Для росіян й екологічне лихо зброя

Лонгрід 25.07.2016 16:49 271

"Ну добре, саперів, ремонтників бойовики не підпускають. А нас вони підпустять? В полон, раптом-що не візьмуть?", - турбується один з місцевих журналістів у Краматорську перед початком організованого військовим прес-виїзду у прифронтову Кодему. "Не бійся, відіб’ємось", - чи то жартує, чи то на повному серйозі, відповідає начальник прес-центру штабу АТО Валентин Буряченко.

В очікуванні журналістів одного з київських каналів, які зранку блукають невеликим центром міста, запізнюючись на пункт збору до будівлі АКМЦ, керівник прес-центру АТО проводить короткий інструктаж для вже присутніх щодо запланованої поїздки. Їдемо в село Кодема, яке знаходиться у так званій "сірій зоні" в Бахмутському районі, неподалік від лінії розмежування. В результаті обстрілу бойовиків було пошкоджено очисні споруди розташованого поблизу села свинокомплексу і тепер нечистоти неконтрольовано течуть в місцеву річечку Кодема. На щастя, поки люди не постраждали, однак вже отруїлася худоба, яка пила забруднену воду з річки. Провести ремонтні роботи не видається можливим, оскільки ворогуюча сторона не дає дозволу.

"Потрібно приймати термінові рішення, інакше це грозить екологічною катастрофою – пояснює важливість проблеми Буряченко.

Прес-центр штабу АТО, розташований на аеродромі на околиці Краматорська (за винятком прес-офіцера, який видає прес-карти – він у місті) в останній час пішов на зустріч місцевим журналістам, які просили організовані поїздки ближче до фронту. Прес-тур в Кодему – одна з них. Хоча, бідкаються військові, з транспортом у них та ж проблема, що й в журналістів, навіть ремонт свого бусику, дарованого волонтерами, часто приходиться робити за власний кошт.

Година їзди розбитими дорогами Донеччини і ми в Бахмуті, колишньому Артемівську. Благо, військові номера на мікроавтобусу дозволяють проскочити блок-пости по дорозі практично без зупинки.

На центральній площі біля міського "білого дому" майоріють українські прапори, навпроти, у скверику – в оточенні яскравих троянд стоїть сірий пустий постамент.

Знесений Ленін, думаю я. Однак ні, "Артем" – читаю, підійшовши ближче. І справді, дивно, що не здогадався відразу. Адже ще донедавна місто носило назву на честь партійного псевдоніма засновника Донецько-Криворізької радянської республіки.

В Бахмуті відразу їдемо у райдержадміністрацію, яка чомусь досі носить назву Артемівська. Ще не встигли перейменувати, пояснюють мені згодом в адміністрації. Про себе дивуюсь й іншому – РДА знаходиться в окремій будівлі, а не у великому "білому домі", де засідають місцеві виконком та міськрада. В тому ж Краматорську меншу будівлю успішно ділять між собою і міські виконком з радою, і облдержадміністрація.

"Протягом минулого року підприємство "Бахмутський аграрний союз" не мало можливості виконувати профілактичні та ремонтні ремонти своїх очисних та меліораційних споруд на території Новолуганської і Кодемської сільрад. Це пов’язано з тим, що вони не мають доступу до даних споруд, оскільки саме підприємство і ці поля, по суті, знаходяться на лінії зіткнення.  На сьогодні частина очисних споруд була пошкоджена внаслідок мінометного обстрілу, ситуація ускладнилася та потребує негайного втручання, проведення робіт з усунення аварійної ситуації", - пояснює ситуацію під час оперативного засідання в.о голови Артемівської РДА Лариса Герасимова (сам голова – у відпустці).

Зареєстроване у селі Новолуганське ПАТ "Бахмутський аграрний союз" (ЗМІ пов’язують з олігархом та екс-губернатором Донеччини Сергієм Тарутою) – агропромисловий холдинг із закритим циклом виробництва, бюджетоутворююче підприємство Бахмутського району.  Одна зі сфер діяльності – вирощування свиней. Потужний свинокомплекс, розташований прямо на лінії зіткнення між Кодемою та Новолуганським, працює практично безперебійно, незважаючи на війну. І це при тому, що саме Новолуганське, як недавно повідомив волонтер, колишній координатор зведених мобільних груп по боротьбі з контрабандою Родіон Шовкошитний, хоч по картах контролюється ЗСУ, насправді  - під контролем бойовиків. 

От і виходить, що свинокомплекс працює, а доступу до своїх трьох біополів, де раніше вирощувався корм і куди йдуть відходи від майже 100 тис. свиней, немає. Жодних профілактичних робіт на меліоративній та очисній системах з цієї ж причини  в останні півтора року не проводилося. Крім того, будь-яким роботам має передувати обстеження ділянки з метою розмінування, оскільки вибухові предмети можуть знаходитися в полях ще з 2014 року.

"Там є спеціальне резервне сховище цих стоків. Вони розбавлені і відстоюються, а коли наступає певна концентрація – скидається у поля в якості удобрення", - пояснює завідувач сектору з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Артемівської райдержадміністрації Андрій Скляренко.

Втім, після пошкодження системи нечистоти вже не йдуть рівномірно по усьому полі, а вимивають собі нове незаплановане русло і далі по рельєфу стікають у річку Кодема, яку місцеві називають Кодемкою. Через відсутність доступу наразі  складно говорити  про ступінь аварійності, як і про саме місце ушкодження. Хоча, за попередніми даними, пошкоджені очисні споруди на полі №40, звідки як раз стоки і переправлялися на інші поля. Аварії на очисних спорудах траплялися і раніше, однак тоді їх оперативно вирішували.

Першими бити на сполох стали селяни Кодеми, де захворіли декілька корів, які пили воду з місцевої річки. За допомогою капельниць кожну годувальницю сім’ї врятували, скарг від самих місцевих мешканців поки не надходило.

"11 липня до нас звернулися представники Кодемської сільради з приводу отруєння тварин, які пили воду з річки Кодема. В цей же день ми відправили туди групу ветеринарних спеціалістів, які провели обстеження. Отруєння тварини отримали не значні, усім була надана допомога", - повідомив  в.о. начальника управління Держпродспоживслужби в Артемівському районі Олександр Шульженко.

В той же день була взята для аналізу вода в місці водопою.

"14 липня нам дали висновок, який підтверджує потрапляння стічних вод з очисних споруд, очевидно, "Бахмутського аграрного союзу" в річку Кодемка. В цей же день нами було направлено доручення, щоб провели моніторингове обстеження вже питної води у криницях, які знаходяться у поймі річки Кодемка, щоб запобігти отруєння людей", - додав Шульженко.

Результати лабораторного дослідження показали, що у воді річки Кодемка виявлено аміак (по азоту) у концентрації 38,3 мг/кубічний дециметр (при ГДК в 2 мг на кубічний дециметр) – тобто, перевищення в 19 раз.

Водночас, бактеріальний фон поки залишається невідомий, тому місцевим жителям дана рекомендація щодо необхідності кип’ятіння усієї питної води, яка набирається з криниць, а напій худоби проводити, або тієї водою, що завозиться, або проводити напій вище по течії річки від місця, де впадають стоки.

Слід зазначити, що в самому селі централізоване водопостачання відсутнє. Воду місцеві беруть для власних потреб з криниць лише по одну сторону річки, по іншій, в сторону свинокомплексу – вона непридатна для пиття. Крім того, як зазначили в РДА, двічі на тиждень в село привозить питну воду місцевий водоканал. 

"Поки жодних інших отруєнь не зафіксовано, але ці стоки йдуть по течії річки й далі. Рельєф місцевості такий, що Кодемка впадає у Бахмутку, а вона йде через Бахмут і далі попадає у Сіверський Донецьк. І тому ми вже зараз даємо завдання дослідити воду далі по течії річки Бахмутка, аж до самого Бахмуту", - пояснює проблему в.о. начальника районного управління Держпродспоживслужби.

Саме в потраплянні забрудненої води в Сіверський Донецьк - джерело питної води каналу "Сіверський Донець-Донбас" – і криється загроза екологічної катастрофи регіонального масштабу.

Їдемо з представником РДА та військовими з прес-центру, до яких приєднався заступник керівника АТО зі зв'язків з громадськістю та ЗМІ Юрій Цурко, в Кодему. Від краю Бахмута до села – близько 15 км.

Дорогою проїжджаємо контрольно-пропускний пункт в’їзду/виїзду "Зайцево" – до нього від міста взагалі кілометрів п’ять. Як коментують місцеві чиновники, в гірші часи, коли тимчасово були закриті інші КПВВ, черги на "Зайцевого" заходили в самий Бахмут. Цього разу –черга кілометрова. В очікуванні частина людей ховаються від спеки у встановлених за сприяння ООН наметах, на головах – білі картонні кепки від МКЧХ.

На КПВВ повідомляємо про маршрут та причину руху і безперешкодно звертаємо ліворуч на Зайцеве (тезка розташованого за 15 км під Горлівкою населеного пункту – постійно присутнього у щоденних зведення штабу АТО про обстріли). Всі інші автомобілі йдуть прямо по Артемівському шосе на контрольний пост "Майорськ" на околиці Горлівки.

В Кодемі, де проживає трохи  350 осіб, під’їжджаємо до сільради. В будівлі саме йде видача гуманітарної допомоги від однієї з міжнародних організацій. Під сільрадою в черзі з два десятки людей.

Навпроти, на обочині присіли двоє хлопців.

"Як у вас тут обстановка, стріляють?", - цікавлюсь у них.

"А ви залишіться та подивіться. Вночі хоч у погріб ховайся", -  відповідає один з них. І показує рукою, мовляв, ось там на околиці на днях впав снаряд. 

Хоча, в іншій розмові ще один житель села говорить дещо інше: "Та ні, у нас, слава Богу, вже майже не стріляють. У тому році мені у сарай снаряд прилетів, але добре, що навиліт".

На місці розуміємо, що ніхто журналістів до пошкоджених очисних споруд, розташованих в полях за селом, в сторону Новолуганського, везти не збирається. Небезпечно.

Присутні у селі представники "Бахмутського аграрного союзу" запевняють, що до проведення ремонтних робіт, які можуть зайняти не більше дня, вони готові відразу приступити і вже давно. Потрібен лише дозвіл.

"У нас ще є головний накопичував, який все приймає. Він зараз вже весь повний. Перший великий дощ - накопичував може прорвати, от тоді буде справді лихо", - пояснює вже інший рівень проблеми начцеху рослинництва аграрного підприємства Віктор Краснобріж.

Тим часом, бачимо вже і саму Кодемку – більше схожу на невелике болотце, заросле очеретом. На березі спокійно пасуть корови, одна ховається від спеки у чорній каламутній воді.

"Що у вас тут з водою. Кажуть, забруднена?", - запитую в чоловіка, який прямо на березі взявся за доїння своєї червоної степової.

"Та бачите ж, тече чорна вода. Навіть і ряска пропала, почорніла. Я її раніше гусенятам збирав, а зараз вже нічого немає. Там гляньте, що з труби під містком випадає, яка чорна. Вода воняла свинарником днів чотири назад,  зараз ніби запах зник. Десь прорвалося зі свинокомплексу і тече сюди в річку.  Там відстійник був побудований для свинокомплексу, але зараз не робить. Так вони по полі повиривали ями і заливають", - відповідає суржиком чоловік, дядько Іван.

"А своїм коровам не боїтесь давати воду з річки?", - продовжую я.

"Так, а яку? Вона вдома не хоче пити з криниці. Слава Богу, моїм поки нічого немає. Там в когось щось сталося, але вже ніби вигнали (пастися)", - відповідає він.

Цікавлюся у дядька Івана місцевими настроями і "хто стріляє". Каже, всі виступають за Україну. Не може бути, перечу йому - багато ж є і за "ДНР"?  "Та, ні", - спокійно заперечує той. А от на питання "хто стріляє", то відповідь, мабуть, стандартна для жителів усієї "сірої зони" – "а звідки я знаю, прилетіло з тої сторони, що воно на тому снаряді написано".

Загалом же в "сірій зоні" не прийнято відкрито говорити про свої переконання.

Та ж Кодема знаходиться за 5-7 км від умовної лінії зіткнення, як стверджують місцеві, "нульові" позиції ЗСУ – всього за 2-3 км. З околиці села видно труби Миронівської ТЕС та горлівські терикони. Представник сільської влади, хоч і погоджується під певним тиском журналістів щось сказати факт агресії РФ проти України, однак згодом у приватній розмові пояснює: "Ви ж зрозумійте, ми тут поруч, ми боїмось".

Така відсутність позиції та інформування, з іншого боку, приводить і до того, що місцеві геть не задумаються, хто винуватець їх бід – від обстрілів, до забрудненої води з очисних споруд, які не можна відремонтувати.

"Ми не можемо почати роботи без дозволу. Ні та, ні інша сторона на сьогоднішній день не дає згоди", - говорить у присутності місцевих, військових та пулу журналістів заступник головного інженера ПАТ "БАС" Ігор Долженко.

"Ви неправильно інформуєте, українська сторона дала дозвіл!", - втручається начальник прес-центру штабу АТО, демонструючи відповідний документ.

"Письмові гарантії про припинення вогню були дані російській стороні давним давно. Російська сторона свідомо все ігнорує. Зараз українська сторона в Спільному центрі контролю і координації ініціювала повторне подання заявки, від місцевої влади і від вашого підприємства, на обстеження території. Документи передані російській стороні, але вона блокує процес вже протягом багатьох місяців", - додає заступник керівника АТО Юрій Цурко.

Він пояснює, що в районі робіт знаходяться бойові позиції обох сторін і, зрозуміло, поява людей у міжпозиційному просторі може розглядатися ними як посилення позицій: "З нашого боку, ми розуміємо, що це - ваші люди. З іншого боку гарантії не дають, що не будуть вас обстрілювати. Ми чекаємо на відповідь російської сторони".

У військових чітке розуміння, кому вони протистоять і хто головний на тій стороні. Усі локальні домовленості з ворогуючою стороною відбуваються з росіянами з СЦКК. Щоб провести ремонтні роботи в околицях Горлівки, потрібна домовленість не з якимись горлівськими бойовиками чи "міністерством" "ДНР", а  -  з росіянами. Це до слова, при чому тут Росія.

Юрій Цурко сподівається, що новий керівник російської сторони в СЦКК, де зараз ротація, у першу чергу візьметься за вирішення цієї проблеми населення на лінії зіткнення – "посприяє тому, щоб екологічна катастрофа, хоча не хочеться такі слова використовувати, не відбудеться".

Хоча очікування на дозвіл від російської сторони, судячи з  реалій, може бути довгим. Так, якщо за минулий тиждень українська сторона в СЦКК дала 10 дозволів, то російська – один (і то з важливого їй питання). Яскравим прикладом є ситуація в районі Красногорівки, де всупереч обстрілам бойовиків з третього разу вдалося відремонтувати газову трубу. Однак запустити газорозподільчу станцію окупанти не дають. Тисячі людей продовжують залишатися без газу і роботи (запуск ГРС дозволить роботі і місцевому вогнетривкому заводу).

Очевидно, що це не в інтересах росіян покращити життя простих людей на підконтрольній "хунті" і "нацикам" території, яку вони так хочуть "звільнити". Адже виникне разючий контраст з тим, про що повідомляють пропагандистські ЗМІ про Україну, які і тим, який стан життя в окупації.

"Знаючи російську сторону і характер її дій - вони використовують будь-яку ситуацію, щоб нанести нам шкоду. І ця екологічна катастрофа, яка може відбутися, вона також може слугувати як інструмент тиску на нашу сторону, щоб ми йшли на якісь поступки у питанні боротьби з ними", - пояснює Юрій Цурко причину цинічної відмови росіян у дозволі на ремонт очисних споруд.

"Використання населення – це та ж гібридна тактика, яку Путін добре озвучив: попереду жінки і діти, а позаду солдати. Точно так і зараз, відбувається використання людських страждань, різних екологічних проблем тощо проти України, її народу. В результаті страждають прості люди", - підкреслює він.

П.С. Станом на 25 липня російська сторона в СЦКК так і не дала дозволу на проведення ремонтних робіт на очисних спорудах ПАТ "Бахмутський аграрний союз". "Російський генерал взагалі зробив заяву, що він не буде нам надавати ніяких гарантій. Цією заявою, скажімо так, обурилося навіть ОБСЄ", - зазначив начальник прес-центру штабу АТО Валентин Буряченко.

Василь Короткий, КОДЕМА-КРАМАТОРСЬК. 25 липня 2016 року.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-