25 травня. Пам’ятні дати

25 травня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Сьогодні виповнюється 90 років з дня загибелі Симона Петлюри, українського громадсько-політичного і державного діяча, публіциста

Симон Васильович Петлюра (1879–1926) народився в Полтаві. Був третій із 12 дітей місцевого візника. Навчався у церковно-парафіяльній школі, потім у Полтавській духовній семінарії. Навчаючись у семінарії, виявив великий інтерес до української літератури й культури, за що й був відрахований. Замість богословських книжок Петлюра надавав перевагу українським, а замість церковних пісноспівів мугикав «Ще не вмерла Україна», чим сильно псував настрій ректору та збивав «з путі праведного» попівських синків. Спочатку Симон подався на Кубань, але був там арештований (за заснування осередка Революційної партії). Після відсидки трьох місяців у в’язниці, восени 1904 прибув до австро-угорського Львова. Працював у місцевих ЗМІ, познайомився з Іваном Франком, Михайлом Грушевським. 1911 року Симон Петлюра переїхав до Москви, брав участь у роботі нелегальних гуртків «Кобзар» і «Громада», співробітничав у журналі «Вільна Україна», був редактором журналу «Украинская жизнь», який виходив у Москві з 1912 року. Із початком Першої світової війни Петлюра вступив на службу до Всеросійського союзу земств. 1915-го мобілізований на військову службу. Після Лютневої революції 1917 року організував і очолив Український фронтовий комітет. У травні 1917 року на І Всеукраїнському військовому з’їзді у Києві входив до складу Всеукраїнського військового комітету, а згодом очолив його. Був міністром у військових справах Центральної Ради, у квітні-грудні 1918 року – головою Київського губернського земства і Всеукраїнського союзу земств. За активну участь в Українському національному союзі (УНС) і опозицію до Гетьманщини та німецько-австрійських окупаційних військ був заарештований. У листопаді 1918 року, вийшовши з в’язниці, входив до складу організаторів уряду Директорії, а в лютому 1919 року очолив його. Був також обраний Головним отаманом військ Української Народної Республіки. У боротьбі з радянською владою співробітничав з генералом Денікіним, врангелівцями, польським урядом Пілсудського і країнами Антанти. Після їх поразки в 1920 році емігрував до Польщі, а в 1924 році – до Парижа. 25 травня 1926 року був убитий Самуїлом Шварцбардом з Ізмаїла (сучасна Одещина). Існує дві версії того, кому було вигідне вбивство Петлюри. Згідно з першою, це справа рук Москви, аби знешкодити небезпечну для себе політичну постать. Тим більше, що до влади у Польщі повернувся Юзеф Пілсудський – союзник Петлюри у 1920 році. Другою версією був акт помсти єврея-одинака. Петлюра належить до історичних постатей, навколо яких десятиріччями вирували (й продовжують вирувати) ідеологічні пристрасті. Впродовж багатьох років радянська історіографія намагалася виставити його як «дрібного бухгалтера і маленького журналіста», «авантюриста» й «погромника». З іншого боку відбувалася «іконізація» Петлюри, глоріфікація образу, коли чи не кожен день його короткого життя сприймався як вияв мудрості. Звичайно, що істина не може критися в штампах – ані ідеалізація, ані демонізація  цьому не сприяють. Публікація документів, їхній аналіз і фахова оцінка, покликані прояснювати й висвітлювати будь-яку історичну подію чи історичну постать.

Міжнародний день зниклих безвісти дітей. Ініціатива проведення цього Дня виникла спочатку у США, була підтримана Європою, а потім і всією світовою громадськістю. 25 травня 1979 року, в Америці, після занять у школі додому не повернувся шестирічний хлопчик Евіан Пейтс. Дитину шукала не тільки поліція, місцева громада, але й уся Америка, та знайти хлопчика так і не вдалося. Через чотири роки після цього, президент США Рональд Рейган оголосив 25 травня Національним днем зниклих безвісти дітей. У 1984 році в країні було створено Національний Центр пошуку зниклих безвісти дітей, а також дітей, які стали жертвами експлуатації. У 1997 році з ініціативи США було створено вже Міжнародний центр пошуку зниклих безвісти дітей, а також дітей, які стали жертвами експлуатації (International Center for Missing and Exploited Children (ICMEC). У свою чергу, при цій організації були створені територіальні центри. Щороку в усьому світі зникають сотні тисяч дітей. Одні самі йдуть з дому, інших викрадають. Причини втечі дітей із дому різні. Поштовхом може бути будь-що: конфлікт із батьками, вчителями, однокласниками, розлучення батьків, їхня гіперопіка чи байдужість, пошук сенсу життя, поява в родині молодшої дитини тощо – причини суто індивідуальні і їх безліч. Ризикованим є підлітковий вік, але зникають і малюки. За статистикою, щороку в Німеччині зниклими безвісти вважають 100 000 дітей, у Канаді – 40 100, 460 000 – у США, 140 000 – у Британії, 70 000 в Індії. Багатьох із них знаходять і повертають додому, але чимало так ніколи і не повертається в рідну домівку – їх або вбивають, або віддають (продають) у сексуальне рабство. У Європейському Союзі День зникли безвісти дітей проводиться з 2002 року. День було створено для висловлення європейською спільнотою солідарності зі зниклими дітьми та їхніми родинами, а також для того, щоб підтримати їх у цій трагічній ситуації, адже зникнення дитини – це справжня катастрофа для сім’ї. Особливо гострою стала ситуація у зв’язку з напливом на Європейський континент біженців. За даними Європолу, щонайменше 10 тисяч дітей-мігрантів, які прибули до Європи без батьків, зникли безвісти. Цілком можливо, що більшість із них потрапила до рук злочинних угруповань. Щороку в Україні реєструється майже 3000 випадків зникнення дітей. Лише з початку цього року до територіальних органів поліції надійшло понад 1 200 повідомлень, пов’язаних зі зникненням дітей; понад півтисячі дітей зникли на окупованому Донбасі в минулому році.

Події дня:

205 років тому (за ст. ст. 13 травня; 1811) був відкритий Феодосійський музей старожитностей. Нині Феодосійський краєзнавчий музей (Крим) – один з найстаріших музеїв Європи, найстаріший міський музей в Україні. Основу музейного зібрання склали предмети старовини, придбані за 1000 рублів за рішенням міської Думи у феодосійського купця Джеварджі, лапідарні пам'ятники з руїн середньовічної Кафи-Кефе, античні пам'ятники. Деякі з перших експонатів збереглися до наших часів і представлені в сучасній експозиції музею.

20 років тому (1996) у Києві відновили пам’ятник княгині Ользі, зруйнований у 1919 році.

Ювілеї дня:

125 років від дня народження Адальберта Михайловича Ерделі (1891–1955), українського живописця, одного з основоположника закарпатської школи образотворчого мистецтва. Навчався у Будапештській академії мистецтв (1911-1915). З 1916 року жив у Мукачевому, у 1922-1926 – в Мюнхені, з 1926 року – в Ужгороді. Разом з Йосипом Бокшаєм організував у 20-х роках перші виставки закарпатських художників, у 1927 – публічну школу рисування, у 1930 – Товариство діячів образотворчих мистецтв на Підкарпатській Русі. Викладав малювання в мукачівській гімназії, учительській семінарії в Ужгороді, у 1945-1955 – в Ужгородському художньому училищі. Працював переважно в жанрах портрета, пейзажу, натюрморту. Впродовж тривалого часу про творчість Ерделі не було написано жодного позитивного відгуку – художника звинувачували за так званий «буржуазний» період. Розголосу мала кримінальна історія, коли у 2004 році невідомі вдерлися до будинку Ерделі і викрали близько півсотні картин. Удова художника – 80-літня Магда, зв’язана грабіжниками, померла від шоку. Поховали її не тільки не поруч із чоловіком, а ще й на іншому кладовищі. Будинок художника, де він прожив останні 15 років і який міг би стати чудовим музеєм, після смерті Магдалени Ерделі був перебудований родичами до невпізнання. Варто також зазначити, що на сьогоднішній день картини Адальберта Ерделі в Україні оцінюють чи не найдорожче. Пограбування його будинку у 2004 році так і залишилось «темною» справою.

95 років від дня народження Джека Стейнберґера (1921), американського фізика в галузі фізики елементарних частинок, лауреата Нобелівської премії (1988, спільно з Л.М. Ледерманом і М. Шварцем). Довів існування двох типів нейтрино.

Роковини смерті:

335 років з дня смерті Педро Кальдерона де ла Барки (1600-1681), видатного іспанського драматурга, творчість якого справила значний вплив на розвиток європейської драматургії. Народився в Мадриді. Навчався в єзуїтському колегіумі, згодом вивчав цивільне та канонічне право у Саламанкському університеті. У 35 років одержав звання придворного драматурга, у 65 прийняв сан священика, невдовзі став капеланом Толедського собору і почесним королівським капеланом. Кальдерон де ла Барка є зачинателем драми бароко, для якої характерні глибокий психологізм, філософське осмислення буття. Найвідоміші твори – драми «Поклоніння хресту», «Чистилище св. Патріка»; алегоричні морально-філософські п’єси «Життя – це сон», «Сам у себе під вартою». Писав також вірші, сонети. Всесвітню славу здобула п’єса («драма честі») «Саламейський алькальд». Іван Франко зробив сценічний варіант цієї п’єси під назвою «Війт заламейський» для Руського народного театру у Львові (поставлена у 1895 році).

25 років з дня смерті Віри Іларіонівни Свєнціцької (1913-1991), українського мистецтвознавця. Дочка І.С. Свєнціцького (український філолог, мистецтвознавець). У 1938 році закінчила Львівський університет, пов’язавши все своє подальше творче життя з Національним музеєм у Львові (після 1939 року – Львівський музей українського мистецтва). Здійснила велику роботу з наукового описання, атрибуції та характеристики експонатів музею, особливо галицьких ікон ХVІ – ХVІІІ ст., не залишаючи поза увагою найдрібніші питання, зокрема щодо походження, історії надходження до музею, стану та реставрації пам’ятки. Її описання стали взірцями для музейних працівників і музеєзнавців. Дослідниця розробила концепцію формування музейної експозиції та методику музейної справи. Перу Віри Свєнціцької належить чимало мистецтвознавчих розвідок; вона брала участь у створенні комплексної праці «Історія українського мистецтва», альбому «Українське народне малярство ХІІ – ХХ ст.». Науковий шлях Свєнціцької не завжди був легкий. Свого часу за звинуваченням в «українському буржуазному націоналізмі» її було заарештовано й заслано до Сибіру, а її праці на довгий час потрапили до «спецсховищ».

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-