Марина Ягодинська, археолог
Під час тієї експедиції у Теребовлі виявили артефакти Трипільської культури 
15.05.2016 09:11 1545
  •  
  •  
  •  

Травень - місяць, коли археологи переважно готуються розпочати або вже розпочинають новий сезон розкопок. Зрештою, усе залежить від погоди та фінансування проектів. Принаймні, у цьому переконана моя співрозмовниця - Марина Ягодинська, відомий в Україні археолог, директор Тернопільської обласної інспекції охорони пам'яток історії та культури.

ЗАГАДКА ДАВНЬОГО КУРГАНУ

- Марино Олександрівно, чи часто в археології буває так, що новий сезон - то логічне продовження минулого, адже процес дослідження археологічних артефактів справа не короткотривала...

- Дійсно, не завжди упродовж одного року вдається завершити заплановані розкопки. Основні фактори-перепони у цьому - осбливості того чи іншого археологічного об'єкта, зрештою, погодні умови і знову ж-таки вирішення "прозаїчного" грошового питання для проведення експедицій.

- Хоча би побіжно - чим прикметним був для вас і колег з обласної інспекції охорони пам'яток історії та культури минулорічний польовий сезон?

- На мою думку - це те, що біля села Кордишів Шумського району ми виявили одразу 14 поховань із різних історичних епох.

- Це відразу одного року і в одному місці було все виявлено?

- Ні, там, біля Кордишева ми працюємо з 2011-го і працюватимемо ще й цього року. Так от, кілька років тому на околицях села ми знайшли кам'яну сокиру й уламки керамічних горщиків культури шнурової кераміки. А вже торік у розкопаному давньому кургані, вік якого - щонайменше чотири тисячі років, було виявлено 14 поховань!

- Поясніть детальніше, про що йдеться.

- Мова про насправді унікальний багатошаровий могильник. Він був створений носіями шнурової кераміки, це - рання бронза, потім туди почали хоронити носіїв комарівської культури. А пізніше знайшли там одне трупоспалення вельбарської культури. І там же є могильник дванадцятого-тринадцятого століть, періоду давньоруської культури.

- Скажу чесно, важко одразу розібратися у цих археологічних періодах. Чи могли би доступніше розповісти про носіїв згаданих культур?

- Розумієте, у тому кургані поховання були перемішані. Одні вище, інші - нижче. Одне - вельбарської культури, яка була поширена у І-V ст. суцільним масивом у північних областях Польщі, на Волині й Поділлі, споріднено - на Лівобережжі та у Криму. На території України вельбарські пам'ятки датуються кінцем II - рубежем IV-V століть. Племена цієї культури жили у невеликих поселеннях. Переважно, вони мали окремі двори з прилеглими господарськими приміщеннями, в яких мешкали патріархальні родини. За помешкання їм слугували заглиблені в землю будівлі площею 15-20 кв. м. Були і великі наземні споруди площею 60-100 квадратних метрів, стовповоплетневої конструкції з глинобитними стінами. Давні люди використовували посуд, виліплений як руками, так і кружальний. Під час поховання переважала кремація з використанням різноманітного побутового інвентаря.

- А щодо інших зразків культур, знайдених у цьому кургані?

- Крім цього, ми виявили чотири поховання комарівської культури - XV-XII століття до н.е. - і дев'ять - древньоруської.

Цікаво також, що захоронення комарівської культури були парними, але ми не можемо сказати, чи це точно були чоловік і жінка. Поки що ми цього не знаємо. Як і не можемо сказати, якого віку були ці люди. Одні краще збереглися, інші - гірше. От, перед вами -  знайдений під час розкопок череп дорослої людини, не дуже старої. Жила вона у Княжу добу. Це було суто християнське поховання, зі складеними руками на грудях померлого…

Крім цього, на місці одного з поховань археологи знайшли бронзові браслети, довгу шпильку-фібулу, подібну на ту, якою зашпилювали плащі, шийну гривну-прикрасу. Також виявлено два досить масивні браслети і глибоку керамічну посудину з органічними залишками.

ТОЙ, ЩО ЗАГИНУВ БІЛЯ СТІН ФОРТЕЦІ

- Серед численних минулорічних знахідок, які, знаю точно, особливо схвилювали моїх земляків із Теребовлі – найдавнішого міста Тернопільщини, що через два роки відзначатиме 920-ліття з часу першої літописної згадки, - були ті, які археологи виявили під час минулорічної експедиції. Вона тривала на території місцевого замку. Чим же вирізнялася ця експедиція, від попередніх?

- Свого часу там були відкриті поховання XVI-XVII століть. Одне з них - сімейне. У ньому лежали чоловік, жінка та дитина в ногах жінки. Люди були прикриті зверху дверима з двома металевими фігурними завісами, які знайдено на кістяках. Між черепами похованих виявлено мушкетну кулю XVI століття, яка разом із керамікою та скляними виробами того часу в культурному шарі дала змогу археологам стверджувати, що поховання здійснювались під час одного з ворожих нападів на замок у XVI-XVII ст.

- Отже, пані Марино, минулорічна знахідка - не випадковість? Розумію, щось та й мусили знайти під час розкопок. Але, завжди постає питання - що саме? У цьому, мабуть, і є інтрига кожної експедиції?

- Завжди кажу, що експедиція, розкопки - це своєрідний екскурс в історію рідного краю, України. Щоразу нові знахідки дають змогу поступово складати цілісну картину подій багатовікової давності, відкинути ті чи інші старі версії, припущення, на основі артефактів висунути нові науково підтверджені факти.

У Теребовлі нам вдалося деталізувати етапи зведення оборонних споруд на Замковій горі в X-XI століттях. Раніше там стояли зруби, частокіл, залишились чотири вали. Два - давньоруські, третій і четвертий були носіями Висоцької культури, це 1100-600 років до нашої ери. Городище за цей час перебудовувалось двічі - у X столітті, коли в результаті змін воно набуває ознак князівської фортеці, і вдруге - на межі X-XI століть. Узагалі, багато хто з науковців стверджував, що на території замку жодного культурного шару немає. А ми під час чергових розкопок виявили житло каркасно-стовпової конструкції. Серед знайденого були глечики, кістяний гребінець.

- Тобто, речі, типові для слов'янської культури Х століття?

У Теребовлі на початку десятого століття вже існував потужний племінний общинний центр

- Правильно. Більше того, як відомо, перша літописна згадка про Теребовлю датується 1097 роком. Тоді, коли князю Васильку Ростиславовичу дали у володіння це князівство. Польські дослідники впевнено писали, що мовляв, на той час це була територія запустіння, тільки росли густі ліси з величезною кількістю дичини і текли річки, повні риби. А тут, виявляється, ще на початку десятого століття вже існував потужний племінний общинний центр.

- Це свідчить, що Теребовля не на одне століття старша, ніж вважають науковці-історики?

- Виходить, так. Цікаво, що під час тієї експедиції у Теребовлі ми вперше зафіксували археологічні свідчення попередніх епох, у тому числі було виявлено й артефакти Трипільської культури.

- Як на мене, найбільш резонансна ваша знахідка - останки оборонця замку в Теребовлі. Які є версії щодо цього факту?

- Однозначно, що це сталося під час облоги Теребовлі у 1675 році турецько-татарською армією. Три роки тому ми знайшли там п'ять похованих захисників. Видно, що людей ховали нашвидкоруч, ями неглибокі, зверху перекрили дерев'яними дверима, від яких залишилися дві завіси. Усе зотліло…

А щодо минулорічної знахідки, то я навіть не можу трактувати, що це є поховання. Видно, що це загиблий воїн. Захисник фортеці, у грудях якого знайдено дві кулі. Це досить молода людина, у нього було мужнє, масивне підборіддя...

- Що ж далі? Чи будете вести розкопки біля місця, де знайшли загиблого?

- Безумовно, робота ще не закінчена. Хочу цього року до кінця зачистити той кут, де лежав воїн. Скажу, що під час турецької облоги західна та північна стіни найбільше зазнавали бомбардувань ядрами. Свого часу там було знайдено понад 20 цілих та багато фрагментів ядер. Серед них - і кам'яні, чавунні суцільні й порожнисті всередині. Ними турки бомбардували стіни та покрівлю замкових споруд. А ще тут виявлено люльки, якими користувались міщани та шляхтичі, наконечники стріл від арбалета, багато дрібних польсько-литовських монет, навіть бронзовий перстень…

ТАЄМНИЦЯ СМЕРТІ ЗАМОЖНОЇ ПАНІ

І ще про одну історію, про яку побіжно повідомляв Укрінформ, згадала під час розмови археолог Марина Ягодинська. У її руках - невеличка коробочка з іржавими цвяхами.

- Знаєте, скільки років цим цвяхам? Майже 400! Їх минулої осені знайшли під час розкопок біля райцентру Гусятин. У верхній частині кургану, посередині знайшли поховання у дерев'яній труні. Це класичне християнське поховання, головою померлого на захід.

- І хто ж там був похований?

- Антропологи зі Львова пізніше підтвердили наші здогадки. Це була жінка віком 25-30 років. Коли ми зачищали саме поховання, то в середній ділянці тіла жінки знайшли… мушкетну кулю.

- Тобто, жінка була вбита?

- Імовірно, так. Біля голови також виявили залишки тканини.

Зразки ми відправили у Харківський національний університет, де працює історик Тетяна Крупа, спеціаліст із дослідження тканин. Так вона й підтвердила наші здогадки: тканина збереглася через те, що у її структурі були срібні нитки, які перепліталися із шовком. По суті, срібло дало патину і законсервувало залишки тканини. Виявили і застібку від верхнього одягу, швидше за все, це був плащ, бо видно залишки петельки і це все застібалося, таким кутасиком (діалектна назва оздоби зі жмутка ниток, шнурків тощо, зв'язаних з одного краю докупи, - ред.).

- Про що свідчить така обставина?

- Коли нам удалося знайти поховання XVII століття, а саме такий орієнтовний його вік, це свідчить, що то була не зовсім звичайна людина, а та, яка належала багатшим верствам. За що її вбили, хто це зробив, ми, напевно, вже не дізнаємося. Чи це знатна міщанка, чи можливо, це була людина, яка володіла якимось особливим даром, властивостями, чимось відрізнялася від інших… І чому її поховали за містом, теж не зрозуміло. Адже ж навколо були давні цвинтарі, а тут - раптом таке дивне поховання.

- У розкопаному кургані ще щось знайшли?

- Так, у цьому кургані в урочищі "Могилки" ми знайшли наконечник стріли ранньоскіфського часу, кераміку епохи бронзи, раннього залізного часу. Дослідження ще до кінця не проведені. Думаю, то не остання знахідка у цьому кургані. Адже він був споруджений десь у середині другого тисячоліття до нашої ери. Можливо, його використовували і в ранньо-скіфському часі, це восьме-сьоме тисячоліття до нашої ери. У цьому році дослідження продовжимо.

***

Що ж, можливо, вже незабаром археологи під час розкопок таємничого кургану біля Гусятина знайдуть нові артефакти, які дадуть змогу розкрити таємницю смерті молодої жінки, убитої мушкетною кулею майже 400 років тому.

…Тримаю на долоні дві мушкетні кулі, випущені 340 років тому в одного із оборонців замку у моїй рідній Теребовлі. Торкаюсь їхньої шершавої поверхні і ніби сканую подумки усі моменти того останнього бою на Замковій горі. Мимоволі промайнула думка: століття пройшли, а ми далі обороняємо свій рідний край від виплавлених ворогом куль та снарядів для гармат і "Градів". Що ж, черговий урок історії від археологів: наші предки будували твердині, бо не довіряли тим, хто улесливо заколисуючи їхню пильність, завжди був готовий піти на них війною.

Може, ці дві кулі на долоні - нагадування нам не тільки про події більш як 300-річної давнини. Вони - як послання-застереження з історичного минулого від воїна, який понад три століття тому поліг, обороняючи вітцівщину від чужинців.

Олег Снітовський, Тернопіль.

Фото автора та з архіву Марини Ягодинської.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-