Чи несуть загрози Україні підірвані ЛЕП?

25.11.2015 11:52

Укрінформ

На недавньому телеефірі українців лякали двома чорнобилями і зимою без вугілля

Усі останні дні підрив ліній електропередач і знеструмлений Крим залишаються головними новинами медіа. Нагадаємо, що ввечері 21 листопада в районі Чаплинки було підірвано опори ліній електропередач, що призвело до знеструмлення Кримського півострова. Міністерство енергетики видало загрозливий прес-реліз про те, що підрив несе загрозу для всієї енергосистеми України.

Ситуація ускладнилася й тим, що активісти, прибічники блокади Криму не пускали ремонтників ремонтувати опори.

Усі ці дні журналісти, користувачі соцмереж, політики й бізнесмени коментують кримську та електроенергетичну тему. У неї є три аспекти. Перший і головний аспект - безпека. Чи здатні підірвані опори розбалансувати енергосистему України і завдати шкоди материковій частині? Укренерго, лякаючи наслідками, говорило про термінове додаткове аварійне відключення від електричної мережі двох блоків на теплових електростанціях і аварійне розвантаження атомних електростанцій України на 500 МВт - це Запорізька АЕС і Південноукраїнська, попереджаючи, що "аварійні розвантаження АЕС - це дуже небезпечно". На недавньому телеефірі Україну лякали двома чорнобилями. Ми попросили прокоментувати погрози, які пролунали, незалежних фахівців у енергетиці, але вони одночасно торкнулися й двох інших аспектів - економіки та політики. Нічого дивного, енергетика в Україні - це завжди політекономія.

На момент написання матеріалу відновлення ЛЕП уже почалося.

Але це не означає, що їх не буде підірвано знову. Чи треба цього боятися? Чи ефективний це важіль впливу?

СИТУАЦІЯ З ЛЕПАМІ НЕ ЗМОЖЕ ВПЛИНУТИ НА ЕНЕРГОПОСТАЧАННЯ

Сергій Дяченко, директор Бюро комплексного аналізу і прогнозів:

- Ситуація з ЛЕПами не зможе радикально вплинути на енергопостачання материкової України, і конкретно Херсонської області. Опори буде відновлено швидко. Я не виключаю, що в майбутньому Україна прийде до рішення про офіційну блокаді Криму на державному рівні, але це те, до чого треба готуватися. А ось так: щось перерізати, щось підірвати - який сенс? Адже воно легко відновлюється. Розмови про те, «чия» це електроенергія, звідки йшла, якого власника і якої країни, не мають сенсу. У дротах, так само, як у трубах, не можна сказати - чий газ або чиї молекули. Крим приєднано до української енергосистеми. Умовно кажучи, основна напруга створюється на Запорізькій АЕС.

Вважаю, що необхідно нагадувати РФ, чий Крим, але не особливо вірю в результативність останніх акцій

Але я хотів би сказати про такий момент. Завжди треба думати, що далі, який наступний крок. Нагадаю, що взимку споживані потужності серйозно збільшуються. Тобто може виникнути потреба в додаткових обсягах вугілля та електроенергії. Так, ми накопичили на наших електростанціях достатню кількість вугілля, але все ж взимку дефіцит електроенергії або проблема з постачанням вугілля не виключені. Тому сьогодні підривати щось, аби завтра купувати у них же?

Я вважаю, що необхідно нагадувати РФ, чий Крим, але не особливо вірю в результативність останніх акцій.

Тим більше, що, скажемо чесно: росіяни вирішувати питання постачання електроенергії будуть. Вони будуватимуть енергоміст по дну Керченської протоки, хоча це буде непросто, там погане дно, там часто штормить. З високою ймовірністю можу сказати, що кабелі рватимуться. Але все одно, частину електроенергії вони «протягнуть», частину потужностей побудують. Тому думати, що ми візьмемо їх за горло таким чином, - наївно.

Резюмуючи, зауважу. Блокади проводити можна, але їх результат не можна переоцінювати, і завжди до них треба готуватися й пам'ятати минулі уроки. Торік ми стояли на межі запуску аварійної роботи енергосистеми. Аварійний режим - це коли електроенергія не відключається по годинах, а подається по годинах. Ситуація була така: або підписуємо договір на постачання вугілля з РФ, або переходимо на аварійний режим. Підписати договір здавалося меншим злом.

Вугілля можна купувати в ПАР. Це дорожче приблизно на 30%

Ми завжди в РФ купували чи вугілля, чи електроенергію. Наведу цифри: щодня із зони АТО та РФ ми імпортуємо 20 тисяч тонн вугілля, це 600 тисяч тонн на місяць і 60 мільйонів тонн на рік. Чи можна перекрити ці обсяги іншим імпортом? Можна. Якщо вчасно цим зайнятися, то вугілля можна купувати в ПАР. Це дорожче приблизно на 30%.

Але цей вибір повинні зробити керівники галузі та уряду: що краще - дорожче з ПАР або дешевше, але з РФ.

МИ МУСИЛИ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПОСТАЧАННЯ ДО КРИМУ ТІЛЬКИ МІНІМАЛЬНОГО ОБСЯГУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

Богдан Соколовський, експерт у сфері енергетики:

Для початку хочу зазначити. Блокаду Криму я, безумовно, схвалюю, хоча й шкодую, що це ініціатива народу, а не влади.

Коментарі про те, що ситуація з ЛЕП може призвести до катастроф, вважаю показником того, що в нас і в енергетиці, і в експертній думці досі сидить п'ята колона

Те, що відбувається від народу, загрожує неприємностями. Якби ці акції проводилися державою, продумано і планомірно, не було б неприємних сюрпризів. І що ж ми побачили після підриву опор ЛЕПів? Наша енергосистема витримала неприємність. Це не зашкодило авторитету держави. Коментарі про те, що це може призвести до катастроф, вважаю показником того, що в нас і в енергетиці, і в експертній думці все ще сидить п'ята колона. Я говорив після інциденту з давніми друзями зі станцій, технічними співробітниками станцій. Вони сказали, що в них немає жодних інструкцій, жодних «тривожних» рекомендацій у них немає. Тобто керівництво галузі не спромоглося підготувати їх до несподіванок. У мене виникли питання. Скажіть, а що робити, якби така ситуація сталася на непідконтрольній території? Де немає СБУ, де руки держави короткі. А ливо, ця ситуація - перевірка на нашу готовність діяти в екстремальних умовах? Можливо, нам час підготуватися до будь-яких сценаріїв?

Наша чітка позиція - не допомагати агресорові, але підтримувати цивільних - здобула б підтримку у світі

Що далі? Будувати нову політику з постачанням електроенергії неможливо, не зрозумівши старих уроків. Що ми зробили не так? Із самого початку ми мусили забезпечити постачання до Криму тільки мінімального обсягу електроенергії: для пологових будинків, реанімації, роботи ліфтів. Для цього треба було зробити інвентаризацію всіх галузей, енергетики в тому числі.

І наша чітка позиція: не допомагати агресорові, але підтримувати цивільних, незалежно від того - татари вони чи росіяни, здобула б підтримку у світі.

Далі. Я був прихильником того, щоб реконструювати наші теплоелектростанції і дообладнати їх так, щоб можна було використовувати вугілля газової групи, а не лише вугілля антрацитної групи. Польща була готова виділити під це 50 мільйонів доларів під дообладнання. Звичайно, це справа не одного, а двох-трьох років. Але тоді станції не були б залежні лише від марок антрацитного вугілля. Так працюють ТЕС у Польщі. Там користуються газовим вугіллям. І ми мали б цим зайнятися давно. А ми підійшли до критичної точки і констатуємо: немає іншого виходу, ніж купувати вугілля в РФ або електроенергію. Це свідчення нашої безгосподарності. Звичайно, можна купувати антрацитне вугілля, але тоді треба було вивчити всі міжнародні ринки, щоб, урешті-решт, РФ була тільки однією з пропозицій.

НЕ МОЖНА БУЛО ТОРІК ІТИ НА УКЛАДАННЯ КОНТРАКТУ З РФ НА ПОСТАЧАННЯ ВУГІЛЛЯ

Олексій Кучеренко, екс-міністр з питань ЖКГ:

- У лавині апокаліптичних прогнозів з приводу падіння ЛЕПів потрібно дуже акуратно відсівати думки експертів, які працюють на ті чи інші корпорації й відстоюють ті чи інші або підгалузеві інтереси.

Лякати нас атомною катастрофою через падіння опор - професійно не зовсім чесно

Звичайно, будь-яке аварійне зупинення - це недобре, але лякати нас атомною катастрофою через падіння опор - професійно не зовсім чесно. Ну, вибачте, наша енергосистема пережила віялові відключення в 90-ті, теж непросто було! Підрив опори - це неприємно, але це прояв крайньої реакції. Для мене в оцінці "хто правий, хто винуватий" важлива оцінка Мустафи Джемілєва. Він провів у в'язниці півжиття, дисидент світового рівня, який усе життя служить народу. І він прокоментував падіння опор так: «Не знаю, її вітром, напевно, здуло». Насправді ну не можна було торік іти на укладання контракту з РФ на постачання вугілля і на постачання електроенергії до Криму. Нам, напевно, треба було готуватися до повної диверсифікації й розробляти інший напрямок імпорту. І навіть сьогодні слухаю деяких лідерів провладних фракцій про те, що альтернативи вугіллю з «ДНР» немає, і думаю: «А навіщо ти нам усім потрібен? Ти бізнесмен чи політик-державник?» Я звик реально дивитися на речі, я розумію відповідальність міністра енергетики, який змушений приймати оперативні рішення, але реакція татар мені зрозуміла. Вони все життя присвятили поверненню в Україну, а нова батьківщина їх кидає, торгуючи електроенергією.

Ми повинні повернутися на рік назад і вирішити - чи потрібен нам контракт на постачання електроенергії з Кримом

Перше, що ми повинні зробити, - повернутися на рік назад і вирішити: чи потрібен нам контракт на постачання електроенергії з Кримом. Далі. Оперативна обстановка така, як є, вугілля може не вистачити. Хоча ДТЕК оголосив, що його вистачає: напевно, вони його накопичували. Але ми повинні вирішити – чи диверсифікуємо імпорт вугілля. Не треба дурниць, що він погано горить. Просто вирішіть, чи йдемо ми шляхом диверсифікації. Хоча розумію, що вугілля з окупованої зони зручне в сенсі потоків і відкатів.

Олена Мигачова. Київ.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Актуально