Олексій Павленко, міністр аграрної політики та продовольства України
Аграрна галузь витягує економіку в умовах війни
Інтерв'ю 16.01.2016 10:00 2838
  •  
  •  
  •  

Найбільша сільськогосподарська виставка в Європі "Зелений тиждень" - чи не найкраще місце оцінити європейські перспективи і нові ринки для української сільськогосподарської продукції. Про залучення американських, європейських, китайських інвесторів і принципову відмову російським, в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу розповів міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко, який очолює делегацію країни на "Зеленому тижні" в Берліні.

ЕКСПОРТ У КРАЇНИ СНД МЕНШИЙ, НІЖ ДО АФРИКИ

- Пане міністре, які основні позиції нашого експорту до ЄС? Хто сьогодні входить в топ наших імпортерів на світовому ринку, і хто є лідером по експорту до Євросоюзу?

- Україна зараз третій у світі експортер зернових. Номер 8 - по курятині. Номер 1 - по соняшниковій олії. В плані географії: приблизно 46% експорту йде на азіатські країни (на рівні 6 млрд дол.), 28% (3,6 млрд дол.) - припадає на країни ЄС; на 1,8 млрд дол. постачаємо в країни Африки.

І для розуміння: загальний експорт у країни СНД сьогодні менший, ніж у країни Африки, це усього 1,4 млрд дол. Це дані за 11 місяців минулого року.

Географія дуже широка, ми поставляємо у великій кількості майже у 190 країн світу. І, за нашими розрахунками, годуємо близько 140 млн людей на планеті.

В ЄС у нас теж широка географія і різниться по культурах. У Німеччині, наприклад, у нас позиція номер 1 - це зернові, і при цьому нульові цифри по експорту по соняшниковій олії. По інших країнах інша картина - соняшникова олія на першій позиції, зернові - на другій.

Окрім названих позицій є також кондитерка, мед, наприклад. До речі, Україна - експортер номер 1 по меду в світі та 3-й за величиною виробник цього продукту.

Із загальних тенденцій цікаво те, що в кількісному вимірі торік Україна зробила рекордний за всю історію експорт, на рівні 35 млн тонн зернових. Але в грошовому вираженні у нас зменшення, тому що ми сьогодні маємо один з найнижчих за останні 15 років індексів зростання FAO за цінами. Мається на увазі, що основний кошик продуктів харчування дуже подешевшав у світі. Тому що впали ціни на нафту і газ. А, приміром, така культура як кукурудза прив'язана до нафти.

ТИСЯЧА КОМПАНІЙ З УКРАЇНИ ОТРИМАЛИ ДОЗВІЛ НА ТОРГІВЛЮ З ЄС ТІЛЬКИ ЗА ДВА ТИЖНІ ЦЬОГО РОКУ

- Ви сказали нещодавно, що 10 компаній-виробників молочної продукції пройшли європейський аудит і з 10 січня 2016 отримують право постачати продукцію власного виробництва до країн ЄС. А загалом скільки українських компаній мають таке право? Чи не боїтеся ви певного опору з боку власне європейських конкурентів?

Українська продукція давно вже є на полицях європейських магазинів

- Як відомо, ми з 1 січня увійшли повноцінно в ЗВТ з країнами ЄС. І тільки за перші 2 тижні цього року близько тисячі компаній отримали дозвіл на торгівлю з ЄС. Є величезний інтерес, у тому числі з боку малого і середнього бізнесу щодо входження в евроторгівлю.

А в цілому ми вже майже рік працюємо в цьому режимі. По більшості позицій квоти у нас вже вибрані. І ми активно працюємо по тому ж самому меду, по якому річна квота вибирається за 2 тижні. Те ж саме і по курятині - вибирається за місяць.

Українська продукція давно вже є на полицях європейських магазинів. Європейці знають і цінують якість нашої продукції, знають, що наші томати - це томати, огірки як огірки на смак, курка як курка, а не як гума. Пригадую розмову з іспанськими фермерами, які говорили, що хочуть годувати худобу, з якої виготовляють хамон, саме українською кукурудзою. Тому що наша продукція чиста, екологічна.

Ми працюємо по тих позиціях, де потенційно є конкуренція, протидія, у межах квот. З тієї ж самою молочкою, яка виробляється і в Польщі, і в Німеччині. Наші компанії вже відкрили ринок, є директива і зауважень вони не отримували, то вже можуть спокійно працювати з європейським ринком - укладати контракти і постачати. Але вони працюють в рамках квоти. Європа захищає себе квотами і ми працюємо в їх рамках.

НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ АГРОБІЗНЕС ЗРУЙНОВАНО

- Іноземний агробізнес загалом висловлює свою зацікавленість в українському аграрному ринку та у створенні в Україні своїх філій. Чи вдасться таки привабити іноземних, європейських зокрема аграріїв до ведення бізнесу в Україні?

- По-перше, в Україні зараз немає порожньої, пустої землі. Пам'ятаєте, в минулому році всі казали: ой, Україна буде без хліба, все буде не засіяно. Немає ані жодного порожнього клаптика. Навіть Донецька та Луганська області, ті частини, які під контролем української влади, були засіяні на 96-98%. Донеччина і Луганщина зібрали врожай на рівні 2,5 млн тонн зернових, це як середня європейська країна.

На територіях під контролем сепаратистів майже повністю зруйнований агробізнес, фермерство знищено, техніку повідбирали. В окупованому Криму знищується система зрошення, рисові чеки майже повністю знищені (30 тис. га). Це жах. Але ми впевнені: коли ці території перестануть бути окупованими, ми повернемо на належний рівень агровиробництво там.

По-друге, що стосується великих інвесторів. Назвемо хоча б такі як німецька компанія KWS (зараз будує завод по насінню), американська Monsanto. Насіннєвий бізнес дуже цікавий і перспективний. Україна має найкращі в світі кліматичні умови для виробництва насіння. А насіння - це вже високотехнологічна культура. Середній завод коштує сотні мільйонів доларів.

Транснаціональна компанія Bunge планує запускати в лютому маслопереробний завод у Миколаєві.

Компанія Cargill заявила, що починає будівництво портових потужностей в Південному.

І французька The Soufflet Group також заявила, що починає будівництво потужного порту в Одесі.

Є висока зацікавленість вкладень в землеробство. Ми ведемо щільні розмови з голландськими фермерами, з французьким, німецьким бізнесом. Є інтерес і з боку тих компаній, які вже є в Україні, і з боку тих, хто експортує агротехніку в Україну.

МИ ГІДНО ПРОХОДИМО ТОРГІВЕЛЬНУ ВІЙНУ З РОСІЄЮ

- З 1 січня 2016 року Росія заборонила ввезення окремих видів сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства з України. А яка частка російського бізнесу в українському аграрному ринку, особливо з урахуванням того, що багато чого формально зареєстровано на Кіпрі або у країнах ЄС? І чи буде Мінагрополітики вживати заходів, аби позбавити агресора заробітків?

Росія була дуже серйозно налаштована на те, що саме продовольча війна нас серйозно підкосить

- Хороше питання про заробіток. Почнемо з того, що ми багато зробили в так званій торговельнiй війнi з РФ. Зараз саме аграрна галузь витягує економіку в умовах війни: 30% загального експорту - це аграрна галузь, 8,8 млрд дол в 2015 році - чистий, рекордне надходження валюти. Враховуючи, що наші загальні резерви становлять трохи більше 13 млрд дол., це не тільки продовольча безпека, це й суттєва підпора для фінансової безпеки в умовах агресії з боку Російської Федерації.

Причому Росія була дуже серйозно налаштована на те, що саме продовольча війна нас серйозно підкосить. Але ми були готові, тому що максимально були сфокусовані на заміщення російського ринку в минулому році. Нам вдалося серйозно збільшити наш товарообіг з Китаєм, у 3,5 рази. Ми відкрили нові ринки, у тому числі підписали угоду про ЗВТ з Канадою. Відкрили по курятині ринок Саудівської Аравії, по яйцю - ринок Ізраїлю, молочцi - ЄС. Те, що 10 компаній отримали дозвіл - це історична подія, такого раніше ніколи не було.

Якщо подивитися на частку Росії в експорті, то це було менше 2% до введення ембарго і санкцій. Як тільки Росія ввела санкції, ми ввели дзеркальні. І зараз російська продукція на українські ринки більше не постачається.

Але ж вони нам ще й ставлять перепони з транзиту. Такі країни як Казахстан, Вірменія, Грузія, Туркменістан, та ж сама Китайська Народна Республіка, вони змінюють логістику через Білорусь. Товари поки йдуть і контракти виконуються. Але ми вже відчуваємо подорожчання. Я вдячний Міністерству інфраструктури, яке опрацювало альтернативні шляхи через Чорне море, Грузію, Азербайджан. Це дорожче, але ми маємо альтернативні шляхи.

Ми готові і гідно проходимо цю торгівельну війну.

- Як на сьогодні, вже настав 2016 рік, виглядає ситуація з приєднанням до російських торговельних обмежень інших країн - членів ЄвразЕС? Чи зберегається режим вільної торгівлі з ними?

- Я не знаю, які вони будуть приймати рішення, це їхнє суверенне право, але зараз у нас є партнерські відносини і з Білоруссю, і з Казахстаном.

У рамках СНД у нас найбільший експорт у Казахстан - 220 млн дол. Незважаючи на обмеження, введені на рівні СНД Росією, Казахстан відкрив свій ринок для нашої молочної продукції. Тобто 17 українських молочних компаній отримали доступ на казахський ринок і почали торік поставляти свою продукцію, в тому числі сири. І саме ті обмеження, які зараз РФ вводить з транзитом, вони як раз звузять наші можливості щодо постачання на дуже привабливих для наших виробників умовах.

РОСІЙСЬКИМ ІНВЕСТОРАМ ВІДМОВЛЯТИМУТЬ ПРИНЦИПОВО

- Ви та ваше міністерство взяли курс на масштабну приватизацію підприємств галузі. Як відомо, масштабна приватизація підприємств державної власності, передусім збиткових, є традиційним інструментом реформування економік пострадянських країн. Як передбачається передати такі підприємства, аби державні активи не потрапили у власність до чиновників старої формації або російського бізнесу?

- Саме аграрна галузь у нас вже була максимально приватизована як така. Тому не так багато підприємств, які ще не приватизовані. Дійсно. І ті , які залишилися в Мінагрополітики, з самого початку я казав, повинні бути передані у фонд Держмайна і приватизовані. Нам би дуже хотiлося, щоб при передачі підприємств (у 2015 році ми передали у фонд 17 підприємств, у тому числі 10 тис. га землi у Черкаській області) Фонд займався не заміщенням знову керівництва, а саме завершенням приватизації.

Земля повинна бути розпайована, люди повинні отримати паї і право власності, чого вони чекали більше 20 років. І відповідне майно повинно бути продано на конкурсах. Ми маємо довести ці процеси. Наша готовність максимальна - хоч сьогодні підписати і передати всі підприємства на розпаювання і на приватизацію. Але на публічну, прозору. Щоб дані підприємства, як ви правильно сказали, не потрапили в неправильні, нечесні руки і були продані за максимальною ціною максимально прозоро. Ми будемо на цьому наполягати. У тому числі по таким великим підприємствам як «Укрспирт» ми запропонували.

На жаль, у нас ці процеси блокуються. Ми будемо ці спроби продовжувати. І такі підприємства як «Укрспирт» повинні бути приватизовані, ДПЗКУ буде запропоновано інвесторам.

Тому що є інтерес від американських, європейських, китайських і в цілому азіатських інвесторів. Багато підприємств потребують істотних капіталовкладень, серйозних грошей - дешевих довгих капітальних інвестицій. Той же «Укрспирт» має величезний потенціал, наприклад, з бiоетанолу (що дозволило б Україні бути энергонезалежною, самодостатньою з нафти). Зробити це не потребує величезних зусиль: дерегулювати ринок, дати можливість приватизувати, дати можливість зайти інвесторам з капіталами. Будь ласка, заходьте і працюйте.

Наш підхід: максимально швидко, за прозорими умовами, із залученням міжнародних інвесторів виставити підприємства на приватизацію не для того, щоб просто продати, а щоб знайти господаря і залучити великі інвестиції.

- Тобто якщо пропозиція буде навіть дуже вигідною, але буде надходити від особи, за якою стоїть російський інвестор, ви відмовите?

- Так, у нас є принципова позиція в уряді.

НА ЦЕЙ РІК ПЛАНУЄМО НОВИЙ РЕКОРД ПО ЕКСПОРТУ ЗЕРНА

- Ваші політичні опоненти закидають вам падіння рівня виробництва на 7% і водночас стверджують, що за вашого попередника Ігоря Швайки спостерігалось зростання виробництва в агросекторі на 11%. Як ви прокоментуєте такий закид?

- Мені дуже складно говорити про речі, пов'язанi з попередниками. Я не хочу зараз говорити про майже 160 справ, які були передані в ГПУ, СБУ, фiнiнспекцiю. Зараз чекаємо відповіді, тому що хочеться все-таки повернути гроші державі. Я не буду коментувати глибше, тому що багато вже коментували правоохоронним органам і чекаємо, що будуть все таки перші справи. Найяскравіша - про 32 млн дол., а саме 16 кораблів, які пішли з зерновими на офшори і не повернулися - ані гроші, анi продукція.

Хочеться сказати так: цей рік для України став рекордним по експорту - 35 млн тонн зерна, на цей рік плануємо наступний рекорд - 36 млн. Загальне виробництво, незважаючи на важкі умови, посуху, (країни від 15 до 30% врожаю втратили в Європі), Україна виробила 61 млн тонн (буз урахування окупованих територій). Агроекспорт не впав, як інші галузі. Не впало виробництво. І торік ми мали позитивне сальдо по аграрній галузі на рівні 8,8 млрд дол. США, рекорд для історії України. І саме відкриття нових ринків, торгівельна війна з Росією, яку ми гідно пройшли, нові європейські перспективи для нашої продукції - це наші досягнення.

Бізнес відчуває і дерегуляцію - мінус 22 ліцензії, 7 сертифікатів, скасування карантинного, ветеринарного сертифікатiв. Загальний позитивний ефект, за нашими підрахунками спільно з асоціаціями, - щонайменше на тиждень покращена логістика, а це майже 12 млрд грн зекономлених грошей, виведених, у тому числі, з тіньового обороту. Тому що більше нікому не треба давати хабарі або придумувати корупційні схеми.

Ольга Танасiчук, Берлін.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-