Розвиток «зеленої» енергетики: результати та перспективи

Аналітика 01.02.2016 11:15 2017

Відновлювана енергетика в Україні відносно молода галузь , яка почала розвиватися з 2009 року з веденням «зеленого» тарифу як стимулюючого інструменту.

Відновлювана енергетика в Україні відносно молода галузь , яка почала розвиватися з 2009 року з веденням «зеленого» тарифу як стимулюючого інструменту. В цілому вона бере свій початок ще з 1970-х, коли в розвинутих країнах збільшився національний інтерес в енергетичній політиці та енергозбереженні. Це , насамперед, було зумовлено значним підвищенням  цін на нафту, скороченням її поставок та як результат нафтового ембарго ОПЕК в 1973 році та іранської кризи 1979. Все це стимулювало розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ): сонця, вітру, води, геотермальної енергії та енергії з біомаси. Проте вже в кінці 1980-х, прихильність до них зменшилася через різке падіння цін на нафту. Ні уряд, ні споживачі, не були готовими інвестувати в більш дорогі на той час ВДЕ і програми їх стимулювання на противагу більш дешевим традиційним енергоресурсам. Роками пізніше ситуація знову змінилася, коли гостро постало питання екологічної безпеки всієї планети. Стрімке спалювання викопних видів палива зробило і до сьогодні продовжує робити значний внесок в процеси глобального потепління, а тому необхідно було шукати альтернативу. Крім того, країни хотіли звести до мінімуму свою енергетичну залежність від провідних нафто-газових гігантів.

На початковому етапі в 1992 році країнами-членами ООН  був підписаний перший глобальний екологічний документ - Рамкова конвенція ООН зі змін клімату, яка полягає в скороченні кількості парникових газів до рівня, безпечного для клімату. Згодом в 1997 році в додаток до неї з’явився Кіотський Протокол, який зобов'язав розвинені країни і країни з перехідною економікою скоротити або стабілізувати викиди парникових газів у порівнянні з 1990 роком за допомогою введення системи квот, тобто країна-учасник Договору при перевищенні викидів рівня 1990 року повинна була компенсувати це країнам, котрі мали «невикористані» викиди. Таким чином була введена торгівля квотами, а вилучені кошти повинні були спрямовуватися на розвиток відновлюваної енергетики. Це спонукало країн-підписантів скорочувати використання традиційних енергоресурсів на користь «зеленим» технологіям, хоча дотримувались і реалізовували вони свою енергетичну політику по-різному.

Джерело: RENEWABLE ENERGY GERMANY

Цікаво, що першими, хто почав стимулювати розвиток «зеленої» енергетики були США, які ввели «зелений» тариф ще в 1978 році, завдяки чому в 1991 країна досягла 4% ВДЕ в енергоспоживанні. А вже за ними слідувала

Джерело: RENEWABLE ENERGY GERMANY

Німеччина, яка   ще в 70-х почала виділяти кошти на розробки нових енерготехнологій, а в 80-х серйозно зайнялася створенням законодавчої бази, яка б стимулювала розвиток ВДЕ. В 1990 році країна перестала субсидіювати традиційну енергетику, запровадила програму «1000 дахів» (стимулювання населення реалізовувати проекти приватних СЕС на дахах своїх будинків, завдяки останнім країна забезпечує близько половини потреб в електроенергії, пізніше в 1999-му збільшила програму до «100,000 дахів»),  а в наступному 1991 році прийняла Закон «Про подачу електроенергії з відновлюваних джерел енергії", який передував закону про поновлювані джерела енергії (EEG),що був прийнятий 2000-го, після чого в країні відбувся значний приріст частки ВДЕ в енергетичному секторі. На сьогодні Німеччина виробляє 30%  електроенергії з ВДЕ. Закон сприяв не тільки захисту клімату та розвитку самої галузі «зеленої» енергетики з високою часткою експорту, а й став популярним експортним продуктом. Численні країни - у тому числі 19 з 28 країн ЄС - взяли за основу його основні принципи і перенесли їх у власні закони. Наведемо хронологію запровадження «зеленого» тарифу країнами, які були одними з перших.

1978  США
1990 Німеччина
1991  Швейцарія
1992 

Італія

1993  Данія, Індія
1994  Іспанія, Греція
1997  Шрі-Ланка
1998  Швеція
1999 Португалія, Норвегія, Словенія
2000 Тайланд
2001

Франція, Латвія

2002 Австрія, Бразилія, Чехія, Індонезія, Литва
2003 Кіпр, Естонія, Угорщина, Корея, Словаччина
2004 Ізраїль, Нікарагуа, Канада
2005

Турція, Ірландія, Китай

... ...
2009 Україна

Джерело: World Future Council

Джерело: REN 21: RENEWABLES 2015 GLOBAL STATUS REPORT

Відновлювана енергетика була одним з ключових напрямків політики країн ЄС. В 2007 році запроваджена Програма «20-20-20», згідно якої країни-члени зобов’язуються до 2020 року скоротити свої викиди на 20% від рівня 1990 року та

Джерело: REN 21: RENEWABLES 2015 GLOBAL STATUS REPORT

наростити частку ВДЕ в загальному енергоспоживанні до 20%, а вже в 2014 ЄС взяв курс на досягнення 27% ВДЕ до 2030.

На початок 2015 року, 145 країн надають підтримку ВДЕ та поставили для себе цілі в досягнення певного рівня їх частки в своєму енергобалансі, в той час як в 2014 – лише в 138 , а в 2005 таких країн було лише 15.

Разом з законодавчою базою стрімко зростають інвестиції в сектор. За даними Bloomberg за 10 років вони збільшились у 5 разів: з 62 млрд $  в 2004 до 316 млрд $  в 2014, а в 2015 році досягли рекордної суми в 329,3 млрд $. (Хоча, звичайно, вони не зрівняються з колосальними сумами , які були протягом багатьох десятиліть інвестовані в викопне паливо).

Джерело: Bloomberg

Джерело: Bloomberg

Зі збільшенням інвестування підвищуються і «планки». Приклади нових або переглянутих планових загальносистемних цілей з 2014 включають в себе такі країни як Франція, яка планує на 32% збільшити кінцеве споживання енергії з ВДЕ до 2030 року; Японія , яка в 2014 році прийняла план досягнення 13,5% ВДЕ до 2020 року і 20% до 2030. На сьогодні деякі країни не лише досягли поставлених цілей «2020», а й перевиконали план. Наприклад,  Швеція планувала довести показник до 49% і вже перевищила його, Румунія досягла намічених 24%, Данія забезпечує себе електроенергією більш ніж на 40% завдяки тільки енергії вітру. В Уругваї ВДЕ забезпечують 95% потреб населення в електроенергії , Коста-ріка на 100% перейшла на зелену альтернативу, в той час як Україна планує досягнути лише 11% ВДЕ до 2020.

За розрахунками Держенергоефективності,спеціалістам необхідно близько 15 млрд. євро для реалізації поставлених цілей. Перспектива виконати намічений план є , і є  достатньо іноземних інвесторів , які хочуть фінансувати «зелені» проекти. Вагомим фактором, який їх стримує  є нестабільність державної політики. Тобто, спеціалісти здатні зменшити залежність країни від імпортованих енергоносіїв,  скоротити викиди СО2 та досягти планового в 2020 році рівня частки ВДЕ в енергобалансі за умови незмінності правил гри на ринку: без зменшення «зелених» тарифів чи відсутності їх індексації як це було в минулому році тощо. Сподіваймося тверезий розум візьме верх і спеціалісти все таки вже повноцінно, а не лише декларативно, візьмуть курс на перехід від застарілої екстенсивної економічної моделі до нової економічно та екологічно виправданої та  такої, яку підтримує вся світова спільнота.

Розвиток відновлюваної енергетики стрімко зростає і буде зростати й надалі, навіть в нинішніх умовах зниження цін на нафту, оскільки його основні драйвери є довгостроковими. Сьогодні навіть нафтові країни ставлять перед собою цілі збільшення частки ВДЕ в своєму енергобалансі. Так, наприклад ОАЕ в кінці 2015 року заявили про свій намір збільшити частку сонячної енергетики  до 2030 року до 25% та планують інвестувати в даний сектор 10 млрд доларів. Міжнародні фінансові інституції , зокрема Банк Америки та Всесвітній банк, заявляють про скорочення фінансування традиційної енергетики на користь «зеленої». Курс на перехід на  відновлювану енергетику взяли такі всесвітньо відомі бренди, як IKEA, Johnson & Johnson, Nike, Procter & Gamble, Starbucks, Google, Apple, Microsoft, Facebook та багато інших. Всім відомий Apple вже сьогодні використовує 87% енергії ВДЕ та в найближчому майбутньому планує повністю перейти на чисті джерела енергії.

Світ свідомо рухається в єдино правильному напрямку збереження нашої планети. Проблеми глобального потепління та шляхи їх вирішення обговорюються на найвищих рівнях. Останньою ключовою подією, якою завершився  2015 рік було підписання 196 державами  міжнародної екологічної угоди на Паризькому кліматичному самміті. Найвищою поставленою ціллю в згаданому документі є повна відмова від традиційних видів палива вже в другій половині 21 століття. Залишилось реалізувати намічений план і бажано в найкоротші терміни, якщо ми не хочемо, щоб ковток свіжого повітря в майбутньому здавався нам розкішшю.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-