2 травня. Пам’ятні дати

Начебто ніщо не віщувало того травневого дня трагедії. Звісно, Крим був вже під російською окупацією, на сході країни вже точилися бойові дії, але країна жила мирним, хоча й дещо напруженим життям. Одеса не була винятком – на вечір був запланований футбольний матч, одесити займалися своїми справами. Крім того, Одеса мала стійке реноме міста толерантного, а також дещо індиферентного до політики. Здавалося, що де-де, а тут нічого страшного скоїтися не може. Попри намагання Кремля просунути «Русскую весну» і проголосити «Одесскую народную республику», ці спроби виявилися марними, а ситуація в місті за оцінками тієї ж ОБСЄ була доволі спокійною. Але трагічні події розвивалися надзвичайно стрімко, і їхнім результатом стала загибель майже півсотні людей, що шокувало не тільки українців, але й увесь світ. Напередодні футбольного матчу між одеським «Чорноморцем» і харківським «Металістом» була запланована спільна хода уболівальників обох команд і проукраїнськи налаштованих одеситів центральними вулицями міста. Тим часом, учасники одеського Антимайдану, наметове містечко яких розташовувалося на Куликовому полі (неподалік від місцевого залізничного вокзалу), побачили в цьому загрозу власній безпеці й вирішили зібратися на Олександрівському проспекті біля перетину з вулицею Жуковського. О 15-ій годині дня колона футбольних фанатів, активістів місцевої «Самооборони» та Євромайдану, зібралася на Соборній площі й рушила у напрямку до Парку культури і відпочинку імені Тараса Шевченка, на центральний стадіон «Чорноморець». Коли вони дійшла до Олександрівського проспекту, то піддалися нападу антимайданівців. Досить швидко масові заворушення, в яких брали участь декілька тисяч людей, перейшли на всі центральні вулиці Одеси – Грецьку, Дерібасівську, Грецьку площу. Невдовзі було чутно й перші постріли. Ситуація вийшла з-під контролю. Десь о 18 годині проукраїнські сили почали тіснити антимайданівців до місця їхньої дислокації – Куликового поля. Табір сепаратистів було спалено, а самі антимайданівці забарикадувалися у Будинку профспілок Одеської області. Сторони конфлікту закидували одне одного пляшками із запальною сумішшю, стріляли. Невдовзі в будівлі виникла пожежа, в результаті якої загинуло кілька десятків чоловік. Загалом під час заворушень в Одесі загинуло 48 людей. Понад 200 людей звернулися за медичною допомогою. Більшість жертв трагедії загинули у Будинку профспілок. Згодом слідством було встановило, що масові заворушення в Одесі були організовані й умисно сплановані. У судовому розслідуванні на сьогодні перебувають, щонайменше, чотири кримінальних провадження стосовно підозрюваних у вчиненні злочинів 2 травня 2014 року в Одесі. Найбільш резонансна – справа щодо злочинів, вчинених на Грецькій площі в Одесі, де сталися перші сутички. Наразі на лаві підсудних перебувають 20 обвинувачених, зокрема двоє громадян Росії (усі - учасники Антимайдану), з яких п’ятеро утримуються під вартою. Крім того, прокуратура Одеської області та Генеральна прокуратура України розслідують діяльність посадових осіб ГУ МВС України в Одеській області та ГУ ДСНС України в Одеській області під час подій 2 травня. Але справу про події у Будинку профспілок, в якій понад 100 підозрюваних, досі не передано до суду. У листопаді 2015 року Міжнародна консультативна група з нагляду за розслідуванням насильницьких дій в Одесі 2 травня 2014 року оприлюднила свій звіт, у якому назвала неефективним розслідування цієї трагедії відповідними органами в Україні. Рішенням Одеської міськради цього дня вшановують пам’ять загиблих.

Події дня:

30 років тому (1986) в Ліоні київське «Динамо», перемогло «Атлетіко» з Мадрида (3:0) і вдруге виграло Кубок володарів кубків європейських країн. Команда повторила європейський успіх 1974 (Кубок кубків) і 1975 року (Суперкубок).

5 років тому (2011) в Пакистані в результаті таємної спецоперації був убитий лідер терористичної організації «Аль-Каїда» Усама бен Ладен. Операція з ліквідації бен Ладена під кодовою назвою «Спис Нептуна» була санкціонована президентом США Бараком Обамою і проводилась Військово-морським флотом США у співпраці з Центральним розвідувальним управлінням. У список найбільших злочинців ФБР Усама бен Ладен вперше потрапив як підозрюваний в організації вибухів посольств США в Найробі (Кенія) і в Дар-ес-Саламі (Танзанія), що сталися 7 серпня 1998 року. Спецслужби США оголосили Усаму бен Ладена «терористом номер один», заарештували його банківські рахунки і пообіцяли п’ять мільйонів доларів в нагороду за інформацію, яка допоможе його арештувати. Після теракту у Нью-Йорку 11 вересня 2001 року, уряди США і Великобританії заявили, що мають незаперечні докази причетності «Аль-Каїди» до цієї трагедії. За десять років з часу терактів в США про смерть Усами бен Ладена оголошували шість разів. Проте лише 2 травня 2011 року в результаті таємної спецоперації Усама Бен Ладен був убитий. Це трапилось в його будинку в місті Абботтабад за 50 км від Ісламабада. Після завершення операції тіло бен Ладена було доставлено в Афганістан для ідентифікації. Того ж дня з дотриманням мусульманських звичаїв його поховали в Аравійському морі. «Аль-Каїда» підтвердила смерть свого лідера 6 травня.

Ювілеї дня:

130 років від дня народження Ґотфріда Бенна (1886-1956), німецького есеїста, новеліста і поета-експресіоніста. Один із найвизначніших представників німецької літератури після Першої світової війни. Пройшов творчий шлях від радикального експресіонізму до неокласичної рівноваги змісту і форми. Автор збірок новел «Мізки», (1917); книжок віршів «Сини» (1913), «Статичні вірші» (1948), «Фрагменти» (1951); автобіографічної прози «Життєвий шлях інтелектуала» (1934), «Подвійне життя» (1949); есеїстики. Видатний німецький філософ-герменевт Ганс-Ґеорґ Ґадамер у статті «Тінь нігілізму» зазначає: «Серед німецької повоєнної лірики вибору не було. Ґотфрід Бенн і Пауль Целян – ось два великі поети, які змогли бодай частково висловити у віршах німецьке світовідчуття, німецьку долю, непевне перебування між вірою і надією, надією і розпачем…».  

100 років від дня народження Василя Андрійовича Уманця (1916-2003), українського композитора, хорового диригента.

95 років від дня народження Сатьяджіта Рея (1921–1992), індійського кінорежисера, сценариста, дитячого письменника і композитора. Зняв фільми «Пісня дороги» (приз МКФ у Канні, 1956), «Чарулота» (приз МКФ у Берліні, 1956), «Боягуз і святоша», «Далекий грім» (Головний приз МКФ у Берліні, 1973), «Посередник». Лауреат спеціальної премії «Оскар» (1991) за творче довголіття і видатні досягнення в царині кіномистецтва. Удостоєний найвищої нагороди Індії – ордена «Бхарат ратна» (1992).

80 років від дня народження Ім Квон Тхека (1936), відомого корейського кінорежисера, сценариста. Творчість Ім Квон Тхека відкрила світові своєрідність народних звичаїв Кореї, її національних характерів, стародавніх етичних традицій і сучасних соціальних конфліктів; водночас вона є досить універсальною, сповненою загальнолюдського, гуманістичного значення. Ім’я корейського режисера донедавна не було надто відоме широкому глядацькому загалу (хоча на батьківщині його й порівнюють з Акіро Куросавою) – лише після тріумфальних перемог на провідних кінофестивалях світу молодих корейських кінематографістів, зокрема Кім Кі Дука, який не оминає нагоди згадати про старшого колегу, пройшли ретроспективи його фільмів у Берліні, Монреалі, Парижі, Лондоні, Москві. Серед кращих кінострічок Ім Квон Тхека (а їх у нього понад 100) – «Родовід» (1978), «Битва зі смертю» (1980), «Мандала» (1981), «Розірвана країна», «Штрихи вогню» (2001), «Тисячолітній журавель» (2007). 

Роковини смерті:

190 років з дня смерті Антонія Мальчевського (1793-1826), польського поета, одного з основоположників «української школи» в польській літературі. Дитячі і юнацькі роки Мальчевського минули в Україні. У 1805-1811 рр. навчався у Волинській вищій гімназії у Кременці. Багато подорожував по Європі. Писав ліричні вірші. Автор романтичної поеми «Марія. Українська повість», якою започаткував новий у польській літературі жанр епіко-романтичної поеми філософсько-морального спрямування. В ній відображено реальні події XVIII ст., магнатсько-шляхетські чвари в Україні. Твір позначений впливом українського фольклору. За сюжетом і мотивами цієї поеми написано багато музичних і живописних творів. 

Роковини смерті Майї Михайлівни Плісецької (1925-2015), видатної російської балерини, хореографа, легенди російського і світового балету.