Донеччина за Жебрівського: що зроблено за рік. Децентралізація.

Донеччина за Жебрівського: що зроблено за рік. Децентралізація.

Спецтема
Укрінформ
Дивитися на Донеччину можна не лише через призму проблем та негативу. Укрінформ вирішив підсумувати, що в області  зроблено протягом року у сфері децентралізації.

Донецька область, головним чином,  сприймається через призму зони АТО: обстріли, руйнування, небезпека, проросійські настрої. В багатьох головах панівна думка про роботу влади  -  "нічого не робиться". Безумовно, проблем в регіоні вистачає, їх більше, ніж достатньо, і все не так райдужно. Втім, прогрес на Донеччині є і він відчутний: як у відновленні інфраструктури, так і в набутті українського вигляду.  І дивитися на Донеччину можна не лише через призму проблем та негативу.

Нещодавно виповнилося рік, як на посаді голови Донецької облдержадміністрації перебуває Павло Жебрівський. Укрінформ вирішив підсумувати, куди рухається область, що зроблено протягом року, що в процесі і в планах. Частину інформації взято з річного звіту, з яким Павло Іванович виступив перед журналістами в нинішньому обласному центрі місті Краматорськ, частину  - надано Донецькою ОДА.

Як зазначив очільник області, на сьогодні його команда працює за 6 основними напрямками: децентралізація, гуманітарна сфера, інфраструктура, економіка, боротьба з корупцією, безпека і оборона. При цьому, усі вони є засобами для досягнення головної концептуальної мети – інтеграції Донеччини в єдиний український простір:

Це зміст і філософія, котрі спрямовані на викорінення совкового, десятиліттями нав’язаного Донбасу статусу особливого регіону, з особливими правами, особливими претензіями і особливим менталітетом. Кожен регіон є унікальним, водночас всі ми – українці, з Донецька чи Львова, Києва чи Одеси. Наша сила в єдності

Пропонуємо Вашій увазі, що зроблено за напрямком – ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ.

Cтворення територіальних  громад, які в результаті добровільного об’єднання здатні самостійно забезпечити належний рівень функціонування, є одним з основних напрямів роботи Донецької ОДА. На відміну від запропонованої Росією моделі "федералізації", сьогодні ми не просто формуємо об’єднані територіальні громади, а наповнюємо цей процес смислом.

Головна мета – уникнути механістичного об’єднання, задати темпоритм для росту, усвідомлення відповідальності за свою територію. Фактично всі процеси розвитку та перебудови, які сьогодні провадить Донецька облдержадміністрація, проходять під призмою формування нових громад – для них нова інфраструктура, підтримка малого та середнього бізнесу, соціальний захист.

На Донеччині при формуванні самодостатніх громад використовується польський досвід. В країні, яка проводила децентралізацію, були затверджені мінімальні соціокультурні стандарти на території кожної ОТГ. Вони враховують питання цивільного захисту, охорони здоров’я, освіти, культури і спорту та багато інших складових.

Щоб навчити майбутніх лідерів громади, Донецька ОДА організовує для них і державних службовців тренінги в країнах Східної Європи. Завдання – не просто подивитися, як працюють органи самоврядування в успішних державах, але й навчитися принципам ефективного керування, "загорітися" впроваджувати реформи в себе.

За перспективним планом формування громад до осені 2017 року в Донецькій області пропонується створити 38 об'єднаних територіальних громад, які об'єднають 273 сільські, селищні, міські ради.

У 2015 році на Донеччині вже створено три ОТГ, там відбулися перші вибори:

  • Лиманська (найбільша громада в Україні – 25 тисяч населення, об’єднала 13 рад)
  • Октябрська (об’єднала 3 ради)
  • Черкаська (об’єднала 4 ради)

Головною перевагою для новостворених громад стала підтримка держави - виділення субвенції на формування та розвиток соціальної інфраструктури:

  • Лиманська ОТГ – 23,2 млн грн
  • Октябрська ОТГ – 5 млн грн
  • Черкаська ОТГ – 7,5 млн грн

та підтримка з обласного бюджету:

  • Лиманська ОТГ – 73,9 млн грн
  • Октябрська ОТГ – 39,1 млн грн
  • Черкаська ОТГ – 35 млн грн

Процес формування спроможних громад Донецької області триває, але залишаються питання, які потребують першочергового вирішення. Насамперед, це юридичне врегулювання питань щодо зміни меж районів і міст обласного значення. З 38 громад 22 повинні отримати відповідну Постанову Верховної Ради України про зміну територіальних меж. Стосовно деяких громад, які виявили бажання об’єднатися та вже підготували відповідну документальну базу, є застереження центральної влади, оскільки вони розташовані поблизу лінії розмежування.

Загалом, у 2016 році в області заплановано провести перші вибори, створивши 10 об’єднаних громад, а саме - Бахмутську, Миколаївську, Соледарську, Андріївську, Очеретинську, Білозерську, Краматорську, Світлодарську, Сіверську та Комарську. 

Фото- Донецька ОДА

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Актуально

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-