Війна і мир: поле битви - культура. 10 культурних подій 2015 року
Політв'язні-письменники, грона нагород, нові тренди та мурали...
Лонгрід 01.01.2016 10:00 2391
  •  
  •  
  •  
Російська агресія не зупинила огром культурних подій в Україні. У 2015-му більшість із них відбувалися за планом і прогнозом. Традиційно дискутували довкола Шевченківської премії, шукали гроші на МКФ "Молодість", вивозили валізи книжок з Форуму видавців у Львові... Звучали нові імена і старі думки. А проте в культурному житті країни відбулися дійсно нові речі. Деякі з них - із знаком мінус, і вони засвідчили втрати на ниві української культури. Але чимало й таких, що вражали і дивували. Про унікальні культурні події, проекти та явища, спричинені не тільки талантом, а й війною, політикою та геополітикою - в огляді Укрінформу.

Політв'язні стали письменниками

Україна має у 2015 році прецедент, коли двоє українських політв'язнів - Надія Савченко та Олег Сенцов - видали свої перші книжки. Книжку української льотчиці Надії Савченко "Сильне ім'я Надія", яку вона написала, перебуваючи за гратами в Росії, вперше презентували на 22-му Форумі видавців у Львові, а слідом - у Києві.  

Ідея написання книги належить російському адвокатові Надії Савченко Іллі Новікову, який запропонував їй описати початок війни, бій, у якому її полонили, викрадення та перебування в тюрмі. За словами сестри Надії Віри Савченко, цю книжку вона написала дуже швидко, за лічені тижні, у СІЗО під час голодного страйку. 

Російський режим тримає патріотку в ув'язненні від 18 червня минулого року, відколи вона була викрадена, незважаючи на очевидні докази її невинуватості, на дипломатичний імунітет, який вона отримала після обрання її народним депутатом та представником України в ПАРЄ.

Український режисер Олег Сенцов свою збірку "Рассказы" також написав в ув'язненні. Ініціаторами видання стали його колеги-кінематографісти - режисер Олесь Санін та продюсер Анна Паленчук. Олег також працює над романом.

Активіст Майдану Олег Сенцов перебуває в російській в'язниці з травня 2014 року. Його затримала служба ФСБ в Криму за звинуваченням в організації теракту на території Криму. З публічними проханнями до російської влади звільнити режисера зверталися чимало відомих діячів, зокрема Кшиштоф Зануссі, Педро Альмодовар, Вім Вендерс.

 Якої ще премії немає у "Племені"?

Стрічка "Плем'я" Мирослава Слабошпицького зібрала понад 40 нагород і побувала на 100 фестивалях світу.  2015 року Національна рада кінокритиків США включила її до списку кращих фільмів іноземною мовою.

На престижному Каннському кінофестивалі минулого року ця драма, що розповідає про життя глухонімих підлітків в інтернаті, їхні стосунки між собою та зовнішнім світом, і в якій головні ролі виконують непрофесійні глухонімі актори, отримала три нагороди секції "Тиждень критики" з чотирьох можливих. Європейська кіноакадемія присудила стрічці Слабошпицького приз у номінації "Європейське відкриття". У 2015 році "Плем'я" завоювало російську кінопремію "Ніка" в номінації "Кращий фільм країн СНД та Балтії". Президент України Петро Порошенко присудив творцям фільму державну премію імені Олександра Довженка.

"Брати. Остання сповідь" - в Україні

Майже два роки "Брати" Вікторії Трофіменко збирали нагороди в світі, і тільки у 2015-му довгоочікуваний фільм вийшов в український прокат і здобув широкий резонанс на батьківщині режисерки-дебютантки. Ця пронизлива, поетична стрічка, знята за мотивами роману "Джмелиний мед" шведського письменника Торгні Ліндгрена, про історію любові та ненависті двох братів-гуцулів, які доживають віку в гірському селі в Карпатах, побувала на понад двадцяти міжнародних фестивалях і стала першим українським фільмом, який відібрали водночас на три кінофестивалі класу "А" - в Індії, Китаї та Росії. "Брати" здобули шість міжнародних нагород, зокрема на 36-му Московському кінофестивалі приз кінокритиків та за найкращу жіночу роль.

 Критики відзначили великий творчий потенціал молодої режисерки, яка вже працює над новим проектом, що обіцяє не поступитися успіхом першому.

"Оскар і Рожева Пані". Стоп біль!

У Києві, Івано-Франківську, Одесі, Львові, Харкові показали унікальний благодійний арт-проект "Оскар і Рожева Пані" за мотивами роману Еріка-Еммануеля Шмітта. Ця яскрава мистецька подія, ініційована відомою актрисою Ірмою Вітовською, покликана до вирішення гострої соціальної проблеми - створення в Україні доступної системи паліативної допомоги для тяжко хворих дітей.

В Україні дві третини дітей, які помирають у віці від 0 до 18 років, потребують паліативної допомоги. Більшість із них перебувають удома, під наглядом батьків, і стикаються з серйозною проблемою - відсутністю виїзних бригад, що надають паліативну допомогу вдома та забезпечують вчасне знеболення.

Проект об'єднав творчі зусилля митців з різних міст і театрів - це актриса Ірма Вітовська, режисер Ростислав Держипільський, гурт "Океан Ельзи", художник Андрій Єрмоленко, балетмейстер Ольга Семьошкіна та актори Івано-Франківського театру імені Івана Франка. Вперше в історії сценічних інтерпретацій твору Шмітта головні ролі у виставі виконували діти - учні івано-франківської театральної студії Марко Кирильчук та Влад Балюк, які зіграли головного героя в останні 12 днів свого життя.

Ток-шоу інтелектуалів

В Одесі відбувся Перший Міжнародний літературний фестиваль. Вперше на теренах України такий масштабний форум, що має стати платформою для співпраці і дискусій відомих письменників світу, проводив PEN International. І цього разу майже для всіх іноземних учасників це був перший візит в Україну, важливість якого відзначив президент Міжнародного Пен-клубу відомий канадський письменник Джон Ролстон Сол.

Найпопулярнішими в програмі фестивалю, зокрема, стали українсько-російські дискусії - між Юрієм Андруховичем та Віктором Єрофєєвим, а також Сергієм Жаданом та Михайлом Шишкіним. Очікується, що фестиваль в Одесі стане щорічним.

Заквітчана Вітчизна-мати

Руфер Мустанг, який два роки тому розфарбував у кольори українського прапора зірку на сталінській висотці в Москві, вразив українців ще одним відважним і безпрецедентним вчинком. Він прикрасив монумент Батьківщині-матері у Києві велетенським вінком із червоних маків у День пам'яті загиблих в Другій світовій війні. Завдяки Мустангу скульптура вперше за 34 роки свого існування постала в новому образі - образі Скорботи. 

Обидві ці події викликали небувалий резонанс у соцмережах і в суспільстві. Після екстремальної вилазки в Москві його нагородили іменною зброєю від МВС України, премією Troublemaker Award. Російська влада оголосила його в розшук.

Вишиванка - світовий модний тренд

Американський Vogue назвав українську вишиванку найгарячішим трендом сезону. За словами автора матеріалу, стильна вишита блуза у Бохо-стилі, що набирає популярності в останні роки, насправді має національність. Мотиви української вишиванки модні критики помітили у колекції Valentino. Популярність нашої вишиванки пояснили появою нового українського дизайнера - Віти Кін, яка  створила цілу колекцію вишиванок для повсякденного гардеробу і швидко завоювала прихильність західних колег. Vogue також звернув увагу на те, що інтерес до української культури - це не просто модне явище. Україна завжди намагалася акцентувати увагу на власній самобутності. Тепер, після усіх випробувань, які Україні довелося пережити, використання українських мотивів в одязі, на думку авторів Vogue, є не просто данина моді, а навіть об'єднуюча ідея.

Нагадаємо, що чимало селебрітіс - акторів та телеведучих - обирають вишукані українські вишиванки для виходу в світ. Серед них Хайден Панеттьєрі, Мадонна, Холлі Беррі, Ксенія Собчак. Перша леді України Марина Порошенко позувала в українській вишиванці у вражаючій фотосесії для глянцевого журналу.

Незвичайні мурали змінюють обличчя українських міст

Українські міста почали перетворюватися під пензлями художників та волонтерів, що малюють на сірих стінах незвичайної краси мурали. Найбільше їх з'явилося у Києві. Зокрема й рекордний мурал - завдовжки 43 метри - на стіні 18-поверхівки, що на бульварі Лесі Українки, із зображенням дівчини у вишиванці. Його  виконав австралійський художник Гвідо Ван Хелтен. Він же написав мурал на честь Лесі Українки, що прикрасив будинок на Стрілецькій. 

Стіни столичних будинків вже розмалювало чимало іноземних художників. Зокрема, на Подолі з'явився мурал, присвячений проблемам екології. Його автор - художник з Австралії Фінтан Магі. На будинку по вулиці Михайлівській з'явився портрет Героя Небесної Сотні Сергія Нігояна, який загинув 22 січня під час подій на Грушевського від пострілу снайпера. Графіті створив художник з Лісабона Vhils, він же Alexandre Farto. Бразильський художник Nunca прикрасив муралом будинок на Спаській.

А у Львові волонтери разом із художниками розписують міські стіни віршами, авторами яких є бійці АТО. Поезії ілюструють патріотичними малюнками. Цю незвичну галерею автори присвячують бійцям, які загинули за незалежність України.

Українська "Любов" в американській пустелі

Вперше у 2015 році Україна була представлена на всесвітньо відомому фестивалі Burning Man, який відбувся в пустелі посеред штату Невада у США. Мільйони відвідувачів вразила і стала однією з кращих зворушлива інсталяція "Любов" одесита Олександра Мілова. 

Скульптура зображує чоловіка і жінку, що посварилися, а всередині - двоє маленьких дітей, які тягнуться один до одного долоньками.  Конструкція майже 18 метрів завдовжки, її висота близько 8 метрів, ширина - 5,5 метра, а вага - 4 тонни. За словами автора, на підготовку проекту у нього пішло багато часу і коштів.

Олександр Мілов також відомий тим, що креативно поставився до законів про декомунізацію. Він "врятував" пам'ятник Леніну на території одеського заводу "Пресмаш", перетворивши його на пам'ятник Дарту Вейдеру.

Кримські скарби. Пограбування початку сторіччя

Окупаційна влада віднесла понад 200 об'єктів Криму до пам'яток історії та культури РФ. Масове привласнення кримських музеїв спричинило їх безпрецедентне пограбування. Україна втратила музеї в Севастополі і Балаклаві, заповідники у Бахчисараї й Херсонесі. Оприлюднено інформацію про вивезення колекцій в Ермітаж, зокрема з Херсонеса Таврійського, Судака та Центрального музею Тавриди у Сімферополі.

Україна засуджує варварське захоплення і розграбування Росією культурних та історичних пам'яток. Утім,  чи вдасться хоч частину з них повернути після повернення самого Криму - ще велике питання. Адже, як свідчить історія, імперії не бажають розлучатися із награбованим. А Україна не може виставити претензій щодо цих своїх культурних втрат, бо не має навіть переліку цінностей, що зберігалися в цих музеях. Відомо лише про ті, які залишилися за кордоном на виставках, зокрема у Нідерландах, де й досі зберігається частина експонатів - а саме з чотирьох музеїв півострова - після виставки "Крим. Золото і секрети Чорного моря". І не факт, що їх повернуть в Україну, а не під владу новітніх завойовників Криму.

 "Чорний список" Мінкульту

Безпрецедентною в умовах війни, яку розпочала Росія, стала заборона для розповсюдження 230 фільмів та серіалів. Відповідно до подань СБУ, також складено перелік осіб, які становлять загрозу національній безпеці України. В переліку, зокрема, значаться прізвища таких відомих діячів, як Сергій Безруков, Еліна Бистрицька, Федір Бондарчук, Володимир Бортко, Валентин Гафт, Валерій Гергієв, Жерар Депардьє, Юрій Кара, Василь Лановой, Лариса Лужина, Павло Лунгін, Юрій Назаров, Олександр Розенбаум, Євген Стеблов, Олег Табаков, Валентина Тализіна, Валентина Тєлічкіна, Дмитро Харатьян, Карен Шахназаров.

Валентина Пащенко. Київ.

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-