У Києві представили резонансні польські п’єси в межах «Лабораторії культурних трансформацій»

У Києві представили резонансні польські п’єси в межах «Лабораторії культурних трансформацій»

Фото
Укрінформ
У Києві в межах проєкту «Театр і політика. Лабораторія культурних трансформацій» польські та українські діячі культури та дослідники формували моделі творчої і громадянської взаємодії.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, у межах проєкту за підтримки Польського інституту у Києві.

Упродовж 6 - 12 травня відбулися загалом 10 подій, зокрема публічні дискусії, майстерня з драматургії, читання політичних та історичних п'єс провідних польських класичних і сучасних авторів.

Проєкт «Театр і політика. Лабораторія культурних трансформацій» організовано платформою Cultura Moderna у співпраці з Національним академічним драматичним театром імені Івана Франка, партнерами проєкту стали Театр Драматургів і Театр Ветеранів.

«У часи викликів культура стає не лише джерелом натхнення, а й інструментом змін. Тому культурний обмін - це не лише про зустрічі митців, а про діалог суспільств, пошук спільного через відмінне», - зазначив генеральний директор - художній керівник Театру Франка Євген Нищук.

Його заступниця з міжнародних зв'язків Анастасія Гайшенець відзначила, що такі культурні інтервенції допомагають вибудувати паритетний діалог. Крім того, освітня складова проєкту важлива для розуміння контекстів і вдосконалення професійних навичок.

Про польський театр у Києві розповідали драматург Себастьян Маєвський, театрознавці з Ягеллонського та Варшавсього університетів Ольга Смехович та Вітольд Мрозек.

Як зауважив культурний оглядач «Газети виборчої» Вітольд Мрозек, польський театр відмовляється від показу на сцені героїзації, а натомість часто звертається до дражливих злободенних тем. Митці дозволяють собі критично дивитися на католицьку церкву (вистава «Клятва», 2017, Teatr Powszechny), сучасне польське суспільство («Пігмаліон», 2025, Teatr Polski - Poznan), невирішену проблему мігрантів з третіх країн на польсько-білоруському кордоні («Прикордонна ситуація», 2024, Fundacja Centralna).

Однією з найуспішніших у РП є постановка «1989» Театру імені Юліуша Словацького у Кракові та Гданського Шекспірівського театру. З 2022 року цей мюзикл показали вже понад 200 разів. Серед його дійових осіб є, зокрема, президент Польщі у 1995-2005 роках Александр Квасневський.

Читайте також: Польський режисер поставить виставу у театрі імені Лесі Українки в Києві

Тему Волинської трагедії режисерка Катажина Шингеру порушувала у виставі «Сварка» спільно з Польським театром Ієроніма Конечки у Бидгощі. Консультації з української сторони при створенні вистави надавав львівський історик Ігор Дерев'яний, працівник музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького». З метою віднайдення шляху взаєморозуміння у постановці звучали цитати зі спогадів очевидців й озвучувалися найбільш поширені стереотипи.

За словами Мрозека, у Польщі театр є інституційно самостійним і незалежним. Із понад 120 тільки два театри - Національний у Варшаві і Старий театр у Кракові - підпорядковані Міністерству культури та національної спадщини, решта - місцевій та регіональній владі.

Водночас для українських театрів важливо мати п’єси польських драматургів, поряд з творами інших авторів. У межах проєкту «Театр і політика. Лабораторія культурних трансформацій» представили, зокрема, «Справу Дантона» Станіслави Пшебишевської. Український переклад спеціально для фестивалю здійснив Олександр Ірванець.

Фото Театру Франка

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-