Субсидії: треба зекономити 5 мільярдів гривень

Юрій Сандул Аналітика 16.02.2016 12:27 2404

Тепер заяви громадян перевірятимуть ретельніше

Останнім часом, десь з початку року, ожила тема житлово-комунальних субсидій.

По-перше. Раптом стали поширюватися чутки, що вже отриману субсидію варто до кінця опалювального сезону використати повністю, простіше кажучи - спалити газу стільки, на скільки держава надала грошову допомогу. Інакше, мовляв, нова субсидія буде скорочена, а то й зовсім скасована. Міністерство соціальної політики активно спростовує ці чутки, вважаючи, що вони вигідні, зі зрозумілих причин, виключно постачальникам газу, і підкреслює, що споживачам в будь-якому випадку вигідно газ економити. «У будь-якому» - це тому, що наразі міністерство не має однозначного рішення (обіцяє його знайти на кінець опалювального сезону), як чинитиме із зекономленими конкретним споживачем коштами: або дозволить їх врахувати у сплаті за газ під час літнього сезону, або знайде механізм, як люди могли б вкласти ці кошти в енергозбереження на наступні сезони. А сьогодні головний заклик міністерства: економити треба завжди, це на користь і державі, і конкретним людям.

Утім, якби йшлося лише про розв'язану недобросовісними постачальниками газу кампанію брехливих чуток, то й проблеми, за великим рахунком, не було б. Уряд і Міністерство соціальної політики закрили б питання у той чи інший спосіб, бо їм, звісно, невигідно фактично заохочувати на наступний опалювальний сезон ситуацію. Яка спричинить невиправдану перевитрату такого дорогого для України газу. Тим часом із цими субсидіями і справді накопичилося чимало реальних проблем, які й стали другою, набагато серйознішою, причиною уваги і політиків, і урядовців, а отже - і ЗМІ, до означеної теми. Ця друга причина звучить просто, навіть банально - гроші!

Минулого року бюджет виділив на житлово-комунальні субсидії 24,5 мільярдів гривень, цього року - вже 35 мільярдів. Гроші немаленькі, а тим більше сьогодні, коли ситуація в економіці, м'яко кажучи, невесела. Тому й сталося те, що мало статися, а саме.

Торік субсидію отримали практично усі, хто не полінувався подати заявку, бо процедура отримання субсидій була достатньо спрощеною і, що важливіше, влада фактично не переймалася перевіркою даних про заможність/незаможність, що їх подавали претенденти на субсидію. Таку «ліберальність» влади пояснити дуже легко, власне, вона її й не приховує: головним завданням було не допустити соціальних протестів в умовах різкого підвищення тарифів на усі житлово-комунальні послуги (і більше всього - ціни на газ) на тлі загального так само різкого падіння економіки (насамперед - знецінення гривні). Завдання виконано, люди всерйоз не бунтували.

Цього року уряд вирішив, з огляду на брак коштів у бюджеті, що настав час ретельно перевірити, чи справді гроші від держави отримують ті, хто без них не може обійтися. Названа вже конкретна сума, яку уряд хоче отримати в бюджет за рахунок проведення аудиту та верифікації соціальних виплат громадянам - 5 мільярдів гривень. Задля цього у структурі Міністерства фінансів створюється окремий підрозділ - управління верифікації та моніторингу виплат. Очолить його «фінансист з 20-річним стажем, голова правління IdeaBank протягом 7 років, дворазовий володар звання «Банкір року», кандидат економічних наук, майбутній доктор економічних наук Uniwersytet Ekonomiczny we Wroclawiu... наш новий начальник Управління верифікації та моніторингу виплат Міністерства фінансів України Андрій Рязанцев», - це все з інформації на сторінці у Фейсбук міністерства.

На перший погляд, нічого незвичного не сталося. Справді, треба ж стежити за належним використанням державних коштів, зрештою,таким є прямий обов'язок урядовців. Тим більше, що усім нам очевидно - з огляду на: 1) жалюгідний стан інформативної бази про доходи і майно громадян; 2) прояви корупції серед чиновників; 3) неминучі помилки, коли масштаб роботи - десятки мільярдів гривень; то знайти порушення при виплаті житлових субсидій не становитиме надскладної проблеми.

Однак потрібно не просто знайти помилки і зловживання, а «зекономити» 5 мільярдів гривень. При такому масштабі завдання помилки і зловживання вже можливі й в інший бік, тобто -невиплати чи скорочення субсидій тому, хто її справді потребує.

Все це - проблеми адміністративного характеру, і самі по собі вони не створили б нинішнього загострення теми серед урядовців. А таке загострення є, хоча самі урядовці відверто про них воліють не говорити. Виникло воно через те, що надавати житлово-комунальних субсидії (і, до речі, усі інші види соціальної допомоги) буде одне відомство - Міністерство соціальної політики, а визначати правильність такого надання буде інше - Міністерство фінансів. Така ситуація, безумовно, нервує Міністерство соціальної політики. Адже кожна гривня, «зекономлена» (тобто, збережена для державного бюджету) підлеглими «фінансиста з 20-річним стажем» Андрія Рязанцева, означатиме, що підлеглі міністра Павла Розенка цю гривну «розбазарили» чи готові були «розбазарити». Зрозуміло, очільники Міністерства соціальної політики побоюються, що, грубо кажучи, проти них, а також проти політичних сил, висуванцями яких вони є (зрозуміло, насамперед - сам міністр) таким чином сформується політичний компромат.

Не дивно, що рішення доручити Міністерству фінансів перевіряти обгрунтованість надання соціальних пільг (фактично - перевіряти Міністерство соціальної політики) критикується. Приміром, фінансовий аналітик, начальник відділу стратегічного планування UniCredit Bank Єгор Перелигін, коментуючи Укрінформу появу в структурі Міністерства фінансів управління верифікації та моніторингу виплат, зауважив: «Взагалі ця функція потрібна, вона була в багатьох країнах, де проводилися «важкі» реформи, але якщо немає незалежності від державних органів впливу, політичних сил, то людина на посаді все одно буде виконувати волю політичних лідерів і брати участь у політичних іграх». Як бачимо, експерт звертає увагу на небезпеку «заполітизованості» очевидно потрібного органу контролю за доцільністю тих чи інших соціальних виплат. Політика в Україні не оминає нікого й ніщо. Ось й інший фахівець - економіст, керівник проекту «Успішна країна» Андрій Блінов - підкреслив у коментарі Укрінформу щодо створення нового підрозділу Міністерства фінансів: «Фактично йде дублювання різних функцій або через те, що якесь підприємство з чимось не погоджується, або просто через брак комунікації. Це кричущий випадок браку комунікації у владній команді». Знову політика, бо саме політичне суперництво різних партій, представники яких складають уряд, призводить до такого очевидного «браку комунікацій». На думку Блінова, «мусить бути єдиний реєстр отримувачів соціальної допомоги і пільг, і цими питаннями можуть спільно опікуватися, наприклад Міністерство юстиції та Міністерство фінансів. Однак відповідальність за наявність такого реєстру повинна бути покладена на Міністерство соціальної політики».

Андрій Блінов

Міністр фінансів Наталія Яресько налаштована будь-що виконати план-завдання віднайти за рахунок економії на соціальних виплатах згадані 5 мільярдів. Інакше, визнає пані міністр, їй доведеться шукати ці гроші десь в іншому місці. Не згодна Яресько і з тим, щоб хтось інший шукав для неї 5 мільярдів. «Я твердо вірю, - написала вона на своїй сторінці у Facebook, - що Мінсоцполітики, як і будь-яке інше міністерство, що здійснює видатки, не може саме перевіряти, чи правильно воно їх здійснює... Ми очікуємо, що опрацюємо всі наявні ключові розбіжності і уряд ухвалить необхідні постанови...».

Зрештою, урядовці раніше чи пізніше визначаться з тим, хто і як забезпечить економію на соціальних виплатах. А українцям доведеться - хоч-не-хоч - врахувати ту обставину, що уряд (теж хоч-не-хоч) буде набагато жорсткіше, ніж раніше, контролювати законність соціальних виплат. Цього року нас чекає нова хвиля підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, включно з новим підвищенням ціни на газ. Охочих отримати субсидій тільки побільшає, а от «лібералізм» влади, схоже, може взагалі зникнути. Тим часом, мільйони людей в Україні мають не задекларовані доходи (нагадаємо, 40% економіки - в «тіні»), і значна їх частина отримує чи розраховує отримати ті чи інші соціальні пільги та житлово-комунальні субсидії. А отже ризикує втрапити під покарання після виявлення цих доходів.

Наскільки жорсткість контролерів від влади буде відступати під загрозою політичних обставин (вірогідність соціального популізму влади в очікуванні виборів чи через побоювання масштабних соціальних протестів), і чи буде відступати взагалі (адже ситуація в економіці таки змушує до справді непопулярних кроків) - спрогнозувати неможливо. Залишається втішитися думкою, що вже очевидна напруженість ситуації з житлово-комунальними субсидіями, яка складається з початком року, стане для нашої влади черговою нагальною причиною не зволікати зі справжніми політичними та економічними реформами в країні.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-