Жером Ваше, Постійний представник МВФ в Україні
Зниження податкових ставок не замінить реформи
Інтерв'ю 30.10.2015 12:37

- Головна мета програми (України з МВФ - Укрінформ) - відновити фінансову стабільність з тим, щоб економіка повернулася до зростання. Цього можна досягти лише за умови помірних бюджетних дефіцитів, що мають надійні джерела фінансування та успішно працюють на скорочення дуже високого рівня державного боргу України. З показником у 90 відсотків, він є одним із найвищих серед країн, що розвиваються. З огляду на це, наші дискусії з урядом протягом останніх тижнів фокусувалися на проекті бюджету 2016 року, на тому, як убезпечити здобутки останніх місяців у питаннях фінансової стабілізації і як досягти тих показників на найближчі  роки, стосовно яких ми досягли порозуміння з владою України. Саме в цій системі координат, на наше переконання, і  мала б ретельно розглядатися податкова політика, і саме маючи на меті забезпечити досягнення цих показників. Саме через це скорочення ставок за всіма основними видами податків, що не компенсується іншими достовірними заходами (такими, як скорочення видатків), лише збільшить дефіцит і борг та зруйнує довіру й фінансову стабільність. Для України це буде істотним ризиком, на який вона не може наражатися в цей момент, тим паче після всіх негараздів, що випали на долю її громадян протягом останнього року. Таким чином, ми як партнери України не можемо підтримати проект податкової реформи в такому її вигляді.

Критично важливо, щоб уряд чітко пояснив парламентарям небезпеку цих податкових ініціатив

- Голова Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна запевнила, що представникам МВФ «були надані розрахунки», покладені в основу законопроекту №3357. «Очікується, - повідомила голова Комітету, - що у листопаді в Україні буде працювати місія МВФ, від якої автори законопроекту хочуть отримати відповідь: чи підтверджують вони ці розрахунки». Чи обраховує МВФ вартість запропонованої парламентом податкової реформи, і чи не можете Ви поділитися з читачами Укрінформу попередніми висновками?

Законопроект спричинить скорочення податкових надходжень на 9-10% ВВП. Це гігантська і безпрецедентна сума

- Ми ознайомилися з пропозиціями, тісно працювали й продовжуємо працювати з Міністерством фінансів стосовно обрахунку різних варіантів та заходів. Наша поточна оцінка законопроекту, зареєстрованого в парламенті минулого понеділка (26 жовтня - Укрінформ) полягає в тому, що він спричинить скорочення податкових надходжень на 9-10 відсотків ВВП. Це гігантська сума, і у міжнародному співставленні майже безпрецедентна, якщо брати до увагу втрату надходжень протягом одного року. Важко уявити, як можна дозволити собі таку ціну без масштабних компенсаційних заходів у бюджеті 2016 року, який і без цих подій втрачає тимчасові доходи, що мали місце нинішнього року, і має профінансувати важливі пріоритетні видатки. Критично важливо, щоби уряд чітко пояснив парламентарям небезпеку цих податкових ініціатив. Щодо нас, ми поділилися своїм баченням з членами податкового комітету Ради, однак не роль МВФ підтверджувати їх розрахунки та вести переговори з парламентом, оскільки нашими партнерами по переговорам є уряд та центральний банк.

В системах, де платники податків не відчувають себе зобов'язаними платити і знають, що санкцій за це не буде, дуже малоймовірно, щоби саме лише зниження ставок податків зіграло визначальну роль

- 114 співавторів законопроекту про податкову реформу переконують суспільство, що вона сама себе профінансує - щоправда, за умови скорочення однієї десятої видатків державного бюджету. Тобто, автори законопроекту переконані: детінізація економіки буде тим потужним чинником, що заповнить прогалину. Ви поділяєте думку про те, що саме лише скорочення податкових ставок призведе до значного збільшення доходів бюджету? І чи схильні Ви думати, що тепер, коли місцеві вибори значною мірою позаду, Рада таки наважиться на істотний перегляд видатків у бік зменшення?

Потрібні системні багаторічні зусилля, щоб відчутно поліпшити систему податкового адміністрування

- Не існує міжнародного досвіду, який свідчив би на користь того, що одне лише скорочення податкових ставок призведе до такого збільшення доходів, що реформа буде самодостатньою. Ви згадали детінізацію економіки, і це мета, яку ми цілковито підтримуємо.  Достатньо подивитися на економіки країн, що розвиваються, щоби спостерегти дуже несуттєвий взаємозв'язок між рівнем податкових ставок та обсягом тіньової економіки - не кажучи вже про значно просунутіші економіки.  Існує чимало чинників - у більшості своїй інституційних та структурних - які обумовлюють масштаб тіньової економіки. В системах, де платники податків не відчувають себе зобов'язаними платити і знають, що санкцій за це не буде, дуже малоймовірно, щоби саме лише зниження ставок податків зіграло визначальну роль. Потрібні системні багаторічні зусилля, щоб відчутно поліпшити систему податкового адміністрування, так само як і  для змін на краще у ставленні платників податків стосовно реєстрації свого бізнесу, достовірного декларування своїх доходів та сплати справедливо визначених податків. Через те ілюзорно очікувати, що зниження податкових ставок автоматично буде компенсоване детінізацією економіки.

Що стосується скорочення видатків, не мені коментувати налаштованість парламентарів на цей крок. Обмежусь лише в цьому контексті двома спостереженнями.

По-перше, рішення про скорочення видатків в тому обсязі, в якому буде цього разу необхідно, не може прийматися нашвидкоруч. Це скорочення неминуче зачепить освіту, охорону здоров`я, соціальний захист та пенсійні виплати, і потребуватиме ретельного напрацювання реформ в цих галузях з тим, щоби скорочення були справедливими та якісними - і водночас працювали би на поліпшення послуг, що країна надає своїм громадянам. 

Кому насамперед доведеться винести тягар глибоких скорочень?

По-друге, повертаючись до теми нашої розмови, майже немає прикладів країн, що спромоглися на скорочення своїх бюджетних видатків на 10 відсотків ВВП протягом одного року. Знаєте, просто нереалістично навіть розглядати таке повномасштабне скорочення. Перш ніж приступати до скорочення податкових ставок, потрібно ретельно обговорити питання, кому в суспільстві насамперед доведеться винести тягар таких глибоких скорочень.

- Податкове навантаження в Україні дійсно істотне, однак насправді душить економіку і зокрема розвиток малого та середнього бізнесу - рівень корупції та свавілля у дотриманні норм, що  в цілому склалося в дуже хиткий бізнес-клімат в Україні. Що не опитування бізнесу - то констатація: саме ці фактори тримають за горло бізнес в Україні. Відчутні дії на цьому фронті, разом із відповідною макроекономічною політикою, прокладуть єдино можливий шлях до поліпшення умов ведення бізнесу та поновлять швидке зростання економіки. А заодно - допоможуть Україні уникнути чергової гойдалки циклічного проходження через піки та падіння економічного розвитку, що так зле позначилося на загальному поступі України. Таким чином, саме лише скорочення ставок не є замінником цих реформ. Зазначивши це, ми водночас залишаємося прихильниками невідкладних змін у модернізації та спрощенні податкової системи. Такі кроки важливо синхронізувати як із реформою ДФС - критично важливою реформою, яку ми підтримуємо - так із знешкодженням податкових лазівок, що стискають податкову базу. Комплексно запроваджені ці заходи, та ще й підтримані ефективнішою видатковою політикою, розчистять простір для зниження ставок - зниження розважливого і таког , що країна може собі дозволити.

- А що, коли всі Ваші побоювання стосовно різкого скорочення доходів у 2016-му році не справдяться? Зачаровані податковою лібералізацією українці заприсягнуться справно сплачувати податки - і триматимуться свого слова? Вимагатимуть у роботодавців платити їм виключно ”білу” зарплату, наввипередки декларуватимуть свої статки та приховані доходи, вимагатимуть фіскальні чеки у ресторанах… І коли потік надходжень до державної скарбниці не те що не зміліє, а навпаки зросте - чи визнає тоді МВФ, що він був занадто вимогливий до українських реформаторів?

- Знаєте, змальована вами картина межує з економічним дивом. Я переконаний, що в середньостроковій перспективі таке може трапитися, однак це буде наслідком всіх тих ретельно продуманих реформ та зусиль, про які ми говорили раніше. Це також зматеріалізується за умови, що українські платники податків отримуватимуть рівень послуг, співставний з тим, що вони очікуватимуть після сплати ними податків. Однак перш, ніж ми опинимося в тих нових реаліях, у наших порадах та в нашій підтримці реформаторських починань ми покладаємося на цифри та докази. Цим ми керуємося, зокрема, і  у наших порадах стосовно фіскальної політики, і, звісно, цим керується Рада виконавчих директорів МВФ при ухваленні рішень Фонду як кредитора. Прогноз доходів з часом може бути преглянутий, однак мають з`явитись достатні і достовірні свідчення того, що постали нові тенденції, і ці тенденції є наслідком тих чи інших заходів.

Олександр Харченко. Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-