Зброя для «повстання порядних». У Франкфурті-на-Майні відкрився книжковий ярмарок
Війни, кризи, біженці, нетерпимість в різноманітних проявах - про такі проблеми сучасності говорили у вівторок, 18 жовтня, у Франкфурті-на-Майні, де відкрився 68-й Франкфуртський міжнародний книжковий ярмарок. Політика та гострі соціальні проблеми все більше пронизують не тільки медіа, а й літературу.
«Необхідно захищати нашу європейську модель суспільства від ворогів свободи», - заявив на церемонії відкриття президент Європарламенту Мартін Шульц. Він нагадав, що європейці, держави ЄС дали клятву одна одній зробити так, щоб це століття було кращим, ніж початок минулого. І тепер, за його словами, «настав час випробування для нас». Німецький політик закликав до «повстання порядних». Повстання проти зростаючого популізму в Європі, який її розколює, сіючи ненависть.
Також Шульц звернувся до президента Туреччини Ердогана з закликом: «Звільніть ви цих людей!». Говорив він, у тому числі, і про турецьку письменницю, публіцистку, яка, за іронією, має прізвище Ердоган, та більше двох місяців сидить у тюрмі. Вона змогла передати з катівень невелике звернення, в якому написала: «Навіть якщо я не знаю як, але літературі завжди вдавалося подолати диктаторів!» Ці слова зустріли оплесками.
Але, звичайно ж, не про одну лише політику будуть говорити до 23 жовтня на знаменитій франкфуртській Бухмессе. Ця виставка, найбільша подібна у світі, була та залишається майданчиком професійного спілкування видавців і авторів. Для простих відвідувачів вона відкриває свої двері лише на два дні, останні. В цілому цього року організатори очікують близько 300 тисяч гостей. А учасники - це більше семи тисяч видавців, літературних агенцій та книготорговців зі ста країн світу. В тому числі і з України, яка є традиційною учасницею найбільшої книжкової події в світі.
Український національний стенд відкрився у перший робочий день ярмарку, 19 жовтня. Був присутній міністр культури України Євген Нищук. У цьому році його відомство по лінії держбюджету виділило на участь у ярмарку 2 мільйони гривень. Про це кореспонденту Укрінформу в ФРН розповів куратор частини програми національного стенду, президент Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz Святослав Померанцев. Певну суму надало МЗС Німеччини. Допомогло і вітчизняне зовнішньополітичне відомство.
«Чудовий сервіс: сучасний дизайн, дуже добре зроблено», - похвалив Померанцев. Над його створенням працювала велика команда, до якої, крім чиновників і власне авторів, входили також громадські організації, серед яких - Львівський форум видавців, Книжковий арсенал, Meridian Czernowitz, "Ізоляція", Асоціація книговидавців та інші. Концепція національного стенду в цьому році - «Україну презентують німці». Форуми та дискусії в рамках виставки будуть проходити за участю відомих і цікавих поетів, інтелектуалів, журналістів України та Німеччини, запрошені також британські», - розповів він. Мета - якомога більш широке висвітлення не тільки в українській пресі, але і в німецько - та англомовній.
Загалом на національному стенді представлені 12 українських видавництв, серед яких - «Видавництво Старого Лева», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Веселка», «Либідь», «Фоліо», «Богдан», «Апріорі», «Родовід». Також є тут графічні історії Nebeskey та креативні путівники від видавництва «Основи», арт-енциклопедія «Ukraine. The Best. Культурний простір від А до Я».
У дні ярмарку заплановані творчі зустрічі з відомими українськими письменниками: Юрієм Андруховичем, Іриною Цілик, Сергієм Жаданом, Катериною Бабкіною, Ігорем Померанцевим, Богданом Логвиненком. Очікуються презентації фотокниги Кирила Головченка «Відпустка» і книги Бориса Ложкіна «Четверта республіка».
Передбачалася участь у відкритті ярмарку посла України у ФРН Андрія Мельника, але він не зміг поїхати у Франкфурт - напередодні всі сторони «нормандської четвірки» підтвердили участь у зустрічі на вищому рівні.
Але на початку тижня співробітники дипломатичної місії та представники української громади змогли поспілкуватися у Посольстві з деякими з авторів, що беруть участь у ярмарку - Юрієм Андруховичем, Іриною Цілик та Ігорем Померанцевим.
Поетеса та режисер Ірина Цілик, яка не з чуток знає про війну - її чоловік, письменник, провів в АТО 10 місяців, - читала вірші зі збірки «Глибина різкості», які викликають сироти по шкірі.
Публіцист, журналіст і правозахисник, автор ідеї літературного фестивалю Meridian Czernowitz Ігор Померанцев читав свої твори і розповів про фільмі «Ампутація», що знаходиться в роботі та який сподівається завершити до кінця цього року. «Ключове слово для України сьогодні - ампутація. Це і ампутація в прямому сенсі (кінцівок), і в метафоричному: ампутація тіла України - Крим, Донбас; це і біженці, які втратили малу батьківщину», - говорить Померанцев.
Юрій Андрухович говорив не тільки про найболючіше, але й змусив сміятися гостей вечора, які слухали уривки з книги «Лексикон інтимних місць», що надрукована також у німецькому перекладі.
Треба сказати, що Андрухович - ветеран-учасник Франкфуртської виставки. Автор вирішила дізнатися у нього, як проходила на його пам'яті трансформація відношення місцевої та заїжджої публіки до української літератури.
- Юрій, це яка вже для вас за рахунком виставка тут, у Німеччині?
- Вже й не можу, на жаль, точно назвати. Але, думаю, не менше 7 або 8 разів брав участь. Зараз пригадую, що вперше - десь у році 1994 або 1995-му. З того часу, після того, як у мене з'явилися книги в німецькому перекладі, вже було з чим їхати, і візити стали частішими.
- Чи змінилося за ці роки, за вашим відчуттям, сприйняття німецькою публікою, читачем української літератури?
- Звичайно. По-перше, українська тематика присутня постійно. Тоді це було для німецького читачаючого залу щось зовсім незрозуміле. Люди взагалі не усвідомлювали, що це окрема країна, хоча вже була незалежна Україна. І через 10 років все ще не розуміли, не всі.
По-друге, ключове питання для літератури - питання мови. Про те, що це окрема мова, відмінна від російської, мало хто здогадувався. І це треба було кожен раз, як маленьким дітям, пояснювати. І до сьогодні ще багато такого залишається, але вже є, так би мовити, такий читацький авангард, люди, яких стає все більше, які цікавляться, знають, читають та перечитують. Не можна охарактеризувати це як революцію та прорив абсолютний, але набагато краще стало, ніж було. Це прогрес.
- Анексія Криму, агресія Росії проти України, треба визнати, викликають у простих німців і частини місцевого політикуму не завжди ту реакцію, на яку можна було б розраховувати. Чи можуть люди мистецтва - письменники, поети - якщо не формувати громадську думку, то хоча б впливати на неї? Показати німцям, що реально відбувається?
- Вважаю, що можемо впливати. Я впливаю. До мене дуже часто звертаються з Німеччини, з місцевих газет, радіостанцій, телеканалів. Я часто присутній в німецьких медіа. І ми говоримо не про щось там, ми говоримо переважно про нашу політичну ситуацію, в тому числі й про війну. Інша справа, що я не можу це робити кожного дня. Дуже часто не буває. І мій голос залишається, все ж, усього лише одним голосом. Але мені здається, що і це варіант. І один голос може впливати та змінювати.
- З ким із німецьких колег ви спілкуєтеся?
- Спілкування так багато, що я навіть не можу ось так відразу назвати... Останній приклад: ми в Україні будемо видавати збірник поезії німецького поета Яна Вагнера в українському перекладі. Ми з ним знайомі вже років 12, і тому мені легше працювати над перекладом.
- Наскільки взагалі в Україні представлена німецька проза, поезія?
- Представлена достатньо. Правильніше навіть сказати, вона представлена краще - у порівнянні, скажімо, з французами або англійцями. Тому що німецькі культурні інституції, як і культурні інституції Австрії, мають дуже правильну державну політику підтримки, фінансування, у тому числі переказів, своєї сучасної літератури, тому в Україні видається постійно нова німецька література. Не можу сказати, що десятки, але - з десяток, і постійно додаються нові автори.
- Прийнято рішення оголосити наступний рік - навчальний 2017-2018 - взаємними Роками Мови - української у Німеччині та німецької в Україні. Вперше. У якій мірі, по-вашому, це допоможе нашим народам ближче пізнати один одного, почути Слово один одного?
- Якщо як слід розгорнути та провести, це, я думаю, може бути і справді справжнім проривом у німецькій свідомості. Якщо Рік української мови в Німеччині буде неформальним, якщо пройде за участю німецької громадськості, а не тільки українців, які живуть у Німеччині, діаспори. Якщо вдасться вивести на досить презентативний масовий рівень, то це відмінна ідея.
...Тим часом робота на Frankfurter Buchmesse вже кипить. Як зазвичай буває на цій виставці. Ну хіба що не було тут так людно на першій, у ... 1473 (!) році. Королівського блиску цього року, і зовсім навіть не середньовічного, надали заходу монархи Бельгії - Філіп з дружиною - і Нідерландів - Віллем-Олександр. Нідерланди та Фландрія є у цьому році почесними гостями виставки. У наступному це буде Франція. Хочеться сподіватися, що й до України дійде черга.
Ольга Танасійчук, Берлін.
