це, звертаємо увагу на два потенційних чинники.  Позитивний полягає в тому, що 3 відсотки зростання економіки на наступний рік - дуже низький показник. Це показник самовиживання, він вказує на те, що влада не готова запроваджувати великі стимулюючі заходи.  Але якщо влада таки буде вживати стимулюючі заходи, то це потягне зростання в 5-7 відсотків і підняття мінімалки стає більш реалістичним. Але це позитивний прогноз. Втім швидке розширення мінімалки може призвести до інфляції, і тоді можна дотягнути до трьох  тисяч, але вони вже коштуватимуть не три тисячі. Ризики інфляції можуть перекрити оце номінальне зростання. Ми бюджет формуємо у номінальних показниках. Тому  експертне співтовариство хотіло б побачити, за рахунок яких інструментів буде зростання: це ми досягаємо за рахунок оцього, ризики та втрати будуть такі й такі... Тільки  за цих умов можна вірити та радіти такій ситуації.

Тетяна Деркач, фінансовий аналітик, Лана Самохвалова

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-