В ОАЕ відбулися обговорення драми Лесі Українки «Бояриня»

В ОАЕ відбулися обговорення драми Лесі Українки «Бояриня»

Фото
Укрінформ
Українська жіноча ініціатива в ОАЕ провела у Дубаї та Абу-Дабі засідання літературних клубів, присвячених Лесі Українці та обговоренню її поеми «Бояриня».

Як передає Укрінформ, про це повідомило україномовне видання в ОАЕ «Емірати сьогодні».

Понад 30 читачок активно ділилися своїми міркуваннями щодо головних героїв поеми Степана й Оксани, а саме: чи можна вважати Степана зрадником України, чи була Оксана сильною жінкою, чому їй не вдалося побудувати сімейне щастя на чужині тощо.

«Читачки провели паралелі між героями драми та сучасниками, нашим життям на чужині в ОАЕ. Обміркували, як важливо не зраджувати рідну землю і як при цьому адаптуватися до традицій та правил нової країни. Обговорили важливість єднання співгромадян і співгромадянок за кордоном і наскільки це надає сили кожній з нас», – пише видання.

Зауважується, що драма «Бояриня» написана понад сто років тому, проте й сьогодні вона актуальна як ніколи раніше.

«Перед зустріччю літературного клубу я прочитала драму “Бояриня” спочатку сама, потім з чоловіком уголос, також я розповіла про цей твір своїй старшій доньці, сестрі та племінниці, які зараз перебувають в Англії. Після того, як ми всі прочитали поему, влаштували обговорення твору онлайн. Тобто вийшли такі «сімейні читання», це нас знов об’єднало, незважаючи на відстань. Ми змогли поділитися своїми враженнями та відчуттями від прочитаного твору, провели паралелі із сучасністю. Цікаво, що в кожного з нашої родини були свої варіанти продовження твору», – розповіла про свій досвід Оксана Федулова з Рас-аль-Хейми.

Запрошеною експерткою на зустрічах була філологиня Вікторія Хуртовська. Вона розповіла гостям літературного клубу про новітні дослідження творчості Лесі Українки та культурно-історичні обставини в сюжеті поеми «Бояриня».

У своїй розповіді пані Вікторія пояснила читачкам тяглий історичний зв’язок української та європейської культур, а також розкрила сутність українського козацтва як прототипу європейського лицарського товариства. Такий культурно- історичний екскурс дав змогу читачкам краще зрозуміти головних героїв твору – Степана та його родину, які були нащадками елітної козацької старшини зі спадковим лицарським моральним кодексом, що опинилися в трагічних обставинах Руїни та за тим кодексом присягнули на вірність варварам.

Під час виступу пані Вікторія відзначила надзвичайну цінність творчої спадщини Лесі Українки для української та світової літератури. Адже саме ця геніальна мисткиня стала феноменальним українським трубадуром, зобразивши у своїх творах культуру тогочасної еліти та спадкових українських аристократів, які зазнали нещадного геноциду та фізичного винищення у ХХ столітті. Спираючись на ґрунтовні культурологічні дослідження Оксани Забужко, філологиня розповіла про Лесю Українку у статусі «Notre Dame D’Ukriane» («Нашої Леді України») – однієї з останніх представниць спадкових аристократів-інтелектуалів, чиє значення для сучасної культури ще не до кінця вивчене в постколоніальному українському суспільстві.

Окрім поеми «Бояриня», пані Вікторія згадала й інші геніальні твори Лесі Українки на релігійні сюжети, а також продемонструвала нещодавно видану книгу Оксани Забужко і Блаженнішого Святослава Шевчука «Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку». Ознайомившись з цією книгою, присутні ще раз переконалися у творчій геніальності й новаторстві Лариси Петрівни Косач.

«Якщо комусь сказати, що посеред робочого тижня після роботи їдеш з Дубаю до Абу-Дабі для того, щоб обговорити літературний твір у жіночій компанії – це мало хто зрозуміє. Поїхати, щоб побути в колі українських жінок, які читають книжки, дискутують, не погоджуються з персонажами, обговорюють героїв твору “Бояриня” Лесі Українки це відпочинок, що дає сил та надихає, залишає приємний післясмак, та пробуджує інтерес до української літератури непростого часу. Це дуже важливі моменти в неспокійному ритмі життя в ОАЕ. А ще дуже приємний сюрприз – можливість посмакувати улюбленим кексом Лесі Українки, який було приготовано за її рецептом шеф-кухарем естонського ресторану «Валгеран», – поділилась своїми враженнями Ольга Іващенко.

Видання зазначило, що на зустрічі в Абу-Дабі була присутня казкарка Міла Калиновська. Вона розповіла учасницям літературного клубу про початок свого творчого шляху з написання казок для улюбленого онука, а потім це переросло у власний ютуб-канал. ЇЇ найвідоміша казка-оберіг «Мішечок гарбузового насіння» – одна з мільйонів історій голодомору в Україні. Ця казка, яку було написано на основі сімейної історії пані Міли – історії її бабусі, – це історія України, це наше коріння і наша сила, такі казки дуже потрібні українським дітям.

У зібраннях літературного клубу також брала участь Маріана Євсюкова, координаторка та співзасновниця Української жіночої ініціативи, яка ініціювала прочитання й обговорення драми «Бояриня». На зустрічах вона акцентувала увагу на постаті Лесі Українки як феміністки.

Маріана повідомила цікаві факти з життя Лесі Українки, які підтверджували її емансипацію як в публічному, так і приватному житті.

Вона розповіла, що мати Лесі Українки Олена Пчілка вважається однією з перших феміністок в Україні, у вихованні своїх доньок вона приділяла неабияку увагу освіті. Батьки виховувалися Лесю у дусі європейських просвітницьких традицій, а також прищеплювали їй повагу до свого коріння. Саме Олена Пчілка разом з Наталією Кобринсьою видали «Перший вінок» – перший в Україні альманах жіночої творчості, що було опубліковано в 1887 р. і до якого увійшли 40 творів 17 авторок. Леся Україна стала наймолодшою авторкою альманаху, в якому було опубліковано її твір «Русалка». В цілому творчість Лесі Українки розкриває тип новий жінки-героїні, яка сама вирішує свою долю. Будучи заможною, Леся сама намагалась заробляти собі гроші й розпоряджатися ними. Довгий час вона жила в так званому цивільному шлюбі з Климентом Квіткою, що на той час було неприпустимим з боку суспільства. Отже Леся Українка на практиці застосовувала емансипаторські ідеї та своїм прикладом показувала це іншим жінкам. Крім того, на похоронах труну Лесі Українки несли жінки.

Вчителька української мови, літератури й українознавства школи «Софія» Олеся Елві зауважила, що для неї була цінною атмосфера щирості та відкритості під час обговорення твору «Бояриня».

«Це не був шкільний формат: ми дивилися, що схожого між Оксаною і кожною з нас, а що відрізняється. І в серці відгукнулося, бо ми живемо в іншій країні, як і головна героїня твору Оксана. Великою паралеллю є історичне тло: і тоді, і зараз Україна була в стані турбулентності. Тоді була Руїна, зараз повномасштабне вторгнення. Ми проводили паралелі між тим історичним часом і сьогоденням. Мені сподобалась щирість, з якою ми обговорювали історичні аспекти та наше бачення своєї ролі зараз. Пані Вікторія допомогла нам побачити історичний контекст, лицарську честь козаків і як це впливало на їхні рішення та на рішення головного персонажа Степана. Для мене внутрішнім інсайтом стало розмежування понять зрадництва та пристосуванства, саме під час нашого спільного обговорення мені чітко стало зрозуміло, в чому різниця. Також важливо було зазирнути в своє серце й побачити, яка зараз моя роль українки за кордоном. Завдяки сильним жінкам, які зібралися на цій зустрічі, я ще раз усвідомила, як важливо мати таку опору, як українська спільнота в чужій країні і як важливо нести українськість разом із собою в тому контексті, де ми є», – поділилася враженнями вона.

Нагадаємо, українська громада в ОАЕ уже 9-й рік поспіль провела в Абу-Дабі захід «На каву з Шевченком та Лесею».

Фото: Українська жіноча ініціатива

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-