Коли в Україні зніматимуть «Гру престолів»?

Аналітика 23.09.2016 09:00 1957

За рекламу вітчизняних краєвидів взялися Трускавецький кінофестиваль «Корона Карпат» та  Держкіно України

В один із днів роботи Трускавецького міжнародного кінофестивалю, який проходив з 15 по 19 вересня в курортному центрі Прикарпаття, гостей привезли в Тустань - заповідник, де на височенних скелях стояла неприступна давньоруська фортеця.  З'ясувалося, що про цю перлину гір мало хто знав. Подолавши з величезними труднощами підйом на верхній дитинець, кіномитці одразу почали фантазувати, як тут можна  було б знімати новий сезон "Гри престолів", кидаючи щосерії головного  персонажа зі скелі. 

Утім, саме рекламі наших краєвидів та чудових місцин для локацій міжнародного кіно й була присвячена робота VІ Трускавецького фестивалю "Корона Карпат". Організатори розмірковували над тим, як створити регіональні фільмкомісії для привернення в Україну міжнародних інвестицій у кіно. До воркшопу "Створення та розвиток фільмкомісій в Україні" також приєдналося Держкіно України на чолі з Пилипом Іллєнком. Тож, цілком ймовірно, що фантазії кіномитців про зйомки в Тустані були цілком реалістичні. Головне, щоб запрацювали регіональні фільмкомісії. 

Генеральний директор VI Трускавецького міжнародного кінофестивалю телевізійних фільмів "Корона Карпат" Олег Карпин

Фільмкомісії - це неприбуткові організації, утворені для просування країни або певного регіону, як кіновиробничої бази. Вони надають різноманітні послуги для заохочення кінематографістів, аби ті використовували місцеві локації та послуги. Отже, створення в Україні фільмкомісій закордонного зразка має стати одним із найперспективніших напрямів розвитку регіонів в галузі культури, туризму й, відповідно,  економіки. Так, наприклад, зйомки вищезгаданого американського серіалу "Гра престолів" суттєво вплинули на економіку багатьох регіонів Європи. Місцеві локації в Іспанії, Чорногорії, Хорватії не лише збагатили їх фінансово, а й стали туристичними об'єктами, куди шанувальники картини поспішають подивитися, де знімалася чергова серія. Цей приклад і заохотив українських кінематографістів до запозичення позитивного досвіду. На воркшопі в Трускавці виступили запрошені кіномитці з Італії, Грузії та Великобританії. 

Фронтменом став директор Генуезько-Лігурійської фільмкомісії Андреа Рокко, який детально розповів про діяльність його організації. Фільмкомісія Генуї працює за популярною європейською моделлю, де під патронат береться весь регіон на чолі з мегаполісом. Це дає змогу використовувати різні локації на всій території. Безпосередньо фільмом його компанія займається мінімально, бо основне завдання - це популяризація певного регіону для інвесторів. Андреа Рокко розповів, що перші такі фільмкомісії у Європі з'явилися чверть століття тому.  Генуезька організація працює вже 17 років і входить до об'єднання європейських комісій, що налічує 27 країн. Загалом же у світі працює близько 180 фільмкомісій. Лектор наполягав, що такі структури повинні бути незалежними від влади, режисерів чи підприємців. Найчастіше це незалежні фонди, які працюють на благо регіону. Цікавими були доповіді й інших лекторів, однак вони більше ділилися технічними деталями власного досвіду роботи фільмкомісій. 

Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко

Така форма, як фільмкомісія, в Україні буде передбачена законодавчо, зазначив голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко.  Проте українське законодавство ще потрібно адаптувати до існування цієї структури. "Ми почали серйозну конструктивну роботу по створенню фільмкомісій в Україні. Але для того, щоб вони створювалися і були ефективними інструментами для кожного регіону і країни в цілому, необхідно спочатку вивчити досвід  країн, де це було успішно реалізовано. Тому ми запросили експертів світового рівня, які детально розповіли керівникам місцевих органів самоврядування, що конкретно їм потрібно робити, аби користуватися цим потужним інструментом. На нас чекає дуже багато змін та викликів у цих питаннях". Пилип Іллєнко також високо оцінив карпатський регіон як місце кінолокацій. І зауважив, що саме цей регіон має найбільший потенціал для притягнення сюди міжнародних кіновиробників. 

Як наочний приклад роботи Трускавецької фільмкомісії, в кінотеатрі "Злата" було показано робочий варіант стрічки "Осінні спогади", домовленість про зйомки якої була досягнута на минулому кінофестивалі "Корона Карпат". Цю картину про українське село на Прикарпатті зняв іранський режисер Алі Фахр Мусаві за підтримки чеського продюсера Віктора Вільгельма.

Продюсер Віктор Вільгельм, актор Дмитро Лінартович, актриса Тетяна Юрікова (зліва направо)

Картина розповідає про те, як доброволець АТО, молодий музикант Анатолій (актор Дмитро Лінартович) після поранення приїздить в Західну Україну. Там він знаходить нових друзів і закохується в іракську дівчину-біженку (актриса Назанін Ахмадишахпоурабаді). "Осіні спогади" - це ко-продукція України з Іраном та Чехією. Однак для нас це кіно цікаве насамперед тим, що  його зйомки відбулися у селі Доброгостів поряд із Трускавцем. Фільмкомісія на чолі з директором Трускавецького кінофестивалю Олегом Карпиним возила кінематографістів околицями регіону, поки вони не вподобали рівнинну місцину.

Генеральний директор VI Трускавецького міжнародного кінофестивалю телевізійних фільмів "Корона Карпат" Олег Карпін

Всі події картини відбуваються в реальних хатах місцевих жителів. В масових сценах та епізодах селяни навіть грали самі себе. Тож на показ прийшли чи не усім селом. В залі не було жодного вільного місця, навіть стоячого. Гучними оплесками глядачі зустрічали виконавців головних ролей - Дмитра Лінартовича, Тетяну Юрікову, Назара Регуша. Згадували, як відбувалися зйомки і дякували фільмкомісії, яка вибрала саме їхнє село, як локацію для картини. Продюсер Віктор Вільгельм зізнався, що їм усім дуже сподобалося знімати фільм саме в цьому регіоні, і вони планують створювати нові проекти. 

Актор Дмитро Лінартович
Актриса Тетяна Юрікова

Показали на фестивалі й тріумфатора цьогорічного Одеського кінофестивалю - картину Тараса Ткаченка "Гніздо горлиці", яка теж знімалася в Карпатах. Це щемлива історія про сучасне виживання родин в закарпатських селах. Місцева жінка Дарина (актриса Римма Зюбіна) змушена була поїхати до Італії, щоб прогодувати сім'ю в Україні. Роль її чоловіка зіграв Віталій Лінецький. Це остання робота знаного артиста з Київського театру на Лівому березі. Втім, його смерть не позначилася на картині. Всі сцени, які встигли відзняти, увійшли до фільму, лише дублювання режисер був змушений доручити іншому виконавцеві. Герой Лінецького - слабкодухий мужчина, який не лише погоджується жити на заробітки дружини, а й заохочує її їхати на чужину, бо має плани побудувати нову хату. І хоча він підозрює кохану в зраді з італійським господарем, але для нього це менше зло, ніж відсутність у родині грошей. Його друг, якого грає Микола Боклан, теж внутрішньо давно змирився з тим, що дружина Галя в Італії йому не вірна, бо та надсилає перекази у євро. Ця сумна та викривальна картина буття українців налаштовує на філософські роздуми - чому всі проблеми мають вирішувати наші жінки, і чому чоловіки не здатні бути опорою своїх родин? Чи має право держава спонукати  своїх громадян ставати гастарбайтерами через безробіття на Батьківщині?  

Чимало епізодів фільму було знято в Генуї. Тож продюсер фільму "Гніздо горлиці" Андрій Суярко на воркшопі розповів про досвід співпраці з італійськими фільмкомісіями, де нашим кіномитцям надавалися послуги по виробництву картини - від побутових до творчих. 

Продюсер Андрій Суярко

Показали на фестивалі в Трусавці й фільм "Гетьман" режисера Валерія Ямбурського за однойменним романом Віктора Веретенникова. В український прокат стрічка вийшла ще 29 жовтня 2015 року. Це історія про трагічну любов гетьмана Богдана Хмельницького до молодої польки Гелени Чаплинської. Дія фільму розгортається в середині 17 століття - під час повстання українського козацтва проти польської шляхти. Зйомки відбувалися у замках та історичних локаціях  Львівщини й Київщини. зокрема в Олеському замку, Свіржі, Золочівському замку та Києво-Печерській лаврі. А для епізодів, що мали фільмуватися в Криму, через анексію півострова довелося створювати спеціальні декорації у студії. Картина наглядно засвідчила, що чимало місць в Україні є готовими декораціями для створення історичних картин. І це має надихати кінематографістів на зйомки бюджетних картин, які розповідали б правдиву історію нашої держави. Адже на створенні історичного антуражу вже можна зекономити.  

По закінченні фільму глядачі довго аплодували творцям "Гетьмана", а потім ще довго не відпускали, ставлячи свої запитання. Режисер Валерій Ямбурський розповів, що на їхню картину не було використано жодної державної копійки. Це був повністю комерційний проект, який зазнав успіху. Втім, Держкіно присвоїло стрічці статус національного фільму України, що дало певні податкові пільги. І цей досвід створення фільмів варто було б закріпити для інших кіно виробників. 

Цікаво, що спочатку автори змонтували  чотирьохсерійну версію "Гетьмана", яка була розрахована для показу на телебаченні. Однак прокатники одразу зацікавилися фільмом, тож замовили двогодинну картину для широкого екрану. Виконавець головної ролі Богдана Хмельницького актор Костянтин Лінартович розповів, що йому не довелося вживатися в роль, бо він одразу відчув спорідненість с гетьманом. "Я багато читав про Хмельницького, надихався романом Ліни Костенко "Берестечко". Відзначив, що моя громадянська позиція схожа на ту, що мав  гетьман. Я ненавиджу пиху й зраду, ціную порядність".

Актор Костянтин Лінартович

Актор знімався разом зі своїм сином Дмитром Лінартовичем, однак це не позначилося на їхній роботі. "Зніматися з сином Дмитром мені було нескладно, бо на знімальному майданчику не існує родичів. Вимоги до всіх рівні. Під час створення ролі відбувається напружена внутрішня боротьба, аби показати правду на екрані. Через це мені був рідніший той син Тимош, який в картині, ніж власний. А діти нашого режисера, які грали в картині моїх чад, досі звертаються до мене "тато".  

Генеральный продюсер Трускавецького міжнародного кінофестивалю телевізійних фільмів "Корона Карпат" Теодозія-Любов Микитка, режисер і програмний директор Трускавецького міжнародного кінофестивалю телевізійних фільмів "Корона Карпат" Борис Савченко та генеральний директор Трускавецького міжнародного кінофестивалю телевізійних фільмів "Корона Карпат" Олег Карпин (зліва направо)

Всього на фестивалі було презентовано десять фільмів і три мультфільми. Примітно, що зал кінотеатру "Злата" на три сотні місць був завжди заповнений. І це кардинально відрізняло нинішній фестиваль від попередніх. Арт-директор фестивалю режисер Борис Савченко зазначив, що дуже ретельно працював над програмою кінофесту. Жодного випадкового фільму показано не було. "Ми не хотіли, щоб фестиваль залишався незмінним. Прагнули, щоб кінофорум розвивався й жив далі. Тому й звернулися до створення  фільмкомісій. Розуміємо, що одразу на місцях палкого сприяння кіномитцям не буде. Але люди повинні звикати до думки, що кіно не має жити виключно з щедрот держбюджету, а знаходити фінансування на місцях. І це окупиться регіонам сторицею". 

Режисер, програмний директор Трускавецького міжнародного кінофестивалю телевізійних фільмів "Корона Карпат" Борис Савченко

Ліліана Фесенко, Людмила Українка. Трускавець.

Фото: Павло Багмут, Укрінформ.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-