У Києві прощаються з Ніною Матвієнко
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Прощання з народною артисткою України, Героєм України Ніною Матвієнко / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ
«Велике горе і для нашої родини, і для нашої України. Я хочу подякувати всім людям, які пам'ятають, цінують і поважають мою маму. Її пісня буде звучати вічно», – сказала донька артистки Антоніна Матвієнко.
Разом із членами сім'ї з видатною співачкою прийшли попрощатися Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, міський голова Києва Віталій Кличко, колишній предстоятель УПЦ КП Філарет, виконувач обов'язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
«Багатство України – це її люди. Люди, які створюють, несуть і бережуть українську культуру. Без сумніву, Ніна Митрофанівна була з тих виразників української культури, які не просто з любов'ю ставилися до своєї професії, але які нею жили. Вона – видатна українська душа. Ми не втрачаємо її, бо душі не вмирають, а йдуть в кращі світи. І той кращий світ вже наповнений дуже багатьма видатними українськими іменами. Це наш великий спадок, будемо його берегти і шанувати», – сказав виконувач обов’язків глави МКІП.
Також проводжали Матвієнко в останню путь її друзі та сотні мешканців Києва.
«Вона – дуже щира, дуже чесна. Інколи, як вона сама казала, надто прямолінійна. Насправді я вдячний долі за те, що мені вдалося познайомитися з такою видатною особистістю та працювати з нею. Вона давала багато класних порад та цікавих історій, які я понесу з собою крізь все своє життя», – сказав співак Дмитро Монатик.
На церемонії прощання співали Чоловіча хорова капела України імені Л. М. Ревуцького, а також Український національний хор ім. Г. Верьовки, де Матвієнко була солісткою з 1968 року.
«Звичайно, говорити про Ніну Митрофанівну можна вічно. Вона і як постать, як і співачка несла стільки теплоти та цієї української душі, що кожен, слухаючи її спів, був зачарований. Так співала Україна, так співала її душа», – зазначив виконувач обов'язків генерального директора – художнього керівника національного хору ім. Г. Верьовки Ігор Курилів.
Він додав, що пам'ятатиме артистку дуже веселою та приязною до людей особистістю.
Про смерть Матвієнко повідомили її близькі 8 жовтня. За два дні, 10 жовтня, видатній співачці мало виповнитися 76 років. Поховають артистку на Звіринецькому цвинтарі.
Ніна Матвієнко народилася у 1947 році в с. Неділище Ємільчинського району на Житомирщині в багатодітній родині.
У 1968 році вона закінчила вокальну студію при хорі ім. Верьовки. Відтоді – його солістка. У хорі відбулося її професійне становлення. У 1979 р. вона стає Заслуженою артисткою, а в 1985 році – Народною артисткою України. В 1988 році їй присуджено Національну премію імені Тараса Шевченка, а в 2006 році – найпочесніше звання держави – Герой України.
У репертуарі співачки багато народних пісень, серед них – обрядові, ліричні, гумористичні, пісні-балади, українські пісні XVII-XVIII ст.
Також вона зіграла в телевиставах («Маруся Чурай», «Катерина Білокур», «Розлилися води на чотири броди»), художніх фільмах («Солом’яні дзвони», «Пропала грамота»), в радіовиставах («Політ стріли», «Кларнети ніжності»). Співачка озвучувала науково-популярні, хронікально-документальні кінофільми, кілька теле- і радіопрограм. 1984 року брала участь у створенні українського мультфільму «Колискова». 1988 року був знятий відеофільм за участю Ніни Матвієнко «Русалчин тиждень». Серед авторських театрально-режисерських робіт актриси – музичний спектакль «Під сонцем» (1997) за участю японського танцівника Тадаші Ендо, а також грандіозне музично-сценічне дійство «Золотий камінь посіємо ми» (1998). Крім того, Ніна Матвієнко 1995 року зіграла 16 вистав з американським театром La Mama E.T.C. (Нью-Йорк, США).
Артистка гастролювала в Мексиці, Канаді, США, Чехії, Польщі, Фінляндії, Кореї, Франції, країнах Латинської Америки.
