Юристка: Україна має якнайшвидше ратифікувати конвенцію щодо викрадених культурних цінностей

Юристка: Україна має якнайшвидше ратифікувати конвенцію щодо викрадених культурних цінностей

Укрінформ
В Україні слід якнайшвидше ратифікувати Конвенцію ЮНІДРУА про викрадені або незаконно вивезені культурні цінності.

Про це заявила юристка Регіонального центру прав людини Дарина Підгорна на пресконференції в Медіацентрі Україна-Укрінформ.

«Є Конвенція ЮНІДРУА 1995 року про незаконно вивезені культурні цінності, яку нам критично сьогодні варто було б підписати і гармонізувати з національним правом. Бо це зараз фактично єдиний міжнародний договір, який доступний Україні для підписання і який дозволив би нам відкрити ці кейси проти РФ, дозволив би просто у цю хвилину вже розпочати розмову щонайменше про можливість повернення культурних цінностей, які були втрачені», - зазначила вона.

За словами Підгорної, підписання цієї конвенції дало б змогу Україні розпочати розмову не лише щодо будівель, музеїв, архівів, а й щодо їхніх фондів, а також культурних цінностей, які були знайдені під час незаконних археологічних розкопок на території окупованого Криму.

Однак питання щодо підписання цієї Конвенції залишається відкритим, констатувала юрист.

Представниця РЦПЛ зауважила, що є певний перелік міжнародних договорів, які Україні слід підписати, ратифікувати або гармонізувати з національним правом. Зокрема, вона назвала два документи, які Україна підписала і ратифікувала, але які досі не гармонізовані з національним законодавством. «Це другий протокол до Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей під час збройного конфлікту і Нікосійська конвенція про кримінальні правопорушення щодо культурних цінностей 2020 року. Ті положення, та термінологія, яка застосовується у цих документах, не відповідає термінології, яка використовується у національному праві», - пояснила вона.

На думку Підгорної, взагалі, українське законодавство у сфері культурної політики застаріле, воно не є актуальним та пристосованим до нинішніх реалій. І це "дуже великий виклик", зокрема, для правоохоронних органів, які стикнулися зі значним масивом злочинів, скоєних проти об’єктів культурної спадщини та представників культурних інституцій.

Своєю чергою директорка департаменту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики Мар’яна Томин заявила, що у частині повернення культурних цінностей законодавство має бути адаптоване до реалій війни. І з погляду міжнародного права в України є унікальні можливості розробити нові протоколи.

Читайте також: Росіяни знищили й пошкодили в Україні 1974 об’єкти культурної інфраструктури

«Наша відповідальність - розробити ті протоколи, які би відповідали нашим інтересам і відновленню справедливості. І тут теж є питання реституції, бо справедливість… у кожного може бути дуже різна дефініція щодо цього», - наголосила Томин.

Як повідомлялося, в Україні планують будівництво нових та модернізацію наявних сховищ для евакуації та збереження культурних цінностей під час війни.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-