- Не знаю. Напевно, це була ідея самого Богдана, коли він був міністром культури України. Ми завжди відпочивали в тих місцях і бачили, як у Севастополі протягом усіх років незалежної України ходили з російськими прапорами. І влада на це не реагувала. В Криму дуже складне населення. Але ніхто не хотів місцеві проблеми бачити та думати, як їх позбавлятися. Але навіть в такій обстановці Богдан зміг організувати там гастролі на найвищому рівні! Думаю, він навіть на Північному полюсі зміг би відкрити театр (сміється). Його дуже любили, як актора і як людину. Після того, як не стало Богдана, театр Франко пробував ще раз з'їздити до Севастополя на гастролі, але їх приймали вже не в театрі, а в клубі...

- Сьогодні по каналу «1+1» показували фільм «Білий птах з чорною ознакою», який став для Богдана Сильвестровича кінодебютом. За сучасними мірками - дуже пізно - аж у 29 років!

- А ви знаєте, скільки він до цього мріяв про кіно! Ми тоді жили дуже бідно. Батьки нас підгодовували, а у нас навіть холодильника не було. І для чого він? Їжі немає. Я зберігала продукти в авосьці за вікном.

І ось, після ролі Річарда III у виставі Львівського театру імені Заньковецької, в якій Богдан мав значний успіх, режисер Юрій Іллєнко запросив його на проби в кіно. Прислали додому телеграму. Богдан тоді нікого з київських кіноакторів не знав, а Іллєнко планував його взяти лише в епізод. Після Києва Богдан мені зізнався: «Навіть не знаю, що з цього вийде, але вимучили грунтовно». У фільмі залишилися кадри його проб, де він лазить по горах і під водоспадом. Але потім Богдана раптом затвердили на головну роль Ореста, яку повинен був грати Іван Миколайчук: партійне керівництво не дозволило, щоб бандерівця зіграв такий красень з блакитними очима.