Джамала, співачка, представниця від України на Євробаченні
Коли заспівала цю пісню, я ніби звільнила душі загиблих під час депортації людей
Інтерв'ю 24.02.2016 16:34 2376
  •  
  •  
  •  

У Стокгольмі на 61-му конкурсі "Євробачення 2016" Україну представлятиме Джамала. Саме вона зі своєю піснею "1944" перемогла в національному відборі, отримавши близько 38 відсотків голосів глядачів, що взяли участь у голосуванні.

Про саму пісню, тема якої викликала скандал у російському політикумі і, як наслідок, резонанс у всіх провідних світових ЗМІ; про атмосферу національного відбору і майбутнє спілкування на Євробаченні з російською командою; про намір Джамали дивувати, дивувати й дивувати на цьому масштабному музичному конкурсі - в інтерв'ю співачки кореспонденту Укрінформу.

 У ПІСНІ - І ЛЮБОВ, І ПЕЧАЛЬ

- Джамало, ви написали дуже яскраву і красиву пісню, чудово з нею виступили в національному відборі. Вітаємо вас з перемогою! І все-таки, чому ви обрали для Євробачення саме тему 1944 року?

- Бажання взяти участь у відборі виникло спонтанно, буквально за тиждень до його початку. А пісню "1944" я написала ще півтора року тому. Вона лежала собі осібно, я не включила її навіть у свій новий альбом "Подих", який вийшов чотири місяці тому. Пісня стала для мене таким сильним і складним емоційним моментом, що я зберігала її в окремій папці, з окремим підписом і все боялася до неї повертатися. Тому що тема дуже особиста, тема дуже сумна і, звичайно, не хотілося зайвий раз засмучуватися, навантажувати себе, знову до неї торкатися. Але в якийсь момент я збагнула, що, по-перше, у неї дуже гідна, хоч і неформатна як для конкурсу, музична складова, плюс важливе смислове навантаження - через одну долю пісня розповідає про історію тисяч людей. Це завжди дуже важливо для будь-якої творчості: чи то пісня, чи картина, фільм і так далі. Коли є цілісність форми і змісту - це перемога.

Ось так і вийшло - збіглося бажання виступити на Євробаченні і усвідомлення того, що у мене є для нього пісня. Це прийшло підсвідомо, це не було спеціально сплановано, це було абсолютно щиро.

Немає нічого більш справжнього, ніж любов до своєї Батьківщини, до коріння, до своєї сім'ї

- Імовірно, сама пісня підштовхнула вас прагнути до Євробачення. В ній закладено стільки любові і стільки душі!

- Знаєте, мені кажуть: Джамалочко, ти ж так прекрасно співаєш про кохання - співай про кохання. Але я ж і співаю про кохання! Ця пісня - про таку любов, що ви тільки зрозумійте, тільки відкрийте свої долоні і прийміть її. Це про велику любов до Батьківщини, про велику любов до свого народу, про жінку, яка пронесла цю свою любов через усе життя. Адже моя прабабуся Назилхан так і не повернулася до Криму. Ви розумієте, в чому трагедія? Її діти, чотири сини, повернулися, а вона не дожила до цього моменту...

- Це ваше послання їй - туди, у небеса.

Ця пісня - як пам'ять, посвята і звільнення душі моєї депортованої з Криму прабабусі Назилхан, усіх душ загиблих під час депортації

- Так. Ця пісня - як пам'ять, посвята і моє звільнення її душі. Саме так я відчувала після півфіналу, коли заспівала цю пісню, - ніби я звільнила душі загиблих під час депортації людей, які так ніколи і не змогли повернутися до Криму, я звільнила і себе від цього тягаря... Треба пам'ятати про подібні події, мовчати про них не можна. Не можна, щоб люди зникали без сліду, щоб їхні душі були в неспокої і приходили до нас уві сні...

І я дуже рада, що Україна розділила цей біль, що кожному українцеві це близьке. Мені стільки листів прийшло після цієї пісні! І люди пишуть про своє - що і в Західній Україні були репресії та депортації, і кожен лист - про те, що у них у сім'ї схожі історії. Ви розумієте? І як можна стверджувати, що це зараз нікому не потрібно?.. Та про що мова! Немає нічого більш справжнього, ніж любов до своєї Батьківщини, до коріння, до своєї сім'ї. Це найсправжнісіньке, що тільки може бути.

Ви можете одружитися, закохатися, розлучитися, забутися й так далі - і нескінченно співати про розбиті серця. Але з вами до кінця ваших днів залишається ваш родовід. Це те, що нас із вами пов'язує й тримає на землі - ось ця незрима нитка наших родинних зв'язків, що йде до нас з минулого. Є фраза: "Ми родом із дитинства", от вона - про це.

- Ваш PR-директор Денис Козловський намагався перекласти приспів пісні з кримськотатарської мови - цитату вашої прабабусі. Переклад звучав так: "Я не змогла тут провести свою юність, тому що ви забрали мій світ". Все правильно?

- Так, цілком правильно.

- І ще він сказав мені, що в тексті немає нічого такого, в чому вас звинувачують росіяни, - там немає політичного підгрунтя і такі слова, як "депортація", "кримські татари", "Росія", не згадуються.

- Але це навіть трошки смішно. Там немає жодного такого слова. Вони можуть збирати безліч комісій, розглядати мій текст під збільшувальним склом - і не знайдуть там ані слова про політику. Не знайдуть, тому що її там немає. У цих словах є тільки любов і печаль, там насправді немає навіть докору і конкретної адресації, а є розповідь від третьої особи. Це моя розповідь про ту історію, яка трапилася в 1944-му.

- Джамало, в оригіналі ви писали цю пісню англійською і кримськотатарською?

- Ні, спочатку вона була українською і кримськотатарською. А потім я переклала її англійською.

ЄВРОБАЧЕННЯ – НЕ БРАЗИЛЬСЬКИЙ КАРНАВАЛ

- Ви згадали, що глядачі вас підтримали. Чи було несподіваним для вас те, що більшість українців проголосували саме за вашу пісню у фіналі відбору?

- Дуже було несподіваним. Я вже два дні перебуваю в стані шоку, в хорошому сенсі цього слова. І це дуже приємний стан - і хвилювання, і шок, і відчуття неймовірної відповідальності. Така довіра, надана мені, дуже важлива.

- Вчора у вас був день тиші - не давали інтерв'ю, не відповідали на дзвінки. Приходили до тями після конкурсу, відновлювали сили після емоційного напруження. Складно було очікувати результату?

- Конкурси - це дуже складно, повірте. А в неділю була така напруга! І всі конкурсанти були такими крутими! Всі вони - мої колеги, і це змушувало ще більше хвилюватися. Дивно було, що ми усі - конкуренти, що нас повинні вибирати. По-чесному, це було якось принизливо. Знаєте, коли всі ходять один до одного на концерти - і раптом зустрічаються на одній сцені в конкурсі...

На початку це було схоже на такий прекрасний музичний фестиваль. Та це й був фестиваль, яким Україна, безперечно, повинна пишатися, бо рівень і якість нашого музичного відбору оцінив увесь світ. Практично всі ЗМІ написали про те, що це був дуже крутий відбір, і кожен знайшов собі свого фаворита. Це ж дуже здорово!

- А вам хто найбільше сподобався, чиї пісні?

- У мене взагалі було кілька фаворитів. Мені сподобалися і SunSаy, і The Hardkiss, і Pur:Pur, і Brunettes Shoot Blondes. Я всіх підтримувала, ми всі намагалися одне одного підбадьорювати. Це було дуже зворушливо.

- Скажіть, зауваження Андрія Данилка і деяких інших музикантів про те, що ваша пісня - не зовсім для Євробачення, не надто вас засмутило? Вони вважають, що там важлива весела, святкова атмосфера.

- Я чула різні пісні на Євробаченні, з різними меседжами і настроями. Якби це був конкурс веселої пісні, по-моєму, це просто нікого б не влаштувало - ні організаторів, ні учасників. Він був би нудним і нецікавим. Ну, тоді їдьте на Бразильський карнавал - там усе в одному ритмі і в одній тональності. І завжди весело!

- Тобто, ви за те, щоб на Євробаченні звучали різні пісні, і серйозні теж?

- Так. Це конкурс країн, які показують свій характер, свої особливості. Я як музикант чую це - в якій тональності звучить Британія, в якій тональності звучать Сербія, Боснія і Герцеговина, в якій тональності звучить Франція. Це завжди чутно. У них витриманий якийсь певний стиль, з року в рік вони намагаються виступати однаково круто. А Україна в цьому сенсі дуже нестабільна, саме за якістю виступу - то добре, то дуже погано, то знову добре, то дуже погано...

- У нас було одне перше місце, а якось з "Гринджолами" ми опинилися мало не в кінці...

- Так, якось дуже нерівно ми йшли всі ці роки. Мабуть, через те, що не було якогось чіткого формату відбіркових турів. Ось у цьому році все зробили за тією системою, за якою це проводиться в більшості країн, де проходять відбіркові тури. І все стало зрозуміліше. Хоча я все одно робила б національний відбір в один тур - бо здається, що в другому турі ти маєш співати якусь іншу пісню. Через це є відчуття вторинності трошки - наче вже один номер подивилися, а тепер давайте порівнювати з іншим номером. Це, мені здається, ні до чого. Якщо вже вибрали пісню - все, ця пісня відправляється на конкурс!

А яким буде цей номер у Стокгольмі - для цього, слава богу, є ще три місяці: щоб знайти те плаття, зробити той номер. Все готувати поспіхом за два тижні до фіналу, щоб терміново здивувати всю країну, і робити відразу в тому вигляді, в якому ти будеш представляти це в Стокгольмі, мені здається, неправильно. Було просто вкрай мало часу навіть для того, щоб пошити плаття, яке я собі придумала.

- Так ви самі його придумали?! Плаття - фантастичне.

- Дякую вам щиро. Щоправда, я інше собі думала шити, але всі, хто дивилися на те плаття, коли я їм показувала, сказали: мінімум три тижні, ми не встигаємо. Тобто відмовили всі українські дизайнери. От реально, кажуть, ми не будемо підставлятися, тому що це дуже складна робота.

Тож я пошила сукню з LAKE - це наш український бренд, а вишивку - квіти - придумав художник Рустем Скибін, і за абсолютно немислимий термін вишив Руслан Панчук. Хоча вони мені теж сказали, що на це потрібно мінімум два тижні - а на той час, щоб почати вишивати, вже потрібно, щоб плаття було готове... Одне слово, всі коментарі щодо сукні я прийняла, але я не планувала це плаття везти у Стокгольм.

- Тобто, у Стокгольмі буде абсолютно нове?

- Звичайно. Все буде нове, все інше. Я буду дивувати, дивувати і дивувати! І це має відбуватися по наростаючій.

ЧИМ БІЛЬШЕ В РОСІЇ СКАНДАЛ, ТИМ БІЛЬШЕ ІНТЕРЕСУ У СВІТОВИХ ЗМІ

- Джамало, ваша перемога у відбірковому конкурсі викликала в Росії чи не більший резонанс, ніж в Україні, і з явним політичним контекстом. На вас впливає така реакція? Вас це якось зачепило?

- Я вважаю, що вони це даремно. Потрібно приймати помилки минулих років, історичні помилки, вчинені радянським режимом. Зараз, зрозуміло, ніхто не шукає винних. Але це було, цей факт мав місце, його офіційно визнали злочином ще під час існування СРСР. Не треба агресивно на нього реагувати, потрібно просто його прийняти - і край. Чим більше в Росії розгорається скандал, тим більше інтересу це викликає у всіх світових ЗМІ. Якби вони спокійно відреагували, світ, напевно, не надав би такого значення. А так вийшли матеріали на цю тему - я без перебільшення кажу - у всіх провідних світових ЗМІ.

- Яких, до прикладу?

- Reuters, Associated Press, France Press, Deutsche Welle, BBC, The Guardian, The Washington Post, Le Figaro, Billboard. Ви можете подивитися цей список, він просто нескінченний! І це ось за ці пару днів. От така реакція.

- Виходить, світ вирішив з'ясувати, що ж там за історія, і росіяни зіграли вам на руку?

- Звичайно. Вони розпалили інтерес. Ну от, розумієте, співала дівчинка про бабусю - і тут таке зчинилося... Кожен на Євробаченні співає про те, що його хвилює. Комусь розбили серце, у когось вкрали машину - і він співає про це в жартівливій формі. Хтось співає: "Цигель, цигель, ай лю-лю!". Все що завгодно. Але виходить, що всіх зацікавила моя тема.

- Ви розраховуєте на підтримку кримських татар на Євробаченні?

- Звичайно. Ну про що мова!

- Навіть якщо вони будуть голосувати від імені Росії?

- Звичайно, це єдина можливість, яка у них є.

- Яким, ви думаєте, буде ваше спілкування на Євробаченні з російською командою? Росію представлятиме Сергій Лазарєв.

- Я знаю Сергія ще з "Нової хвилі"... Слухайте, це ж міжнародний конкурс! Звичайно, ми всі будемо спілкуватися, якось перетинатися. Я буду намагатися максимально оминати політичні теми. Я буду намагатися не піддаватися на провокації. Я буду намагатися говорити про музику і займатися своєю справою - готуватися до номера, виступати так, щоб кожен раз це було дедалі краще, з мурашками по шкірі, з душею. Не хочу розпорошуватися, інакше можна збожеволіти - якщо щоразу заводитися від тієї чи іншої провокації, реагувати на кожну шпильку на мою адресу. Зокрема і щодо того, що я використала не ту тему...

- Джамало, чи можете нам розкрити хоча б якісь подробиці підготовки до Євробачення. Хто буде ставити номер, кого ви до нього залучите?

Буде красиво - це безперечно! Ми всі налаштовані на перемогу!

- Ще дуже мало часу збігло, ще нічого не зрозуміло. Зрозуміло, що в основному це буде команда СТБ, оскільки вони - наш головний партнер по підготовці до фіналу конкурсу. Але конкретно ще не знаю, що буде, як буде. Буде красиво - це безперечно! Ми всі налаштовані на перемогу! Вся команда, яка працює зі мною, налаштована на те, щоб перемагати. Фани Євробачення вже складають рейтинги. Вчора, наприклад, моя пісня була на першому місці, сьогодні - на третьому, але нижче п'ятірки не опускається.

- У разі перемоги в якому українському місті ви хотіли б провести наступне Євробачення?

- У Києві!

- Чудово, будемо на це чекати. Бажаємо вам перемоги, Джамало! Ми всі будемо за вас вболівати. Удачі вам - і усім нам!!!

 Валентина Пащенко, Київ.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-