Олена Макеєва, заступник міністра фінансів
Промоушен «білих» зарплат призведе до збільшення доходів бюджету 
Інтерв'ю 28.01.2016 10:30 2390
  •  
  •  
  •  

Революційне зниження. Податок на зарплати в Україні став найнижчим у Європі. Єдиний соцвнесок (ЄСВ) напередодні нового року знизили майже вдвічі - до 22%.  Утримання з зарплати (3,6%) взагалі скасували. Натомість на 3% - до 18% підняли податок з доходів громадян. Завдяки цьому вже нинішнього року бізнес зекономить 100 млрд грн. У відповідь Президент та Уряд чекають детінізації зарплат або їх підняття. Чи готовий бізнес подати руку державі у відповідь? І чим латати «діру» в бюджеті, якщо роботодавці не відмовляться від платні в «конвертах». Ці запитання  Укрінформ ставив заступнику міністра фінансів Олені Макеєвій.

- Наприкінці року парламент схвалив компромісний варіант податкових змін. Було знижено податкове навантаження на зарплати. У чому філософія нижчих податків?

- На жаль, у кінці року компромісний варіант, затверджений Нацрадою реформ, не був розглянутий парламентом. Разом з тим було прийнято рішення підготувати окремий законопроект. Підготовлений Мінфіном проект, який передбачав зміни ставок податків та їх адміністрування і був проголосований 24 грудня. Там багато позитивних речей, але головне досягнення - революційні зміни - зниження розміру ЄСВ з 41 до 22%. Тепер це найнижчий показник у Європі. Щороку ми фіксували високе податкове навантаження на фонд оплати праці, високу частку зарплат у тіні. Але жодних дієвих кроків не було зроблено. Знизивши податки, уряд взяв на себе відповідальність за додаткове фінансування Пенсійного фонду. Натомість очікуємо на позитивну динаміку в частині детінізації зарплат. З одного боку, ми розраховуємо на відповідальність роботодавців, на те, що вони оцінять крок уряду та парламенту і виведуть зарплати з тіні. З іншого боку, ставимо на активну позицію громадськості щодо виплати чесної заробітної платні. Тут ми говоримо про солідарну відповідальність як громадянина, роботодавця, так і уряду та парламенту за ті економічні наслідки, які нестиме зниження майже в два рази ЄСВ.

Зниження ЄСВ схоже на реверанс великому бізнесу?

- Суттєве зниження ЄСВ стосується, насамперед, малого та середнього бізнесу. У великому бізнесі не платять у конвертах. По-перше, уявіть скільки готівки треба мати, щоб кожному з 4-6 тис. працівників дати конверт. По-друге, це небезпечно, адже високою є ймовірність витоку інформації. Великий бізнес у такі ігри, як правило, не грає. Компанії, які сумлінно сплачували податки незалежно від того, яка була ставка - низька чи висока та поважають закон, оцінять цей крок Уряду та ймовірно підвищать заробітні плати. Я вже отримала листи від багатьох компаній, які анонсували збільшення зарплат для співробітників.

- Яка частка зарплат в Україні виплачується у «конвертах»? На який мінімальний рівень детінізації розраховує Мінфін?

- Ефективної методики для прорахунку тіньової економіки немає. За даними Мінекономрозвитку, в останній квартал 2015 року тіньова економіка становила 42%. Насправді, за експертними оцінками окремих галузей вона становить понад 60%. У частині заробітних плат - це понад 40%, за моїми спостереженнями. На який обсяг детінізації ми розраховуємо? Мінфін не може бути романтичним і розраховувати чи на 10, чи на 20% детінізації. Ми маємо бути проактивними, і доносити до кожного, що зі зниженням податкового навантаження немає сенсу використовувати незаконні ризиковані механізми. Промоушен «білих» зарплат  - ось, що може призвести до збільшення доходів бюджету.

- Через неодноразово втрачений кредит довіри підприємці, якщо і почнуть виводити зарплати з тіні, то з певним часовим лагом. Чим перекриватимуться недонадходження в бюджет?

- Дефіцит Пенсійного фонду за рахунок зменшення суттєвого ЄСВ покриватиметься за рахунок підняття акцизу на алкоголь, тютюн. Також ми переглянули видаткову частину. Цьогорічний дефіцит бюджету  зменшено до 3,7%, на відміну від минулорічного (5% - ред.).

 Перед здійсненням цього кроку уряд проводив експеримент. Якщо компанія виконувала певні вимоги - могла платити менше податків із зарплат. Це мало стати своєрідним індикатором готовності до детінізації. Які результати аналізу?

- Це було минулого року. Я тоді працювала в бізнесі. Можу сказати, цей експеримент був не дуже вдалий. Там була досить велика кількість вимог, які було важко виконати підприємствам. Для того, щоб спрацювала знижена ставка, потрібно просто її знизити, не встановлюючи додаткових вимог. І те, що ми це зробили - сигнал готовності чесно і відкрито працювати з бізнесом.

- Ми запитали кількох топ-менеджерів, чи готові вони піти на збільшення зарплат. Відповідь негативна. Кажуть, нема гарантій, що завтра ставку не підвищать...

- Підприємці бояться збільшення ставки, бо немає довіри до уряду, парламенту. Немає також довіри один до одного між підприємцями. Наприклад, бізнесом виконується багато зайвої паперової роботи, аби упевнитися у виконанні умов контракту. Так, Мінфін пропонує спростити первинний бухоблік і зробити рахунок-фактуру, як в Європі, єдиним документом-підтвердженням факту здійснення господарської операції. Багато підприємців не підтримують таку ініціативу. Вони  хочуть і надалі заповнювати акти виконаних робіт. Бо немає довіри до якості, швидкості виконання зобов'язань іншою стороною.

А щодо підвищення ставок, то у ВРУ зараз зареєстровано два законопроекти щодо податкової реформи: урядовий (№3630 - ред.) та альтернативний (№3357 - ред.). Обидва передбачають внесення мораторію на зміни, які погіршують фіскальні правила або збільшують ставки податків. Думаю, цього року ми ще повернемося до дискусій щодо податкової реформи.

- Коли саме?

- Наприкінці минулого роки ми планували, що це буде 1-й квартал 2016 року, аби провести її до 1 липня та ввести в дію 1 січня наступного року, як це передбачено законом. Але останнім часом я багато розмовляю з підприємцями, отримую листи. В них більшість нарікань стосуються адміністрування податків. Наразі ми працюємо в частині контролю та підвищення якості адміністрування податків, роз'яснень, які надає Державна фіскальна служба.

Ще один аргумент бізнесу проти детінізації - утаємниченість структурних маяків нового меморандуму з МВФ, про який домовились у Давосі. Чи є у фонду вимоги щодо змін у податковому полі?

- Ні, немає. Але як людина, яка багато працює з Міжнародним валютним фондом, мушу сказати, що подальше зниження податків має бути прораховане та узгоджене з МВФ. Важливо подивитися як працює нове законодавство щодо ЄСВ та зробити певні висновки за результатами першого кварталу. Зі свого боку МВФ виступає як за збалансованість державних фінансів, так і за виконання державою своїх зобов'язань перед громадянами.

Дар'я Вершиленко. Київ.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-