Микола Панащенко, генеральний директор Хмельницької АЕС
ХАЕС заряджена на перспективу
21.09.2016 09:00 1929
  •  
  •  
  •  

Національній енергогенеруючій компанії «Енергоатом», яка виробляє в Україні не менше 50% електроенергії від загального її обсягу, у 2016 році виповнюється 20 років. Ювілей компанії відзначатиметься 18 жовтня, а це самий початок опалювального сезону, відтак своє свято атомники без перебільшення відзначатимуть на «бойовім посту». В умовах дефіциту вугілля для теплоелектростанцій цієї зими Енергоатом вже втретє прийме на себе основний тягар проходження піків споживання електроенергії в зимовий період. У минулі два роки частка атомної генерації в енергобалансі України сягала взимку 70%. Саме надійній та безпечній роботі енергоблоків АЕС мають завдячувати українці за відсутність віялових відключень електроенергії. Але, незважаючи на необхідність виконання поточних завдань, Енергоатом не припиняє працювати над стратегічними проектами.

У співпраці з американською компанією Westinghouse компанії вдалось досягти справжньої диверсифікації постачання ядерного палива на українські АЕС, впевнено просувається проект будівництва Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива, йде активний пошук партнерів для добудови енергоблоків Хмельницької АЕС без участі РФ. Нещодавно Енергоатом та корейська компанія Korea Hydro & Nuclear Power (KHNP) підписали Меморандум про взаєморозуміння з метою розширення взаємодії в ядерно-енергетичній галузі, одним з головних напрямків цієї співпраці задекларовано саме добудову енергоблоків №3 і №4 ХАЕС та реалізацію проекту «Енергетичний міст Україна – Європейський Союз». Про ці та інші проекти розповів кореспондентові Укрінформу Микола Панащенко - генеральний директор наймолодшої і разом із тим найперспективнішої української АЕС - Хмельницької.

– В 2016 році енергоблоки ХАЕС досягнули найвищого коефіцієнта використання встановленої потужності серед вітчизняних АЕС. Скажіть, які чинники сприяють безперебійній роботі енергоблоків?

– Станція несла впродовж нинішнього року повне навантаження, адже кілька атомних енергоблоків України перебували на планових попереджувальних ремонтах, тому цей фактор спрацьовував для них на зниження коефіцієнту використання встановленої потужності (КВВП). Відтак ми вийшли на перше місце із загальним показником по обох енергоблоках 94,7%, а після ХАЕС розташувалися Рівненська, Південно-Українська та Запорізька атомні електростанції.

Зрозумійте, справа тут не в якійсь першості заради першості, головне от що: ядерний станційний комплекс виконує державний план із виробництва електроенергії саме тому, що його енергоблоки добре налагоджені. Бо якщо сказати, що перший наш енергоблок, зокрема за 6 місяців 2016 року, має 100,7 % КВВП, то це означає, що він працює як добре відлагоджений механізм. Це також свідчить, що його не зупиняли в міжремонтний період через якісь проблеми, на ньому не було порушень правил ядерної та радіаційної безпеки, і він не впливав негативно на навколишнє середовище.

– Звісно, це ж найновіший в Україні атомний енергоблок – експлуатується лише 12 років…

– Так, тут застосовані найпередовіші досягнення в галузі, він є еталонним серед вітчизняних блоків типу ВВЕР-1000. Але таким став тому, що тут виконано велику програму модернізації – до пуску здійснено 66 заходів і 80 – після нього, на що були залучені значні міжнародні фінансові ресурси. Виконання цього плюс існуюча експлуатаційна практика дозволили подолати всі приховані проблеми безпеки, які викладені в публікації МАГАТЕ, в так званій «Зеленій книзі». До речі, цей проект модернізації визнаний одним із найуспішніших у Європейському банку реконструкції і розвитку.

На другому, а потім і на першому енергоблоках впроваджено високопріоритетні заходи третьої категорії за ступенем впливу на безпеку за класифікацією МАГАТЕ. Зараз на ХАЕС, як і на всіх АЕС України, триває реалізація «Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС України» (КЗПБ, діятиме до 2020 року), яка дає нам можливість ще удосконалювати станцію передовим обладнанням та системами.

– Чи враховано вимоги КЗПБ на першому блоці станції в контексті продовження його ресурсу?

– Безумовно. Все, що реалізовано на другому, поступово втілюється і тут. Наприклад, замінено стару інформаційно-обчислювальну систему сучасною, автоматизований регулятор потужності, регулятор обмеження потужності, систему внутрішнього реакторного контролю, систему контролю нейтронного потоку. Зараз і блочний щит управління першого енергоблока за засобами відображення та контролю є фактично аналогом другого блока.

Тематика продовження є і в регламенті нинішньої ремонтної кампанії, яка триває на першому енергоблоці, проектний тридцятирічний термін промислової експлуатації якого спливає у грудні 2017 року. Важливо, що за весь період експлуатації першого енергоблока метал корпусу реактора перебуває у проектному стані, а це свідчить про його придатність до подальшої експлуатації приблизно ще упродовж 20 років, а то й більше. Інші важливі елементи, які можна замінити, – парогенератори. Вони теж у стані, який дозволяє їх безпечно експлуатувати.

– Як технологічні удосконалення вплинули на якість роботи персоналу ХАЕС?

Працівники ХАЕС і населення, яке проживає навколо станції, гарантовані від будь-яких шкідливих впливів

– Спочатку суха статистика: за міжнародною шкалою ядерних подій INES, впровадженою МАГАТЕ, в останні 9 років і 8 місяців на станції не було порушень у роботі, пов’язаних із безпекою, а ті, що траплялися, позначені рівнем «0». Тобто, це такі події, що не впливають на безпеку експлуатації енргогблоків. У нас також у минулому та нинішньому роках не траплялося порушень із вини персоналу. Це я пов’язую, насамперед, із підготовкою та перепідготовкою його на навчальному повномасштабному тренажері. Загалом, працівники станції й населення, яке проживає навколо неї, гарантовані від будь-яких шкідливих впливів.

– Коли мова заходить про атомну енергетику, головним питанням, яке турбує населення, є питання безпеки, адже вcі пам’ятають про Чорнобиль та Фукусіму. Які заходи впроваджуються на ХАЕС, з урахуванням уроків аварії на японській АЕС «Фукусіма-1»?

– За результатами так званих стрес-тестів для ХАЕС першочерговою була робота, пов’язана із забезпеченням безперебійного живлення першого енергоблока від резервної дизельелектростанції у випадку повного знеструмлення АЕС. На другому блоці подібне резервне живлення забезпечене ще під час будівництва.

Також передбачено запровадити мобільні насосні установки, які мають підживлювати парогенератори, системи охолодження басейну витримки з відпрацьованим ядерним паливом, загалом охолоджувати перший контур у випадку аварії.

За Комплексною (зведеною) програмою підвищення безпеки атомних електростанцій для ХАЕС визначено виконати 15 «постфукусімських» заходів.

Їх реалізація дозволить протистояти природним і техногенним катаклізмам і дає впевненість у тому, що корінні причини виникнення, за проектних порушень у роботі станції, будуть ліквідовані до їх реального прояву.

– Виникає побоювання, що з бризкальних басейнів, які служать для охолодження систем станції, може, наприклад, потужний смерч винести всю воду, і що тоді?

– Стрес-тести показали ймовірність такого природного явища на майданчику ХАЕС: один випадок на 70422 роки. Незважаючи на такі розрахунки, й у відповідності з проектними рішеннями, подача підживлювальної води в бризкальні басейни передбачена з річки Горинь та з водосховища-охолоджувача. Хочу підкреслити, що за період експлуатації ХАЕС (із 1987 року) не було зафіксовано випадків порушень у роботі бризкальних басейнів внаслідок екстремальних природних явищ – сильного вітру, смерчу, надто високих або надто низьких температур повітря, дощів великої інтенсивності, підтоплення грунтовими водами.

- Яка сейсмічна надійність ХАЕС?

Для майданчика розташування ХАЕС у проекті прийнято:
1. Проектний землетрус - 5 балів (1 раз у 100 років частота реалізації);
2. Максимальний проектний землетрус - 6 балів (частота реалізації 1 раз в 10 тисяч років) за шкалою МКРЗ-64 (максимальний розрахунковий землетрус, – авт.).

Основні будівельні конструкції будівель і споруд ХАЕС, важливі для безпеки, спроектовані на можливі впливи землетрусу інтенсивністю 7 балів, основне обладнання реакторних установок ХАЕС – на 9 балів. У цілому геологічне середовище промислового майданчика ХАЕС характеризується достатньою сейсмічною стійкістю.

Згідно з рекомендаціями МАГАТЕ, для підтвердження сейсмостійкості будівель, конструкцій, систем і елементів на ХАЕС проводяться додаткові роботи з обгрунтування сейсмостійкості енергоблоків ХАЕС на рівень землетрусу за величиною 0,1g.

Для уточнення сейсмічних характеристик майданчика ХАЕС у районі її розміщення передбачено спорудження пунктів сейсмологічних спостережень, за результатами яких буде при необхідності виконана переоцінка сейсмостійкості обладнання, трубопроводів, споруд ХАЕС.

– У якому стані сьогодні перебувають недобудовані третій і четвертий енергоблоки?

– Будівельна готовність становить 73 відсотки (третій) і 28 відсотків (четвертий) – ідеться, зокрема, про реакторне, турбінне відділення, резервну дизель-генераторну станцію, блочну насосну станцію, спецкорпус тощо. На підставі аналізу технічного стану будівельних конструкцій та розрахунків довговічності був зроблений висновок про те, що за умови проведення комплексу ремонтно-відновлювальних робіт і виконання технологічного регламенту з експлуатації будівель і споруд буде забезпечена надійна експлуатація енергоблоків №3, №4 терміном до 55 років.

Тут планується застосувати низку прогресивних систем, які посилюють безпеку. Одна з них – система охолодження корпусу реактора.

- Очевидно, добудова енергоблоків потребує фінансування, яке Україна сьогодні не в змозі забезпечити. Що можна очікувати від реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна ЄС», та чи є можливості для роботи енергоблока №2 ХАЕС в енергосистемі країн Європейського союзу?

Реалізація проекту «Енергетичниий міст «Україна ЄС» створює умови для інтеграції енергосистеми України в європейську енергосистему

– Стратегічним завданням усієї нашої електроенергетики є перехід на паралельну роботу енергосистеми України з європейською енергосистемою ENTSO-E. Саме реалізація проекту «Енергетичниий міст «Україна ЄС» дає можливість для розширення пропускної здатності енергосистеми України та створення умов для її інтеграції в європейську енергосистему. Певні наміри щодо цього пов’язані з експортом електроенергії із енергоблоку №2, який планується підключити до так званого Бурштинського енергоострова існуючою повітряною лінією 750 кВ «ХАЕС - підстанція «Західноукраїнська 1», а також - залучивши повітряну лінію 750 кВ «Хмельницька АЕС - Жешув» (Польща). Вже підготовлені документи для вибору остаточного варіанту схеми видачі потужності з блока №2. Київським інститутом «Енергопроект» розроблені технічні аспекти схемних рішень в «Техніко-економічному аналізі», згідно з яким підтверджена технічна можливість безпечної роботи енергоблоку № 2 як на енергосистему ENTSO-E, так і на енергосистему України. Вирішується і комерційна складова цього питання.

Зазначу, що до 1994 року лінія «ХАЕС - Жешув» діяла. Наскільки мені відомо, на території Польщі вона готова до експлуатації. Звичайно, щоб запустити її у нас, потрібні відповідні фінансові ресурси для обслуговування і ремонту, встановлення протиаварійної автоматики, спорудження трансєвропейського енергетичного переходу тощо.

На сьогодні кабінетом Міністрів України затверджене розпорядження від 15.06.15 № 671-р «Про започаткування реалізації пілотного проекту «Енергетичний міст Україна - Європейський Союз», а Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (наказ від 31.07.2015 №490) затверджено План дій з реалізації проекту, які мають бути завершені до 31.12.2017.

Особливо важливо, що втілення цього проекту дасть змогу залучити кошти для добудови енергоблоків №3 і №4 ХАЕС за рахунок експорту електроенергії з енергоблоку №2 ХАЕС до країн ЄС - це розглядається керівництвом галузі як фінансовий інструмент застави для отримання кредитних коштів.

– Наостанок ще кілька запитань стосовно, так би мовити, взаємодії ХАЕС зі світом тварин. Чи й надалі чорний амур у ставку-охолоджувачі станції допомагає його функціонуванню?

ХАЕС перебуває у гармонії з довкіллям. А це - ще один стандарт надійної експлуатації

– Безперечно! Завдяки цій рибі, яку запустили у став, ми знизили кількість молюсків дрейсени, які забивали канали подачі води на енергоблоки. А чорний амур живиться цими молюсками. Це був проект «Концепція безпечної експлуатації енергоблоків ХАЕС в умовах наявності біологічних перешкод» Інституту гідробіології НАНУ.

Нині на ділянці біомеліораціі гідротехнічного цеху ХАЕС впроваджена методика штучного відтворення чорного амура (інкубація, вирощування, зариблення), сформовано маточне поголів'я цього виду риби.

Як показала практика, на зниження популяції молюска дрейсени вплинули також аборигенні види риб (короп, плітка, лящ). Вони теж добряче смакують дрейсеною.

У ставку також вирощують білого амура, товстолобика. Здійснюючи вилов на промисловій основі, постачають рибу в їдальню ХАЕС.

– Прибережна частина ставка-охолоджувача, який має площу 20 квадратних кілометрів і взимку не замерзає, є також місцем для гніздування птахів…

– Так, у найлютіші морози ми тут можемо бачити колонії граційних білих лебедів, інше птаство, яке знайшло собі у нас вирій… Так що ХАЕС перебуває у гармонії з довкіллям. А це - ще один стандарт надійної експлуатації.

Віктор Мазаний, Нетішин

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-