Варто лише наважитись: АЕС як шлях до декарбонізації електроенергетики України
Розвиток та інвестиції в такі підприємства дозволить виробляти близько 70% низьковуглецевої електроенергії в країні. Та досягнути такого показника можна лише у випадку вирішення проблем галузей та їх захисту державою.
Екологічно дружні виробництва привертають до себе все більше уваги у світі. Мінімальна шкода навколишньому середовищу, ефективне використання ресурсів і енергії - основні пріоритети роботи підприємств розвинутих країн.
Підписавши в квітні 2016 року Паризьку кліматичну угоду, Україна приєдналась до намірів понад 100 країн з декарбонізації (зменшення викидів вуглецю) своїх економік. Водночас держава задекларувала намір подальшого розвитку підприємств альтернативної енергетики і атомної галузі для запобігання глобальному потеплінню.
У своїй діяльності такі підприємства майже не виділяють парникових газів та вважаються найбільш перспективними з точки зору пом'якшення змін клімату. Плани нашого уряду свідчать про те, що атомна і відновлювальна енергетика будуть пріоритетними для України в майбутньому.
"Розвиток альтернативної енергетики: вітер, вода, сонце - можуть давати нам до 10% електроенергії, хоча сьогодні дає лише 1%. Також у нас величезний потенціал у сфері атомної енергетики - до 60% електроенергії може вироблятися на АЕС абсолютно безпечно", - сказав Прем'єр-міністр Вододимир Гройсман в інтерв'ю ЗМІ на початку серпня.
Досягнути даних показників абсолютно реально. В існуючих умовах відновлюваній енергетиці в країні потрібні стимули для поступового розвитку. При цьому атомній галузі, яка є гарантом стабільної роботи нашої енергосистеми, для збереження свого потенціалу необхідна активна участь влади у вирішенні проблем та захисті інтересів атомників.
ПРИРОДНІ СТИХІЇ І МИРНИЙ АТОМ
Світ давно зрозумів неминучість закінчення ери викопного палива, використання якого ще й значно шкодить навколишньому середовищу. Передбачаючи дефіцит енергоресурсів, розвинені країни Європи вирішили акцентувати увагу на атомній та відновлювальній енергетиці, як на найбільш доступних чистих технологіях.
Рівень викидів вуглекислого газу (СО2) від АЕС такий самий, як і від вітропарків чи сонячних електростанцій. Саме тому такі енергогенерації активно використовують і нарощують країни з найжорсткішими у світі екологічними стандартами (Швеція, Швейцарія, Франція, Бельгія).
До прикладу, в Швейцарії і Швеції на частку атомного виробництва електроенергії припадає не менше 40%, а в Франції - близько 80%. При цьому саме Швеція займає перше місце в Європі за показником частки відновлюваних джерел електроенергії, на які припадає близько 40% енергобалансу країни.
Це означає, що деякі держави вже зараз роблять значний внесок у справу зниження викидів парникових газів. Не стоїть осторонь в цьому питанні і Україна. Наша держава протягом декількох років розвиває відновлювальну енергетику та має потужну атомну галузь.
Вітчизняна атомна промисловість представлена чотирма станціями: Запорізькою, Рівненською, Южно-Українською та Хмельницькою, які мають у своєму складі 15 енергоблоків. Керує ними - державна компанія «Енергоатом».
АЕС України щоденно виробляють більше 50% електроенергії в країні, а в окремі дні минулого року частка АЕС в енергобалансі навіть перевищувала 65%. Таким чином, атомні станції виробляли більше низьковуглецевої енергії за рахунок зменшення завантаження теплових електростанцій (виробляють третину електроенергії в країні), у яких часто виникає дефіцит вугілля.
Разом з тим, на відміну від ТЕС, які спалюють тони вугілля і викидають ряд шкідливих речовин в атмосферу, атомні станції на етапі виробництва з точки зору впливу на довкілля майже ідеальні. В навколишнє середовище вони випускають чистий водяний пар.
Мабуть, саме цей та інші фактори на користь АЕС зіграли не останню роль в процесі розширення так званого ядерного клубу. За декілька останніх років про свій намір увійти в число країн, що експлуатують АЕС, заявили ще 17 держав.
ВИКРИВЛЕНЕ БАЧЕННЯ
Аргументи на користь використання атомної енергії в світі для більшості очевидні. Проте, існують організації та групи людей, які з великим запалом виступають проти енергії мирного атому.
Деякі екологи та профільні експерти, як вони самі себе називають, люблять спекулювати на атомній тематиці, нагадуючи про ймовірність ядерних катастроф на кшталт тих, які були в Чорнобилі та АЕС Фукусіма (Японія).
При цьому вони категорично відмовляються приймати докази щодо безупинної роботи над покращенням рівня безпеки на АЕС. І це не дивлячись на те, що діяльність АЕС в світі знаходяться під пильним оком МАГАТЕ та багатьох інших професійних організацій.
В Україні теж є свої «експерти», які не помічають справді шкідливих для навколишнього середовища та здоров'я людини виробництв та занадто пильно слідкують за роботою АЕС. Більшість з них використовують будь-яку нагоду для брудного піару атомної галузі, залякуючи громадськість можливими катастрофами на АЕС та побудовою «ядерних могильників» в країні.
Такі інформаційні кампанії атомники пов'язують з Росією. Країна, яка веде приховану війну з нашою державою, фінансуючи брудні інформаційні потоки, хоче зірвати проекти зі зменшення енергозалежності та проекти розвитку власних джерел виробництва енергії.
Разом з тим, дуже мало професіоналів, які можуть тверезо оцінити вклад атомної галузі в здоров'я нашої планети. Зазвичай з їхніх висновків можна зрозуміти, що атомна енергетика дозволяє уникати викидів в атмосферу Землі десятки мільйонів тон СО2. Це значно допомагає відстрочити настання невідворотних змін клімату планети.
В ОЧІКУВАННІ ПІДТРИМКИ ДЕРЖАВИ
Очевидно, що пріоритети, які базуються на нарощенні атомних потужностей і збільшенні безпеки експлуатації енергоблоків, позитивно впливають на виробництво чистої енергії. Між тим всі починання протягом останніх 20 років часто нівелюються створенням бар'єрів та відсутністю потрібної уваги органів державної влади до проблем атомників.
Негативно відобразилась на атомній промисловості судова тяганина, яка точилася навколо «Енергоатому» та маловідомої компанії «Укрелектроват» протягом першого півріччя 2016 року.
Суди заблокували держкомпанії рахунки, а вирішення проблеми проходило без особливого ентузіазму зі сторони органів влади. Тривалий час було витрачено на опрацювання питання в Міністерстві енергетики і вугільної промисловості, а також на неодноразові прохання міністра Ігоря Насалика вирішити проблему на засіданнях уряду.
Навіть акції протесту, які в квітні та травні, вперше за останні 16 років, провели засмучені працівники станцій, влада також залишила без належної уваги.
Як наслідок, блокування рахунків оператора АЕС через позов «Укрелектровата» призупинило фінансування ремонтів, закупівлю свіжого ядерного палива та інших важливих послуг. Це вплинуло на виробництво низьковуглецевої та більш дешевої електроенергії на вітчизняних АЕС.
Нещодавно проблему визнав міністр енергетики, сказавши, що через блокування рахунків оператор АЕС не зміг вивести з ремонту деякі блоки станцій.
«Одна з основних проблем, пов'язана з відстрочкою запуску, - арешт рахунків НАЕК "Енергоатом". Це не дозволяло компанії вести господарську діяльність, проводити ремонти», - сказав міністр.
Після довгих поневірянь питання було вирішене і зараз держкомпанія може фінансувати свою діяльність. Попереду у «Енергоатома» реалізація проектів з продовження строку експлуатації енергоблоків, диверсифікації шляхів поставок ядерного палива та ін.
Важливість дій держави в цих процесах визначальна. Щоб покладатися на довгострокові стратегії, треба діяти вже сьогодні. При цьому необхідно ефективно використовувати існуючий потенціал технологій, який сприяє зменшенню викидів. Лише за таких умов країна збільшуватиме виробництво чистої енергії та продовжить разом зі світовою спільнотою запобігати глобальному потеплінню.
Максим Новченко, Київ.
