Я нещодавно був на засіданнях парламентського комітету з питань культури та духовності, де якраз і цей момент обговорювався, бо саме тривала підготовка до другого читання закону про державну підтримку кінематографа. Там уже включений пункт, щоб під заборону потрапляли фільми, відзняті тільки після 1991-го року. Тому що потрапило під заборону й українське кіно. Наприклад, заборонили блискучі фільми Романа Балаяна "Каштанка" і "Полёты во сне и наяву", бо там знімався Олег Табаков. 

Так, Олег Табаков - персона нон грата в Україні, і це правильно. Але якщо я дивитимусь "Каштанку", то це ж не значить, що опромінюватимуся якоюсь пропагандою від Табакова. Навіть у сучасному російському кіно є багато мистецьких творів. Тому треба відрізняти мистецькі твори від пропагандистських. Це не так просто. Але так має бути, бо інакше не буде у тих заборонах здорового глузду. Лінійкою не можна міряти тонкі матерії.

- Часом дехто порівнює, що от в Америці або Росії так. Але ми мусимо усвідомлювати, що потужність нашої економіки інша. Є співмірні країни. От, скажімо, Польща. Там на рік випускають близько 50-и повнометражних ігрових фільмів. Тобто, щотижня у прокат надходить польський ігровий фільм. Оце десь оптимальна норма і для нас, я думаю. Крім того, звичайно, має бути анімація і документальне кіно.

- Нові імена в галузі кінематографії. Кого б ви відзначили?

- Безумовно, це - Мирослав Слабошпицький (режисер найтитулованішого українського ігрового повнометражного фільму "Плем'я", - ред.). Він отримав уже понад 40 нагород, більшість із яких - міжнародні. Один Слабошпицький зробив у сфері української культури більше, ніж весь Кабмін.

- Відповідний законопроект уже йде на друге читання. Але там було близько 300 поправок, не певен, що вже всі пройшли...

Зараз режисери і творці кіно мають подавати свої фільми на конкурс до Держкіно. Якщо ви його виграєте, то отримуєте тільки 50% фінансування з державного бюджету. Анімація, дитячі та документальні фільми мають 100%. Також передбачається фінансування й телесеріалів, що є правильним, бо більша частина аудиторії дивиться саме їх. Але на державне фінансування можна претендувати лише за умови, якщо в серіалі - 90% української мови.

Цього року на кінематографію передбачено близько 270 млн грн. Деякі інтелектуали-"патріоти" обурилися виділенням такої "величезної суми". Мені довелося пояснювати, що це - всього лише 10 млн доларів США. Наприклад, останній фільм Микити Михалкова "Сонячний удар" мав бюджет у 30 млн доларів. Тобто втричі більше за весь бюджет нашого кінематографа. Абсурд ситуації ще й у тому, що у нас професійні кадри для кіно готують у чотирьох вишах, а виробництво при цьому стагнує, бо ці кадри - для закордону. Та ж Польща полює на наших фахівців.

Тому нам треба щороку нарощувати бюджет на кінематографію, поступово збільшуючи його.

Олександр Трохимчук, Житомир

Фото: Сергій Аніщенко, Юрій Ільєнко - Укрінформ; перше фото: cultprostir.ua.