Останні новини


15 лютого. Пам’ятні дати

15.02.2016 08:00 1058

Сьогодні в Україні День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, а також 27-а річниця виведення радянських військ з Афганістану 

Відзначення цієї дати встановлено в Україні «на підтримку ініціативи громадських організацій та з метою вшанування громадян України, які виконували військовий обов'язок на території інших держав» згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2004 року № 180/2004. Після закінчення Другої світової війни українські військові брали участь у 24 локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав. За часів СРСР вони виконували «інтернаціональний» обов’язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, на острові Куба та в багатьох інших «гарячих» точках. Після здобуття Україною незалежності наші військові фахівці стали учасниками багатьох миротворчих місій. За даними Міністерства оборони України, з 1992 року в міжнародних миротворчих операціях взяли участь майже 40 тисяч військовослужбовців. За цей час понад 50 військовослужбовців Збройних Сил України загинули і понад 100 зазнали поранень; 200 померли вже після повернення з місій. Є і більш старше покоління українського бойового резерву, що налічує майже 330 тис. чоловік. Велику частину цього резерву складають ветерани війни в Афганістані. Окремий, найстаріший ешелон ветеранів бойових дій - військові фахівці з досвідом ведення операцій у В’єтнамі, Сирії, Анголі, Мозамбіку та Єгипті. У додаток до цих категорій ветеранів йде досить чисельний контингент українських добровольців, які брали участь у війнах на території колишньої Югославії, у Придністров’ї, Абхазії та Чечні. Але найбільш масштабною та трагічною була війна в Республіці Афганістан, яка травала 10 років - з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989-го. Кожен четвертий із майже 600 тисяч військовослужбовців, які брали участь у бойових діях в Афганістані, - наші співвітчизники, і кожний четвертий із тих, хто не повернувся з Афганістану, - українець. Зараз в Україні - понад  150 тисяч ветеранів афганської війни, з них близько 8-ми тисяч мають поранення, понад 6 тисяч є інвалідами. У складні для країни часи воїни-афганці проявили героїзм і мужність на Донбасі, де у боях загинуло більш як 70 воїнів, серед яких і перший заступник голови Української Спілки ветеранів Афганістану, Герой України легендарний Олег Міхнюк. Пройшовши пекло Афгану, мужній десантник загинув, боронячи незалежність і цілісність Батьківщини. Цього дня зазвичай відбувається низка урочистих заходів і церемоній -  покладання квітів до пам’ятних знаків, проведення мітингів-реквіємів, зустрічей з учасниками бойових дій на території інших держав. Долучиться до Дня і Українська Православна Церква. Сьогодні у храмах і монастирях звершуватимуться панихиди за загиблими та померлими учасниками бойових дій на території інших держав.

Міжнародний день дітей, хворих на рак. Відзначається з 2003 року у понад 40-а країнах світу під патронатом Міжнародного товариства дитячих онкологів (SIOP). У вересні 2001 року у Люксембурзі на черговій зустрічі Міжнародної конфедерації батьків, чиї діти хворі на онкологічні захворювання, було ухвалено рішення про проведення Міжнародного дня дитини, хворої на рак. Основна мета Дня – інформування суспільства щодо проблем дитячої онкології. За рівнем таких захворювань Україна посідає одне з останніх рангових місць у світі, проте рівень смертності перевищує аналогічні світові показники, що свідчить про суттєві проблеми у виявленні, обліку та наданні медичної допомоги дітям зі злоякісними пухлинами. В Україні протягом останніх років рівень захворюваності дітей віком до 14 років на злоякісні новоутворення утримується на рівні 11-12 випадків на 100 тис. дитячого населення; у розвинутих європейських країнах – 14-15 випадків. Злоякісні новоутворення дитячого віку посідають 7 місце у структурі дитячої інвалідності. Перше місце займають лейкози (33%), друге – злоякісні новоутворення головного мозку та інших відділів нервової системи (19%), на третьому – лімфоми (13%). За показниками смертності дітей від злоякісних новоутворень Україна займає 5 місце у Європі.

Православне свято - Стрітення Господнє. Відзначається у пам’ять про те, як свята Діва Марія принесла до Єрусалимського храму Ісуса Христа на сороковий день після його народження. Там їх зустрів праведний старець Симеон, прийнявши на руки немовля, благословив новонародженого Господа і сповістив, що увіч побачив Спасителя. У день свята у храмах за традицією освячуються свічки та вода. За повір’ям стрітенські свічки охороняють житло від удару блискавки. Стрітення –  найшанованіше свято у лютому. Його давня назва – «зимобор», або «громовиця». За повір’ям, саме 15 лютого зима начебто зустрічається з весною (звідси й похідні назви свят). Зі Стрітенням пов’язано чимало різноманітних прислів’їв і прикмет. Люди щиро вірили, що яка погода в цей день, такою буде й весна: якщо тепло, то й березень має бути теплим, а коли мороз – зима ще тривалий час утримається. Переказували, що наслідки зустрічі зими й літа можна споглядати вже під полудень: як сонце – значить літо перебороло, а як завірюха, - зрозуміло, зима. Свято Стрітення Господнього належить до дванадесятих (12 головних) церковних свят і відзначається з IV століття.

День президентів у США. Відзначається кожного третього понеділка лютого і присвячений пам’яті двох великих президентів США – Джорджа Вашингтона (народився 22 лютого 1732 р.) і Авраама Лінкольна (народився 12 лютого 1809 р.).

Національне свято Республіки Сербія – День державності. 15 лютого 1804 року в м. Орашац майбутній князь і засновник династії Георгій Петрович, прозваний Чорним (Карагеоргієм), підняв перше сербське повстання проти османського владарювання, що поклало початок возз’єднанню сербської держави. Цього ж дня 15 лютого 1835 року в Крагуєваці була прийнята перша (Стрітенська) конституція. За рішенням сербського уряду цей день вважається головним святом Сербії.

Події дня:

Рік тому, під час бою поблизу села Широкине Новоазовського району Донецької області, загинув Євген Львович Тельнов (1961-2015), вогнетметник 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас». До війни Євген Львович займався підприємницькою діяльністю. Проте, із початком російської агресії проти України закрив своє підприємство, і вже 10 червня 2014 року уклав контракт про проходження служби у військовому резерві Національної гвардії. В зону бойових дій потрапив у липні 2014. Брав участь у визволенні Артемівська, Попасної, Іловайська. 29 серпня при виході з Іловайська в районі села Червоносільске батальйон потрапив під обстріл танків. У результаті - 109 бійців опинились в полоні, більше сорока п’яти - загинули. Євген Тельнов разом з 40 побратимами вийшли зі зброєю. 15 лютого під Широкиним, коли колона одного з підрозділів батальйону «Донбас» потрапила у ворожу засідку, Євген Львович врятував тяжко пораненого однополчанина із позивним «Авер», витягнувши його з-під шквального обстрілу. Того ж дня під час бою сам загинув смертю героя. Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», Євгена Тельнова нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Тельнов

25 років тому (1991) у Вишеграді (Угорщина) президенти Угорщини, Польщі і ЧСФР (з 1992 р. Чехія і Словаччина) підписали Декларацію про співробітництво, яка поклала початок центральноєвропейському регіональному об’єднанню «Вишеградська група».

Ювілеї дня:

185 років від дня народження Йосефа Главки (1831–1908), чеського архітектора, вченого і мецената. Засновник і президент Чеської академії словесності і мистецтв. Автор багатьох будівель у Відні та Празі. У 1864-1873 роках працював на Буковині, де за його проектами у Чернівцях споруджено вірмено-католицьку церкву та Резиденцію митрополитів Буковини (справжній шедевр архітектури; тепер один із корпусів Чернівецького національного університету). У 2011 році архітектурний ансамбль «Резиденція митрополитів Буковини і Далматії» включено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Для творчості Главки в Україні характерний романо-візантійський стиль з широким використанням в оформленні споруд мотивів українського народного мистецтва. Йосеф Главка відомий у себе на батьківщині не лише як архітектор, але й як меценат і добродійник, адже він усіляко допомагав талановитій молоді. Піклуючись про малозабезпечених студентів, виділив власні кошти на спорудження гуртожитку на одній із празьких вулиць. З нагоди його відкриття архітектор говорив: «Бережіть почуття прекрасного, допомагайте один одному, живіть дружною сім’єю. Майте свою власну думку, але поважайте думки інших. Будьте чесними і великодушними, творцями, а не руйнівниками». Коли 1890 року в результаті повені був значно пошкоджений празький Карлів міст, Главка і своїм коштом, і створенням спеціального фонду, допоміг відновленню пам’ятки в її історичному вигляді. У 1904 році Главка передав усі свої статки Фундації, названій на честь нього та його дружин («Фундація Йозефа, Марії та Зденки Главок»). У Чернівцях споруджено пам’ятник видатному архітекторові. 

155 років від дня народження Алфреда Норта Уайтхеда (Уайтгед; 1861–1947), англо-американського логіка, математика і філософа. Член Лондонського королівського товариства. Закінчив Кембріджський університет. Працював у Кембріджському, Лондонському і Гарвардському університетах. Основні праці з математичної логіки і філософії математики, а також з алгебри і проективної геометрії. Спільно з Бертраном Расселом написав працю «Принципи математики». Зробив чималий внесок у розвиток математичної логіки. 

155 років від дня народження Шарля Едуарда Гільйома (1861–1938), швейцарського фізика і метролога, лауреата Нобелівської премії з фізики (1920). Створив сплави інвар, елінвар, що мають велике значення в точному приладобудуванні, метрології та геодезії.

145 років від дня народження Мартіна Ганса Крістіана Кнудсена (1871-1949), датського фізика, океанолога, члена Датської АН, одного із співзасновників Міжнародної ради з вивчення морів (1899). У 1917-1945 роках – секретар Датської академії наук. Запропонував ряд методів морських досліджень, винайшов деякі океанографічні прилади. Автор океанографічних таблиць.

105 років від дня народження Григорія (Гершла) Ісаковича Полянкера (1911–1997), єврейського письменника. Писав на ідиш. Автор повістей, романів «Вугілля», «Друга зустріч», «Шойл з Бапілля», «Шмая-розбійник», «Випробування вірності», «Учитель із Меджибожа», збірки повістей і оповідань «Близькі і знайомі». Письменника називали «праведником мови ідиш» та «сучасним Шолом-Алейхемом». У творчості Григорій Полянкер сповідував ті ж самі принципи, що і єврейський класик: «Я пишу романи для широкої публіки… Коли пишеш для народу і говориш з ним його мовою, потрібно зображати такі картини і показувати таких особистостей, яких народ добре знає, тобто герої мають бути взяті зі сфери його життя, із середовища самого народу». Життя Григорія Ісаковича Полянкера теж могло б стати сюжетом роману в дусі Шолом-Алейхема. Він був учасником Другої світової війни – фронтовими шляхами прокрокував від Києва до Берліна. Воював на Південному, Центральному, Першому і Другому Білоруських фронтах. У його фронтовій біографії – битва на Курській дузі і під Сталінградом, на Пінських болотах, участь у визволенні Варшави, форсування Одеру, боях на території Прусії та Померанії і, нарешті, штурм Берліна. На одній із колон рейхстагу є прізвище Полянкера, а також слова: «Я прийшов сюди з Києва, щоб помститися за Бабин Яр». Потім була демобілізація, історичний парад Перемоги на Червоній площі в Москві 24 червня 1945 року, у якому він був удостоєний права взяти участь; налагодження літературної діяльності: у перші повоєнні роки побачили світ декілька його книг; письменник став головним редактором літературно-художнього альманаху «Штерн»… Утім зла доля не обійшла Полянкера: у листопаді 1951 року його було схоплено серед білого дня і кинуто до в’язниці. Письменника засудили на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Покарання відбував поблизу Воркути –  автор колись популярної книги «Вугілля» разом з іншими каторжанами добував вугілля в умовах вічної мерзлоти. Лише після смерті «вождя всіх часів і народів» його було звільнено. У 90-х роках Григорій Ісакович Полянкер викладав у Соломоновому університеті в Києві, писав. Попри брак коштів, йому все ж пощастило побачити надрукованими дві чудові книжки: «Єврейські прислів’я і приказки» і «Скарби. Веселі й сумні історії». Встиг письменник опублікувати у московському єврейському журналі і свої спогади «Тяжкі роки». А його останній роман – «Було колись містечко…» – був виданий 1991 року, через 60 років після виходу його першої книги.

90 років від дня народження Франко Фабріці (1926-1995), італійського актора театру і кіно. Знімався в різнохарактерних ролях у фільмах видатних режисерів італійського кінематографа («Римлянка», «Шахрайство» Ф. Фелліні, «Подруги» М. Антоніоні, «Смерть у Венеції» Л. Вісконті).

60 років від дня народження Джейн Сеймур (споравж. – Джойс Пенелопа Вільгельміна Франкенберг; 1951), британської актриси кіно («Живи і дай померти», «Доктор Квін, жінка-лікар», «Як я зустрів вашу маму», «У пошуках Камелота»).

Роковини смерті:

235 років з дня смерті Готхольда Ефраїма Лессінга (1729-1781), німецького драматурга, теоретика мистецтва і літературного критика епохи Просвітительства. Автор першої німецької «міщанської» драми «Міс Сара Сампсон», комедії «Мінна фон Барнхельм», трагедії «Емілія Галотті», драми «Натан Мудрий», книги «Лаокоон».

Повна версія сайту
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-